РАДИКАЛІЗМ

Related posts:

1. Реформа політична Політологічний словник Реформа політична (фр. reforme, від лат. reformare – перетворювати) – процес цілеспрямованих дій влади з метою вдосконалення як її окремих елементів (інститутів), так і системи загалом. Пов’язана із змінами конституції, оскільки Р. п., як правило, призводить до якісних змін балансу між гілками влади, функції, повноваження та компетенція яких визначені конституційними актами. За мотивами […]...
2. Курс політичний Політологічний словник Курс політичний – довготривале спрямування діяльності політичних інститутів відповідно до одного або кількох політичних завдань. К. п. оформлюється у вигляді політичних декларацій, політичних платформ чи програм, конституцій, які і є основою політичної діяльності держави, політичних партій, організацій, рухів, інших суб’єктів політики. К. п. держави визначається залежно від характеру її політичної системи, особливостей державних […]...
3. Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці Політологічний словник Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці – поняття в політичних науках, що означує взаємодію в політиці та вектор її спрямованості, ступінь реалізації. Об’єкт у політиці – та частина політичної реальності, на яку спрямована діяльність суб’єкта в політиці. Це зокрема політичні відносини, політична система з її інститутами, влада загалом, соціальні групи і виборці, які залучені у […]...
4. Що таке політична доктрина? 25 Що таке політична доктрина? Політична доктрина (лат. doctrina – вчення) – головний принцип діяльності суб’єктів політичного процесу, що грунтується на певній політичній ідеології. У політичній доктрині відображується бачення політичної системи, шляхів її розвитку, функціонального призначення, засобів і методів розв’язання політичних проблем, вибору політичних пріоритетів. За допомогою доктрини визначаються конкретні напрями здійснення політичної влади, змінюється […]...
5. Стагнація політична Політологічний словник Стагнація політична (від лат. stagnum – стояча вода) – явища застою, згортання перетворень, розпаду політичних інститутів, структур політичного життя, що означають припинення політичного розвитку, політичний регрес або крах політичної системи суспільства загалом. Стагнацію політичну спричиняють прорахунки органів державної влади, неефективність стабілізаційних механізмів політичної системи. Як правило, С. п. починається не у політичній, а […]...
6. Соціалізація політична Політологічний словник Соціалізація політична – засвоєння особою певного соціального і політичного досвіду, нагромадженого суспільством і сконцентрованого в культурних традиціях, цінностях, нормах статусної і рольової поведінки. Результатом С. п. є вміння людини орієнтуватися у суспільно-політичному просторі, а також брати участь у розв’язанні соціально-політичних та інших проблем, у відтворенні і подальшому розвитку політичних структур і відносин, політичної […]...
7. Природа політичних знань. Функції політичної науки Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ 4. Природа політичних знань. Функції політичної науки До кінця XIX ст. в політичній науці переважали нормативістський підхід і нормативні знання. Головну увагу було зосереджено на пошуку ідеального політичного ладу, який міг би забезпечити суспільне благо або оптимальну реалізацію природних прав […]...
8. ПРЕЗИДЕНТСЬКЕ ПРАВЛІННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКЕ ПРАВЛІННЯ – передбачене конституцією держави наділення президента надзвичайними повноваженнями (зокрема, згортання на певний період діяльності традиційних демократичних інститутів). П. п. запроваджується для стабілізації політичної обстановки у певному регіоні чи в державі загалом з метою зміцнення позицій якихось політичних угруповань, припинення гострого протистояння політичних сил, запобігання громадянській війні, оперативної ліквідації стихійного лиха, епідемій тощо....
9. Інституціоналізація Політологічний словник Інституціоналізація – процес формалізації, впорядкування політичних явищ, рухів. Полягає в утворенні та розвитку організованих установ, становленні певної структури політичних відносин, ієрархізації політичної влади. Один з найсуттєвіших елементів процесуальної підсистеми політичної системи. Політичні інститути виконують важливі функції – організаційні, регулятивні, управлінські, виховні тощо. Вони забезпечують відтворення та регулювання політичної діяльності, посилюють зв’язки та внутрішньо-групову […]...
10. Внутрішня політика Політологічний словник Внутрішня політика – сукупність напрямків діяльності держави, її структур та інститутів, а також інститутів громадянського суспільства з метою збереження або реформування існуючого суспільного і державного ладу, регулювання суспільного життя. Зміст В. п. та її характер залежать від природи панівних класів, верств, груп, політичних партій, які, спираючись на владу, прагнуть зміцнити своє панування, зберегти […]...
