Головна ⇒ 📌Довідник з правознавства ⇒ Право законодавчої ініціативи
Право законодавчої ініціативи
Право законодавчої ініціативи – право суб’єктів, закріплене конституцією або законом, вносити до парламенту проекти законів. Відповідно до Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України суб’єктами права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України є: народні депутати України, постійні комісії Верховної Ради України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 27. ДЕРЖАВОТВОРЧІ ПРОЦЕСИ В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 1. Особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні. Для становлення України як правової демократичної держави велике значення мала розбудова законодавчої влади. Єдиним органом законодавчої влади, уповноваженим приймати закони, була Верховна Рада України. Важливим кроком на шляху розбудови законодавчої влади стало […]...
- Голова Верховної Ради України Голова Верховної Ради України – вища посадова особа Верховної Ради України. Його повноваження регулюються Конституцією України та Конституційним Договором. Відповідно до них Г. В. Р. У. обирається Верховною Радою України з числа народних депутатів України таємним голосуванням на строк повноважень Верховної Ради України. У своїй діяльності він підзвітний Верховній Раді України. Г. В. Р. У. […]...
- Урядова правотворчість Політологічний словник Урядова правотворчість – функція урядів, суттю якої є їх участь у законодавчій діяльності, що на конституційному рівні фіксується як право законодавчої ініціативи. У країнах з парламентською формою правління уряди вносять на розгляд парламенту від 95 до 100 відсотків усіх законопроектів. Конституція України, наприклад передбачає серед суб’єктів законодавчої ініціативи Кабінет Міністрів України, якому відводиться […]...
- Закон Державне управління Закон. Нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або самот народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається в особливому порядку і має найвищу юридичну силу. 3. є головним засобом зовнішньої публічної фіксації та нормативного закріплення права, що створює можливість чіткого визначення його конкретного змісту та подальшого захисту. Основним законом будь-якої держави є конституція. Закріплена в […]...
- Структура Верховної Ради України Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ §15. Верховна Рада України та Президент України в системі органів державної влади 2. Структура Верховної Ради України. Конституційний склад Верховної Ради України – 150 народних депутатів. Кандидат у народні депутати України повинен бути громадянином України, не молодшим 21 року та проживати в Україні протягом останніх 5 років. Строк повноважень […]...
- Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
- Вето Президента України Вето Президента України – право Президента України на повернення переданого йому на підпис прийнятого Верховною Радою України закону із своїми зауваженнями для повторного розгляду Верховною Радою. Згідно з чинним законодавством Президент України може повернути закон із своїми зауваженнями до Верховної Ради для повторного розгляду у двотижневий строк з часу, коли текст закону надійшов від Верховної […]...
- Інститут законодавства Верховної Ради України Інститут законодавства Верховної Ради України – самостійна науково-дослідна і прикладна державна установа, у структурі апарату Верховної Ради. Створений відповідно до постанови Президії Верховної Ради України від 7.Х.1994. Головними завданнями І. є: участь у проведенні фундаментальних та здійснення приклад них досліджень у сфері державного управління суспільством і законопроектних робіт, координація участі наукових установ та інших організацій […]...
- Програма діяльності Кабінету Міністрів України Державне управління Програма діяльності Кабінету Міністрів України. Документ, який містить концептуальне викладення стратегії діяльності, засобів та строків виконання завдань Кабінету Міністрів України на період його повноважень. До П. д. К. М. У. додаються структура виконавчої влади та інформація про членів Кабінету Міністрів України. Новосформований Кабінет Міністрів України не пізніш як у місячний термін після набуття […]...
- Групи (фракції) народних депутатів у Верховній Раді України Групи (фракції) народних депутатів у Верховній Раді України – добровільні об’єднання народних депутатів, що утворюються як на партійній, так і на позапартійній основі. Не мають на меті захист приватних, комерційних, місцевих інтересів. Кожна депутатська група (фракція) повинна бути зареєстрована Секретаріатом Верховної Ради. Депутатські групи (фракції) здійснюють свою діяльність відкрито, гласно, попередньо обговорюючи кандидатури Голови Верховної […]...
- Державний бюджет Державне управління Державний бюджет. Річний план державних витрат і джерел їх фінансового покриття. Бюджетне планування являє собою визначення тієї частини фінансових ресурсів, яка в майбутній період (один рік) може бути мобілізована до Д. б. і використана на загальнодержавні цілі. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними […]...
