ПРОМИСЛОВІСТЬ СВІТУ: ЕНЕРГЕТИКА, МЕТАЛУРГІЯ, МАШИНОБУДУВАННЯ
Розділ 1. Загальна економіко-географічна характеристика світу
Тема 4. Світове господарство
§17. ПРОМИСЛОВІСТЬ СВІТУ: ЕНЕРГЕТИКА, МЕТАЛУРГІЯ, МАШИНОБУДУВАННЯ
Промисловість світу – провідна галузь світового господарства, що має визначальний вплив на рівень економічного розвитку суспільства. Вона складається з двох великих груп галузей – видобувної та обробної. Видобувна об’єднує галузі, що зайняті видобуванням різноманітної сировини, зокрема палива. Обробна промисловість займається обробкою або переробкою одержаної сировини.
Енергетика складається з двох великих галузей – паливної й електроенергетики. Як вам відомо з попередніх курсів географії, паливна енергетика у свою чергу об’єднує в собі сукупність галузей, які видобувають і переробляють різні види паливно-енергетичних ресурсів (мал. 39). Загалом центри паливної промисловості збігаються з місцями розміщення паливних корисних копалин та їх видобутку (див. §12).
Електроенергетика разом з машинобудуванням є своєрідним фундаментом глобальної економіки. Виробництво електричної енергії є опосередкованим
Як вам відомо, електроенергія виробляється різними типами станцій (мал. 40, 41). Найменшу собівартість має гідроелектроенергія, але будівництво станції такого типу (ГЕС) потребує величезних одноразових капіталовкладень і затягується на роки. Відносно низькою собівартістю відрізняється електроенергія атомних електростанцій (АЕС), проте їх спорудження пов’язане з відомим ризиком і не під силу слаборозвинутим країнам. Тому “універсальним” типом електростанцій є традиційні теплові (ТЕС). Адже, попри високу собівартість виробленої ними енергії, їх спорудження є порівняно дешевим. Теплові станції, що
Мал. 39. Країни – головні споживачі енергії, %, 2007р.
Мал. 40. АЕС у Франції
Мал. 41. Гідровузол Ітайпу на р. Парана
Розміщуються повсюдно у світі, незалежно від рівня розвитку держави, використовують здавна відомі енергоносії – вугілля, нафту й нафтопродукти, природний газ.
Серед особливостей сучасної світової електроенергетики слід відзначити, зокрема, нарощування потужностей електростанціями, які працюють на вугіллі і приурочені до місць видобутку. Це зумовлено різкими коливаннями цін на світовому ринку нафти, наявністю надійних резервів порівняно дешевого вугілля тощо.
Проблема
Теплові електростанції, які працюють на вугіллі, користуються достатні ми запасами відносно дешевого палива. Однак саме через це паливо ТЕС є забруднювачами атмосфери. Як, на вашу думку, можна узгодити потреби людства в енергії і екологічно чистому довкіллі?
Упродовж останнього періоду спостерігалося зменшення частки електроенергії АЕС в сумарному її виробництві всіма типами станцій. Ця обставина пов’язана як з негативним ставленням громадськості до ядерних програм в енергетиці, що зросло після чорнобильської трагедії, так і
Мал. 39. Структура паливно-енергетичного комплексу
З впровадженням енергозберігаючих технологій. У деяких країнах (Швеція, Австрія) були прийняті спеціальні законодавчі акти, що взагалі забороняють спорудження АЕС.
Так само поволі знижувалася в структурі електроенергетичного балансу частка гідравлічних станцій, що пов’язано з поступовим вичерпанням енергетичного потенціалу великих водних артерій індустріально розвинутих країн.
Чорна металургія. Темпи розвитку чорної металургії наприкінці XX ст. істотно сповільнилися. Ця обставина частково пояснюється конкуренцією замінників – пластмас, алюмінію, кераміки тощо. Найважливіші центри чорної металургії світу зазвичай приурочені до родовищ сировини (залізняку) з розрахунку на привізне паливо (вугілля). Прикладом є Кривий Ріг в Україні або Дулут біля озера Верхнього в США. Інший поширений варіант розміщення металургійного виробництва – близькість до родовищ палива, куди доставляється сировина (Рур і Саар у Німеччині або Теміртау в Казахстані). Металургійні центри також виникають і на перетині зустрічних (річкових, морських, залізничних) товаропотоків сировини й палива (Череповець у Росії, Маріуполь в Україні або Чикаго в США).
Металургія може успішно розвиватися і на морських узбережжях або в гирлах великих річок з розрахунку на імпортні сировину і паливо. Саме на таких засадах виникла металургія Балтимора в США, Бремена і Гамбурга в Німеччині, підприємства чорної металургії Японії та ін. Нарешті, металургійні центри тяжіють і до великих центрів машинобудування, особливо металоємного.
Як відомо, одним з головних виробництв чорної металургії є виплавка сталі. Найбільше її виробляє нині Китай (понад 130 млн т), частка якого за підсумками першого півріччя 2009 р. становила 48 %. Він упевнено випереджає Японію і США (більш як 90 млн т), що належать до світової трійки лідерів.
Провідні підприємства
Світові лідери з виробництва сталі. За даними Metal Bulletin’s Top Steelmakers of 2007, до провідних компаній світу за обсягами виробництва сталі належить ArcelorMittal (Люксембург), яка в 2007 р. виробила 116,40 млнт. За нею йдуть дві японські компанії – Nippon Steel (34,50 млн т) і JFE Steel (33,80 млн т). Замикають першу п’ятірку ще дві азійські компанії – південнокорейська Posco (32,78 млн т) і китайська Shanghai Baosteel (28,58 млн т).