11. Інститути політичні Політологічний словник Інститути політичні – установи, здатні приймати політичні рішення і втілювати їх у відповідні правові норми та практику державно-політичного і громадського життя. Сукупність таких інститутів, що здійснюють владу і управління суспільством, становить політичну систему тієї чи іншої країни. Центральним елементом політичної системи є держава. Держава – це інституціоналізована форма політики, в якій зосереджені провідні […]...
12. Чи віддзеркалює політична діяльність систему політико – владних відносин, що панують у суспільстві? 32 Чи віддзеркалює політична діяльність систему політико – владних відносин, що панують у суспільстві? Політична діяльність – це вид суспільної діяльності суб’єктів політики, що являє собою сукупність осмислених дій, які грунтуються на врахуванні політичних інтересів, мобілізації політичної волі з метою досягнення політичних цілей. Зміст політичної діяльності становлять дії, спрямовані на завоювання, утримання, функціонування й розвиток […]...
13. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ Короткі висновки Політологія як наука виникла із зародженням людської цивілізації. Протягом усієї історії збагачувався її зміст, урізноманітнювалися політичні концепції устрою людського суспільства. Нині політичній науці належить одне з чільних місць у системі суспільних наук, вона помітно впливає на реальні політичні […]...
14. ПОЛІТИЧНА ДУМКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА – галузь соціально-філософської діяльності, що вивчає політичне життя суспільства, виробляє політичні, ідеологічні концепції, доктрини, прогнози, які впливають на формування політичної свідомості й перебіг політичних подій....
15. ІНТРИГА ПОЛІТИЧНА ІНТРИГА ПОЛІТИЧНА – збіг у часі й просторі низки різнопорядкових політичних подій і процесів, який задає якісно новий напрям розвитку політичної ситуації. Як правило, /. п. є результатом цілеспрямованих зусиль, гри політичних сил або окремих політичних діячів для досягнення власних політичних цілей. Подекуди І. п. призводить до політичної змови, заколоту, путчу, перевороту і т. ін....
16. Технологія прийняття політичних рішень Політологічний словник Технологія прийняття політичних рішень – сукупність методів і послідовних дій різноманітних суб’єктів щодо свідомої постановки та досягнення цілей у сфері політичної влади. Вперше термін “прийняття рішень” з’явився в 30-х роках XX ст. для характеристики децентралізації соціальних та організаційних процесів у працях американських дослідників (Ч. Бернард, Е. Стоун). Справжній ренесанс ця теорія пережила в […]...
17. Участь політична Політологічний словник Участь політична – 1) участь громадян у суспільно-політичних справах; 2) залучення членів соціально-політичної спільноти в існуючі усередині неї політичні відносини і структури влади. Основними концепціями У. п. є: теорія раціонального вибору (людина, мовляв, намагається досягти в політиці максимального результату завдяки оптимальним, найменшим зусиллям і затратам); теорія мічиганської моделі (в політичній діяльності домінує партійна […]...
18. Мерріам Чарльз Едвард Політологічний словник Мерріам Чарльз Едвард (1874 – 1953) – американський політолог, один із засновників сучасної політичної науки. З 1923 по 1940 р. очолював відділення політичної науки у Чиказькому університеті, де існувала відома школа політичних досліджень. М. працював над розвитком біхевіористичного підходу до вивчення явищ політичного життя, наполягав на глибокому міждисциплінарному підході до вивчення політичних явищ […]...
19. Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у його структурі. Термін “А.” запровадив швейцарський психолог Е. Блейлер. Він вважав амбівалентність основною характеристикою психологічного життя людини, що хворіє на своєрідне роздвоєння особистості. Стосовно соціальних інститутів поняття, застосовував американський вчений […]...
20. ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ – засвоєння особою соціального й політичного досвіду шляхом включення її у політичну систему, в управління політичними процесами. Найважливішими результатами П. с. є політичні переконання, почуття, цінності й норми політичної діяльності, що роблять суспільство спроможним забезпечити збереження, модернізацію чи зміну політичного режиму....
