РІЗНОМАНІТТЯ ПТАХІВ, ЇХНЯ РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ
ТЕМА 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН
&22. РІЗНОМАНІТТЯ ПТАХІВ, ЇХНЯ РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ
Пригадайте, що таке кіль та які його функції. Яких птахів відносять до осілих, кочових і перелітних?
За кількістю видів птахи поступаються лише кістковим рибам. Різноманітні й середовища життя птахів: вони мешкають у лісах, парках, садах, на луках, у степах, біля водойм.
Мал. 134. 1. Страус африканський. 2. Ківі
ЯКІ ПТАХИ НЕ ЗДАТНІ ДО ПОЛЬОТУ?
Це насамперед страуси, нанду, казуари і ківі. Ці птахи пересуваються
Найбільший серед нелітаючих птахів страус африканський (мал. 134, 1): заввишки до 270 см, маса – до 90 кг. Має на ногах два пальці, що сприяє швидкому бігу (до 70 км на годину). Поширений у степопустельних регіонах Африки. М’ясо африканського страуса використовують у їжу.
Промисел цих птахів значно знизив їхню чисельність, тепер страусів вирощують на спеціальних фермах.
Найменші
Не здатні до польоту також пінгвіни, хоча в них є кіль. Передні кінцівки пінгвінів видозмінені на еластичні ласти, які слугують для плавання. При ньому рухи крил пінгвінів у воді нагадують рухи крил інших птахів під час польоту. Найбільший серед пінгвінів – імператорський (мал. 135, 1) – сягає до 120 см заввишки, найменший – пінгвін малий – до 40 см (мал. 135, 2).
Поширення пінгвінів пов’язане з холодними океанічними течіями. Вони трапляються в Південній півкулі, переважно біля берегів Антарктиди та на прилеглих островах, а також на південних берегах Австралії, Африки та Південної Америки. Лише один вид мешкає в тропіках біля екватора на Галапагоських островах – галапагоський пінгвін (мал. 143, 3).
Ноги пінгвінів мають по чотири пальці, які сполучаються плавальною перетинкою. Їхні пера щільно вкривають тіло, не даючи воді проникати до шкіри. Під час гніздування пінгвіни утворюють великі колонії. Пінгвіни відкладають від одного до трьох яєць. У видів, які насиджують яйця на снігу, на череві є складка шкіри. У ній птахи виношують яйце, що лежить на лапах. Живляться пінгвіни ракоподібними, головоногими молюсками та дрібною рибою.
Мал. 135. 1. Імператорський пінгвін. 2. Пінгвін малий. 3. Галапагоський пінгвін
ЯКІ ПТАХИ ЗДАТНІ ДО ПОЛЬОТУ?
– Лелекоподібні мають довгу гнучку шию, довгі ноги і дзьоб. На ногах по чотири пальці, з яких три передні сполучені невеликою перетинкою. Довгі пальці широко розставлені, що дає можливість цим птахам пересуватися по грузькому грунту. Майже всі види лелекоподібних – мігруючі птахи. В Україні поширені білий та чорний лелеки. Лелеку білого, або чорногуза (мал. 136, 1) в народі вважають символом миру, щастя, достатку та материнства. Він влаштовує гніздо біля осель людини. Лелека чорний (мал. 136, 2) свої гнізда будує в лісах, уникаючи сусідства з людиною. Цей вид занесено до Червоної книги України. Знищуючи комах-шкідників, лелеки приносять певну користь сільському господарству.
Мал. 136. Лелекоподібні: 1 – лелека білий; 2 – лелека чорний
– Журавле подібні мають довгі шию, дзьоб та ноги, за допомогою яких можуть швидко бігати. Для більшості видів характерна видовжена трахея, яка утворює петлі. Завдяки цьому птахи здатні видавати голосні трубні звуки. Свої гнізда вони влаштовують на землі. В Україні поширені сірий та степовий журавлі. Ці види занесено до Червоної книги України. Сірий журавель поширений на Поліссі, у долинах річок Лівобережної України (мал.137, 1). Саме його гучні крики ми чуємо в небі навесні й восени, коли ці птахи здійснюють міграції. Степовий журавель трапляється у південно-східній частині країни та на півночі Криму (мал. 137, 2).
