РІЗНОМАНІТТЯ ПАРАЗИТИЧНИХ ЧЕРВ’ЯКІВ – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

РІЗНОМАНІТТЯ ПАРАЗИТИЧНИХ ЧЕРВ’ЯКІВ

Паразитичні черв’яки широко поширені в тваринному та ро­слинному світі. При ураженні ними різних сільськогосподарсь­ких культур (картопля, буряк, цибуля, бавовник тощо), плодових дерев і ягідних чагарників знижується врожайність рослин і якість продуктів. Аналогічна картина має місце в птахівництві та тваринництві: знижуються яйценосність, удої молока, погіршу­ється якість шерсті та м’ясних продуктів.

Характерними

рисами паразитичних черв’яків є: наявність органів фіксації (присоски, крюки), захисних покривів тіла; складна будова статевої системи, яка забезпечує величезне проду­кування яєць; розмноження на стадії личинок; спрощення будови нервової системи і органів чуття.

Особливо небезпечними є черв’яки, які паразитують у люди­ни, оскільки вони вражають практично всі системи органів.

Достатньо широко поширене зараження людини котячим, або сибірським, сисуном (клас Сисуни). Котячий сисун має довжину близько 10 мм. Він, як і печінковий сисун, паразитує в печінці та жовчних ходах людини, яка

є його остаточним госпо­дарем. Розвиток личинок також відбувається у воді, але життєвий цикл котячого сисуна включає двох проміжних хазяїнів – молю­ска та рибу. Людина заражається, з’ївши погано прожарену або проварену рибу. Аналогічно заражаються й інші остаточні хазяї­ни паразита – тварини, що харчуються рибою. Котячий сисун викликає порушення функцій печінки й отруює організм людини продуктами свого обміну.

Із класу Стрічкові черв’яки у людини найбільш часто зустрі­чаються бичачий (неозброєний) і свинячий (озброєний) ціп’яки, широкий лентець і ціп’як ехінокока.

Свинячий ціп’як на відміну від бичачого має довжину 3-4 м; на його головці окрім присосків знаходиться віночок крюків, зві­дки його назва – озброєний ціпень. Стрічкова форма ціпня живе в тонкому кишечнику остаточного господаря, яким є людина. Проміжний господар ціпня – свиня. Зараження людини відбува­ється при вживанні в їжу недостатньо провареного або прожаре­ного свинячого м’яса, в якому містяться личинки. Людина може стати і проміжним господарем свинячого ціпня, якщо зрілі чле­ники при блювоті з кишечнику потрапляють в шлунок. Личинки виходять в кров’яне русло і розносяться по всьому організму. Найважчі випадки пов’язані з попаданням личинок в головний мозок або в очі.

Широкий лентець паразитує в кишечнику людини і рибоїд­них ссавців. Довжина його тіла може досягати 20 м. Форма його члеників (короткі та широкі) пояснює назву “широкий” лентець. Розвиток яйця починається у воді. Першим проміжним господа­рем є циклоп (низькі ракоподібні), другим – прісноводі риби. Основний господар заражається лентецем широким при поїданні недостатньо термічно обробленої риби, в якій містяться личинки паразита. Лентець поглинає велику кількість поживних речовин, унаслідок чого у людини з’являється слабість і виснаження. Із вмісту кишечнику господаря паразит адсорбує вітамін В,,, що приводить до розвитку анемії (недокрів’я). Органи фіксації – присисні щілини на головці – ушкоджують слизову оболонку кишечнику.

Ціп’як ехінокока мешкає у людини в личинковій стадії, посе­ляючись в різних внутрішніх органах (печінка, легені, головний мозок). Личинка є заповненим рідиною міхурем, який досягає розмірів дитячої голови. Стрічкова статевозріла форма ціп’яка має 3-4 членика і довжину тіла до 5 мм. Остаточними хазяїнами ехінокока є собаки, вовки, лисиці, в яких ціп’як мешкає в тонко­му кишечнику. Людина заражається від собак, на шерсті яких знаходяться яйця паразита.

РІЗНОМАНІТТЯ ПАРАЗИТИЧНИХ ЧЕРВЯКІВ   ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Рис. 59. Різноманіття паразитичних черв’яків (гельмінтів): а – печінковий сисун; б – котячий (сибірський) сисун; в – ехінокок; г – волосоголовець; д – гострик; е – аскарида людська; ж – стробіла лентеця широкого і його голівка з присисними щілинами (1); а, б, г, д, е – натуральна величина.

