Республіка президентська

Related posts:

1. Республіка парламентська Політологічний словник Республіка парламентська – форма державного правління, що базується на принципі верховенства парламенту, перед яким влада має нести і несе відповідальність за свою діяльність. У Р. п. парламент самостійно формує уряд (кабінет міністрів) з числа лідерів тих політичних партій, які є більшістю у нижній палаті парламенту. Практично у більшості Р. п. парламент обирає і […]...
2. П’ята республіка у Франції Політологічний словник П’ята республіка у Франції – політичний режим, установлений Конституцією 1958 p., що її підготував уряд Ш. де Голля в інтересах великого монополістичного капіталу. Схвалена на референдумі і вступила в дію 5 жовтня 1958 р. Характерними ознаками режиму П’ятої республіки є розширення прав виконавчої влади за рахунок обмеження прав законодавчої влади, зростання ролі адміністративного […]...
3. Міністр без портфеля Політологічний словник Міністр без портфеля – в окремих країнах член уряду, який не очолює безпосередньо міністерство або інший центральний орган виконавчої влади, а виконує окремі доручення глави уряду. Це здебільшого політичні діячі, які можуть забезпечити підтримку уряду з боку своїх парламентських фракцій. Іноді М. б. п. – політичний радник уряду. М. б. п. є посадовою […]...
4. Республіка Державне управління Республіка. Форма правління, за якої всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональними представницькими установами. Парламентська республіка – це форма республіканського правління й організації державної влади, за якої парламент відіграє провідну роль у політичній системі. В парламентській республіці органи виконавчої і судової влади обираються або затверджуються парламентом, якому належать владні пріоритети. […]...
5. Інвеститура уряду Політологічний словник Інвеститура уряду (лат. investio – одягаю, наділяю) – винесення парламентом (нижньою палатою) вотуму недовіри новосформованому уряду. Рішення про І. у. приймається парламентом абсолютною більшістю голосів на основі поданих формально призначених главою держави прем’єр-міністром складу уряду і програми його діяльності. І. у. відбувається в країнах з парламентарними та деякими змішаними формами державного правління. В […]...
6. Виборщики Політологічний словник Виборщики – особи, яких безпосередньо обирають вибори і які уповноважені на остаточне обрання на виборну посаду у разі двоступеневих або багатоступеневих виборів. Так здійснюється обрання президента США, так було на виборах до Державної Думи в дореволюційній Росії. М. Головатий...
7. Становлення інституту президентства в Україні Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 27 . ДЕРЖАВОТВОРЧІ ПРОЦЕСИ В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 3. Становлення інституту президентства в Україні. Становлення інституту президентства в Україні розпочалося напередодні проголошення незалежності України внесенням відповідних змін до Конституції Української РСР. Відповідно до Конституції УРСР, Президент України був визнаний найвищою посадовою особою Української держави та главою виконавчої влади. Важливою […]...
8. Прем’єр-міністр Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія) особу, що обіймає вищезазначену посаду, називають канцлером. Водночас є випадки, коли у деяких президентських республіках, наприклад, у США, посади прем’єр-міністра не існує взагалі, а уряд очолює безпосередньо президент. В Україні […]...
9. Поділ влади Політологічний словник Поділ влади – один з основних принципів демократичного політичного режиму, ефективного функціонування політичної системи в цілому, держави зокрема. Принцип П. в. як концепцію обгрунтували Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, дбаючи про те, щоб у суспільствах не з’являлася абсолютна або безконтрольна влада. П. в. як принцип передбачає чітке розмежування функцій політичної й економічної влади у […]...
10. Указ Політологічний словник Указ (ordinance, edict, ukase) – постанова глави держави, верховного органу влади, що має силу закону. М. Головатий...
11. Адміністрація Президента України Державне управління Адміністрація Президента України. Постійно діючий орган, що утворюється Президентом України відповідно до Конституції України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави. Основними завданнями А. П. У. є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення діяльності Президента України щодо: реалізації його повноважень як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції […]...
12. ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА – республіканська форма правління, за якої верховна влада в державі належить парламенту, що самостійно формує кабінет міністрів, обирає прем’єра, призначає органи конституційного нагляду та інші державні інститути. У сучасних парламентських республіках парламент обирає і президента, який переважно виконує представницькі та консультативні функції й контролює відповідність діяльності парламенту конституційним нормам. Характерна особливість П. р. […]...
13. Віце-прем’єр-міністри України Політологічний словник Віце-прем’єр-міністри України – заступники голови уряду України, які відповідно до Конституції забезпечують виконання Основного Закону та законів України, актів глави держави і Кабінету Міністрів України, реалізацію повноважень уряду у відповідних напрямах діяльності. До складу Кабінету Міністрів України входять чотири В.-п.-м. У.: перший віце-прем’єр-міністр та три віце-прем’єр-міністри (з питань паливно-енергетичного комплексу; промислової політики та […]...
14. Імунітет президентський Політологічний словник Імунітет президентський (від лат. immiinitas, immunitatis – звільнення, свобода) – встановлена законом недоторканність президента як глави держави. І. п. означає, що президент не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований, поки перебуває на цій посаді (президента). Недоторканність знімається з президента тільки разом з усуненням його з посади з ініціативи парламенту в […]...
15. Державне регулювання сільського господарства Державне регулювання сільського господарства – сукупність економіко – правових заходів, спрямованих на формування ринкових відносин (роздержавлення, приватизацію, розвиток конкуренції, підприємництва тощо), пріоритетність соціального розвитку села і рівноправність усіх форм господарювання з метою вдосконалення організації, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Суб’єктами Д. р. с. г. та інших галузей агропромислового комплексу України є: орган законодавчої влади держави – […]...