– Гусеподібні – водоплавні птахи. Вони мають видовжену шию та вкорочені ноги. На ногах чотири пальці, з яких три передні сполучаються плавальною перетинкою. Характерна ознака гусеподібних – будова дзьоба. Усередині на верхній частині дзьоба є рогові пластинки, які слугують для відфільтровування їжі. Гусеподібні мають щільне жорстке оперення і густий пуховий прошарок. Жироподібні виділення куприкової залози роблять їхнє оперення водонепроникним.
В України мешкають лебеді, гуси, качки та інші. Найбільший за розмірами лебідь-кликун (мал. 138, 1): маса його тіла може сягати 13 кг, розмах крил – до 2,5 м. Цей красивий і величний птах дуже обережний і тримається далеко від берега.
Качки вирізняються різним забарвленням оперення самок і самців (самці мають яскравіше забарвлення). В Україні поширений крижень (мал. 138, 2). Це перелітний птах, який пізно залишає наші водойми, майже перед тим, як вони вкриваються кригою. У теплі зими не відлітають.
Мал. 137. Журавлеподібні: 1 – сірий журавель; 2 – степовий журавель
Мая. 138. гусеподібні: 1 – лебідь кликун; 2 – крижень
Багато видів гусеподібних є об’єктами полювання через смачне і поживне м’ясо. Людина також використовує пір’я і пух цих птахів. Крижня і сіру гуску одомашнено. До Червоної книги України занесено червоноволу казарку, лебедя малого, огара, гоголя, гагу звичайну та інші види.
– Соколоподібні живляться майже виключно тваринною їжею. Їх об’єднують спільні ознаки: короткий і гачкоподібно загнутий дзьоб, призначений для шматування їжі, міцні загнуті кігті для хапання та утримання здобичі; здатність швидко літати, тривалий час ширяти в повітрі; гострий зір, що дає змогу бачити дрібну здобич з висоти. Соколоподібні переважно полюють на живих тварин, але деякі види (наприклад, гриф чорний) живляться трупами тварин.
В Україні поширені шуліка чорний та рудий. Цих птахів можна розпізнати за вилчастим розрізом хвоста (мал. 139, 1). Типовим представником орлів є беркут (мал. 139, 2) – великий птах з відносно довгими та вузькими крилами. В Україні цей надзвичайно рідкісний птах зберігся в Карпатах, Закарпатті та західній частині Полісся. Полює беркут на здобич середніх чи великих розмірів: зайців, лисиць, великих птахів тощо. Сапсан – дуже красивий представник соколів (мал. 139, 3) – полює переважно в польоті.
– Совоподібні мають великі очі з розширеними зіницями. Удень сови ховаються у схованках, полюють переважно вночі. У них гачкоподібно загнутий дзьоб, міцні та загнуті кігті на пальцях ніг. Живляться сови зайцями, мишоподібними гризунами, птахами, комахами тощо, іноді – рибою чи ракоподібними. Здобич сови захоплюють і вбивають за допомогою кігтів. Дрібну здобич сови заковтують цілком, а велику – шматують.
Мал. 139. Соколоподібні: 1 – шуліка чорний; 2 – беркут; 3 – сапсан
Maл. 140.1. Пугам. 2. Сова сіра
В Україні трапляється пугач (мал. 140, 1), сови сіра (мал. 140, 2) та вухата.
Багато видів соколоподібних і совоподібні у великій кількості знищує небезпечних шкідників сільського та лісового господарств: мишоподібних гризунів, комах тощо. Види, які живляться трупами тварин, відіграють у природі роль санітарів. Деякі види соколоподібних людина використовує для відлякування птахів від садів і виноградників, а також літовищ. До Червоної книги України занесено такі види: шуліка рудий, лунь польовий та степовий; орли; карлик, степовий, могильник, змієїд, беркут, орлан-білохвіст, гриф чорний, сокіл-сапсан, боривітер степовий тощо; совоподібні; пугач, сич волохатий, сичик-горобець, сови довгохвоста та бородата, сипуха.
– Дятлоподібні пристосувалися до життя на деревах. На їхніх ногах розташовані чотири пальці, з яких два спрямовані вперед, а два – назад, допомагаючи птахам утримуватися на стовбурах дерев під час лазіння. Крім того, дятли спираються на жорсткі стрижні рульових пер. Кігті на пальцях ніг гострі, гачкоподібно загнуті, що допомагає птахам утримуватися на стовбурах дерев.
