ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Related posts:

1. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – умови існування (сукупність абіотичних та біотичних чинників) окремого організму або біоценозу загалом, що впливають на їхній ріст і розвиток....
2. ЧИННИК БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в минулий час (сукупність біол., біотичних та біоценотичних чинників)....
3. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
4. АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність неорг. умов (чинників) існування організмів (сонячне світло, тепло, материнська порода, повітря, вода тощо)....
5. СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ – прир. середовище, певним чином змінене людиною....
6. НАСАДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНЕ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНЕ – деревна та/або чагарникова рослинність, яку зберігають чи культивують з метою захисту полів від ерозії, а посівів – від впливу несприятливих абіотичних та біотичних чинників....
7. БАКТЕРІОСТАЗ Екологія – охорона природи БАКТЕРІОСТАЗ – пригнічення або повне припинення росту і розмноження бактерій, спричинене впливом несприятливих абіотичних чи біотичних чинників. У цей період бактерії не продукують токс. речовини. Це дає змогу застосовувати їх у хіміотерапевтичних засобах....
8. СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ – усі модифікації прир. середовища, створені людиною (госп. угіддя, зелені насадження, рекультивовані землі тощо), споруди, транспортні і пром. об’єкти, світ речей, що оточує людину і впливає на неї. Характеризується відсутністю властивостей самовідновлення й саморегуляції, поступово порушується без постійного регулюючого впливу з боку ЛЮДИНИ....
9. СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ – перетворені людиною (культ.) прир. ландшафти та створені нею агроценози, в т. ч. садово-паркового типу....
10. ЕЛІМІНАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕЛІМІНАЦІЯ – загибель організмів унаслідок впливу різних абіотичних і біотичних чинників довкілля. Е. подають величиною, оберненою до виживання. Розрізняють Е. заг. (не вибіркову) і вибіркову. Заг. Е. – це вплив на популяцію чинників довкілля граничної інтенсивності, що переважає над екол. пластичністю виду, внаслідок чого відбувається масова загибель особин незалежно від їхніх […]...
11. СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ – умови життя в житлових приміщеннях. Включає фіз.-хім. та біол. чинники (у т. ч. психол.). С. в. створюється із зовн. впливів (прир. радіація, транспортний шум, хім. фон, біол. оточення, забруднення, вологість і склад повітря), вплив буд. конструкцій, опорядження квартир (висота стелі, забарвлення стін, радіоактивність будматеріалів, освітлення крізь вікна тощо) […]...
12. СЕРЕДОВИЩЕ АГРЕСИВНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АГРЕСИВНЕ – будь-яке середовище, що спричинює або посилює корозію металів чи виробів з них, унаслідок фіз.-хім. або біол. впливів....
13. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИВИЛЬНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИВИЛЬНЕ – середовище, яке застосовують для вирощування мікроорганізмів. Для приготування С. ж. використовують агар, желатин, хім. сполуки, різну рослинну та тваринну сировину тощо....
14. СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, забезпечуючи їх існування та обмін речовин і енергії. С. є складовою частиною біогеоценозу або екосистеми. Взаємодія організму і середовища має істор. характер....
15. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
16. СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ – сили та явища природи, зобов’язані своїм походженням життєдіяльності організмів, що існують нині (для ендопаразитів та багатьох мікроорганізмів ним є внутр. середовище організму-хазяїна)....
17. КВАЗІПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи КВАЗІПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – див. Середовище квазіприродне....
18. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
19. ЧИННИК БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОЦЕНОТИЧНИЙ – чинник-1, джерелом якого є не окремий організм, популяція, вид чи їх довільна комбінація, а сукупна діяльність організмів, що складають біоценоз, прямий та опосередкований вплив їх на середовище....
20. СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ – неорг. фіз.-хім. основа середовища....
21. СЕРЕДОВИЩЕ ЗОВНІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЗОВНІШНЄ – все те, що знаходиться поза даним об’єктом....
22. ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – див. Середовище внутрішньо-квартирне....
23. АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – див. Середовище архітектурно-ландшафтне....
24. ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ СЕРЕДОВИЩЕ – див. Середовище природно-антропогенне....
25. ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ, хвилі життя, хвилі популяційні – коливання чисельності особин, властиве будь-якій популяції живих організмів. X. ч. можуть бути сезонними (періодичними), зумовленими генетично, і несезонними (аперіодичними), зумовленими безпосереднім впливом на популяцію різних абіотичних та біотичних чинників навколишнього середовища. Довжина X. ч. прямо пропорційна тривалості циклу розвитку організмів і часто супроводжується пульсацією […]...
26. СЕРЕДОВИЩЕ ГЕОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ГЕОЛОГІЧНЕ – комплекс геоморф., геофіз. та геохім. умов, у яких існує організм, у т. ч. людина та її госп-во....
27. НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА – екосистема вищого ієрархічного рангу. В екології Н. е. є біосфера – відносно екосистем, біогеоценозів; екосистема, біогеоценоз – відносно її біотичних та абіотичних компонентів; біоценоз – відносно популяцій; популяція – відносно організмів одного виду....
28. ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на рельєф земної поверхні та зворотний вплив зміненого рельєфу на середовище, що оточує людину....
29. СЕРЕДОВИЩЕ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ – поєднання прир. умов та буд.-архіт. форм, які разом створюють передумови для госп. та побут, діяльності людини....
30. СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ – все те, що знаходиться всередині організму або біоценозу, але не є його частиною. Напр., біотоп, пов’язаний з тим чи ін. біоценозом; гази в міжклітинниках організму....
31. АБІОЦЕН Екологія – охорона природи АБІОЦЕН – сукупність абіотичних елементів місця помешкання....
32. ВПЛИВ АНТРОПІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ АНТРОПІЧНИЙ – прямий, безпосередній вплив людини на природні об’єкти....
33. ЕКСПАНСІЯ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи ЕКСПАНСІЯ АНТРОПОГЕННА – будь-який (розширюваний) прямий чи опосередкований вплив людини на природу....
34. СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....
35. УГРУПОВАННЯ ПРИРОДНЕ НЕЗАЙМАНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПРИРОДНЕ НЕЗАЙМАНЕ – угруповання, яке виникло, існує і розвивається без жодного антроп. впливу....
36. СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – усі модифікації прир. середовища внаслідок цілеспрямованого та опосередкованого впливу діяльності людини. Характеризується зниженням або відсутністю властивостей самовідновлення і без постійного регулюючого впливу людини поступово руйнується....
37. ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УРОК 11. ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Навчальна мета: сформувати поняття “географічне та навколишнє середовище”, “антропосфера”, “природокористування”, “ресурсозабезпеченість”; повторити та поглибити знання про природні умови та ресурси; розвивати уміння аналізувати ступені впливу людини на природу в різні періоди розвитку людства. Обладнання: атласи, підручники, схеми, таблиці, діаграми. Основні поняття: географічне середовище, навколишнє середовище, ноосфера, антропосфера, природні ресурси, […]...
38. Навколишнє середовище Навколишнє середовище – сукупність природних умов і створених працею людини об’єктів, які впливають на життя людини, забезпечують її розвиток як біосоціальної сутності. На сутність Н. с. існують такі основні погляди: 1) це цілісне середовище, в якому живуть колективи людей, взаємодіють з ним, а отже, активно впливають одне на одного. Основними елементами Н. с. є повітря, […]...
39. ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ – процес формування лісу прир. шляхом на обезлісених, напр. зруйнованих пром. розробками, територіях. З метою Л. п. часто залишають насіннєві дерева для прир. засівання вільних площ....
40. ЗАПИЛЮВАННЯ (ПРИРОДНЕ) Екологія – охорона природи ЗАПИЛЮВАННЯ (ПРИРОДНЕ) – осідання пилу з атм. повітря під дією сили гравітації. Джерелом 3. (п.) є пов. течії, що переносять пил з пустель, напівпустель, степів, від вулканів, узбереж у більш високі широти. Макс. 3. зареєстроване у Пд. Європі – 1 млн т пилу за кілька діб....