Різноманітність хрящових риб
ХОРДОВІ ТВАРИНИ. БЕЗЧЕРЕПНІ. РИБИ.
УРОК № 33
Тема. Різноманітність хрящових риб.
Мета: ознайомити учнів з різноманітністю хрящових риб, розповісти про поведінку хрящових риб, про представників і показати їхнє значення в природі й житті людини.
Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови й життєдіяльності хрящових риб, їхню поведінку, різноманітність, значення в природі й житті людини.
Базові поняття й терміни: хрящові риби, акули, скати, різноманітність
Хід уроку
І. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Обговорення питання
Акули бувають досить небезпечними для людини. Як ви думаєте, чи треба їх охороняти?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Поведінка й різноманітність, хрящових риб
Клас хрящових риб включає (не враховуючи численні вимерлі форми) майже 1000 видів. Майже всі вони живуть у морях, і лише 43 види зустрічаються в прісних водах.
Деякі з них – це жителі морів, які із прибережних районів здатні
Є хрящові риби, що живуть у прісних водах постійно. Таких нараховують 29 видів. Сюди належать річкові хвостоколи, які живуть у річках Південної й Центральної Америки, що впадають в Атлантичний океан, деякі представники “звичайних” хвостоколів та індійська річкова акула. Річкова акула постійно живе в річці Ганг, досягаючи її верхньої течії.
Поширення прісноводних хрящових риб обмежується великими річками й озерами – у невеликих річках і ставках вони, природно, не зустрічаються.
Хрящові риби – високо спеціалізовані тварини, багато хто з них – хижаки.
Акули зазвичай мають подовжений тулуб, не сплющений в спинно – черевному напрямку. У пелагічних видів тіло нагадує своєю формою торпеду й має винятково високі гідродинамічні властивості. Зяброві щілини розташовані на боках голови. Плавці добре розвинені, причому кістяк правої й лівої половини грудного пояса роз’єднаний зі спинного боку.
У деяких видів є рухлива повіка в передньому куті ока – так звана мигальна перетинка.
Будова зубів у акул досить різноманітна й специфічна для окремих родин. У деяких видів, особливо із числа тих, що живляться великою здобиччю, зубний апарат дуже потужний і являє собою страшну зброю.
Найдрібніші акули, що належать до сімейств колючих і кунячих акул, не перевищують 15-40 см у довжину. З іншого боку, такі акули, як велетенська (довжина до 15 м) і китова (можлива довжина майже 20 м), є представниками найбільших з нині існуючих риб.
Спосіб життя акул різний. Усі вони харчуються тваринною їжею, причому більшість видів належить до числа справжніх хижаків, що полюють за великою здобиччю. Тільки китова й велетенська акули належать до групи планктоноїдних; кількість акул, які живляться бентосом, також незначна.
Під час пошуку їжі дуже важливу роль у акул відіграє нюх, а також сприйняття вібрацій води через органи бічної лінії (сейсмосенсорна система).
Зір у акул розвинений слабко, очі мають малу вирішальну здатність і у зв’язку з відсутністю колбочок у сітківці не здатні розрізняти кольору.
Скати на відміну від акул, характеризуються тим, що зяброві отвори в них повністю розташовані на черевному боці тіла, а не на його боках. їхній тулуб сильно сплющений, і край грудних плавців зростається з боками тіла й голови. Очне яблуко у скатів зверху прирощене до орбіти, чого ніколи не буває у акул. Мигальна перетинка завжди відсутня. Анального плавця немає. Зуби у скатів шилоподібної форми або сильно сплющені й заокруглені. У жодного з них немає гострих, лезоподібних зубів, настільки характерних для багатьох акул. Як правило, у скатів бризкальця розвинені значно краще, ніж у акул, що пов’язане з їхньою більшою роллю в процесі дихання. Саме через бризкальця лежачі на дні скати набирають воду в зяброву порожнину. Тільки скати-рогачі, що живуть у товщі води, подібно до акул, захоплюють воду ротом. Відповідно до цього вони мають помітно редуковані бризкальця.
Розміри різних скатів коливаються від декількох сантиметрів до 6-7 м у довжину, а вага найбільших представників групи може досягати майже 2,5 т. Більшість скатів ведуть донне життя, лише деякі види – пелагічні.
Розмножуються скати, відкладаючи на дно укладені в капсулу яйця або народжуючи живих дитинчат. їжу скатів складають найрізноманітніші тварини – від планктонів і донних безхребетних до риб.
Скати дуже широко поширені у всіх морях і океанах. Вони зустрічаються як у холодних водах Арктики й Антарктики, так і на прогрітих мілководдях тропічних морів у дуже широкому діапазоні температур.
2. Господарське значення хрящових риб і їхня роль в екосистемах
За акулами як типовими представниками хрящових риб закріпилася репутація кровожерливих хижаків. Найнебезпечнішою для людини є тигрова акула, до 6 м довжиною, яка живе в тропічних і субтропічних водах усіх океанів.
Однак, незважаючи на безперечну небезпеку деяких акул для людини, вони мають потребу в охороні. Ці давні хижаки відіграють величезну роль в екосистемах морів та океанів. Акули є промисловими рибами, хоча обсяг їхнього вилову порівняно невеликий. їхні шкіри використовуються в шкіряній промисловості й для шліфування виробів з дерева. Багата жиророзчинними вітамінами печінка використовується для виробництва медикаментів. Плавці й деякі інші частини використовуються в кулінарії (екзотичні страви, балик), з акул виробляється м’ясо-кісткове борошно й витоплюється жир для технічних потреб. Акулячі зуби здавна є амулетами, прикрасами й сувенірами. Багато хрящових риб – вихованці океа – наріумів. Дрібні яскраво забарвлені види кунячих, килимових і котячих акул, деякі скати іноді утримуються в домашніх акваріумах.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Робота з підручником
Школярі розглядають малюнки на с. 140-142, ознайомлюються з різноманітністю хрящових риб. Потім вони читають текст про конкретних представників хрящових риб на с. 140-142.
Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1-4 на с. 143.
Робота із зошитом
Виконати завдання в зошиті [3, с. 48-49].
V. Самостійна робота учнів
Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 142, при необхідності записують висновки в зошит.
VI. Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VII. Домашнє завдання
У підручнику [1] прочитати § 33, відповісти на запитання 5, 6 після параграфа на с. 143. Користуючись зошитом [2], підготуватися до лабораторної роботи № 11 “Вивчення зовнішньої будови та поведінки кісткових риб”.
У зошиті [3, с. 48-49] виконати завдання.