Реституція

Related posts:

1. Кабальна угода Кабальна угода у цивільному праві – угода, яку громадянин змушений був укласти внаслідок обману, насильства, погрози або збігу тяжких обставин на не вигідних для себе умовах. За позовом потерпілого або за позовом організації К. у. може бути визнана судом недійсною. В такому разі інша сторона повертає потерпілому все одержане нею за К. у., а якщо […]...
2. Інтернування Політологічний словник Інтернування (фр. Interner – оселяти, від лат. internus – внутрішній) – 1) примусове затримання і роззброєння владою нейтральної держави військових формувань воюючої держави у разі переходу їх на її територію; 2) позбавлення свободи пересування і виходу з меж воюючої держави цивільних осіб, кораблів. М. Головатий...
3. Відшкодування збитків у міжнародному праві Відшкодування збитків у міжнародному праві – зобов’язання суб’єкта міжнародного права, якому ставиться за провину вчинення міжнародно-протиправного акту, відшкодувати заподіяні збитки. Принцип В. з. був підтверджений рішеннями міжнародних судів, зокрема Постійною палатою міжнародного правосуддя (1927). Держава – правопорушник зобов’язана повністю відшкодувати збитки державі, що постраждала від неї матеріально. Матеріальне відшкодування здійснюється відновленням попереднього стану (реституція в […]...
4. Власність юридична Власність юридична – загальна умова виробництва, вияв волі певного соціально-політичного класу і правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності. Оскільки В. ю. є вираженням вольових відносин між людьми, пов’язаних з певним видом матеріальних чи нематеріальних благ або з речами, то вона, як і економічна власність, має дві сторони: 1) вольове […]...
5. РЕПАТРІАЦІЯ Культурологічний словник РЕПАТРІАЦІЯ (від лат. repatriatio – повернення на батьківщину) – 1) Повернення емігрантів у країну, звідки вони походять, з поновленням їх у правах громадянства. 2) Повернення на батьківщину військовополонених і цивільних осіб, що опинилися за межами своєї країни внаслідок війни....
6. Військовополонені Військовополонені – особи із складу однієї воюючої сторони, захоплені під час збройного конфлікту іншою стороною, які перебувають під її владою до закінчення воєнних дій. Режим В. регулює IV Гаазька конвенція про закони і звичаї сухопутної війни (1907), III Женевська конвенція про поводження з військовополоненими (1949) та прийняті в 1977 р. у Женеві І і II […]...
7. Мирне населення Мирне населення – населення, що перебуває на території воюючої держави і не належить до її комбатантів. Правове становище М. н. регулює IV Гаазька конвенція 1907 p., IV Женевська конвенція 1949 p., Додаткові протоколи І і II до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. Згідно з цими міжнародними актами кожний, хто належить до М. […]...
8. Добросовісний набувач Добросовісний набувач – набувач, який не знав і не повинен був знати, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Від Д. н. майно може бути затребуване власником тільки у випадках, передбачених законом. Добросовісність набувача має значення також при розрахунках при поверненні речей із незаконного володіння. Закон визнає володіння майном правомірним доти, […]...
9. Правочини Правочини – дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. П. бувають односторонніми, двосторонніми та багатосторонніми. Одностороннім є П., в якому виражена воля однієї особи (наприклад, заповіт, прийняття спадщини). Двосторонні та багатосторонні П. грунтуються на погодженні двох або кількох осіб. П. можуть бути сплатними і безоплатними. При: сплатних П. […]...
10. Право користування Право користування – передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення. П. к. пов’язане із правом володіння. П. к. є одним із повноважень власника і здійснюється ним в межах, встановлених законом. Воно може належати особі, яка не є власником, на підставі закону […]...
11. Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення – передбачена цивільним законодавством відповідальність у формі компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Шкода компенсується в натурі або стягненням відповідних сум за заподіяні збитки. Компенсація шкоди в натурі полягає у відновленні порушеного стану навколишнього природного середовища тим, хто заподіяв шкоду (рекультивація земель, зариблення водойм, випуск виловлених […]...
12. Безоплатне користування майном Безоплатне користування майном – договір про надання майна в тимчасове безоплатне користування однією стороною іншій, яка зобов’язується повернути те саме майно. Строк користування переданим майном визначається за згодою сторін. Якщо в договорі строк не визначено, вважається, що договір укладено на невизначений строк, і кожна із сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це в […]...
13. Реквізиція Реквізиція – примусове вилучення відповідними державними органами майна власника в інтересах держави і суспільства з виплатою йому вартості вилученого майна у разі воєнних дій, стихійного лиха, аварій, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин. Можлива лише у разі і в поряду, передбачених законодавством. Вартість реквізованого майна відшкодовується грошима або в натурі. Розмір відшкодування, правомірність Р. […]...