- Космічне право Космічне право – сукупність міжнародних принципів і. норм, які регулюють правовий режим космічного простору і небесних тіл, права і обов’язки суб’єктів К. п. Основними джерелами К. п. є: Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою (1963), Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи […]...
- Верховна Рада України Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади України, Парламент України. Складається з 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні терміном на 4 роки і працюють у В. Р. У. на постійній основі. Структура, функції і повноваження В. Р. У. та її органів передбачені і […]...
- Кабінет Міністрів (Уряд) України Кабінет Міністрів (Уряд) України – центральний колегіальний орган державної виконавчої влади, підпорядкований Президентові України і відповідальний перед ним. Згідно з Конституцією України та Конституцій ним Договором Президент призначає Прем’єр – Міністра України і формує новий склад Уряду у місячний строк після вступу на посаду або з дня відставки попереднього Уряду. До складу К. М. У., […]...
- Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...
- Комітет міністрів Ради Європи Комітет міністрів Ради Європи – вищий орган Ради Європи, який діє від її імені. Згідно із Статутом РЄ держави – члени мають свого представника в Комітеті міністрів – один голос (ст. 13). Представником держави в К. м. Р. Є. може бути міністр закордонних справ або особа, що його замінює, яка по змозі повинна бути членом […]...
- Фінансове право Фінансове право – сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі фінансової діяльності. Предмет Ф. п. в. Україні – відносини, що виникають при безпосередньому формуванні, розподілі і використанні централізованих і децентралізованих фондів коштів, які є частиною національного доходу країни і необхідні для функціонування держави. Методом фінансово-правового регулювання (тобто суб’єктивного впливу держави на суб’єкти фінансових відносин) […]...
- Інавгурація президента Інавгурація президента – вступ президента на посаду. У різних країнах І. п. різна і визначається відповідними законами і правами. Президент України вступає на посаду з моменту прийняття присяги. Президент прися гає в урочистій обстановці на пленарному засіданні Верховної Ради України. Текст і порядок проголошення присяги визначаються законом. Президент України приймає присягу не пізніш як у […]...
- Транспортне право Транспортне право – частина цивільного права, сукупність правових норм, що регулюють відносини з перевезення транспортними засобами вантажів, пасажирів та багажу. Відповідно до існуючих видів транспорту перевезення поділяються на залізничні, морські, річкові, повітряні, автомобільні. В колишньому СРСР відносини організацій усіх видів транспорту, крім автомобільного, з клієнтурою та між собою регулювалися союзним законодавством. Після проголошення незалежності в […]...
- Правовий статус і повноваження Президента України Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ §15. Верховна Рада України та Президент України в системі органів державної влади 3. Правовий статус і повноваження Президента України. У 1991 р. напередодні проголошення Україною незалежності в нашій державі було запроваджено посаду Президента України. Відповідно до Конституції України, президент є главою держави, гарантом суверенітету, територіальної цілісності, дотримання Конституції України, […]...
- Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
- Поняття “адміністративне право Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 18. Адміністративне право 1. Поняття “адміністративне право”. Пригадайте, які галузі права вам відомі. Які з них належать до публічного права? Серед багатьох галузей права, про які ви вже дізналися, важливе місце займає адміністративне право. Воно регулює суспільні відносини, що виникають у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності й державного управління. Характерна […]...
- Конституційні права і свободи громадян України Конституційні права і свободи громадян України – основні права і свободи громадян України, закріплені і гарантовані Конституцією України. До них належать соціально-економічні, політичні та громадянські (особисті) права. Соціально-економічні права: право на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності, на освіту, право власності тощо. Політичні права і […]...
- Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
- Всеукраїнський референдум Всеукраїнський референдум – спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного значення. Порядок підготовки і проведення В. р. регулюється Конституцією України і Законом України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”. Предметом В. р. може бути: затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції змін і доповнень; прийняття,, зміна […]...
- Право на зайняття державних посад Право на зайняття державних посад – конституційне право, зміст якого полягає в гарантованій можливості кожного громадянина України, який має право голосу, користуватися рівним правом обіймати державні посади, а також посади в органах місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України “Про державну службу” право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, […]...
