ПРИНЦИП (ГІПОТЕЗА) Г. РОЗЕНБЕРГА ТА С. РУДЕРМАНА

Екологія – охорона природи

ПРИНЦИП (ГІПОТЕЗА) Г. РОЗЕНБЕРГА ТА С. РУДЕРМАНА – періоди між максимумами часового (або будь-якого ін. випадкового статистичного) ряду величин мають певну циклічність поза залежністю від характеру та походження самих величин, тобто мат. очікування величини віддалі від максимуму до максимуму середніх, рівномірно розміщених значень ознаки не залежить від характеру власне випадкового ряду. Частіше спостерігаються періоди, близькі до 3, 4, 5, 9, 11-12, 3″ і т. п. Орієнтовно, виходячи з цього принципу, можна знайти заг. закономірності в коливаннях прир. процесів (за наявності достатньо довгих рядів спостережень), у т. ч. й тих, що мають важливе життєве значення. Напр., оскільки стік Волги в Каспійське море має період коливання, приблизно кратний 15, то зростання рівня моря слід було очікувати принаймні до середини 1990-х рр. (незалежно від причин), цілком імовірно, і в наступні 75-90 років (з можливими проміжними мінімумами з тією самою кратністю, що дорівнює 15).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ПРИНЦИП (ГІПОТЕЗА) Г. РОЗЕНБЕРГА ТА С. РУДЕРМАНА