Предмети споживання
Предмети споживання – частина сукупного суспільного продукту, яка складається із сукупності створюваних у суспільстві матеріальних благ та послуг і призначається для життєвих потреб населення та інших видів невиробничого споживання. У кожному суспільстві виділяється сукупність галузей І та II підрозділів, які випускають П. с. і утворюють так звану групу „Б”. Це галузі легкої, харчової промисловості, агропромислового комплексу тощо (II підрозділ) та окремі підприємства І підрозділу (в машинобудівних галузях випускаються пральні машини, телевізори, легкові автомобілі тощо). У розвинутих країнах світу в галузях групи „Б” випускається близько 70% всієї продукції, а в галузях групи „А” (виробництво засобів виробництва) – лише 30%. В колишньому СРСР ця пропорція мала обернений характер.
Related posts:
- Ринок предметів споживання Ринок предметів споживання – сукупність економічних відносин між підприємствами, фірмами та компаніями-виробниками, торговельними організаціями, населенням (домогосподарствами) і державою (опосередковано) з приводу організації та купівлі-продажу предметів споживання. У розвинених країнах переважна більшість сімей забезпечена товарами масового виробництва тривалого користування (у США – бл. 87% сімей), тому вони потребують передусім оздоровлення, відпочинку та ін. Витрати на відпочинок, […]...
- Машини та механізми – Рукотворні системи Природознавство Природні та штучні системи в середовищі існування людини Рукотворні системи Машини та механізми Машини – рукотворні пристрої, що виконують механічні рухи з метою перетворення енергії та матеріалів. За характером діяльності машини можна розподілити на декілька груп: 1. Ті, які перетворюють енергію (електротурбіни). 2. Ті, які перетворюють матеріали (металообробні верстати). 3. Транспортні: а) сухопутні (рейкові […]...
- Норма споживання Норма споживання – встановлена державою міра, здебільшого середня величина раціонального споживання в розрахунку на одну людину або домогосподарство, продовольчих і непродовольчих товарів і послуг. Крім того, виділяють норми виробничого споживання, які мають назву “технічні норми”. Окремо виділяють показник середньодушового споживання, який характеризує рівень споживання населення в розрахунку на одну особу. Так, за даними ООН, щоденне […]...
- Національне споживання Національне споживання – використання предметів природи та результатів виробництва з метою задоволення раціональних потреб людини, колективу і суспільства. Основними видами Н. с. є виробниче і невиробниче (див. Споживання). Джерелом Н. с. є національний дохід, який поділяється на фонд нагромадження і фонд споживання. З останнього формуються суспільні фонди споживання, кошти з яких спрямовуються на розвиток освіти, […]...
- Дефіцит продовольчого споживання Дефіцит продовольчого споживання – показник продовольчої бідності (недоїдання), який характеризується відношенням норми раціонального (здорового) харчування до фактичного споживання. Згідно з цим показником, споживання м’ясопродуктів має становити 83 кг на рік на людину, тоді як фактичне споживання таких продуктів 2003 в Україні становило лише 34,5 кг на людину (тобто 41,6% рекомендованої норми). Показник Д. п. с. […]...
- Математичні моделі попиту і споживання Математичні моделі попиту і споживання – економіко-математична модель, в якій виражаються основні ознаки та властивості попиту і споживання та їх взаємозалежність, що формується під впливом різноманітних соціально-економічних чинників – Грунтується на принципах балансового моделювання виробництва та споживання. Перші спроби побудови М. м. п. і с. належать відомому українському вченому Е. Слуцькому, який обгрунтував функцію корисності, […]...
- Коефіцієнт диференціації доходів і споживання децильний Коефіцієнт диференціації доходів і споживання децильний – співвідношення доходів 10% найбагатшого населення до доходів 10% найбіднішого населення (або середньодушових обсягів споживання товарів та послуг). Так, в Україні за офіційними даними, які є значно заниженими, 1996-1997 приблизно 24,7-28,7% доходів отримали 10% найбагатшого населення (або 10-та децильна група з високими доходами). Таку саму частку доходів мали і […]...
- Суспільні фонди споживання Суспільні фонди споживання (СФС) – частина національного доходу, яка спрямовується на особисте та колективне споживання безоплатно або на пільгових умовах і становить здебільшого частину необхідного продукту. СФС використовувалися в СРСР на охорону здоров’я та медичне обслуговування населення, на надання послуг освіти у різних формах, для забезпечення культурного розвитку, надання житла на пільгових умовах, виплату пенсій […]...