Здебільшого паразити людини і тварин відносяться до класу Власне круглих черв’яків. Це волосоголовець, гострик, трихінела; зараження ними зустрічається найбільш часто (рис. 59).

Здебільшого паразити людини і тварин відносяться до класу Власне круглих черв’яків. Це волосоголовець, гострик, трихіне­ла; зараження ними зустрічається найбільш часто.

Волосоголовець має довжину тіла 3-4 см. Передній його кі­нець тонкий, волосоподібний; ним він “прошиває” стіну сліпої кишки, фіксуючись в ній. Розширений задній кінець тіла вільно виступає в просвіт кишечнику. Спосіб зараження людини волосо­головець такий же, що і аскаридою. На відміну від аскариди ли­чинка волосоголовець не мігрує по організму господаря, а прохо­дить розвиток у кишечнику. Особлива небезпека власоглава для людини пов’язана з тим, що він харчується кров’ю і при його па­разитуванні у людини може розвиватися анемія (недокрів’я).

Із паразитуючих у людини круглих черв’яків окрім аскариди найбільш часто зустрічається гострик. Він мешкає у дітей у ниж­ніх відділах тонкого і в товстому кишечнику і має розміри тіла 5- 10 мм. Запліднені самки вночі виповзають із заднього проходу і відкладають яйця на шкіру, викликаючи при цьому сильну свер­блячку. Дитина розчісує місця, що зудять, яйця гостриків потра­пляють під нігті і немитими руками можуть бути занесені до роту. Вийшовши з яйця, личинка не мігрує, а досягає в кишечнику ста­тевої зрілості.

РІЗНОМАНІТТЯ ПАРАЗИТИЧНИХ ЧЕРВЯКІВ   ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Рис. 60. Трихінела: а – самка; б – самець; в – личинка, що інкапсулювана в м’язовому волокні; г – основний шлях у природі.

Своєрідним паразитом людини і тварин є трихінела. Обидві стадії життєвого циклу – кишкову і личинкову – вона проходить у одному господарі. За часом існування більш тривала є личинкова форма, яка поселяється в поперечно-полосатій мускулатурі й покривається капсулою. Господарями трихінели окрім людини можуть бути різні м’ясоїдні та всеїдні ссавці. Зараження відбувається при вживанні ураженого личинками м’яса. Вийшо­вши із капсул, трихінели стають статевозрілими в тонкому кише­чнику господаря. Самка після запліднення народжує личинки, які проникають в кровоносну систему, потрапляють в поперечно-полосату мускулатуру, спірально згортаються і покриваються капсулою.

Паразитичні черв’яки представляють серйозну небезпеку для здоров’я людини. Поселяючись в її організмі, вони поглинають значну кількість поживних речовин і отруюють організм токсич­ними продуктами обміну. Мігруючи по організму людини, чер­в’яки викликають різні механічні пошкодження органів і тканин. Результатом всіх цих дій є розвиток паразитарного захворюван­ня. Якщо паразити вражають життєво важливі органи (серце, головний мозок), захворювання може закінчитися смертю.

Значний внесок в розробку заходів боротьби з паразитичними черв’яками – збудниками хвороб людини і тварин – зробив ака­демік К. І. Скрябін. Вона проводиться за різними напрямами. Па­разитів знищують, використовуючи для лікування хворих різні лікарські препарати. Проте найефективнішими є заходи профіла­ктики (попередження) зараження людини: дотримання гігієніч­них правил – чистота рук, продуктів харчування (овочі, фрукти), предметів домашнього побуту і житлових приміщень; достатня термічна обробка риби, м’яса диких і домашніх тварин; охорона навколишнього середовища (водоймища, пасовища) від забруд­нення фекаліями людини і тварин; боротьба з комахами – пере­носниками яєць паразитичних черв’яків.

Значення плоских і круглих черв’яків. Основне їх значення пов’язане з паразитичним способом життя. Вони представляють небезпеку для людини як збудники хвороб, наносять значну утра­ту рослинництву і тваринництву.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: РІЗНОМАНІТТЯ ПАРАЗИТИЧНИХ ЧЕРВ’ЯКІВ – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)