ПРОГНОЗ

Related posts:

1. ГІПОТЕЗА Культурологічний словник ГІПОТЕЗА (від грец. – основа, припущення) – науково обгрунтоване припущення чи факт, які перебувають поза межами безпосереднього спостереження, або закономірний зв’язок явищ, коли його ще не можна встановити за допомогою наукового доведення. Г. є методом наукового дослідження, однією з форм пізнання об’єктивної дійсності; даючи ймовірне знання про причину тих чи інших явищ, Г. […]...
2. Прогноз Прогноз (гр. prognosis – просування, передбачення) – це науково обгрунтований висновок про можливі зміни об’єкта в майбутньому та (або) про альтернативні шляхи і строки досягнення якісно нових станів цього об’єкта з метою підвищення рівня управління. П. щодо розвитку різних підсистем суспільних відносин здійснюються з приводу процесів, які можна якісно або сутнісно змінити шляхом використання різних […]...
3. ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ – науково обгрунтоване передбачення розвитку геогр. середовища та його окремих компонентів. Залежно від об’єкта дослідження розрізняють П. г. галузеві (прогноз погоди, зволоження, стоку тощо) і комплексні. За просторовими масштабами П. г. поділяють на глобальні, регіональні і локальні, за часовими – на короткострокові і довгострокові. П. г. є стадією перспективного […]...
4. ФАКТОР Культурологічний словник ФАКТОР (від лат. facio – роблю) – умова, рушійна сила, причина якогось явища, процесу. Психологія вивчає дві групи Ф., які впливають на психічні явища і процеси: зовнішні щодо індивіда (особистості) – природні і соціальні детермінанти його поведінки і внутрішні, суто психологічні, ті, що закладені в самій людині, її внутрішньому світі. Наприклад, у праці, […]...
5. ПАРАДОКС Культурологічний словник ПАРАДОКС (від грец. – несподіваний, дивний) – судження, думка, що істотно розходиться з загальноприйнятими. Уявлення, яке не вкладається в усталені погляди. П. є формально-логічна суперечність у процесі доведення певного твердження одночасно є дані для доказу і його істинності, і хибності. Говорять про П. також у поведінці окремих індивідів, коли одні їхні вчинки нібито […]...
6. ПРОГНОЗ ПОГОДИ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ПОГОДИ – науково обгрунтоване передбачення майбутнього стану погоди для певної території. Основні методи прогнозування – статистичний та чисельний. Грунт. П. п. на використанні синоптичних карт, за якими визначають розподіл метеорол. елементів на період прогнозу. Розрізняють П. п. коротко – (до 48 годин) та довгострокові (від кількох діб до сезону). Складання […]...
7. КОНЦЕПЦІЯ Культурологічний словник КОНЦЕПЦІЯ (від лат. conceptio – сприйняття) – 1) Система поглядів на певні явища, спосіб тлумачення явищ, дій, розуміння теорії. 2) Форма і засіб наукового пізнання, що є способом розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї, теорії; науково обгрунтоване і логічно доведене вираження основного змісту теорії, але на відміну від теорії воно ще не може бути […]...
8. АДЕПТ Культурологічний словник АДЕПТ (від лат. adeptus – той, хто чогось досяг) – пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї....
9. ДИСКУРСИВНИЙ Культурологічний словник ДИСКУРСИВНИЙ – процес пізнання, що полягає в русі мислення від одного поняття до іншого, з’єднує одне судження з іншим, будує умовивід. Д., наприклад, є будь-яке поняття, оскільки воно утворюється завдяки пов’язуванню різних, вже відомих ознак....
10. АСПІРАНТУРА Культурологічний словник АСПІРАНТУРА (від грец. а-spiro – прагну) – в Україні основна форма підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів. Організована 1925. Існує очна (3 роки) із забезпеченням аспірантів державною стипендією і заочна А. (4 роки). В А. приймають осіб, які виявили здатність до науково-педагогічної чи науково-дослідної діяльності, що мають закінчену вищу освіту, стаж практичної роботи по […]...
11. ВЧЕНА РАДА Культурологічний словник ВЧЕНА РАДА – орган, що розглядає основні напрями науково-дослідної та навчальної роботи вищого навчального закладу, науково-дослідної установи чи науково-виробничого об’єднання. Розрізняють спеціалізовані ради по захисту дисертацій і присудженню вчених ступенів та ради ВНЗ, науково-дослідної установи....
12. НАДІЯ Культурологічний словник НАДІЯ – очікування чогось, сподівання. Може мати лише позитивне спрямування. Н. породжує наміри досягти певних успіхів у майбутньому, виступає організуючим фактором діяльності особи. Протилежним Н. є морально-психічний стан безнадійності, коли людина не бачить перспективи, втрачає віру в майбутнє....
13. ПОГОДА. ПРОГНОЗ ПОГОДИ РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ ТЕМА 5. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ УРОК 22. ПОГОДА. ПРОГНОЗ ПОГОДИ Тема. Погода і небезпечні погодні явища. Прогноз погоди. Синоптична карта. Метеорологічні станції, бюро погоди, гідрометеорологічна служба України. Навчальна мета: узагальнити знання учнів про типи погоди в Україні; сформувати уявлення про небезпечні погодні явища і […]...
