ПРІОРИТЕТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ
Екологія – охорона природи
ПРІОРИТЕТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ – складна екон. ситуація в країні, дефіцит коштів на природоохоронні об’єкти потребує визначення пріоритетних напрямків та реалістичних, економічно вигідних першочергових заходів, спрямованих на поліпшення стану навколишнього середовища в найближчі 5-10 років.
Під час вибору пріоритетів враховані такі чинники, як погіршення стану здоров’я населення через низьку якість довкілля, втрати в продуктивності, загроза завдання
– гарантування екол. безпеки ядерних об’єктів і радіац. захисту населення й навколишнього середовища та зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
– екологізація технологій у промсті, енергетиці, будівництві, с. г., на транспорті та формування системи збалансованого природокористування
– стабілізація та поліпшення екол. стану в містах і пром. центрах Донецько-Придніпровського регіону та басейні Дніпра;
– відновлення прир. стану річок і боліт у Поліському регіоні та екосистем Карпат;
– запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліпшення їхнього екол. стану;
– збереження біорізноманіття.
Для досягнення цього передбачається вирішення таких завдань:
– зменшення до мінімуму рівня радіоакт. забруднення;
– захист повітряного басейну від забруднення;
– захист і збереження земельних ресурсів від забруднення, виснаження і нерац. використання;
– збереження і розширення територій з прир. станом ландшафту;
– посилення природоохоронної діяльності на заповідних і рекреаційних територіях;
– знешкодження, утилізація та захоронення пром. і побут, відходів;
– запобігання забрудненню мор. та внутр. вод;
– захист підземних вод від забруднення;
– збереження та відродження річок, здійснення управління водними ресурсами на основі басейнового принципу;
– зменшення та припинення скидання забруднених стічних вод у водні об’єкти;
– створення держ. системи моніторингу навколишнього прир. середовища;
– створення системи прогнозування, запобігання й оперативних дій у випадку надзвичайних ситуацій прир. і прир.-техногенного походження;
– забезпечення екол. супроводу процесу конверсії військово-пром. комплексу;
– здійснення заходів щодо екол. контролю за діяльністю Збройних Сил України;
– розробка механізмів реалізації схем збалансованого природокористування;
– запровадження дієвих екон. складових впливу на систему природокористування;
– створення системи екол. освіти і виховання;
– забезпечення участі громадськості в контролі за дотриманням природоохоронного законодавства.
Серед заходів, передбачених Національною програмою, пріоритетними визнано будівництво та реконструкцію водоохоронних об’єктів, поліпшення гідрол. та сан. стану річок водосховищ, будівництво протиерозійних гідро-техн. споруд, водогосп. будівництво.
З початком третього тисячоліття в Україні необхідно прийняти державну стратегію переходу до сталого розвитку з метою створення передумов для збалансування потреб суспільства та можливостей природи, узгодженого розгляду проблем стану середовища існування і соціально-економічного розвитку держави.
Вихід із кризового стану і здійснення трансформаційних реформ вимагають розв’язання таких завдань:
– визначення сучасного рівня збалансованості в системі природно-економічного розвитку;
– розробка концептуальних основ формування системи сталого розвитку країни;
– формування стратегії переходу до сталого розвитку.
Переходу України до сталого розвитку має передувати реформування
Всього народного господарства і внесення деяких коректив в систему еколого-економічної політики.
Ефективність екологічної політики в даний час повинен формуватися на принципах:
– мінімізації антропогенних перетворень;
– поетапності ліквідації їх негативних наслідків;
– вибіркового підходу до проведення природоохоронних заходів з метою підвищення їх ефективності.