Кольорова металургія. Значення цієї галузі багато в чому визначається тим, що кольорові метали володіють деякими кориснішими, порівняно з чорними металами, властивостями – вищою тепло – та електропровідністю, меншою щільністю тощо. Крім того, вони є “царством” сплавів, тобто конструкційних матеріалів з наперед заданими властивостями.
Нинішній етап розвитку кольорової металургії світу характеризується зростанням значення вторинної сировини і випереджаючими темпами розвитку металургії рідкісних металів, зокрема стратегічно важливих (титан, кобальт, германій, галій, тантал та ін.). Спостерігається також географічне зрушення галузі (особливо алюмінієвої) в країни, що розвиваються, ближче до джерел сировини, а іноді й до джерел дешевої електроенергії.
У зв’язку зі складною внутрішньогалузевою структурою кольорової металургії її розміщення відрізняється багатоваріантністю. Найчастіше трапляється сировинна орієнтація (Мідний пояс у Замбії, провінція Шаба в Конго, Урал в Росії та ін.). Має місце також енергетична орієнтація – ближче до центрів, що володіють ресурсами дешевої електричної енергії (так, практично всі могутні алюмінієві заводи тяжіють до великих ГЕС і електростанцій інших типів). Крім того, розміщення виробництв кольорової металургії часто визначається орієнтацією щодо транспортної доступності, а в густонаселених районах – орієнтацією на споживача.
Найбільшими виробниками кольорових металів є країни Великої сімки, а також Китай, Росія, Індія, Бразилія, Венесуела та ін.
Машинобудування – цілий комплекс галузей обробної промисловості. Умовно в складі машинобудування світу можна виділити три великі групи, що охоплюють понад 90 % усіх товарів, які випускаються цією галуззю, і є приблизно рівними за вартістю продукції: 1) загальне машинобудування; 2) транспортне машинобудування; 3) електротехніка (включаючи електроніку).
Найбільш розгалуженим є загальне машинобудування, що налічує понад 300 різних виробництв. Виробництво цієї досить складної продукції тяжіє в основному до індустріально розвинутих країн і багато у чому визначається наявністю кваліфікованої робочої сили. Наприклад, верстатобудування – приналежність здебільшого “елітних” держав, як-от: Японії, Німеччини, США, Італії, Швейцарії. Особливо виділяється Японія, що масово виробляє висококласну робототехніку, випереджаючи як американських, так і європейських конкурентів.
Аналогічна картина в розміщенні спостерігається у сфері важкого машинобудування, яке виробляє устаткування для окремих галузей індустрії. Таке виробництво найкраще розвинуте насамперед у таких країнах, як США, Японія, Німеччина, Велика Британія.
Відбулися істотні зміни в територіальному розподілі праці між країнами у випуску продукції транспортного машинобудування. Так, колись провідні суднобудівельні держави – Велика Британія, Італія, Нідерланди, США – поступилися лідерством у світовому суднобудуванні Південній Кореї, Японії, Фінляндії, Бразилії. Вагонобудування плавно “переміщається” до середньорозвинутих країн – Індії, Бразилії, Аргентини, Туреччини, Мексики, Ірану, Таїланду, Чилі, Колумбії, а в перші чотири країни – і локомотивобудування. У цих процесах вагому роль відіграла дешевша наймана праця, що використовується у нових країнах.
У сучасних умовах зазнали істотних змін чинники розміщення і автомобільної промисловості. Раніше підприємства автомобільної промисловості явно тяжіли до центрів виробництва металу, гуми, зручних транспортних
Мал. 42. Динаміка світового виробництва автомобілів, млн од.
Комунікацій тощо. Завдяки цьому виникли центри, наприклад, у Детройті (США), у Турині (Італія), на острові Хонсю (Японія). Сьогодні спеціалізовані заводи з випуску окремих деталей, вузлів і агрегатів усе частіше виникають там, де є робоча сила і попит.
У виробництві автомобілів тривалий час поперемінно лідирують дві країни – США і Японія. Стабільним обсягом випуску автопродукції відрізняються й деякі інші країни (див. Додаток). Утім нині більш правильно говорити не про географію японського, американського або французького автомобілебудування, а про географію економічної діяльності автомобільних ТНК. Адже автобудування давно вже вийшло за рамки державних кордонів (мал. 42).
Найбільш вузьким є “клуб” авіакосмічного машинобудування, де провідні позиції посідають США, Росія, Франція і Велика Британія. На рубежі XX-XXI ст. очевидне “пожвавлення” проявили також авіакосмічні підприємства Німеччини, Японії та Індії.
Загалом розміщення світового машинобудування зумовлене багатьма чинниками. У той же час розміщення окремих машинобудівних виробництв слабо підкоряється строгим закономірностям. Так, електроніка не тяжіє ні до джерел сировини чи матеріалів, ні до споживачів. Підприємства цієї галузі нерідко розміщуються “вільно” і все частіше виникають у країнах, що розвиваються, з розрахунку на дешеву працю.
За загальною вартістю продукції машинобудування перше місце міцно посідають США, потім Японія, Німеччина і Китай.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Промисловість світу – провідна галузь світового господарства, що складається з видобувної та обробної галузей.
Венергетичному балансі світу спостерігається збільшення частки електроенергії, виробленої ТЕС, і водночас зменшення ролі АЕС і ГЕС.
Чорна металургія світу характеризується уповільненням темпів розвитку.
Кольорова металургія світу характеризується зростанням значення вторинної сировини і випереджаючими темпами розвитку металургії рідкісних металів.
За загальною вартістю продукції машинобудування перше місце міцно посідають США, потім Японія, Німеччина і Китай.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...