Проблема буття як передумова філософування

Related posts:

1. Зміст категорії буття. Суще, буття, сутність Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики Зміст категорії буття. Суще, буття, сутність Будучи тим. що існує (матеріальні речі, властивості, відношення, а також ідеї, теорії цінності), й охоплюючи, як матеріальне, так і ідеальне (духовне), буття у широкому розумінні є всеосяжною реальністю, найзагальнішим поняттям про суще взагалі. У поняття буття, що постає […]...
2. Пік антропологічної ситуації: проблема смислу буття в цілому Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Пік антропологічної ситуації: проблема смислу буття в цілому Можливість релігійної інтерпретації людини закладена в самій структурі специфічно людського буття. Ця істота, як відомо, не тільки перебуває в певному відношенні до реалій довкілля, – вона ще й виконується в певному ставленні до цього відношення. Саме таке […]...
3. Історія поняття буття Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики Історія поняття буття Осмислення основ та першопричин буття віддавна визначає філософські розміркування. У давніх міфологічних уявленнях відбито антропоморфність (“людиновимірність”) буттєвих універсалій, так що людину залучено до космогонійної схеми через ототожнення космічного (природного) й людського: плоть – земля, кров – вода, дихання, душа – вітер, […]...
4. Пошуки нових засад філософування у контексті сучасної онтології Філософія світ людини Метафізична та постметафізична доба у європейській гуманістиці Пошуки нових засад філософування у контексті сучасної онтології Як уже зазначалося, на різних історичних етапах відбувалося соціо – та антропокультурно зумовлене само-відособлення людини у структурі сущого. А це, своєю чергою, спричиняло той чи інший спосіб філософських роздумів про природу людського буття у поєднанні з тим […]...
5. Відмінності між філософування і філософією Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 3. Філософування і філософія Відмінності між філософування і філософією Філософування – це особистісна життєва основа філософії. Воно зростає з фундаментального філософського настрою. Кожна людина відчуває потребу у філософуванні настільки, наскільки вона охоплена філософським настроєм подиву, туги, жаху, любові, захоплення, благоговіння, сумніву, відчаю. Але саме […]...
6. Комунікативна природа людського буття Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так є і нині. Але сьогодні – в умовах демографічного вибуху на планеті, небувалого поширення в суспільстві систем пересування, зв’язку, інформаційного буму, особливого загострення проблем людини та демократичного облаштування соціуму – […]...
7. Онтологія як підрозділ метафізики Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики З’ясування сутності вихідного для систематичного осягнення дійсності поняття буття в аспекті інших граничних (пізнавальних, смисложиттєвих) питань визначається осмисленням предмета, чи ж об’єкта вивчення філософського знання. Адже проблема різноманіття й цілісності системно-структурної упорядженості та форм існування природного, людського, соціального, трансцендентного, зрештою, об’єктивної дійсності у співвідношенні […]...
8. Мова як домівка буття Філософія світ людини Мова як домівка буття У попередніх розділах ми розглянули різні форми людського співвідношення, зокрема пізнавальне відношення людини до світу. Детально висвітлили таку визначальну характеристику “самостояння” людини, як її свідомість та самосвідомість. Реальною формою існування свідомості як індивіда, так і суспільства в цілому, способом закріплення і трансляції пізнавального досвіду людства, “домівкою буття” духу […]...
9. ОНТОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ – розділ філософії релігії, в якому висвітлюються поняття сутності феномена релігії та питання змістового наповнення форм вияву останньої. Предметом вивчення О. р. слугують різноманітні теорії, в яких розкриваються питання сутності релігії, її витоків, питання про природу Бога і характер божественного буття тощо. Основні завдання О. р. полягають у дослідженні і з’ясуванні […]...
10. Основні форми буття Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики Основні форми буття По-перше, буття речей, властивостей, відносин, процесів природного і штучного походження, тобто буття природного як “перша природа”, що є сукупністю природних умов існування людини й суспільства, та “друга природа” – сукупність штучних матеріальних умов існування суспільства, створених людиною у процесі перетворення “першої […]...