- Споживання продовольства Споживання продовольства – важлива складова особистого споживання, на основі якої (кількості та структури) вимірюють якість життя окремого індивіда, сім’ї, соціальних верств і груп населення і країни загалом. С. п. залежить від типу соціально-економічної системи, розвитку продуктивних сил, соціальної та економічної політики держави, інших чинників. З метою вимірювання рівня С. п. розрізняють мінімальний (кількісний набір товарів […]...
- Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
- Державне споживання Державне споживання – частина ВНП, яка витрачається на утримання державного апарату (армії, поліції тощо), а також органів державного управління всіма сферами суспільного життя (економіки, соціальних, політичних, ідеологічних відносин тощо), на виконання функцій держави. Д. с. складається з витрат на оплату державних замовлень, державних закупівель товарів і послуг, утримання державних служб. Джерелом витрат на Д. с. […]...
- Споживання Споживання – кінцева фаза суспільного відтворення, на якій суспільний продукт використовується для задоволення потреб людей. Розрізняють виробниче споживання – використання засобів виробництва для виготовлення певного продукту й невиробниче споживання, переважна частина якого становить особисте С. – використання людьми вироблених продуктів для забезпечення життєдіяльності і розвитку. Виробниче С. входить до процесу виробництва. Особисте С. забезпечує функціонування […]...
- ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ – розділ науки, що досліджує геогр. відмінності обсягу і структури споживання матер. благ, причини таких відмінностей, у т. ч. пов’язані з прир. умовами середовища проживання населення....
- Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
- ПРОДУКТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ЕФЕКТИВНІСТЬ: ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ОЦІНКА УРОК № 7. ПРОДУКТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ЕФЕКТИВНІСТЬ: ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ОЦІНКА Мета уроку: сформувати в учнів знання про продукт і стадії його руху, про ефективне використання ресурсів; з’ясувати економічний зміст ефективності, її оцінку; закріпити знання про засоби виробництва та предмети споживання; аналізувати рух продукту, створеного на різних стадіях виробництва; виховувати ощадливість. Основні поняття: продукт, засоби […]...
- Схильність до споживання Схильність до споживання – залежність поточних споживацьких витрат від доходу. Розрізняють середню і граничну С. до с. Середня С. до с. визначається часткою сукупного доходу, яка залишається після сплати податків і використовується на споживання, вона дорівнює С/Д де С – сукупні витрати споживання; Д – сукупний дохід після сплати податків за відповідний період. Оскільки частка […]...
- Ефективність соціальна Ефективність соціальна – відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства. Інтегруючим показником Е. с. є виробництво товарів народного споживання у загальному обсязі виробництва за певний період часу, як правило, за один рік. У розвинутих країнах світу частка народного споживання (група „Б”) у валовому внутрішньому продукті становить приблизно 70%, а виробництво засобів виробництва […]...
- Гранична схильність до споживання і заощадження Гранична схильність до споживання і заощадження – коефіцієнти, які визначають вплив зміни в доходах домашніх господарств на їх схильність до споживання і заощаджень. Та частка приросту /скорочення/ доходу після оплати податку, що споживається, дістала назву гранична схильність до споживання /Гсс/. Відповідно частина будь-якої зміни доходу, що заощаджується, являє собою граничну схильність до заощадження /Гсз/. Оскільки […]...
- Стандарти споживання Стандарти споживання – взірець, еталон групування людей за розмірами доходу, які конкретизуються в таких основних показниках (споживчих стандартах): 1) прожитковий мінімум; 2) мінімальний споживчий бюджет; 3) бюджет високого достатку. Прожитковий мінімум, своєю чергою, вимірюється шляхом поділу населення на три великі групи: 1) дохід частини населення є нижчим від прожиткового мінімуму, що є підставою віднести цю […]...
- Споживання теорії та концепції Споживання теорії та концепції – сукупність різних поглядів, ідей і тверджень щодо використання доходів домогосподарств на споживання і заощадження, ролі споживання і економічних кризах, джерелах первісного нагромадження капіталу. Проблемі споживання і передусім поділу сімейних доходів на споживання і заощадження відводилась незначна роль у працях економістів XVI-XIX ст., оскільки переважна більшість населення проживала на межі фізичного […]...