Дятли влаштовують гнізда в дуплах, які самостійно видовбують у стовбурах дерев. Живляться переважно комахами, але можуть споживати, особливо взимку, насіння та плоди рослин. Ці птахи мають прямий долотоподібний дзьоб, за допомогою якого вони здобувають ходи комах у корі та деревині, а потім просовують туди довгий та загострений язик, до якого приклеюються комахи (мал. 141, 1). Споживаючи комах, дятли знищують шкідників дерев. В Україні поширені великий строкатий дятел (див. мал. 133), сивий, чорний (жовна) (мал. 141, 2), середній, малий дятли та ін.
– Куроподібні добре бігають і ходять, але неохоче піднімаються в повітря. Багато видів куроподібних – промислові види, оскільки мають смачне м’ясо. В Україні мешкають перепілка, ара куріпка, тетеруки, рябчики та глухарі (мал. 142).
Мая. 141.1. Схема будови голови дятла (а – язик). 2. Чорний дятел (жовна)
Мал. 142. Куроподібні: 1 – рябчик; 2 – перепілка; 3 – глухар
– Горобцеподібні – найчисленніша за кількістю видів група птахів. Більшість видів горобцеподібних живиться комахами, є види, що споживають рослинну їжу, окремі види – хижаки (сорокопути) або всеїдні (наприклад, сіра ворона). Гнізда будують на деревах, будівлях (сільська чи міська ластівки), землі (жайворонки) чи в норах, розташованих на уривистих берегах ріпок (ластівка берегова). Цікаве висяче гніздо синиці-ремеза, яке вона споруджує з рослинності й пуху (мал. 143).
Серед горобцеподібних виділяють групу співочих птахів, які мають добре розвішені голосові зв’язки. Так, соловей (мал. 144) щорічно відлітає восени зимувати до східної Африки, а прилітає до наших країв наприкінці квітня чи на початку травня, гнізда влаштовує на землі в густих чагарниках чи гаях. Співати солов’ї починають через декілька днів після прильоту, а припиняють спів теля виходу пташенят з яєць. Близькими родичами солов’їв є дрозди (мал. 144, 2). В Україні мешкають дрозди співочий та чорний.
Перелітні птахи ластівки мають короткий і широкий дзьоб, довгі та вузькі крила, голчастий хвіст та короткі ноги. Вони вловлюють свою здобич – різноманітних комах – у повітрі. В Україні поширені ластівки сільська, міська та берегова (мал. 145, 1).
Синиці – дрібні птахи, що живляться переважно комахами. В Україні трапляються синиці: велика, довгохвоста, голуба, чубата тощо (мал. 145, 2). Одним з найпоширеніших видів птахів є горобець хатній (мал. 145, 3). Живляться горобці як рослинною, так і тваринною їжею, а пташенят вигодовують комахами, чим приносять людині безсумнівну користь.
Мал. 143. Гніздо ремеза
Мал. 144. 1. Соловей. 2. Дріад чорний
Мал. 145.1. Ластівка берегова. 2. Синиця чубата. 3. Горобець хатній. 4. Крук 5. Сіра ворона
Крук – найбільший представник горобцеподібних в України (мал. 115, 1), маса тіла якого сягає 1,6 кг. Він має чорне, з металевим відблиском оперення. Живиться переважно трупами тварин. Сіра ворона (мал. 115, 5) частіше трапляється, ніж крук. Останніми роками вона дедалі більше тяжіє до осель людини.
Біологічний словничок: безкілеві та кілегруді птахи.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
Страуси, нанду, казуари та ківі втратили здатність до польоту, тому в них відсутній кіль. Пінгвіни пристосувалися до плавання в морях, їхні крила видозмінені на ласти.
Лелекоподібні та журавлеподібні: мають довгу гнучку шию, довгі ноги та дзьоб; зазвичай мігруючі птахи. Гусеподібні – водоплавні птахи; мають видовжену шию; нот вкорочені й зсунуті назад; на ногах пальці з’єднані плавальною перетинкою; дзьоб широкий і плаский.
Соколоподібні та совоподібні – хижі птахи. Соколоподібні полюють на здобич вдень, а совоподібні – переважно вночі. Для них характерно: загнуті дзьоб та кігті; добре розвинені зір і слух.