11. Проблема свідомості – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Проблема свідомості Особливою сферою духовного життя є свідомість. Проблема свідомості надзвичайно складна. Ідеалісти вважають, що свідомість – автономне від матеріального явище, що вона творить буття. Будучи причиною чогось нового, свідомість має мати власну онтологію. Матеріалісти стверджують, що свідомість тісно пов’язана з матерією. Згідно з матеріалістичною філософію, […]...
12. Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Традиційно людина розглядалася у філософії як істота, позбавлена статі, що було результатом абстрактно – есенційного підходу до неї. Сучасна філософська антропологія прагне вийти за межі такого бачення людини. Адже для кожного, хто замислювався над колізіями людського буття, очевидним є те, що однією з їхніх […]...
13. Соціальні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Соціальні витоки філософування Виникненню філософії як нового типу світогляду і стилю мислення передували ідейні та соціальні передумови. Ідейними передумовами були, як відомо, міф та релігія. Соціальними – суспільство перехідного типу, в якому общинно-родовий уклад змінювався на політичний, виникла все більш […]...
14. Комунікативний вимір буття очима філософських антропологів Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Комунікативний вимір буття очима філософських антропологів Важливі характеристики комунікативної сфери людського буття виокремлено у межах філософсько-антропологічного підходу М. Шелером та Г. Буркхардтом. Осмислюючи долю європейської цивілізації та культури, М. Шелер розглядає їх як наскрізь пронизані суперечностями й колізіями: між духом і життям, розсудком і розумом, людиною у її […]...
15. Відповідальність за буття і його сенс Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 3. Питання сенсу людського буття Відповідальність за буття і його сенс Сутність буття людини і сенс її життя постійно перебувають в центрі філософських, релігійних, соціальних та етичних концепцій. У філософській антропології сформувалися три підходи для вирішення цього питання. Перший підхід позиціонує тезу, що життя не має сенсу. Основні […]...
16. ПОНЯТТЯ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 6 ТЕМА. ПОНЯТТЯ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ Мета: продовжити формування поняття “людське буття”; виховувати повагу до людей, відповідальність за діяльність та стан навколишнього світу. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: урок-лекція. Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Перевірка домашнього завдання Заслуховування й рецензування творів учнів. Фронтальне опитування 1. […]...
17. Субординація чи координація розмаїтих форм буття? Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Субординація чи координація розмаїтих форм буття? Розуміння співвідношення людського та долюдського пов’язане з більш загальними уявленнями про, так би мовити, архітектоніку світобудови. Історія культури засвідчує, що ці уявлення завжди поєднували у собі тяжіння до субординативізму – та спроби його заперечення чи принаймні обмеження. Приміром, міфологія містить […]...
18. Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософська антропологія концентрує свою увагу на інваріантних (у даному разі загальнолюдських), стійких природних, соціокультурних і особистісних якостях людини, взятих у їх суспільно-історичній та культурній плинності, специфічності стосовно певної епохи, далі – на антропологічних межах людського образу в безмежжі буття самовдосконалення. Чільне місце посідають тут […]...
19. Багатомірність людського буття та сутності людини Філософія світ людини Багатомірність людського буття та сутності людини В темі запропонованої лекції ми не випадково акцентуємо увагу не на проблемі особливостей людського в світі природи та культури, а саме на мінливості та плинності “образу людини” в історії. Адже ще давньогрецький софіст Протагор говорив про людину як міру всіх речей, вбачаючи особливість людського в своєрідній […]...
20. Сенс буття людини: трансцендентні та іманентні аспекти Філософія світ людини Людина як істота, котра трансцендує Сенс буття людини: трансцендентні та іманентні аспекти Слід зазначити, що поняття “смисл” є полісемантичним. Воно має різне змістове навантаження у різних наукових дисциплінах: логіці, психології, лінгвістиці, соціолінгвістиці, семантиці. Інваріант уживання цього поняття пов’язаний із ситуацією розуміння (осмислення) тих чи інших мовних, предметних, культурних реалій. На відміну від […]...