14. ДИЗ’ЮНКЦІЯ Культурологічний словник ДИЗ’ЮНКЦІЯ (від лат. disjunqo – роз’єдную, розрізняю) – що полягає в поєднанні двох або більше висловлювань за допомогою логічного сполучника “або” в нове, складне судження (пор. кон’юнкція)....
15. ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, культури або до окремої етнічної групи людей....
16. ДЕПУТАТ Культурологічний словник ДЕПУТАТ (від лат. deputatus – визначений) – 1) виборний представник населення в постійно діючих органах влади; 2) особа, повноважена колективом (групою) для виконання якогось доручення....
17. ІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник ІДЕНТИФІКАЦІЯ (від лат. іdenticus – тотожний і fаcіо – роблю) – прийом наукового пізнання, при якому встановлюються тотожність, подібність об’єктів завдяки спільності певних рис, ознак. У соціальній психології ідентифікація широко застосовується при вивченні малих груп, класифікації лідерів, типології особистості. Ідентифікація тісно пов’язана з моделюванням як методом сучасного наукового пізнання. І. – процес, завдяки […]...
18. СУБ’ЄКТ Культурологічний словник СУБ’ЄКТ (від лат. subjectum – підкладене) – 1) Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об’єкт. 2) юрид. Особа або організація, що має певні права й обов’язки. 3) У граматиці – підмет. 4) У логіці – частина судження, що є поняттям про предмет, на який спрямована думка. 5) Переносно – презирлива назва […]...
19. ПОШУК Культурологічний словник ПОШУК (науковий) – система гносеологічних прийомів і соціальних заходів, спрямованих людством на здобуття нових знань, відкриття об’єктивної істини. Гносеологічний аспект наукового П. зумовлений специфікою евристичної функції науки; він полягає у глибокому знанні сучасного стану науки, її внутрішньої логіки і основних тенденцій розвитку, загальних принципів і законів, оволодінні філософською методологією, вмінні користуватися матеріалістичною діалектикою, […]...
20. ПАРАДИГМА Культурологічний словник ПАРАДИГМА (від грец. paradeigma – приклад, зразок) – система теоретичних, методологічних та аксіологічних установок, що їх визнає більшість і беруть за зразок члени наукового співтовариства....
21. ПАСТОРАЛЬ Культурологічний словник ПАСТОРАЛЬ – літературний, музичний і театральний жанр, в основі якого – поетизація та ідеалізація простого сільського життя. У переносному значенні, пастораль має дещо іронічний відтінок як стан ніжності і тиші, однак з певною часткою манірності, солодкуватості....
22. АСПІРАНТ Культурологічний словник АСПІРАНТ (від лат. uspirans – той, що до чогось прагне) – особа, яка готується до наукової чи викладацької роботи у вузах і науково-дослідних інститутах....
23. МЕТОДОЛОГІЯ Культурологічний словник МЕТОДОЛОГІЯ (від грец. methodos – спосіб пізнання – …логія) – 1) Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. 2) Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Розрізняють а) часткову М. – сукупність методів у кожній конкретній науці; б) загальну М. – сукупність більш загальних методів; в) філософську М. – систему діалектичних методів, […]...
24. ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ, прогнозування екологічне – наук, передбачення можливого розвитку прир. систем, що зумовлюється прир. процесами та впливом на них людини. За масштабами прогнозованих явищ П. е. поділяють на глобальний (фіз.-геогр.), регіональний (у межах кількох країн, одного материка, океану тощо), нац. (у межах держави) та локальний (для невеликих територій). П. е. не […]...
25. ПЕРЕДІСТОРІЯ Культурологічний словник ПЕРЕДІСТОРІЯ – період, коли історія явища ще не почалась, але складаються передумови до його виникнення....
26. ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА Культурологічний словник ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА – специфічний вид практично-духовної (створення творів мистецтва, фольклор, дизайн і т. ін.) і духовної (естетичне споглядання, сприйняття, судження і т. ін.) діяльності. Спільним започаткуванням усіх різновидів Д. е. є “творчість за законами краси”, завдяки якій людина вступає в естетичні відносини з дійсністю, змінюючи свої здібності і свій духовний світ....
27. АПАТІЯ Культурологічний словник АПАТІЯ (грец. нечутливість) – стан емоційної байдужості, бездіяльності....
28. УВАГА Культурологічний словник УВАГА – стан психологічної концентрації, зосередження на якомусь об’єкті....
29. ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ – передбачення змін у прир. середовищі в результаті впливу на нього спроектованого чи того, що будується, або нещодавно введеного в експлуатацію пром. підприємства, споруди або їхньої сукупності....
30. ОПЕРАЦІЯ Культурологічний словник ОПЕРАЦІЯ (від лат. оретhо – дія) – елемент функціонування активної системи, зокрема елемент діяльності суб’єкта. Іноді під О. розуміють сукупність дій, спрямованих на розв’язання певного завдання (наприклад, О. військова, О. хірургічна). У психологічному аналізі О. тлумачать як способи дій або як елементи, що з них будують такі способи. Найчастіше О. описують як застосування […]...