ПУСТЕЛЯ ЗЕЛЕНА

Related posts:

1. ПУСТЕЛЯ ПІЩАНА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ПІЩАНА – піски, закріплені рослинністю або розвіювані, – одна з форм жаркої пустелі (сухої пустелі). Нерідко рослинний покрив досить багатий для випасання худоби (верблюдів, овець)....
2. ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА – різновид холодних пустель, де відсутність рослинності визначається низькими т-рами повітря та нестачею фізіологічно доступної вологи і речовин мін. живлення....
3. ЗЕЛЕНА РЕВОЛЮЦІЯ Екологія – охорона природи “ЗЕЛЕНА РЕВОЛЮЦІЯ” – процес упровадження нових високо-урожайних зернових культур, що розпочався в багатьох країнах у 60-х рр. XX ст. з метою різкого збільшення продовольчих ресурсів. “3. р.” передбачає також необхідне зрошування земель, хімізацію та механізацію с. г. Оскільки різке зростання врожаїв грунтувалося на значному збільшенні затрат енергії, впровадженні прогресивних технологій, широкому […]...
4. УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА – процес поступового стирання, згладжування бот.- геогр. і типологічних відмінностей між фітоценозами різних регіонів унаслідок антроп. впливу, що призводить до одноманітності рослинності. Виявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні структури угруповань, зменшенні кількості угруповань на одиниці площі. Напр., уніфікація степової рослинності, рослинності техногенних екосистем....
5. СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА – відновлення природної рослинності після певних порушень, напр. відновлення рослинності після пожеж. Відновлюючі зміни рослинності, що виникають на грунті, який залишився після первинного угруповання....
6. ТИП РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р....
7. ВІРНІСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи ВІРНІСТЬ ВИДУ – показник прихильності виду до певного угруповання (умов середовища). Розрізняють В. в. абсолютний (для стенобіонтів), територіальну (для угруповань геогр. регіону) і локальну (для вузького регіону). За шкалою В. в., запропонованою Браун-Бланке, розрізняють: вірні види, що трапляються лише в даній категорії рослинності; постійні, що трапляються переважно в даній категорії рослинності; […]...
8. ПУСТЕЛЯ РУХОМА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ РУХОМА – як правило, піщана пустеля з грунтом, що розвіюється вітром, яка нерідко наступає на сусідні території....
9. ПУСТЕЛЯ ЖАРКА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ЖАРКА – пустеля, де випаровування з поверхні в багато разів перевищує кількість атм. опадів (у 40 і навіть у 80 разів)....
10. ПУСТЕЛЯ ГЛИНИСТА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ГЛИНИСТА – пустеля на глинистих грунтах, що поросла полинами та солянками. Порівняно багата на великих тварин: водяться джейран, сайгак, раніше були кулани, яких винищили....
11. НОДА Екологія – охорона природи НОДА – елементарна одиниця обліку рослинності, напр. майданчик....
12. ПУСТЕЛЯ СУХА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ СУХА, пустеля аридна – пустеля, що утворилася за умов сухого клімату (кількість опадів менш як 300 мм), дуже низької вологості повітря, дуже високих літніх т-р, різких температурних контрастів, переважання невеликої хмарності, що зумовлює значну інсоляцію, та частих сильних вітрів....
13. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
14. АЛЬПІЙСЬКІ ЛУКИ Екологія – охорона природи АЛЬПІЙСЬКІ ЛУКИ – угруповання високогірної лучної рослинності, переважно зі злаків та осок, напр. у Карпатах, на Кавказі....
15. ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ – список унікальних рослинних угруповань держави, що потребують охорони. Робота щодо її створення розпочалася ще в 1987 р., але лише в незалежній Україні вона набула статусу законодавчого акта (1997 р.). Така книга створена вперше у світі, що свідчить про ту увагу, яка надається охороні природи в нашій країні. […]...
16. СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ – конкретний склад екобіоморф певної території, напр., у типі рослинності, формації, виражений у відсотках або графічно....
17. ПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ – 1) територія з дуже посушливим (з фіз. та/або фізіол. сухістю) континентальним кліматом, дуже розрідженою рослинністю та часто з сильно засоленими грунтами; 2) зональний тип ландшафту із збіднілими фітоценозами, що сформувалися в умовах недостатньої вологи (суха, аридна П.) або тепла (холодна П.); розрізняють континентальні П. – Гобі, Такла-Макан та ін., […]...
18. ВИСОКОГІР’Я Екологія – охорона природи ВИСОКОГІР’Я – відносне поняття, що характеризує вертикальні смуги або зони на висоті понад 2000-3000 м без рослинності або з нею (гірські степи, луки, арктичні пустелі тощо), які істотно відрізняються від суміжних рівнинних гір....
19. ЗОНА ЗЕЛЕНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗЕЛЕНА – 1) територія за межами міської смуги, засаджена лісами та лісопарками, яка виконує захисні, сан.-гіг. функції і є місцем відпочинку населення; 2) широка смуга (до 50- 80 км) навколо міста чи ін. населеного пункту, де охороняються деревна рослинність, чагарники, трав’яний покрив, тваринний світ з метою створення умов для очищення […]...
20. ЗЕЛЕНА КНИГА Екологія – охорона природи ЗЕЛЕНА КНИГА – зведення відомостей про рідкісні, зникаючі і типові рослинні угруповання, які потребують особливої охорони. 3. к. є новою формою обгрунтованої охорони біотичних угруповань або екосистем, оскільки життєвість видів можна забезпечити лише в разі збереження всіх угруповань, компонентами яких вони є, а також ландшафтів, з якими ці угруповання пов’язані екологічно. […]...
21. СТАНЦІЯ ДОСЛІДНА Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ ДОСЛІДНА – наук, установа або її підрозділ, розміщені в місці проведення експериментів на природі чи на с.-г. землях та біля с.-г. об’єктів....
22. ПУСТИЩЕ Екологія – охорона природи ПУСТИЩЕ – тип рослинності з переважанням вічнозелених чагарників та багаторічних трав звичайно за участю мохів або лишайників. Типовими П. є вересовища. Розрізняють також трав’яні П., що виникли на місці суходільних луків унаслідок надмірного випасання, лишайникові П. – на місці знищених соснових борів тощо....
23. ТИП ЛІСУ Екологія – охорона природи ТИП ЛІСУ – сукупність ділянок лісу, однорідних за складом порід, рослинності взагалі, фауни, клімат., гідрол. умовами грунтів....
24. ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – система заходів, спрямованих на приведення рослинності в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
25. ФОНД ЗЕМЕЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ЗЕМЕЛЬНИЙ – сукупність усіх земель країни або конкретного регіону. Напр., у колишньому СРСР був єдиний держ. Ф. з.; усі землі в межах держави були віднесені до певних категорій: с.-г., населених пунктів, несільськогосп. призначення (пром-сті, транспорту, курортів, гірничих розробок, заповідників тощо), єдиного держ. ліс. фонду, єдиного держ. водного фонду та землі […]...
26. “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) – 1) у зв’язку з постійним збиранням урожаю, порушенням прир. процесів грунтоутворення та постійним вирощуванням монокультури у грунті нагромаджуються токс. речовини, що виділяються рослинами, внаслідок чого на оброблюваних землях постійно знижується прир. родючість грунтів. Цей процес частково компенсується нагромадженням біомаси підземної частини культ, рослин та переважно […]...
27. ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ – 1) терит. – збереження прир. екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб спеціально виділені ділянки підтримували баланс, що існував раніше чи бажаний, між компонентами, які утворюють середовище; здійснюється за допомогою системи прир. (особливо) охоронних територій; 2) компонентне – штучне додавання якогось компонента, що утворює середовище, при […]...
28. МЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ – цілеспрямована зміна властивостей прир.-терит. комплексів з метою оптим. використання прир. потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Розрізняють земельну, водну, хім., рекультиваційну та ін. види М....
29. ОАЗИС Екологія – охорона природи ОАЗИС – територія в пустелі, напівпустелі, що завдяки наявності прир. або штучного зрошення (річковими, артезіанським чи грунт, водами) різко виділяється серед навколишнього простору розвитком рослинності. За умовами життя в них для людини більш комфортна, ніж навколишній простір, часто зона, зручна для землеробства, тому більш заселена....
30. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...