21. Метафізичні докази буття Бога Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 4. Спекулятивна теологія Метафізичні докази буття Бога Доказів буття Бога чимало. Наприклад, історичний доказ буття Бога виходить з думки, що ідея Бога не випадково отримала широке розповсюдження. Всі народи мають релігійне світобачення, знають ідею Бога, а значить допустиме припущення, що Він існує. Найголовніші з доказів: онтологічний, космологічний, телеологічний і […]...
22. БУТТЯ Культурологічний словник БУТТЯ – філософська категорія, яка позначає: а) усе існуюче; б) вічну універсальну першооснову всього існуючого....
23. Багатомірність людського буття та сутність людського в епоху постмодерну Філософія світ людини Багатомірність людського буття та сутності людини Багатомірність людського буття та сутність людського в епоху постмодерну Власне, ідея неповторності та багатомірності сутності людини може на сьогодні розцінюватись як визначальна та вихідна ідея не лише постмодерністської теорії, але й сучасного світосприйняття в цілому. Формування такої ідеї, як констатувалося вище, залежало великою мірою від кризових […]...
24. Проблема людської сутності Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Проблема людської сутності Метафізика людської сутності полягає в спробі описати підставу “людського” в людині. Інакше, феномен людства. Засадничим налаштуванням на розуміння “техніки” бути людяною – є амбівалентність буття сутності людини. Амбівалентність в перекладі на українську означає “навколо” і “сила”. Це одночасність переживання […]...
25. АБСОЛЮТНА ІДЕЯ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНА ІДЕЯ” – центральна категорія філософської системи Г. В. Ф. Гегеля, якою позначався духовний деміург, творець світу в його становленні і діяльному саморозвитку. Формаціями “А. і.”, ступенями саморозвитку у Гегеля виступають логіка (“в собі-буття” “А. і.”), природа (“інобуття” “А. і.”), тобто її буття в матеріальній дійсності) і дух (“для себе-буття” “А. і.”), її […]...
26. Освітні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Освітні витоки філософування Розшифровувана “освітніми” ритуальними дійствами і освоювана представниками нових поколінь міфоінформація робила цих представників своїми носіями. Вона була глибоко особистішою, злитою і сплавленою з суб’єктивним світом індивіда. Невідчуженість такої інформації поєднувалась з відсутністю рефлексивно – відстороненого ставлення до […]...
27. Гуманітарні дисципліни про основні виміри буття людини у світі Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Гуманітарні дисципліни про основні виміри буття людини у світі Компаративний підхід до людини у біології є показовим для природознавства в цілому, зрештою він здатний лише на констатацію парадоксу: один особливий вид тварин – а саме людина – відрізняється від тварини як такої. Спроби усунути цей […]...
28. ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
29. Архетипи національної культури як фундаментальна проблема етноантропології Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Архетипи національної культури як фундаментальна проблема етноантропології Специфіка людського буття значною мірою полягає у тому, що внутрішня комунікація між особистостями, які досягли своєї самоідентичності, набуває етно-національних виявів і саме ці мета-особистісні вияви зумовлюють особистісну самоідентичність людини. Тому етноантропологія прагне знайти ті основи, що визначають етно-національну забарвленість людського буття, […]...
30. Проблема людини у сучасній філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Проблема людини у сучасній філософії Людина не була б людиною, якби обмежувалася наявними умовами буття та життєдіяльності и не прагнула б вийти за їх межі. Тому попередні покоління, зустрівшись з певними негараздами й неспроможні здолати їх, завжди […]...
31. Проблема духовності як наріжна для філософської гуманістики Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Проблема духовності як наріжна для філософської гуманістики Місце духу в архітектоніці людського способу буття, його співвідношення з іншими буттєвими виявами – давній предмет напружених філософських роздумів. Блез Паскаль вважав людину “дивним предметом природи”, позаяк “не будучи спроможною пізнати, що є тіло, вона ще менш здатна […]...