14. Пай земельний Пай земельний – частка у земельному масиві колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, акціонерного сільськогосподарського товариства, яка передається у приватну власність коленого члена цього підприємства, кооперативу, товариства. П. з. в натурі (на місцевості) не виділяється. Його розмір визначається в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні. Право приватної власності на П. з. посвідчується сертифікатом і […]...
15. ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА – система засобів господарської діяльності, лояльне ставлення до будь-якої форми власності, поважання успіхів комерційної, підприємницької, фермерської чи іншої діяльності, створення рівних умов для розвитку громадян у всіх сферах економічного життя країни....
16. Власність довірча Власність довірча – особлива форма юридичної власності на майно, за якої довірчий власник (особа, якій довіряють) управляє майном іншої особи (засновника, або сетлора, за англо-американськими інститутами права) відповідно до цілей та завдань цієї особи. Водночас довірчий власник використовує право управління власністю в інтересах інших осіб – беніфіціаріїв (названих засновником осіб), що означає своєрідне розщеплення права […]...
17. ВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ – повернення землям колишньої якості і властивостей родючості, які були порушені минулою діяльністю людини або природними катастрофами....
18. Ембарго Ембарго (ісп. embargo – заборона, арешт) – засіб економічного та політичного впливу однієї або декількох країн на інші країни, який передбачає заборону вивозити з будь-якої країни або ввозити в будь-яку країну товари, валюту, цінні папери, а також затримання суден, вантажів чи іншого майна, що належать іноземній державі. Е. може бути застосоване як у воєнний, так […]...
19. Розвідник Розвідник – особа із складу збройних сил воюючої держави, одягнена у військову форму, яка проникла в район дій ворожої армії з метою збирання відомостей про супротивника. Р. не вважається лазутчиком (шпигуном). Захоплений супротивником при збиранні відомостей Р. стає військовополоненим і на нього поширюється міжнародно-правовий захист. Зазначений статус Р. передбачений у IV Гаазькій конвенції про закони […]...
20. РЕАКЛІМАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕАКЛІМАТИЗАЦІЯ – штучне розведення або повернення в будь-яку місцевість раніше зниклого там виду тварини чи рослини. Р. відбувається успішно, якщо умови середовища не Зазнавали істотних змін або якщо природно чи завдяки людині вони стають такими, які були в цій місцевості під час існування виду (відновлення чисельності, первинного ареалу зубрів у лісах […]...
21. Майнові права Майнові права – суб’єктивні права учасників правовідносин, які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього майна і обміну. М. п.- права власника особи, яка здійснює право господарського відання майном, а також зобов’язальні права (наприклад, на відшкодування шкоди), права авторів на винагороду, спадкові права. […]...
22. Опіка Опіка – засіб захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх, які не досягли 15 років і залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, визнаних судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства. О. може бути встановлена також над майном особи, яку суд визнав безвісно відсутньою. О. встановлюють виконкоми районних (міських) Рад народних депутатів за […]...
23. Спільна часткова власність Спільна часткова власність – перебування майна у спільній власності двох чи кількох осіб з визначенням частки кожного з них за згодою учасників або за рішенням суду, якщо такої згоди не досягнуто. Частки у С. ч. в. вважаються рівними, якщо інше не встановлено законодавчими актами або не передбачено згодою всіх учасників С. ч. в. Володіння, користування […]...
24. Оренда майна державних підприємств і організацій Оренда майна державних підприємств і організацій – засноване на договорі строкове, платне володіння і користування майном державних підприємств і організацій з метою здійснення підприємницької діяльності. Орендар має право на викуп об’єкта оренди, якщо це передбачено договором оренди. Ініціатива укладення такого договору може належати членам трудового колективу підприємства, організації або їх структурним підрозділам, фізичним, юридичним особам. […]...
25. Хабарництво Хабарництво – привласнення (або її пропозиція) посадовими та іншими особами грошей, матеріальних цінностей або послуг за вчинення (або не вчинення), в інтересах хабародавця конкретної дії, яку посадова особа повинна була і могла вчинити з використанням свого посадового становища. X. підриває авторитет державної влади, підприємницьких структур, установ та організацій, дискредитує їхню діяльність, сприяє незаконному збагаченню посадових […]...
26. Кондиційні зобов’язання Кондиційні зобов’язання – зобов’язання, які виникають внаслідок придбання або зберігання майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав. Завдяки К. з. особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, передбаченої законом або договором, зобов’язана повернути його цій особі (ст. 468 Цив. К. України). Такий самий обов’язок виникає і тоді, коли підстава, […]...
