Правові акти державного управління – вольові владні дії державних органів (службових осіб), які вони здійснюють на підставі законів та на виконання їх у процесі реалізації, функцій державного управління і які спрямовані на встановлення (зміну, скасування) правових норм або виникнення (зміну, припинення) конкретних правових відносин. Серед інших правових актів (законів, постанов Верховної Ради, указів Президента тощо) акти управління виділяються передусім тим, що вони є основною юридичною формою виконавчої та розпорядчої діяльності державних
органів управління. За їхньою допомогою органи управління вирішують ті завдання, які належать до їх компетенції, здійснюють керівництво господарською діяльністю і соціально-культурним будівництвом, визначають компетенцію, форми і методи функціонування підпорядкованих державних органів, підприємств та організацій, встановлюють права і обов’язки громадян і громадських організацій у сфері управління, застосовують засоби морального і матеріального впливу до працівників державного апарату, реагують на неправомірні дії службових осіб, громадян та організацій, створюють умови для запобігання правопорушенням
і забезпечення законності та правопорядку. П. а. д. у. відображають практично всі сторони діяльності державних органів у сфері управління. Реалізація творчо-конструктивної функції актів управління забезпечується тим, що на їх основі безпосередньо формулюються нові або змінюються чинні правила поведінки у сфері управління, виникають і змінюються конкретні правові відносини, скасовуються застарілі норми поведінки тощо. Інакше кажучи, акти управління – це різновид правових актів, у яких відображаються владні приписи органів державного управління (або службових осіб), спрямовані на встановлення або застосування правових норм (правил поведінки) у сфері державного управління. Як різновид правових актів акти управління мають деякі загальні риси, притаманні усім видам правових актів. По-перше, вони є виявом одного з елементів державно-владних повноважень відповідних державних органів. Державні органи управління видають ці акти і забезпечують їх виконання здійсненням контролю та застосуванням організаційно-правових засобів виховного і примусового характеру. По-друге, у П. а. д. у. відображено правові приписи, сформульовані від імені держави. Вони є виявом державної волі, а тому обов’язкові для всіх, кому адресовані, і для органів, які їх видали. У зв’язку з цим законодавство встановлює спеціальний порядок зміни та скасування П. а. д. у. По-третє, П. а. д. у. спрямовані на досягнення певного юридичного результату: встановлення, зміну або скасування правил поведінки, виникнення, зміну та припинення правових відносин. На відміну від інших правових актів акти управління – це форма виконавчо-розпорядчої (управлінської) діяльності. Вони мають підзаконний характер і є засобом реалізації завдань та компетенції органів державного управління. Підзаконний характер актів управління означає, що їх невідповідність вимогам закону тягне за собою скасування, оскільки закон має вищу юридичну силу порівняно з будь-яким актом управління незалежно від того, який орган – вищий, центральний чи місцевий – його видав. Службове призначення П. а. д. у. (а саме визначення їх як основного засобу реалізації компетенції органів державного управління вказує на головну специфіку і мету їх видання) – вирішення завдань державного управління у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності, яка здійснюється на основі вимог законів і пов’язана з повсякденним керівництвом господарським, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом. Отже, П. а. д. у. є специфічним знаряддям здійснення державно-владних функцій, за допомогою якого регулюються та стимулюються у своєму розвитку суспільні відносини, що виникають у сфері державного управління – одного з найважливіших видів державної діяльності.
Loading...