32. ІСТОРИЧНЕ ПОБУТУВАННЯ (БУТТЯ) ЛЮДЕЙ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ КУЛЬТУРОЛОГІЯ Розділ Х ІСТОРИЧНЕ ПОБУТУВАННЯ (БУТТЯ) ЛЮДЕЙ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ Культурно-мистецькі процеси невіддільні від історичного розвитку суспільства. Вони охоплюють економічний, політичний і виробничий досвід народів і держав. Методологічними складовими їх класифікації є різні концепції цілісного культурно-історичного процесу, універсальної еволюції: специфічна еволюція; циклічний, або цивілізаційний, варіант. Кожна із цих концепцій має певну специфіку. Концепція універсальної еволюції […]...
33. Стать як філософсько-антропологічна проблема Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Стать як філософсько-антропологічна проблема Передусім треба з’ясувати, чим філософсько-антропологічне розуміння статі відрізняється від медико-біологічного. Філософська антропологія розглядає чоловіче та жіноче як явища, пов’язані з особистісними проявами людини. Як зрозуміти це? У низці публікацій автора цих рядків обстоюється думка про те, що глибинний сенс чоловічого […]...
34. Філософія природи, її предмет Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 1. Природа як предмет конкретно-наукового і філософського осмислення Філософія природи, її предмет Філософська наука, яка дає змогу осмислити природу як ціле, як певну сутність і водночас цілком реальний об’єкт, має назву філософія природи, або натурфілософія. Майже в кожному навчальному виданні з філософії, зазначено, що “в історії філософської думки […]...
35. Особливості пізнання суспільства Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Особливості пізнання суспільства Суспільство – це особлива соціокультурна реальність, яка потребує формування специфічних методів осягнення своєї сутності. Дослідження суспільного життя та підвалин його ефективної організації засвідчує необхідність формування спеціальних підходів у сфері осмислення соціальної природи людських стосунків. Специфіка суспільного пізнання передусім […]...
36. Суспільна комунікація і проблема соціального партнерства Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Суспільна комунікація і проблема соціального партнерства Нормальне людське суспільство – це суспільство соціального партнерства, яке реалізується через багаторівневу структуру постійно діючої суспільної комунікації (система громадянського суспільства, розвинений парламентаризм, відповідальний уряд як уряд парламентської більшості, постійне функціонування системи взаємодії підприємців і найманих працівників тощо). Характерною ознакою розвинених, цивілізованих суспільств […]...
37. Посткласична раціональність і проблема відкритого суспільства Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Посткласична раціональність і проблема відкритого суспільства На загальному тлі побутування старих та нових форм знеособлення, викривлення соціуму і гримас культури проблема створення й відтворення прийнятного й прогресивного щодо індивіда соціокультурного середовища, а в ідеалі – й такого, що стимулює його творчий потенціал, – це […]...
38. МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ (від грецьк. metod – шлях дослідження чи пізнання, вчення та logos – слова, поняття, вчення) система принципів, прийомів і процедур формування і використання методів істор. пізнання, а також вчення про цю систему. Сучасна М. і. – дуже складне за своїм змістом і формами вияву утворення, що характеризується найрізноманітнішими, а […]...
39. Зародження схоластики. Проблема універсалій Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Зародження схоластики. Проблема універсалій Наприкінці VIII – на початку ІХ ст. центр філософської думки переміщується на захід та північ Європи. Головним осередком тодішньої культури стає франкська імперія Карла Великого з династії Каролінгів. Саме тут починається нове пожвавлення культурного життя – так зване каролінгське відродження. […]...
40. СУТНІСТЬ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА. ПРОБЛЕМА ВЗАЄМОДІЇ ДУШІ Й ТІЛА СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 21 . СУТНІСТЬ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА. ПРОБЛЕМА ВЗАЄМОДІЇ ДУШІ Й ТІЛА Мета: розкрити сутність духовного життя суспільства, показати взаємодію душі й тіла в процесі виховання свідомої людини, члена суспільства, виховувати повагу до людей, до людських цінностей, прищеплювати норми загальнолюдської моралі. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Форма проведення: евристична […]...