- Цикл “наука-виробництво-споживання” Цикл “наука-виробництво-споживання” – найважливіші етапи науково-виробничої діяльності, починаючи з процесу здійснення наукових досліджень до початку споживання створених нових складних товарів. Найважливіші етапи циклу: 1) фундаментальні і прикладні наукові дослідження; 2) створення дослідно-експериментальних зразків нової техніки або виробу; 3) створення і вдосконалення експериментального зразка; 4) обгрунтування ідеї чи концепції науково-технічної проблеми та методів її вирішення; 5) […]...
- ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) Екологія – охорона природи ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) – головний показник, що характеризує ступінь і динаміку самоочищення забруднених стічних вод. Виражається кількістю кисню, витраченого на окиснення забруднювальних хім. речовин, що містяться в одиниці об’єму води, за певний час (5 діб – ХСК5, 10 діб – ХСК10 тощо)....
- Від чого відповідно до теорії Дж. М. Кейнса залежить динаміка особистого споживання й інвестицій? Історія економічних вчень КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ Від чого відповідно до теорії Дж. М. Кейнса залежить динаміка особистого споживання й інвестицій? Споживчий попит, а отже, особисте споживання, залежить від сукупного грошового доходу і від того, як витрачається цей дохід. Інакше кажучи, вони залежать від пропорції, в якій дохід розпадається на витрати на споживання і заощадження. […]...
- Група А Група А – сукупність галузей промисловості, які виробляють засоби виробництва. До них належать машинобудування і металообробна промисловість, чорна і кольорова металургія, електро – і теплоенергетика, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів та ін. Деякі галузі промисловості (добувна, обробна тощо), крім засобів виробництва, виготовляють і предмети споживання, що належать до групи “Б”. Відповідно частина продукції підприємств легкої […]...
- Маркетинг вертикальний Маркетинг вертикальний – вид маркетингу, який передбачає наявність підприємства (фірми, компанії), а також одного або декількох оптових і роздрібних продавців, які ведуть пошук реалізації певного товару або груп функціонально близьких виробів за різними категоріями споживачів. М. в. відкритий американською компанією з виробництва обчислювальних машин IBM. Випускаючи машини, вона намагалася пристосувати свою продукцію до конкретних споживачів […]...
- Ціна споживання Ціна споживання – сума продажної ціни і вартості використання товару за період його експлуатації. Складовими Ц. с. є: ціна товару, вартість його транспортування до місця використання, вартість технічного обслуговування, розмір страхування товару, податки та ін. З підвищенням складності придбаного товару сукупна вартість його експлуатації зростає і може в декілька разів перевищувати продажну ціну. Так, витрати […]...
- Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) – розділ балансу народного господарства, який комплексно характеризує рух сукупного суспільного продукту і окремих його частин на всіх стадіях розширеного відтворення у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Його балансова таблиця складається з двох основних розділів, представлених у присудку балансу. Підмет […]...
- Рівновага суспільного відтворення Рівновага суспільного відтворення – стан процесу суспільного відтворення, за якого між різними складовими суспільного продукту за їх натурально-речовою формою, вартістю і галузевою структурою, а також функціональним призначенням існують кількісно-якісні пропорції. За натурально-речовою формою суспільний продукт поділяють на виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання; за вартістю – на с+у+т. За функціональним призначенням одні товари є […]...
- Особисті споживчі витрати Особисті споживчі витрати – частина особистих доходів громадян, що залишається після виплати податків і відкладання певної частини доходу на нагромадження. Одержання особистих (сімейних) доходів не є самоціллю, Це лише засіб для задоволення потреб. Більша частина цих доходів переливається через торгівлю у виробничий сектор у вигляді витрат на особисте споживання. Споживчі витрати в країнах з розвиненою […]...
- Предмети праці Предмети праці – речовина природи, на яку людина діє у процесі праці, піддаючи її обробці. Розрізняють П. п. двох видів: 1) дані самою природою (дерево, яке рубають); 2) піддані попередній обробці (наприклад, видобута руда на металургійному заводі). Такі П. п. називають сирим матеріалом. П. п. корисні копалини, деревина, що заготовляється. та ін. стають лише тоді, […]...