Прогнозування економіки

Related posts:

1. Економічне прогнозування Економічне прогнозування – система наукових передбачень щодо напрямів розвитку та прогнозування майбутнього стану економічної системи. Найважливішими функціями Е. п. є прогноз тенденцій розвитку національного господарства на перспективний період, в т. ч. його структури; виявлення можливих альтернатив розвитку та їх оцінка; оцінка кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків та цін на них; своєчасне виявлення можливого загострення суперечностей, […]...
2. Прогнозування науково-технічного прогресу Прогнозування науково-технічного прогресу – система наукових передбачень розвитку науки і техніки та їх взаємодії на майбутній період з метою виявлення тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, впровадження його досягнень і обгрунтування на цій основі раціональної науково-технічної політики. Для П. н.-т. п. необхідно попередньо комплексно дослідити закономірності та тенденції розвитку науки і техніки і взаємодії цих елементів продуктивних […]...
3. Прогнозування товарних ринків Прогнозування товарних ринків – науково обгрунтовані передбачення ймовірного стану товарних ринків, основні напрями та тенденції розвитку кон’юнктури таких ринків, передусім внутрішнього і зовнішнього. У межах національної економічної системи розрізняють народногосподарське, регіональне, міжгалузеве та галузеве П. т. р. Найважливішими факторами, які впливають на динаміку розвитку товарних ринків, є темпи розвитку економіки, реальних доходів населення та його […]...
4. Прогнозування соціальне Прогнозування соціальне – система наукових гіпотез, уявлень, передбачень і форми їхньої конкретизації щодо тенденцій і напрямів розвитку соціальних відносин, відповідних об’єктів і суб’єктів цих відносин. У вузькому значенні поняття “П. с.” – комплекс наукових передбачень щодо розвитку: а) соціальної сфери (освіти, охорони здоров’я тощо), а отже, перспектив розвитку соціальної інфраструктури, соціальних відносин, які при цьому […]...
5. Прогнозування у системі експортного маркетингу Прогнозування у системі експортного маркетингу – один із завершальних етапів комплексного вивчення зовнішніх ринків (міжнародного маркетингу); стратегічне планування, змістом якого є оцінка можливих змін кон’юнктури зовнішніх ринків збуту (зокрема, прогнози попиту), обсягів та якості реалізованої продукції та інших параметрів внутрішньо – та зовнішньоекономічної діяльності підприємств-експортерів. Результати такого прогнозування – основа для розробки поточних, середньо – […]...
6. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
7. Метод соціально-економічного прогнозування Метод соціально-економічного прогнозування – комплекс способів, прийомів отримання інформації про розвиток соціально-економічних явищ і процесів, існування систем у майбутньому. З-понад 100 можливих М. с.-е. п. виділяють три основні, навколо яких групуються інші: 1) метод екстраполяції; 2) метод моделювання; 3) метод експертних оцінок (експертизи). Водночас ці методи є взаємопроникними. У процесі прогнозування використовуються такі загальнонаукові елементи […]...
8. Прогнозування демографічне Прогнозування демографічне – науково обгрунтоване передбачення динаміки чисельності населення, стану його здоров’я, середньої тривалості життя різних вікових груп та інших макроекономічних показників, які характеризують демографічну ситуацію в країні, окремих регіонах світу і на планеті загалом, на підставі нагромадженого досвіду, об’єктивних законів і тенденцій з проекцією на віддалену перспективу. Для цього враховують взаємодію (взаємовплив, взаємозумовленість, взаємопроникнення […]...
9. Прогнозування екологічне Прогнозування екологічне – науково обгрунтовані передбачення можливих змін у процесі взаємодії людини і навколишнього середовища, здатність природного середовища до самовідновлення і саморегуляції залежно від антропогенних впливів з метою оптимального управління цими процесами. Розрізняють глобальні (охоплюють всі країни світу і стосуються всіх екологічних проблем людства, зокрема зміни клімату на планеті, перспектив використання і вичерпання всіх видів […]...
10. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
11. Програмування національної економіки Програмування національної економіки (гр. programma – розпорядження, указ) – форма державного регулювання економіки, яка передбачає комплексний аналіз її стану, розробку програми, визначення в ній стратегічної мети, етапів і засобів виконання, їх ресурсне забезпечення з урахуванням найвірогідніших можливостей альтернативного розвитку. Основою П. н. е. є структурне регулювання економіки (або структурне програмування), яке є вищою формою економічного […]...