Дятли влаштовують гнізда в дуплах та шукають їжу на деревах. Куроподібні ведуть наземний спосіб життя: добре бігають та ходять, але неохоче піднімаються в повітря. Горобцеподібні – найчисленніша група птахів.
ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
1. Що характерно для представників нелітаючих птахів? 2. Які пристосування мають пінгвіни для плавання? 3. Які види лелекоподібних трапляються в Україні? 4. Які види журавлеподібних мешкають в Україні? 5. Які пристосування до водоплавного способу життя мають гусеподібні? Яке знамення гусеподібних у житті людини? 6. Які види соколоподібних поширені в Україні? 7. Який спосіб життя притаманний совоподібним? 8. Що характерно для представників куроподібних? 9. Чим характеризуються представники горобцеподібних?
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ
Пригадайте лелекоподібних, журавлеподібних та гусеподібних, ясі занесено до Червоної книги України. Чому скорочується чисельність цих птахів? Які заходи їх охорони ви могли б запропонувати?
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ
Для чого потрібен кіль нелітаючим птахам пінгвінам?
Цікаво!
– На територію нашої країни завезено такі види, як фазан (мал. 146) і кеклик. У яскравому забарвленні самців фазана чергуються різноманітні кольори: золотий, темно-зелений, оранжевий. фіалковий тощо.
– У глухарів досить яскрава шлюбна поведінка. Самець, виконуючи шлюбну пісню, втрачає слух.
Семе ця властивість самців і дала назву виду. В Україні глухарі поширені в лісовій зоні та на території Карпат.
– Серпокрильці через довгі крила не здатні ходити по землі і, знаходячись на рівній поверхні, злетіти не можуть.
– Одне й те саме гніздо лелеки можуть використовувати багато років підряд. Так. на території заповідника Біловезька Пуща існувало гніздо, яке чорні лелеки використовували 14 років. У народі існує повір’я, що лелеки приносять із собою весну. Це пов’язано з тим, що ці птахи прилітають рано навесні – у березні або на початку квітня. З появою лелек селяни починали висівати ярі культури те висаджувати городину.
– Зір у багатьох соколоподібних у 6-6 разів гостріший, ніж у людини. Це дає можливість соколу-сапсану помічати свою здобич – дрібних птахів – майже за кілометр.
– Орлан білоголовий став національним символом США. Цікаво, що під час громадянської війни між Північними та Південними штатами білоголовий орлан, якого звали “Старий Ейб” (так називали президенте США Авраама Лінкольна), пройшов з військами Північних штатів усю війну. Він полюбляв військові оркестри і насвистував, коли виконували військові марші. Цьому птаху в США поставлено пам’ятник.
– Ластівок вважають чудовими синоптиками. У сонячну погоду вони підіймаються високо в повітря, оскільки дрібні комахи підхоплюються висхідними потоками теплого повітря і заносяться у верхні шари повітря. Коли ж перед грозою чи дощем повітря насичується водяною парою, то комахи, які намокають, літають ближче до землі. За комахами спускаються ближче до землі і ластівки, які продовжують полювання і в дощову погоду.
– Дятли роздовбують кору дерев, лише заражених шкідливими видами комах. Тому сліди діяльності цих птахів є сигналом того, що дерево уражене шкідниками.
– В охороні птахів важлива роль належить не лише державним установам, але й громадським організаціям. В Україні найбільшою з таких організацій є Товариство охорони та вивчення птахів при Академії наук вищої школи, яке тісно співпрацює з кафедрою зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серед членів цього товариства найбільше школярів.
Мал. 146. Фазани
ПРАКТИЧНА РОБОТА 3
Тема: Екологічні групи птахів
Мета: Навчитися розпізнавати птахів різних екологічних груп та їхні основні ознаки.
Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: опудала птахів, фотографії, малюнки, відеоматеріали.
Хід роботи
1. Розгляньте малюнки, фото, опудала птахів, запропонованих учителем.
2. Звернуть увагу на форму дзьоба; довжину шиї; форму тулуба; довжину крил; довжину кінцівок; кількість пальців, їх розміщення.
3. Охарактеризуйте птахів, розподіливши їх на екологічні групи: птахи водойм, птахи лісів, птахи степів.
4. Зробіть висновки про особливості будови тіла птахів різних екологічних груп як пристосування до умов існування.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...