ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Related posts:

1. ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – просторово обмежений комплекс певних прир. ресурсів, для яких характерне взаємозумовлене використання їх у межах конкретних технологій....
2. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
3. МЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ – цілеспрямована зміна властивостей прир.-терит. комплексів з метою оптим. використання прир. потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Розрізняють земельну, водну, хім., рекультиваційну та ін. види М....
4. ЗАКОНИ ПРО ОХОРОНУ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАКОНИ ПРО ОХОРОНУ ПРИРОДИ – зібрання основних юридичних норм, що регулюють держ. заходи щодо охорони, рац. використання та розширеного відтворення прир. ресурсів....
5. ЛІСИ РЕЗЕРВНІ Екологія – охорона природи ЛІСИ РЕЗЕРВНІ – частина держ. ліс. фонду, не відведена для лісокористування....
6. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
7. МІСЦЕВІСТЬ Екологія – охорона природи МІСЦЕВІСТЬ – 1) найбільша морф, частина ландшафту (1, 2)- група урочищ, що утворює окремі великі форми рельєфу (долини, вододіли, гір. цирки тощо) або ділянки ландшафту з різним співвідношенням площ однотипних урочищ (напр., борових та болотних у тайзі). М. у цьому розумінні – таксон прир.-терит. поділу: прир. комплекс, влаштований складніше, ніж урочище, […]...
8. ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – розділ географії, що досліджує розміщення окремих видів прир. ресурсів, проблеми їх оцінювання, комплексного використання і відтворення....
9. ГЛОБАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ГЛОБАЛІСТИКА – вчення про глобальні прир. та сусп. проблеми сучасності. З Г. тісно пов’язані: глобальна екологія, заг. землезнавство, вчення про біосферу....
10. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ БАГАТОЦІЛЬОВА Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ БАГАТОЦІЛЬОВА – комплексне і повне використання прир. ресурсів з завдаванням мінім, збитків однією галуззю госп-ва іншим і слабким порушенням прир. процесів, які забезпечують сталість природокористування даного типу....
11. ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – ступінь концентрованості глибини та напруженості антроп. впливу на прир. середовище з метою задоволення потреб суспільства. І. п. в Україні досягла високого рівня, що видно, насамперед, з інтенсивності с.-г. природокористування, яке здійснюється з використанням комплексної механізації, хімізації землеробства, меліорації земель, впровадженням ресурсозберігаючих технологій і системи природоохоронних заходів....
12. ІНСПЕКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНСПЕКЦІЯ – 1) держ. органи, що здійснюють нагляд і контроль за використанням прир. ресурсів, їх охороною, збереженням (напр., водна, мисливська, рибна 1.); 2) система нагляду, контролю за правильністю дій, дотриманням встановлених державою правил природокористування юридичними чи фіз. особами. Є також громадські І....
13. ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
14. РЕКРЕАЦІЙНЕ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЙНЕ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ – див. Лісокористування рекреаційне....
15. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ Екологія – охорона природи “ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ – 2000”- див. “Проблеми глобальні – 2000”....
16. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
17. ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА – система держ. природоохоронних заходів, спрямованих на перевірку відповідності проектів, планів і заходів у галузі госп. будівництва і використання прир. ресурсів вимогам екол. захисту довкілля. Е. е. оцінює вплив на середовище проживання, прир. ресурси і здоров’я людей комплексу госп. нововведень (у т. ч. й перетворення природи) в масштабах вибраного […]...
18. ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ – 1) терит. – збереження прир. екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб спеціально виділені ділянки підтримували баланс, що існував раніше чи бажаний, між компонентами, які утворюють середовище; здійснюється за допомогою системи прир. (особливо) охоронних територій; 2) компонентне – штучне додавання якогось компонента, що утворює середовище, при […]...
19. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
20. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – облік кількості, якості, динаміки запасів, форми і ступеня використання прир. ресурсів....
21. ЗЕМЛЕУСТРІЙ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕУСТРІЙ – система заходів щодо землекористування, спрямованих на регулювання земельних відносин, та організація використання землі як засобу виробництва. Включає обстеження облік та оцінку земель, їх розподіл між землекористувачами, планування землекористування-1, складання територіальних планів та ін. знімальні, проектно-пошукові роботи....
22. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ – комплексна еколого-екон. діяльність, що полягає в науково обгрунтованому, плановому, ефективному використанні і споживанні прир. ресурсів для забезпечення екон. потреб разом з вимогами щодо їх охорони, відтворення, захисту навколишнього середовища з урахуванням можливих екологічно шкідливих наслідків експлуатації прир. багатств....
23. ЛІСОКОРИСТУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ Екологія – охорона природи ЛІСОКОРИСТУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ – форми та способи використання лісу з метою рекреації....