12. Закон одержавлення економіки Закон одержавлення економіки – особливий економічний закон, який діє лише на одній зі стадій, виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зміцненням суспільної природи продуктивних сил, техніко – економічних відносин і господарського механізму та об’єктивно неминучим процесом їх одержавлення, зростанням державної власності. З. о. е. починає діяти з часу переростання продуктивними силами меж монополістичної […]...
13. Прогнозування бюджетне Прогнозування бюджетне – науково обгрунтовані пропозиції щодо тенденцій і напрямів розвитку бюджету (державних доходів і видатків) на близьку і віддалену перспективу, альтернативних шляхів і термінів досягнення пріоритетних цілей. П. б. органічно пов’язане з тенденціями та потребами економіки (близькими і віддаленими), економічною політикою держави, грунтується на економічних прогнозах науково-технічного прогресу і сприяє реалізації національних пріоритетів, визначених […]...
14. Антициклічне регулювання економіки Антициклічне регулювання економіки – свідомі цілеспрямовані дії держави (певною мірою і могутніх корпорацій та наднаціональних органів) щодо промислового циклу з метою зменшення глибини циклічних криз, стабілізації господарської кон’юнктури і збільшення темпів економічного зростання. Найважливішу роль у цьому регулюванні відіграє держава. В основі А. р. е. – антикризове регулювання. Вперше в історії розвитку капіталістичного способу виробництва […]...
15. Державне прогнозування і соціального розвитку Державне управління Державне прогнозування і соціального розвитку. Науково обгрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економічного економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного та соціального розвитку. Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обгрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та […]...
16. Принципи проектування програм структурної перебудови економіки Державне управління Принципи проектування програм структурної перебудови економіки. Вихідні положення, на яких засновується проектування програм структурної перебудови економіки. Серед найсуттєвіших можна виокремити такі: обов’язкове обгрунтування вибору головної мети та основних цілей і стратегії структурної перебудови економіки; врахування довгострокових перспектив розвитку національної економіки шляхом приведення у відповідність цілей структурної перебудови з економічного стратегією держави; врахування тенденцій […]...
17. Форми і методи державного регулювання економіки Форми і методи державного регулювання економіки – основні способи функціонування, розвитку та реалізації стратегічної мети такого регулювання і похідних від неї цілей. Розбіжність поглядів щодо цієї проблеми в сучасній економічній літературі виявляється в тому, що одні автори розрізняють його типи (короткотермінове і довготермінове), інші виокремлюють адміністративне і правове, пряме та опосередковане економічне регулювання економіки без […]...
18. Структурне регулювання економіки Структурне регулювання економіки – комплексне використання державою та наддержавними органами економічних, адміністративних і правових важелів на мікро – та макрорівнях у процесі внутрі – та міжгалузевого й територіального розподілу ресурсів з метою створення нових галузей шляхом стимулювання науково-технічного прогресу, модернізації промисловості та забезпечення економічного зростання. Широкого розвитку набуло в 50-60-х XX ст. у зв’язку з […]...
19. Клейн Клейн (Klein) Лоуренс Роберт (н. 1920) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії 1980 за “створення економетричних моделей та їх застосування до аналізу економічних коливань і економічної політики”. У 1962 він дав визначення економічної моделі як абстрактного і спрощеного вираження дійсного економічного процесу у формі математичних рівнянь. У моделі, розробленій спільно з А. Голдбергом, були такі […]...
20. Доларизація економіки Доларизація економіки – висока частка маси американської грошової одиниці у грошовій масі окремих країн або її поступове зростання, яке посилює негативний вплив на процес розширеного відтворення. Д. е. відбувається, з одного боку, внаслідок не виваженої економічної політики країни (зокрема, допущення у вільний грошовий обіг всередині країни американського долара, неефективного залучення кредитів МВФ та ін.), а […]...
