Реконструктивні рубки в малоцінних молодниках
Лісівництво
РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ
Лекція 5. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ДЕРЕВНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ
5.5 Реконструктивні рубки в малоцінних молодниках
Війна та окупація території України призвели до розладнання великих площ лісів, а надмірні рубки, які проводилися з метою якнайшвидшої відбудови об’єктів народного господарства, житлового фонду тощо – до того, що поновлення їх відставало і велося з низькою
Агротехнікою. З’явилися невдало створені культури, відбувалася зміна порід
Реконструкція лісових насаджень являє собою особливий вид господарської діяльності, що передбачає застосування ряду лісогосподарських заходів на покритих лісовою рослинністю землях, часто
Професор П. П. Ізюмський (1978) все розмаїття малоцінних насаджень об’єднав у 6 груп: 1) незадовільні за складом порід природні молодняки; 2) незадовільні за станом та складом лісові культури; 3) зріджені середньовікові лісостани; 4) всихаючи лісостани; 5) пошкоджені грибними та іншими хворобами; 6) пошкоджені дикими тваринами.
За однорідністю господарських заходів, які необхідні для проведення при реконструкції, лісівничими та іншими особливостями розрізняють відособлені групи. Так, до малоцінних насаджень першої категорії відносять чагарникові зарослі, насадження похідних типів – грабняки, березняки, осичники; молодняки дуба, ясеня, інших порід неодноразових порослевих генерацій з недостатньою гущиною. До другої категорії – низькоповнотні лісові культури; посадки порід, що не відповідають типу лісорослинних умов і мають притуплений ріст та малоцінні за складом порід культури; затравлені худобою культури тощо. До третьої категорії – природні та штучні насадження з низькими повнотами. До четвертої категорії – засихаючі з різних причин насадження. До п’ятої категорії – насадження з осередками кореневої губки, уражені поперечним раком дубові насадження. До шостої категорії відносять насадження з об’їденою корою, молодняки з об’їденими верхівками крон, пошкоджені навалом снігу чи вітром.
На доцільність проведення робіт по реконструкції вказував ще А. Т. Болотов; на необхідність заміни та поліпшення насаджень наголошували видатні лісоводи Г. М. Висоцький, Г. Ф. Морозов, М. С. Нєстєров, М. О. Ткаченко. Термін “Реконструкція насаджень” стали вживати з 1950 р.
Реконструкцію насаджень слід проводити з використанням тієї рослинності, що вже створила лісостан. Під реконструкцію слід планувати молодняки віком до 20 років. Малоцінні за складом порід лісостани старіші за 20 років призначати під реконструкцію недоцільно.
В умовах України і Білорусі накопичений багатий досвід та відпрацьовані ефективні способи реконструкції насаджень, такі як введення дуба та інших порід у коридори в малоцінних молодняках, підвищення повноти заліснення галявин; виправлення незадовільних культур введенням у них порід, які їх ущільнюють та поліпшують склад; розпушування міжрядь; садіння на пеньок незадовільних за якістю рослин. Якщо такі заходи позитивних результатів не дають, то проводять суцільну рубку. Над розробкою технічних прийомів по реконструкції насаджень плідно працювали Д. І. Дерябін, К. Ф. Кулаков, А. І. Новосельцева, А. В. Атрохін, П. П. Ізюмський та ін.
При реконструкції малоцінних молодняків коридорним способом важливе значення мають ширина коридорів та їх напрям відносно сторін світу. Дослідженнями в різних регіонах встановлено, що для умов України більш відповідає широтний напрям коридорів, який забезпечує кращий режим освітлення рослин.
Відносно ширини коридорів єдиної думки немає. Професор Б. Й. Логгінов вважав, що ширина коридорів повинна бути рівною від 1/2 до 3/4 висоти молодняка. Але оптимальна ширина коридора встановлюється залежно від породи, яка буде вводитися в насадження. Так, при введенні дуба коридори краще робити шириною 2-3 м, щоб забезпечити йому підгін, тобто затінення з боків. У більш широких коридорах дуб “сидить” і не росте у висоту.
Ялина добре себе почуває в коридорах шириною 2-3 м. Така ж ширина коридорів задовольняє ясен, модрину.
Досвід Ярмолинецького держлісгоспу показав, що при висоті грабового молодняка до 1,5 м доцільно прорубувати коридори шириною 2 м, а при висоті 3 м – 3-метрові.
При встановленні ширини коридорів враховуються габарити технічних засобів для їх утворення та тих, що будуть використовуватися при підготовці грунту та догляду за висадженими рослинами. У сучасних умовах для прорубки коридорів використовують мотокущорізи типу “Секор” та РКР-1,5 (на тракторопрохідних площах); для підготовки грунту-корчувач-збирач, який вичісує коріння напівопущеними іклами. Плуг ПЛД-1,2; культиватор КЛБ-1,7-для підготовки грунту та догляду за рослинами.
При реконструкції сосново-листяних молодняків коридори слід прорубувати на відстані 4-5 м між їх вісями. У коридори в умовах свіжого субору слід вводити сосну, а в більш багатих умовах – ялину або модрину. Ялина краще почуває себе, коли не проводиться догляд розпушуванням грунту. Висаджувати її потрібно 2-річними сіянцями або 3-4-річними саджанцями. Модрину – 2-річними сіянцями або саджанцями.
При реконструкції грабняків коридори розміщують через 6-8 м між їх осями. А вводять дуб 3-4-річними сіянцями, ялину або модрину – саджанцями.
Потрібно стежити, щоб висаджені рослини не затінювалися з верхівки. Тому потрібен своєчасний лісівничий догляд за молодняком у кулісах. Активний лісівничий догляд протягом 15 років після робіт по реконструкції забезпечує запрограмований склад деревних порід та їх ріст.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...