- Міжнародне повітряне право Міжнародне повітряне право – галузь міжнародного права, яка регулює відносини між суб’єктами міжнародного права щодо використання повітряного простору метою здійснення міжнародних повітряних сполучені, і забезпечення їхньої безпеки. Основними принципами М. п. п. є: поважання повного і виключного суверенне ту держав у повітряному просторі в межах їхньої території, свобода відкритого повітряного простору (що знаходиться за межами […]...
- Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
- Система органів державної влади Система органів державної влади – комплекс державних установ та їхніх властивостей і зв’язків, які забезпечують цілісність й незалежність держави, задовольняють загальнонаціональні (економічні, соціальні, політичні, правові, ідеологічні, культурні та ін.) потреби населення. Згідно зі ст. 6 Конституції України, С. о. д. в. включає законодавчу, виконавчу і судову форми влади, органи кожної з них виконують свої функції […]...
- Повітряне право Повітряне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням повітряного простору. П. п. України має комплексний характер, оскільки містить норми державного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (встановлюються порядок сертифікації і реєстрації повітряних суден і аеродромів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і […]...
- Конституція України Конституція України – Основний Закон країни, який закріплює основи суспільного ладу, права і обов’язки громадян, державний устрій, систему та основні засади організації і діяльності державних органів та виборчу систему України. Чинна К. У. прийнята на позачерговій сесії Верховної Ради Української РСР дев’ятого скликання 20.IV.1978. Складалася з 171 статті, об’єднаних у 10 розділів: основи суспільного ладу […]...
- Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
- Державний прапор Державний прапор – офіційний відмітний знак, держави, опис якого встановлюється законом (як правило, Конституцією). символ суверенітету держави. Державний прапор України затверджено 28.1.1992 постановою сесії Верховної Ради України. Ним став національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього, а нижньої – жовтого кольору. Державний […]...
- Конституційний Договір Конституційний Договір – політико – правова угода між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. Цей Д. укладено 8.VI.1995 у м. Києві і підписано Головою Верховної Ради України О. О. Морозом та Президентом України Л. Д. […]...
- Органи держави Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 2. Загальна характеристика держави та державної влади 3. Органи держави. Виконання багатьох функцій держави покладається на спеціально створені органи держави. Орган держави – це особа або орган, які виступають від імені держави, мають певні владні повноваження відповідно до свого призначення. До органів нашої держави, зокрема, належать Президент України, Верховна […]...
- Право володіння землею Право володіння землею – інститут земельного законодавства України, який за змістом є проміжною формою між правом користування землею та правом приватної власності на землю. Громадяни – володільці земельних ділянок наділялися не тільки всіма правами землекористувачів, а й мали право здійснювати деякі правомочності власників земельних ділянок – передавати їх у спадщину, а також у тимчасове користування […]...
- Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування – конституційне право громадян України. Право обирати мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Будь-які прямі чи непрямі пільги або обмеження щодо виборчих прав залежно від походження, стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до […]...
- Прем’єр-міністр України Прем’єр-міністр України – посадова особа, яка організовує і координує роботу Кабінету Міністрів (уряду) України, діючи в межах, визначених Президентом України. Згідно з Конституцією України і Конституційним Договором П.-м. У. призначає Президент України у місячний строк після вступу на посаду або з дня відставки попереднього складу Уряду. П.-м. У. звільняється з посади також Президентом. Верховна Рада […]...
- Законодавча ініціатива Політологічний словник Законодавча ініціатива – офіційне внесення законопроекту до законодавчого органу згідно із встановленою процедурою; перша стадія законодавчого процесу. Передбачає зобов’язання відповідного законодавчого органу розглянути цей законопроект на своєму засіданні. Визначення органів і осіб, які мають право З. і., як правило, здійснюється актом найвищої юридичної сили – конституцією. Коло суб’єктів права З. і. пов’язане з […]...
- Право міжнародних договорів Право міжнародних договорів – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок укладання, дії, зміни, припинення міжнародних договорів. Протягом тривалого часу джерелом цієї галузі був міжнародно-правовий звичай. У 1969 р. на конференції ООН прийнято Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, яка значною мірою кодифікувала це право і детально регламентувала всі стадії існування договору: укладення, аутентифікацію, набуття […]...
« МРІЯ
STYLES »