24. ОБЛІК РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ОБЛІК РЕСУРСІВ – інвентаризація ресурсів, натурне виявлення кількості та якості прир. ресурсів (запаси мисливських ресурсів, ресурсів прісної води тощо)....
25. ОХОРОНА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. […]...
26. ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) Екологія – охорона природи ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – використання якомога меншої кількості прир. ресурсів для отримання одиниці кінцевого продукту, мінімізація впливів на навколишнє прир. середовище, а також застосування найраціональніших взаємозамінних технологій для отримання досягнутого або більшого корисного ефекту....
27. ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – концепція ідеальної (іноді геометрично правильної) терит. структури, згідно з якою найбільш урбанізовані ділянки полярно протиставлені заповідникам та ін. прир. (особливо) охоронним територіям, а людські поселення малих та проміжних розмірів розміщені вздовж шляхів. Прир. ділянки сполучені між собою каналами, ліс. або луковими смугами, розміщеними подібно до мережі на с.-г. […]...
28. КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ – систематизоване зведення відомостей про землі: 1) як грунти різного типу, придатні і непридатні для культивації, будівництва та ін. форм використання; 2) як сукупність вірогідних і необхідних зведень про прир., госп. і правове положення земель. Держ. К. 3. містить дані реєстрування землекористувачів, обліку кількості і якості земель, бонітування грунтів […]...
29. Природокористування Природокористування – економічна діяльність суспільства щодо планомірного та раціонального використання і відтворення природних ресурсів (у т. ч. розширеного відтворення відновлюваних ресурсів), гармонійної взаємодії між людиною і природою з метою створення необхідних матеріальних цінностей і життєвих благ для задоволення суспільних потреб. П. здійснюється за допомогою економічних, правових та адміністративних важелів. Своєю чергою, найоптимальнішими серед економічних важелів […]...
30. ЗАКОН ЗНИЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЗНИЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – з плином істор. часу на отримання з прир. систем одиниці корисної продукції в середньому витрачається все більше енергії. Зростають також енерг. затрати на одну людину. У кам’яний вік вони становили близько 17 МДж/добу, в агр. сусп. – 50, в індустріальну епоху – 295, а в […]...
31. ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
32. Регіональне природокористування Регіональне природокористування – економічна діяльність суспільства на рівні окремих регіонів, спрямована на використання багатств і природних умов для задоволення потреб населення певного регіону і країни загалом. Основними принципами Р. п. повинні стати розширене відтворення відновлювальних ресурсів; раціональне видобування і витрачання не відновлюваних ресурсів; збалансоване використання різних видів природних ресурсів; збереження сприятливої для життєдіяльності людини сфери […]...
33. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – комплексне і повне використання прир. ресурсів із завдаванням мінім, шкоди однією галуззю госп-ва іншій і збереженням сприятливого режиму довкілля....
34. СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА – локальне або регіональне погіршення стану довкілля (забруднення атмосфери, води, деградація грунту тощо), що розглядається як загроза для населення регіону. Як правило, поняття використовують стосовно антроп., а не прир. явищ....
35. Економіка природокористування як одна із складових частин екології СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 4 ПРИРОДО-КОРИСТУВАННЯ ЯК НАУКА ПРО СТАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ § 20. Економіка природокористування як одна із складових частин екології – Економіка природокористування як наука. Економіка природокористування – це міждисциплінарна наука, один з основних узагальнювальних розділів екології. Економіка природокористування має безпосередні зв’язки з основними структурними одиницями сучасної екології […]...
36. Природокористування: об”єкт, предмет, завдання СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 4 ПРИРОДО-КОРИСТУВАННЯ ЯК НАУКА ПРО СТАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ § 17. Природокористування: об”єкт, предмет, завдання – Сутність категорії “природокористування”. Термін “природокористування” запропонував і ввів у науку Ю. М. Куражсковський у 1969 році. Завдання природокористування як науки полягає у розробці загальних принципів здійснення діяльності, пов’язаної з безпосереднім користуванням […]...
37. ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА -1) розробка юридичних норм, пов’язаних з охороною природи; 2) сукупність держ. заходів, закріплених у праві, які спрямовані на збереження, відновлення та поліпшення прир. умов....
38. ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ – тип антроп. ландшафту, який виник Внаслідок нерац. використання прир. ресурсів....
39. СИСТЕМА СТАНДАРТІВ В ОХОРОНІ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА СТАНДАРТІВ В ОХОРОНІ ПРИРОДИ – комплекс взаємозв’язаних стандартів, спрямованих на збереження, відновлення та рац. використання прир. ресурсів....
40. КОНСУМЕРИЗМ Екологія – охорона природи КОНСУМЕРИЗМ – культ споживання, характерний для сучасного стану розвитку суспільства; призводить до посилення використання прир. ресурсів....