Предмет і завдання психологічної служби В системі освіти – ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА В СИСТЕМІ ОСВІТИ
Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник
Розділ 5
2 ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА В СИСТЕМІ ОСВІТИ
2.1. Предмет і завдання психологічної служби В системі освіти
Успішне здійснювання складної й відповідальної соціальної функції, яку виконує в суспільстві педагог, потребує постійного науково обгрунтованого теоретичного й методичного забезпечування ефективної організації навчального процесу з боку методистів і дидактів, психологів, фізіологів, медиків-психогігієністів та представників інших галузей наукового знання,
Психологічна наука на сьогодні накопичила велику кількість науково достовірної інформації про закономірності та особливості особистісного й пізнавального розвитку людини в умовах її навчання й виховання на різних стадіях спрямованої соціалізації. Але аналіз упровадження психологічних досягнень в освітню практику свідчить, що безпосереднє використання вчителями психологічних напрацювань є непростою справою, оскільки потребує від учителя достатньо високого рівня психологічної підготовки. З іншого боку, сам педагог не завжди може (і через велику
Такі обставини дозволяють сучасному суспільству, його психологічній науці поставити питання про доцільність і можливість забезпечення своєрідного психологічного патронажу освітнього процесу. Цю функцію вони покладають на практичного психолога, який функціонує в межах психологічної служби в системі освіти. Суть роботи освітнього психолога відображає предмет його діяльності, який є інтегральним утворенням, що необхідно розглядати у трьох аспектах:
По-перше, – це безпосередня робота з учнями, вихованцями й студентами, дорослими й дітьми, їхніми батьками й вчителями з метою розв’язання конкретних нагальних пси-хологічних проблем навчання й виховання, особистісного й пізнавального розвитку учнів та вихованців, аналіз і рішення яких перебувають у компетенції практичного психолога (практичний аспект).
По-друге, – це психологічне забезпечування всього освітнього процесу, яке передбачає розробляння психологічних основ дидактичних і методичних матеріалів, творення психологічно обгрунтованих навчальних і виховних програм, підручників, посібників тощо (прикладний аспект).
По-третє, – це теоретико-прикладний напрям досліджень, у межах якого вивчаються закономірності психічного розвитку й формування особистості в умовах навчально-виховного процесу з метою розробки та вдосконалення способів і засобів професійного застосування психологічних знань в освітній практиці. Основне завдання тут полягає в теоретичному обгрунтуванні нових і валідизації вже розроблених психодіагностичних, психокорекційних і розвиваючих методів та програм роботи практичного психолога (науковий аспект предмета психологічної служби в системі освіти).
Основні завдання практичного психолога в системі освіти на загал є такими:
– виявляти психологічну готовність дітей до навчання, спільно з педагогом накреслювати програми індивідуальної роботи з ними з метою покращення адаптації дошкільнят і молодших школярів до школи;
– розробляти й здійснювати сумісно з педагогами й батьками розвивальні програми з урахуванням індивідуальних особливостей і завдань розвитку особистості вихованців і учнів на кожному віковому етапі;
– здійснювати діагностико-корекційну роботу з невстигаючими й недисциплінованими учнями;
– діагностувати інтелектуальні й особистісні своєрідності учнів, які перешкоджають нормальному перебігові процесу навчання і виховання, здійснювати їхню корекцію;
” виявляти й усувати психологічні причини порушень міжособистісних відносин учнів з учителями, однолітками, батьками й іншими людьми;
– консультувати адміністрацію школи, вчителів і батьків із психологічних проблем навчання й виховання дітей, розвитку їхніх пізнавальних процесів і характеру;
– проводити індивідуальні й групові консультації учнів з питань навчання, розвитку і проблем життєвого самовизначення, самовиховання й взаємовідносин з однолітками й дорослими;
– вести профорієнтаційну роботу.
З наведеного далеко не повного переліку завдань роботи психолога освіти стає зрозумілим, що лише його тісна співпраця з педагогічним колективом і з адміністрацією навчальної установи, постійний професійний моніторинг психологічних, соціально-психологічних і соціально-педагогічних особливостей поведінки учнів і їхніх викладачів у реальних умовах конкретного навчального закладу, проведення систематичних, а при необхідності – і повторних обс-тежень основних показників розвитку дітей, їхніх угруповань, класів і річних потоків, уважне вивчання результатів власних рекомендацій і корекційно-розвивальних впливів на дітей і дорослих з метою оптимізації їх спроможні зробити роботу практичного психолога в системі освіти ефективною.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...