21. Прогнозування глобальне Прогнозування глобальне – розробка прогнозів з загальнопланетарного масштабу, які оцінюють перспективи та проблеми розвитку людства. До П. г. відносять: 1) припинення гонки озброєнь, розрядку напруженості в міжнародних відносинах, загальне і повне роззброєння, забезпечення стабільного миру; 2) подолання екологічної кризи, ефективна й комплексна охорона навколишнього середовища; 3) ліквідація наслідків колоніалізму та неоколоніалізму і подолання відсталості слаборозвинених […]...
22. Управління державне Управління державне – цілеспрямований регулятивний вплив держави на розвиток і функціонування суспільних процесів (в т. ч. окремих його підсистем – економіки, права, політики та ін.), а також на діяльність окремих індивідів, колективів, соціальних верств і груп. Таке управління здійснюється через систему державних органів та осіб, які виконують у них різноманітні функції та завдання держави з […]...
23. Стабілізація економіки Стабілізація економіки – комплекс заходів держави та наднаціональних органів, спрямованих на недопущення або послаблення економічної кризи, підтримання стабільних темпів виробництва, зайнятості та цін. Цей комплекс залежить від рівня дестабілізації (відхилення від стабільного стану) цих трьох показників загалом або окремих із них, а також від економічної політики уряду, зовнішніх умов та ін. Так, за необхідності недопущення […]...
24. Прогноз Прогноз (гр. prognosis – просування, передбачення) – це науково обгрунтований висновок про можливі зміни об’єкта в майбутньому та (або) про альтернативні шляхи і строки досягнення якісно нових станів цього об’єкта з метою підвищення рівня управління. П. щодо розвитку різних підсистем суспільних відносин здійснюються з приводу процесів, які можна якісно або сутнісно змінити шляхом використання різних […]...
25. Суть і значення регіональної економіки Регіональна економіка Глава I ПОНЯТТЯ І СКЛАДОВІ ЕКОНОМІКИ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ 2. Суть і значення регіональної економіки Регіональна економіка – це система суспільних відносин, що історично склались у межах областей держави, і являє собою сукупність взаємопов’язаних ланок та зв’язків, які забезпечують її стійкість як на макро-, так і мікрорівні та цілісність. Регіональна економіка потребує визначення в […]...
26. Реструктуризація національної економіки Реструктуризація національної економіки – проведення довготермінових якісних і сутнісних структурних змін усіх підсистем економічної системи, передусім відносин економічної власності та господарського механізму з метою підвищення ефективності її розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Так, реструктуризація продуктивних сил передбачає оптимальне поєднання довготермінових якісних і сутнісних змін окремих елементів і всієї системи. Наприклад, реструктуризація робочої сили вимагає […]...
27. Регулювання Регулювання (лат. regulo – впорядковую) – 1) спосіб та механізм підпорядкування чого-небудь певній планомірній організації дій, впорядкування; 2) функція управління, що забезпечує функціонування та розвиток явищ і процесів у межах заданих кількісно-якісних параметрів. Використовується в різних сферах діяльності. Механізм Р. економіки охоплює: 1) ринкове Р. – здійснюється за допомогою механізму конкуренції, динаміки ринкових цін, стихійного […]...
28. Модель економіки динамічна Модель економіки динамічна – модель, яка описує народне господарство у процесі розвитку. Розрізняють оптимізаційну М. е. д. (базується на виборі оптимальної з можливих ліній економічного розвитку) і збалансовану (базується на дослідженні рівноваги в економічній системі з використанням поняття “рівноважна траєкторія”). За допомогою М. е. д. розв’язують проблеми планування та прогнозування економічних явищ і процесів, структурних […]...
29. Роздержавлення економіки раціональне Роздержавлення економіки раціональне – звуження економічних функцій держави у межах цілісної економічної системи за одночасного їх переходу до інших недержавних суб’єктів власності та управління нею, а також оптимального їх розподілу між різними гілками державної влади. Р. е. р. повинно здійснюватися в оптимальних межах, тобто частка державної власності на засоби виробництва (стратегічні об’єкти) не повинна бути […]...
30. Закон циклічного розвитку економіки Закон циклічного розвитку економіки – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між періодичним оновленням різних сторін технологічного способу виробництва, передусім окремих елементів основного капіталу, в межах циклічних коливань, а також певними структурними змінами інших елементів економічної системи (відносин економічної власності, господарського механізму) й відновленням на цій основі через певний час макроекономічної рівноваги. […]...