21. Суперництво політичне Політологічний словник Суперництво політичне – одна з форм відносин політичних сил суспільства, що є антиподом політичного співробітництва. Основу С. п. становить розходження політичних інтересів учасників політичного процесу або навіть абсолютна їх протилежність, яка може викликати великі й гострі політичні та інші конфлікти. В умовах гострої соціально-економічної кризи, слабкого розвитку демократичних традицій, низької політичної культури громадян, […]...
22. Апарат політичний Політологічний словник Апарат політичний (лат. apparatus – обладнання) – сукупність установ, організацій і кадрів, що здійснюють управлінську політичну роботу на всіх рівнях; інститут влади, що охоплює її виконавчі механізми. Масштаби і структура А. п. залежать від політичного режиму суспільства, відмінностей інтересів соціальних груп. Вирізняють А. п. політичних партій, суспільно-політичних рухів і самої держави. А. п. […]...
23. Навіщо потрібні вибори? 59 Навіщо потрібні вибори? Головним механізмом, що забезпечує процес функціонування системи соціального представництва, є вибори – демократичний спосіб здобуття влади, оновлення особового складу її органів та інститутів. За республіканського типу організації влади вона є справою народу. Громадяни, яким належить влада, періодично делегують її своїм представникам, щоб ті могли зосередити у суспільній владі різноманітні ідеї та […]...
24. Що таке партійні системи? Які існують класифікації партійних систем? 64 Що таке партійні системи? Які існують класифікації партійних систем? Партійну систему можна визначити як систему відносин суперництва та співробітництва між політичними партіями, що діють у конкретному суспільстві. Це підсистема політичної системи, яка у широкому розумінні є повною єдністю існуючих у суспільстві політичних інститутів, політичних норм, політичної свідомості і політичних відносин, а у вузькому – […]...
25. Політична праксеологія Політологічний словник Політична праксеологія – власне термін “праксеологія” був запроваджений у рамках практичної соціології поляком Т. Котарбінським, який вивчав проблеми ефективності діяльності праці колективів, аналізував форми організації праці, взаємодію індивідів, індивіда і колективу в процесі виробництва. Відтак під П. п. розумітимемо розділ політології, який досліджує проблеми ефективності функціонування політичної сфери суспільства в контексті політичного управління, […]...
26. Агрегування інтересів Політологічний словник Агрегування інтересів (від англ. aggregation – збирання) – функція політичних систем та інститутів у трансформації різноманітних вимог соціальних груп в офіційні рішення. А. і. найчастіше здійснюється політичними партіями і відбувається у формі узагальнення й узгодження претензій і пропозицій, перетворення їх у певну політичну позицію і надання їй вигляду політичної заяви, декларації, платформи, програми. […]...
27. Політолог Політологічний словник Політолог – фахівець з вивчення сфери політичних відносин, політичної системи суспільства, питань внутрішньої і зовнішньої політики тощо, з діагностики, прогнозування політичних процесів та управління ними. В Україні до кінця 80-х років XX ст. термін “політолог” не вживався. Пов’язано це було з тривалим нехтуванням наукового вивчення політики, соціально-політичних процесів у суспільстві. Адміністративно-бюрократична система не […]...
28. Що таке політичний процес? 35 Що таке політичний процес? Політичний процес – форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі й часі. Це один із суспільних процесів, що має власні якісні характеристики. Зокрема, він є визначенням конкретного, з кінцевим результатом процесу певного масштабу (наприклад, проведення виборів, формування громадських рухів або утворення політичних партій). Політичний процес відображує реальну взаємодію […]...
29. Пахарев Анатолій Дмитрович Політологічний словник Пахарев Анатолій Дмитрович (нар. 27.06.1937) – політолог, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень HAH України, професор кафедри філософії і політології МАУП. У 1959 р. закінчив історичний факультет Воронезького державного університету. Після закінчення аспірантури захистив у 1970 р. кандидатську дисертацію і одержав науковий ступінь кандидата історичних наук. З березня […]...
30. Американська політична думка Політологічний словник Американська політична думка – певна сукупність політичних поглядів, ідей та концепцій американських політичних мислителів, діячів, зокрема таких як Б. Франклін, Т. Пейн, Д. Вашингтон, Д. Адамс, Т. Джефферсон, О. Гамільтон та ін. Під впливом англійських, французьких та інших мислителів і революціонерів вони виробили свій погляд на основоположні проблеми влаштування життя американського суспільства: формування […]...