27. Командитне товариство Командитне товариство – господарське товариство, яке поряд з одним або більшістю учасників, що несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, включає також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом v майні товариства (вкладників). Учасники, які несун, повну відповідальність за борги товариства, несуть солідарну відповідальність за борги товариства. До К. г. може вступити той, […]...
28. Володіння Володіння – фактичне панування над речами, що має юридичне значення, тобто встановлений” законом захист від порушення. Цивільне законодавство передбачає В. законне і незаконне. Якщо особа здійснює В, на законних підставах, таке В, визнається законним, або титульним. Титульне В. передусім належить власникові майна. Як елемент інших майнових прав В. може належати іншим особам: наймачу, орендарю, комісіонеру, […]...
29. Ризик випадкової загибелі майна Ризик випадкової загибелі майна – правові наслідки знищення, втрати, псування майна за відсутності вини з боку сторін зобов’язання щодо обставин, що спричинили таку загибель. За законом Р. в. з. або випадкового псування відчужуваних речей переходить до набувача водночас з виникненням у нього права власності, якщо інше не передбачено законом або договором. Тобто за загальним правилом […]...
30. Повне товариство Повне товариство – господарське товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном. П. т. діє на підставі установчого договору, в якому обов’язково мають бути передбачені розмір частки кожного з учасників; розмір, склад та порядок внесення вкладів; форми участі їх у справах товариства. Ведення справ у […]...
31. Комісія Комісія (лат. сommissio – доручення) – 1) договір про торгово-посередницькі операції, що здійснюються однією стороною (комісіонером) за дорученням іншої сторони (комітента) від свого імені, але за рахунок комітента, а також плата за здійснення такої угоди; 2) плата комерційному банку за операції, а також плата інвестиційним банкам за операції, розміщення цінних паперів. Комісіонер може за додаткову […]...
32. Завдаток Завдаток – грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення виконання його (ст. 195 Цив. К. України). З. є одним із способів забезпечення зобов’язань між громадянами або з їх участю (ст. 178 Цив. К. України). Забезпечувальна функція З. […]...
33. Договір комісії Договір комісії – договір, згідно з яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду укласти одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента. Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або набуте комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього....
34. Перехід права власності Перехід права власності – відносини, за допомогою яких право власності (право повного господарського відання, право оперативного управління) переходить від однієї особи до іншої. В цивільному законодавстві визначається момент виникнення права власності у набувача за договором. Згідно із ст. 128 Цив. К. України це право виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено договором або […]...
35. Персона грата Політологічний словник Персона грата (англ. persona grater, лат. persona grata, букв. – приємна особа; бажана особа) – особа, кандидатура якої на посаду керівника дипломатичного представництва прийнятна для уряду певної країни, щоб затвердити її на своїй території як представника іншої держави. Ця особа отримує від іншої держави відповідну згоду (агреман). У країні перебування захищена дипломатичною недоторканністю […]...
36. Механізм банкрутства підприємства (фірми) Механізм банкрутства підприємства (фірми) – послідовність процесів і етапів, відповідних процедур та інструментів від початку боргової неспроможності підприємства до його ліквідації або санації та реструктуризації. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає три етапи банкрутства з окремими процедурами. 1. Фінансовий стан боржника визначається і стабілізується, а активи беруться під контроль та […]...
37. МЕТАТЕОРІЯ Культурологічний словник МЕТАТЕОРІЯ (грец. meta – після і theoria – спостереження, дослідження) – теорія, яка аналізує структуру, методи та властивості будь-якої іншої теорії....
38. Інвестиції іноземні Інвестиції іноземні – інвестиції різних зарубіжних інвесторів в економічну систему країни з метою привласнення більших прибутків, встановлення контролю над економікою загалом або окремими галузями, підприємствами. Розрізняють прямі та портфельні І. і. (див. Інвестиції портфельні; Інвестиції прямі). Розрізняють недержавні (приватні і колективні) й державні І. і. Більша частина І. і. припадає на приватну та колективну власність. […]...
39. Міжнародний суд ООН Міжнародний суд ООН – один із шести основних органів цієї організації і водночас її головний судовий орган. Діє на підставі Статуту – невід’ємної частини Статуту ООН, а також власного регламенту. Суд складається з 15 суддів, яких обирають строком на 9 років особисто(не як представників держав). Серед них не може бути двох громадян однієї країни. Склад […]...
40. Консульські зносини Консульські зносини – зносини, які регулюються Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 p., що закріпила їх практику в міжнародних відносинах. Встановлення К. з. між державами здійснюється за їхньою взаємною згодою. Згода на встановлення дипломатичних відносин, як правило, є згодою і на встановлення К. з. Розрив дипломатичних відносин не тягне за собою в силу самого нього […]...