16. Міністр Політологічний словник Міністр (від лат. minister – слуга) в Україні – 1) посадова особа, яка очолює міністерство; 2) політичний діяч (політик), який за посадою є членом Кабінету Міністрів України. Зміст роботи М. полягає у політичному керівництві в певному секторі державного управління. М. призначається на посаду Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України, а звільняється з посади […]...
17. Органи держави Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 2. Загальна характеристика держави та державної влади 3. Органи держави. Виконання багатьох функцій держави покладається на спеціально створені органи держави. Орган держави – це особа або орган, які виступають від імені держави, мають певні владні повноваження відповідно до свого призначення. До органів нашої держави, зокрема, належать Президент України, Верховна […]...
18. Голова уряду Політологічний словник Голова уряду (Head of Government) – вища посадова особа в уряді (прем’єр-міністр, голова ради міністрів, голова кабінету міністрів тощо), керівник вищого органу виконавчої влади у державі або її самоврядній частині. М. Головатий...
19. Державний режим Державне управління Державний режим. Спосіб функціонування політичної системи і держави, що характеризує реальний поділ політичної влади і вплив у державі та суспільстві. Позначає конкретні форми управління державою, зокрема контролю й управління процесами в суспільстві, організації відносин між державою та громадянами. Фактично це сукупність засобів і методів здійснення державної влади, що характеризує її використання в практиці […]...
20. Які відмітні риси президентської системи державної влади? 56 Які відмітні риси президентської системи державної влади? Президентська система передбачає поєднання повноважень глави держави і глави уряду в одній особі. Така система діє в США, багатьох країнах Латинської Америки, Азії та Африки. Однак у більшості європейських країн утвердилася парламентська система. Щодо інституту президентства в деяких країнах Азії й Африки, то там він найчастіше є […]...
21. Вотум недовіри Політологічний словник Вотум недовіри – застосовується у країнах з парламентарною, інколи змішаною формою правління. В. н. висловлюється парламентом або нижньою палатою парламенту через несхвалення результатів діяльності уряду, законопроекту або певної акції уряду загалом або окремого міністра. Після цього відбувається відставка уряду або міністра, якому оголосили В. н. Ініціатива порушення питання про В. н. може випливати […]...
22. Урядова криза Державне управління Урядова криза. Стан у здійсненні державно-владних повноважень урядом країни, коли він увесь або його частина відходить від виконання узгодженої і схваленої парламент ом програми дій. При цьому У. к. не зводиться до суто організаційних проблем, пов’язаних із виходом з уряду частини міністрів. Уряд фактично втрачає опору в суспільстві, в державному апараті й у […]...
23. Автономна Республіка Крим Політологічний словник Автономна Республіка Крим – автономна адміністративно-територіальна одиниця у складі України. Розташована на Кримському півострові. Площа – 27 тис. км2, населення – 2 млн. 337 тис. чол.; за етнічним складом населення розподіляється так; 67 % – росіяни; 25, 8 % – українці; 12%- кримські татари. До найчисленніших етнічних груп належать також білоруси, вірмени, греки, […]...
24. Лобізм Лобізм (англ. lobby – кулуари) – дії державних органів, а також законодавчої, виконавчої та судової влади, спрямовані на підтримку окремих підприємств, фірм, корпорацій, галузей, соціальних верств і груп, продиктовані не об’єктивними потребами, а зацікавленістю, іноді – підкупом посадових осіб. Лобісти в особі представників влади сприяють отриманню вигідних державних замовлень, кредитів, допомоги, пільг, ліцензій, створенню та […]...
25. Католикос Політологічний словник Католикос (від грецьк. katholikos – загальний, вселенський) – вищий церковний титул глави Вірменської апостольської церкви (запроваджений у IV ст.) і титул глави Грузинської православної церкви – патріарха Грузії (запроваджений у 487 р.). Академічне релігієзнавство – К., 2000; Гаюк І. Вірменська церква в Україні. – Львів, 2002; Церковно-исторический справочник. – СПб., 1999; Филиппович Л. […]...
26. Центральні органи виконавчої влади Державне управління Центральні органи виконавчої влади. Новий вид органів виконавчої влади в Україні, особливістю якого є те, що всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами мають вирішуватися шляхом прийняття законів, що визначають повноваження і порядок діяльності саме цих Ц. о. в. в. с. с....
27. Веймарська республіка Політологічний словник Веймарська республіка – буржуазно-демократична республіка, що існувала в Німеччині з часу прийняття Веймарської конституції 1919 р. до встановлення фашистської диктатури у 1933 р. В. р. була створена влітку 1919 р. у м. Веймар в результаті підписання мирного договору і прийняття Конституції Установчими зборами. 20-ті роки були важкими для Німеччини як у політичному, так […]...
28. Екзекутивний федералізм Політологічний словник Екзекутивний федералізм – спеціальний термін, що характеризує федеральну державу, перевагою якої є поєднання виконавчої влади держав – членів федерації і центральної влади. Прикладом Е. ф. може бути федералізм ФРН. М. Головатий...
29. Влада виборна Політологічний словник Влада виборна (electedpower/office) – особи та органи влади, що здобули владу, вступили на посаду через процедуру відбору і подальшого обрання. М. Головатий...
30. Позапарламентський спосіб утворення уряду Політологічний словник Позапарламентський спосіб утворення уряду – процедура формування уряду, властива президентським і президентсько-парламентським республікам, коли законодавчий орган не бере безпосередньої участі у процесі формування кабінету або його роль у цьому плані обмежена. Склад уряду може не залежати від розстановки партійно-політичних сил у парламенті. Склад уряду та його програма визначаються главою держави і мають отримати […]...