РЕЛІКТ ГЕОГРАФІЧНИЙ

Related posts:

1. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
2. ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ – найбільша таксономічна одиниця районування, що складається з ряду геогр. зон, близьких за тепловим балансом. Розрізняють: арктичний, антарктичний, субарктичний, субантарктичний, пн. і пд. помірні, пн. і пд. субтропічні, пн. і пд. тропічні, пн. і пд. субекваторіальний та екваторіальний П. ф.-г. У прир.-істор. та екол. розумінні прир. пояс, або П. […]...
3. КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
4. ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
5. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
6. ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін. До П. г. наближуються широковідомі регіональні проблеми, що охоплюють великі частини біосфери, напр., забруднення середовища, у т. ч. кислотні дощі....
7. ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
8. ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – пояснення розвитку сусп-ва переважно внутр. механізмами прогресу культури (без аналізу способу виробництва матер, благ). П. г. розглядає геогр. середовище як чинник, що обмежує і змінює діяльність людей. Ізольований розвиток культури без урахування характеру продуктивних сил та виробничих відносин, що визначають цей розвиток, неможливий, він відносно них вторинний....
9. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
10. ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ – науково обгрунтоване передбачення розвитку геогр. середовища та його окремих компонентів. Залежно від об’єкта дослідження розрізняють П. г. галузеві (прогноз погоди, зволоження, стоку тощо) і комплексні. За просторовими масштабами П. г. поділяють на глобальні, регіональні і локальні, за часовими – на короткострокові і довгострокові. П. г. є стадією перспективного […]...
11. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
12. УРБАСИСТЕМА Екологія – охорона природи УРБАСИСТЕМА – нестійка прир.- антроп. система, яка складається на урбанізованих територіях з архіт.- буд. об’єктів з різко змінених прир. екосистем....
13. КАТАКЛІЗМ Екологія – охорона природи КАТАКЛІЗМ – раптовий переворот, катастрофа; раптова зміна структури угруповання внаслідок його порушення під впливом зовн. прир. або антроп. чинників середовища; одна з форм динаміки біоценозів....
14. ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ, прогнозування екологічне – наук, передбачення можливого розвитку прир. систем, що зумовлюється прир. процесами та впливом на них людини. За масштабами прогнозованих явищ П. е. поділяють на глобальний (фіз.-геогр.), регіональний (у межах кількох країн, одного материка, океану тощо), нац. (у межах держави) та локальний (для невеликих територій). П. е. не […]...
15. МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИЙ – спостереження за процесами та явищами в межах якогось регіону, де ці процеси та явища можуть відрізнятися як за прир. характером, так і за антроп. впливом від базового фону, характерного для всієї біосфери....
16. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
17. РЕЛІКТ Екологія – охорона природи РЕЛІКТ – вид рослини або тварини, що входять до складу рослинного покриву і тваринного світу певної країни чи зони як пережиток флор і фаун минулих епох. Часто Р. займають невеликі території, перебувають у деякій невідповідності з сучасними умовами існування. Р. є палеоендеміками. Відомі Р. і з ширшими, часто розірваними ареалами (тюльпанове […]...
18. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
19. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
20. СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА – локальне або регіональне погіршення стану довкілля (забруднення атмосфери, води, деградація грунту тощо), що розглядається як загроза для населення регіону. Як правило, поняття використовують стосовно антроп., а не прир. явищ....
21. ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ – 1) тривале існування будь-чого, незважаючи на внутр. та зовн. впливи; збереження в незмінному стані; 2) існування будь-чого протягом більш тривалого періоду, ніж звичайно (П. опадання листя, П. зябер у неотенічних форм земноводних); 3) прир. сповільнення деградації прир. середовища під впливом забрудників чи антроп. чинників, спричинене буферністю цього середовища. За […]...
22. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
23. ГЕОХІМІЯ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЯ – наука про хім. склад та закони поширення і міграції хім. елементів у гідросфері, літосфері, атмосфері та прир. системах. Важливими чинниками міграції елементів у верхніх шарах земної кори є життєдіяльність рослин і тварин, а також антроп. вплив на природу....
24. ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ – тип антроп. ландшафту, який виник Внаслідок нерац. використання прир. ресурсів....
25. ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ – геогр. ландшафт, цілеспрямовано змінений госп. діяльністю людини, має доцільну для людського сусп. структуру та функц. властивості. Л. к. за значенням близький до ландшафту антроп....
26. ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
27. МОНІТОРИНГ БАЗОВИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ БАЗОВИЙ – спостереження за загально-біосферними, в основному прир. явищами без накладання на них антроп. регіональних впливів....
28. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
29. ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА) Екологія – охорона природи ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА)- погіршення прир. середовища, що оточує людину, звичайно внаслідок його антроп. забруднення....
30. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
31. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
32. ОХОРОНА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА – збереження та дбайливе ставлення до пам’яток культури, всього антроп. (у т. ч. природно-антроп.) оточення людини, звичного для неї з дитинства....
33. ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
34. ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – поступове прир. або антроп. погіршення, спрощення, зниження госп. та естетичного потенціалу ландшафту аж до перетворення його на пустище....
35. БІОГЕОЦЕНОЗ КОРІННИЙ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЗ КОРІННИЙ – біогеоценоз, що відповідає прир.-антроп. умовам місцевості і майже не порушений втручанням людини....
36. ЛІТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ЛІТОГЕНЕЗ – сукупність і послідовність прир., а частково й антроп. процесів утворення осадових гір. порід з наступними їх змінами. З Л. пов’язане формування покладів багатьох корисних копалин....
37. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ – наук, дисципліна, що вивчає геогр. (територіальні) особливості формування та розвитку населення, поселень у різних істор., соц., екон. та прир. умовах....
38. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
39. СУКЦЕСІЯ КАТАСТРОФІЧНА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ КАТАСТРОФІЧНА – сукцесія, спричинена певними катастрофічними для екосистеми прир. (пожежа, паводок, масове розмноження шкідників) або антроп. (вирубування, шкідливі наслідки виробничої діяльності) чинниками....
40. КЛІМАТ Екологія – охорона природи КЛІМАТ – статистично багаторічний режим погоди, який визначається широтою місцевості, висотою її над рівнем моря, віддаленістю місцевості від океану, рельєфом суходолу, характером підстилаючої поверхні, антроп. впливом та ін. чинниками. Існує кілька класифікацій К.: за геогр. зонами (К. тайги, К. тропічних пустель тощо), за зв’язком атмосфери з поверхнею землі (К. приземного шару […]...