ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА

Related posts:

1. ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
2. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
3. ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ – прир. (напр., продукти виверження вулкану) або антроп. забруднення, що призводить до вкрай несприятливих умов у певних сферах госп-ва, шкідливо впливає на здоров’я людей і довкілля....
4. ЗАБРУДНИК Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, полютант – 1) речовина, що забруднює. Будь-який (прир. чи антроп.) фіз. або інформ. агент, хім. речовина, біол. вид (в основному мікроорганізми), які потрапляють у навколишнє середовище чи виникають у ньому в кількостях, що перевищують звичайний їх вміст, граничні прир. коливання чи середній прир. фон у певний час; 2) ті самі […]...
5. ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА) Екологія – охорона природи ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА)- погіршення прир. середовища, що оточує людину, звичайно внаслідок його антроп. забруднення....
6. ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ, забруднення термальне – форма фіз. (звичайно антроп.) забруднення, що виникає внаслідок підвищення т-ри середовища, спричиненого в основному викидами нагрітого повітря, стічних вод та попутних газів. Може бути вторинним результатом зміни хім. складу середовища....
7. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
8. ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ -1) привнесення в середовище і розмноження в ньому небажаних для людини організмів; 2) проникнення (прир. чи антроп.) в експлуатовані екосистеми або технол. пристрої видів організмів, не характерних для даних угруповань і зазвичай там відсутніх. Забруднення мікроорганізмами є бактеріол. забрудненням....
9. МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИЙ – спостереження за процесами та явищами в межах якогось регіону, де ці процеси та явища можуть відрізнятися як за прир. характером, так і за антроп. впливом від базового фону, характерного для всієї біосфери....
10. СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ – здатність біосфери протистояти зовн. косм. і внутр. впливам, включаючи будь-яку антроп. діяльність....
11. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
12. ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ – 1) привнесення або утвор. у середовищі звичайно не характерних для нього фіз., хім., інформ. чи біол. агентів; перевищення в досліджуваний період часу прир. середньо-багаторічного рівня (у межах його граничних коливань) конц. перелічених агентів у середовищі, що нерідко призводить до негативних наслідків; 2) збільшення конц. фіз., хім., інформ. та біол. […]...
13. ПАНДЕМІЯ Екологія – охорона природи ПАНДЕМІЯ – епідемія, що охоплює населення всього світу або більшої його частини. Напр., П. грипу, СНІДу....
14. ЗАБРУДНЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – забруднення (1 і 2), що виникає внаслідок госп. діяльності людини, в т. ч. її прямого чи опосередкованого впливу на склад та інтенсивність прир. забруднення, напр. гідробудівництво, нанесення шляхового покриття. Катастрофічним є 3. а., пов’язане з воєнними діями. Наслідком війни із застосуванням ядерної зброї може стати апокаліпсис – “ядерна […]...
15. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
16. ЗАКОН ОБМЕЖЕНОСТІ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН ОБМЕЖЕНОСТІ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – усі прир. ресурси (та умови) Землі вичерпні. Закон грунтується на тому, що, оскільки планета є природно обмеженим цілим, на ній не можуть існувати безконечні частини. Отже, категорія “невичерпності прир. ресурсів” виникла як відносне поняття. Якщо швидкість споживання природного ресурсу менша за швидкість його відтворення, то створюється […]...
17. РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ Екологія – охорона природи РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ – стан взаємодії природи і суспільства, за якого використання прир. середовища суспільством не порушує функцій життєзабезпечення, виконуваних прир. або перетвореними екосистемами. Досягається в тому разі, коли в природокористуванні будь – яка екосистема розглядається як елементарний об’єкт госп. освоєння біосфери. Нині, коли масштаби госп. діяльності людини можна порівняти […]...
18. УРБАСИСТЕМА Екологія – охорона природи УРБАСИСТЕМА – нестійка прир.- антроп. система, яка складається на урбанізованих територіях з архіт.- буд. об’єктів з різко змінених прир. екосистем....
19. ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ – 1) тривале існування будь-чого, незважаючи на внутр. та зовн. впливи; збереження в незмінному стані; 2) існування будь-чого протягом більш тривалого періоду, ніж звичайно (П. опадання листя, П. зябер у неотенічних форм земноводних); 3) прир. сповільнення деградації прир. середовища під впливом забрудників чи антроп. чинників, спричинене буферністю цього середовища. За […]...
20. ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
21. СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА – локальне або регіональне погіршення стану довкілля (забруднення атмосфери, води, деградація грунту тощо), що розглядається як загроза для населення регіону. Як правило, поняття використовують стосовно антроп., а не прир. явищ....
22. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
23. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
24. ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ – забруднення середовища агентами, що спричинюють негативний мех. вплив без фіз.-хім. наслідків (напр., сміття). 3. м. завжди супроводжується негативними фіз.-хім. ефектами....
25. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
26. ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ – біотичні угруповання формують закономірний ряд екосистем, що веде до найстійкішої за даних умов прир. системи – клімаксової в прир. умовах та (чи) вузлової за природно-антроп. режиму. П. с. з. – наслідок системогенетичного закону, але зміни можуть бути абсолютно оригінальними в разі заселення нових площ, що раніше не […]...
27. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
28. КАТАКЛІЗМ Екологія – охорона природи КАТАКЛІЗМ – раптовий переворот, катастрофа; раптова зміна структури угруповання внаслідок його порушення під впливом зовн. прир. або антроп. чинників середовища; одна з форм динаміки біоценозів....
29. ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ -1) відхилення від звичайного стану (норми) екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу до біосфери). П. е. може відбутися в одному з екол. компонентів або в екосистемі загалом, мати зовн. чи внутр. причини, антроп. або прир. характер, бути локальним, регіональним чи глобальним. Мається на увазі, що інтенсивність П. е. […]...
30. ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ – наявність у повітрі дрібних твердих (пилових) часточок прир. та антроп. походження. За високих конц. пилу, напр., у вугільних шахтах, виникає проф. захворювання – силікоз. Повітря з великим вмістом пилу органічного походження вибухонебезпечне....