Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ РЕКУЛЬТИВАЦІЯ
РЕКУЛЬТИВАЦІЯ
Екологія – охорона природи
РЕКУЛЬТИВАЦІЯ – відновлення родючості грунту і рослинного покриву після техногенного руйнування природи (відвалів відкритих родовищ або кар’єрів, териконів тощо).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Рекультивація земель Рекультивація земель – комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності, народногосподарської цінності порушених земель та на поліпшення умов навколишнього природного середовища у зв’язку із приведенням цих земель у стан, придатний для використання за призначенням. Приведення земельних ділянок у придатний стан для подальшого цільового використання здійснюється у ході робіт, а коли це неможливо – не пізніш як […]...
- РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ – відновлення продуктивності земель, що стали непридатними внаслідок діяльності людини (видобуток корисних копалин, створення гідроспоруд, вирубування лісів, будівництво міст тощо). Р. л., як правило, полягає у здійсненні системи заходів з оптимізації техногенних ландшафтів для подальшого їх госп. використання....
- Рекультивація земель Рекультивація земель – якісне відновлення повністю або частково втраченої у процесі господарської діяльності народногосподарської цінності земель (передусім родючості). З цією метою в розвинених країнах світу спочатку вирівнюють пошкоджену місцевість, нейтралізують кислотність грунтів, після чого насипають родючий шар іншого грунту, відновлюють на ньому рослинний покрив, вирощують деякі сільськогосподарські культури або створюють зони відпочинку. В Україні значні […]...
- СУКЦЕСІЯ Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ – ряд послідовних змін рослинного покриву з часом (напр., відновлення корінних лісів після вирубування або пожежі)....
- ВІДНОВЛЕННЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ РОСЛИННОСТІ – природний або штучний процес відтворення рослинного покриву на території, де з різних причин він зник....
- ЗЕМЛІ ПОРУШЕНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ПОРУШЕНІ – землі, що втратили свою госп. цінність або є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище у зв’язку з порушенням грунт, та рослинного покриву, гідрол. режиму та утворенням техногенного рельєфу внаслідок виробничої діяльності людини....
- ЗАМОРОЗКИ Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ – зниження т-ри приземного шару повітря та поверхні грунту до 0 С і нижче увечері і вночі при плюсовій т-рі вдень. 3. бувають навесні і восени. Спричинюються нічним охолодженням грунту за рахунок теплового випромінювання, а від грунту охолоджується і повітря. Виникнення 3. та їх інтенсивність також залежать від місцевих чинників […]...
- ЗАЛУЖЕННЯ ВІДВАЛІВ Екологія – охорона природи ЗАЛУЖЕННЯ ВІДВАЛІВ – комплекс заходів щодо створення продуктивного трав’яного покриву на відвалах шляхом висівання багаторічних злаково-бобових трав....
- ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА – вартість необхідних екон. вкладень для знешкодження прямих, опосередкованих і побічних екол. наслідків певної форми госп. діяльності (ліквідація наслідків видобутку корисних копалин відкритим способом, рекультивація териконів тощо). При визначенні Ц. е. слід враховувати те, що енергія і речовина прир. ресурсів під час експлуатації поступово деградують до стану, все менш […]...
- ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ – зниження родючості грунту через неправильні агротехніку, сівозміну та ін....
- БОНІТЕТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БОНІТЕТ ГРУНТУ – властивості грунту та рівень врожайності вирощуваних на ньому культур як сумарний показник родючості. Виділяється за природними зонами та відповідними регіонами....
- ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
- ЕРОЗІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка спричинюється нерац. госп. діяльністю людини; Е. г. іригаційну, яка зумовлюється неправильним зрошенням; Е. г. лінійну – розмивання грунту, материнських і підстилаючих […]...
- ПЕРЕЛІГ Екологія – охорона природи ПЕРЕЛІГ – 1) земля, залишена після зняття кількох урожаїв на 8- 15 р. для “відпочинку” (відновлення родючості грунтів) при т. з. перелоговій системі землеробства; 2) поля, що заростають ліс. рослинністю....
- СУБСЕРІЯ Екологія – охорона природи СУБСЕРІЯ – сукцесія, що виникла на новому субстраті, який оголився в результаті порушення рослинного покриву людиною....
- ЗЕМЛІ АРИДНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ АРИДНІ – території з посушливим кліматом, який визначає характер грунт, та рослинного покриву, бідність внутр. вод та водний режим, характер розселення, тип господарювання тощо....
- АНТРОПОФОБИ Екологія – охорона природи АНТРОПОФОБИ – рослини, що не витримують госп. діяльності людини і швидко зникають внаслідок порушення природного рослинного покриву (напр., ковила)....
- БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
- ЛАТЕРИТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЛАТЕРИТИЗАЦІЯ – 1) процес глибокого і тривалого вивітрювання алюмосилікатних гір. порід в умовах вологого тропічного і субтропічного клімату. Внаслідок Л. утворюються залізисті або залізисто-глиноземисті елювіальні утвори – латерити, збагачені гідроксидами алюмінію, заліза і титану; 2) руйнування грунт, покриву, спричинене чергуванням періодів посухи з періодами зливових дощів (одна з форм ерозії грунту)....
- КРІОФІТИ Екологія – охорона природи КРІОФІТИ – холодостійкі рослини, які норм, розвиваються за порівняно низьких т-р і дефіциту вологи. К. утворюють основу рослинного покриву тундр і альпійських луків....
- ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА – розділ науки, що вивчає закономірності поширення рослинного покриву на земній поверхні. Див. також Географія рослин....
- ВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ – повернення землям колишньої якості і властивостей родючості, які були порушені минулою діяльністю людини або природними катастрофами....
- КОЛЬМАТАЖ Екологія – охорона природи КОЛЬМАТАЖ – 1) прир. або штучне осадження намулів на земельній ділянці з метою підвищення родючості грунту, створення нового родючого шару; 2) прир. або штучне змивання фільтраційними потоками глинистих часточок або намулів у пори грунту з метою зменшення його активної поруватості, внаслідок чого зменшується проникнення води крізь стінки земляних русел каналів, ставків […]...
- ЗАЛУЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАЛУЖЕННЯ – 1) система заходів щодо створення чи поліпшення (згущування, укріплення дернини) продуктивного трав’яного покриву, як правило, на схилах балок, пагорбів, річкових терас та ін. місцях з метою укріплення поверхонь схилів, боротьби з ерозією грунту та одночасно для госп. використання; 2) самозаростання травою оголених ділянок грунту....
- ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ – будь-який вплив, пов’язаний з техн. засобами. Може бути прямим (мех. пошкодження, зміна кислотності чи лужності середовища тощо) та опосередкованим (напр., зміни рослинності спричинюють зміни в тваринному світі, руйнування грунт, покриву робить неможливим ріст рослин)....
- СМУГА ВІДЧУЖЕННЯ Екологія – охорона природи СМУГА ВІДЧУЖЕННЯ – територія обабіч залізниць (по 50 м) та автошляхів (по 25 м), що використовується за транспортним призначенням і вилучена з ін. землекористування. Тут створюється особливе прир.-антроп. середовище у зв’язку з будівництвом шляхів та їх експлуатацією (порушення грунт, й рослинного покриву, забруднення вихлопними газами тощо). Формування угруповань, їхні склад, структура […]...
- ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ – роль рослинного покриву в житті планети. Полягає в акумуляції сонячної енергії, вбиранні вуглекислого газу та збагаченні атмосфери киснем завдяки фотосинтезу, участі рослин у грунтоутворенні, міграції елементів земної кори....
- Охорона природи – ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Охорона природи Охорона природи – сукупність заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і відтворення природних систем і ресурсів Землі, а також космічного простору в інтересах сьогоднішніх і майбутніх поколінь. Заходи щодо охорони природи: 1. Створення безвідходних виробництв, екологічно чистих технологій; очищення повітря і […]...
- СОЗОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СОЗОЛОГІЯ – наука про охорону природи, яка є комплексною дисципліною, що розробляє заг. методи і принципи збереження та відновлення прир. ресурсів. Як головні розділи включає охорону земель, вод, атмосфери, рослинного й тваринного світу та прир. комплексів....
- ГЕОТЕХНІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТЕХНІЯ – галузь науки, що вивчає і розробляє принципи та методи рац. техногенного впливу на прир. процеси....
- СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА – відновлення природної рослинності після певних порушень, напр. відновлення рослинності після пожеж. Відновлюючі зміни рослинності, що виникають на грунті, який залишився після первинного угруповання....
- ЗОНА ЗАТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАТОПЛЕННЯ – територія, що заливається водою внаслідок спорудження водосховища, взагалі техногенного підйому рівня води....
- АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА – інтенсивність процесів життєдіяльності у грунті. Визначається заг. кількістю мікроорганізмів в 1 г грунту або кількістю СО2, яка виділяється з 1 г грунту за одиницю часу (дихання грунту)....
- ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
- КОРОЗІЯ Екологія – охорона природи КОРОЗІЯ – 1) будь-яке самовільне руйнування об’єктів під впливом хім. агентів або фіз.-хім. чинників зовн. середовища. Розрізняють хім., ел. – хім., атм., грунт., мор. та ін. види К.; 2) руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами; 3) іржавіння, руйнування поверхні мет. виробів і конструкцій під впливом хім. або ел.-хім. процесів; […]...
- ОСУШЕННЯ Екологія – охорона природи ОСУШЕННЯ – комплекс гідротехн. та меліоративних заходів, спрямованих на усунення надлишку води з грунту та його поверхні за допомогою системи закритих чи відкритих каналів. О. створює сприятливі умови для аерації грунту, підвищує продуктивність угідь, оздоровлює довкілля. Однак О., як і зрошення, має бути оптим. і не спричинювати шкідливих в екол. плані […]...
- СНІЖНИК Екологія – охорона природи СНІЖНИК – нерухоме нагромадження снігу та льоду, яке зберігається після танення навколишнього снігового покриву....
- ЗЕМЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЮВАННЯ – комплекс заходів щодо знімання, транспортування, зберігання і нанесення родючого шару грунту або потенціально родючих порід на малопродуктивні угіддя з метою поліпшення їх. Підприємства, організації та установи, які розробляють родовища корисних копалин, здійснюють будівництво та ін. роботи, пов’язані з порушенням грунтового покриву, повинні зняти, зберегти і нанести родючий шар грунту […]...
- МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється шляхом штучного регулювання водного, пов., теплового, сольового, біохім. та фіз.-хім. режимів грунту за допомогою осушення (або зрошення), агролісомеліорації, фітомеліорації, внесення хім., орг., мін. добрив та ін. заходів. Налічується понад ЗО видів М. г....
- ЗОНА СПОКОЮ Екологія – охорона природи ЗОНА СПОКОЮ – територія, на якій встановлюється режим якомога меншого або абсолютно мінім, техногенного впливу з метою створення умов для відпочинку або фізіотерапевтичного лікування людей....