РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ
Тема 4. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН
§46. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ
Ви дізнаєтеся про те, що таке рослинне угруповання і які їхні основні типи.
Де ростуть підсніжним? Чи є така рослина, яка зростає усюди? Чому вся Земля не вкрита лісом, адже тобі було б більше кисню?
Рослини у природі трапляються не у випадкових поєднаннях видів. Досвідчена людина знає, яку траву можна знайти в лісі чи на луді або болоті, а яку там шукати не варто. Різні види рослин пристосувалися до спільного зростання в одному місці. Вони взаємодіють між собою задля найбільш
Певну сукупність взаємопов’язаних у своїй життєдіяльності видів рослин, які мешкають на однорідній за умовами ділянці місцевості, називають рослинним угрупованням. Кожному рослинному угрупованню властива своя структура – закономірний розподіл рослин у просторі. Прикладами рослинних угруповань є ліси, стеки, луки, болота.
Мал. 198. Ярусність лісового рослинного угруповання
Мал.199. Різноманітність лісів: 8
А – букові ліси Поділля; г – мішений ліс удалині Карпат
Ліси – це рослинні угруповання, в яких переважають дерева, їхня вертикальна структура (ярусність), визначається розміщенням фото синтезуючих пагонів різних видів на певних висотах. У наших лісах зазвичай виділюють яруси, утворені: а) високими видами дерев; б) нижчими деревами; в) чагарниками; г) травами; д) мохами та лишайниками (мал. 198). Ярусність властива і кореневим системам. Лісові угруповання бувають різними залежно від видів, які переважають у ярусі високих дерев (мал. 199).
Наприклад, смерекові ліси, які поширені у Карпатах, зазвичай темні, з потужним шаром опалої хвої. Тут майже не ростуть трави. Натомість соснові ліси, які переважають у північній частині України, часто світлі, із багатим трав’яним покривом. Ліси, які утворюють дуб, бук, клен, навивають широколистяними лісами. У таких лісах наявність товстого шару опалого листя та затіленість влітку також заважають росту трав. Тому тут часто трапляються рослини із кореневищами, бульбами і цибулинами, які, завдяки запасам поживних речовин, встигають відцвісти рано весною, до того, як листя дерев повністю розвинулось (мал. 200). Широколистяні ліси поширені у горах Криму й Карпат та у центральних регіонах України. У нашій державі найбільш багаті видами мішані ліси, в яких найвищий ярус утворюють водночас хвойні та листяні дерева. Проте найбагатшими за видовим складом є вологі тропічні ліси Африки, Азії та Південної Америки.
Мал. 200. Ранньовесняні рослини лісів: a – анемони; б-ряст: в – проліски; г-підсніжник; д – печіночниця; б – цибулька гусяча
Степи – це угруповання, що розвиваються за низької зволоженості і де головною групою рослин є багаторічні злаки, зокрема ковила та костриця (мал. 201). Всю воду. яка випадає з атмосферними опадами, трави встигають повністю поглинути своїми кореневими системами. Завдяки травам у степах за тисячоліття утворились потужні найродючіші грунти нашої планети – чорноземи. Люди здавна розорювали степи для вирощування сільськогосподарських культур. Тому недоторканих степових угруповань, які називають цілинними, залишилося дуже мало.
Луки також є угрупованнями, де переважають трави. На відміну від степів, луки розвиваються за умов достатньої зволоженості. Природні луки поширені переважно у заплавах річок та у високогір’ях (мал. 202). Проте більшість сучасних лук існують завдяки людині, яка використовує їх для заготівлі сіна та випасу худоби. Деревні рослини в процесі такої діяльності знищуються.
Мал. 201. Степові угруповання з переважанням ковили (ліворуч) та костриці (праворуч)
Man. 202. Лічні угруповання: а – природна заплавна лука; б-природна гірська лука; в – сінокісно-пасовищні луки у Карпатах; які називають полонинами
Болотяні угруповання розвиваються в умовах надмірної зволоженості. Тут домінують трави, але часом зростають невеликі кущі і дерева (мал. 203). На сфагнових болотах домінує мох сфагнум. Він створює умови, в яких можуть зростати лише деякі чагарники та напівчагарнички (багно, журавлина) і трави (росичка, пухівка, деякі осоки) (мал. 204). Але болотяні рослинні угруповання дуже різні за способом водного живлення. До верхових боліт, де зростає сфагнум, вода надходить переважно з атмосферними опадами. А от низові болота живляться грунтовими водами, які є багатими на поживні речовини. Тут зазвичай переважаючими рослинами є осоки.
Рослинним угрупованням степів, лук і боліт також властива ярусність, але вона не така чітка, як у лісах, а кількість ярусів значно менша. Проте і в цих угрупованнях, подібно до лісів, фотосинтезуючі пагони, намагаючись отримати якомога більше світла, яке надходить від Сонця, майже повністю затінюють поверхню грунту.
Мал. 203. Болотні угруповання: а – верхове болото; б – низове болота на Поліссі
Мал. 204. Рослини боліт: а-мох сфагнум; б – багно; в-пухівка; г-росичка; д-журавлина; в – осока
Рослинні угруповання пустелъ відрізняються від описаних вище тим, що рослини тут не утворюють суцільного по крилу. Тому більша частина сонячної енергії не перехоплюється рослинами, а досягає поверхні. Далі вона або розсіюється у вигляді тепла, як це має місце у гарячих посушливих пустелях, або відбивається у космос, як це спостерігається у дуже холодних льодових пустелях Арктики, Антарктики та дуже високих гір. В Україні найбільші пустельні угруповання розташовані у Олешківських пісках на Херсонщині (мал. 205).
Для кожної ділянки характерний свій тип рослинних угруповань, який визначається її кліматом, рельєфом і складом грунтів. Різноманітні природні процеси (пожежі, повені тощо) і діяльність людини можуть змінити або знищити такі сталі угруповання рослин. Коли виникають повністю вільні від рослин поверхні землі, на них зазвичай першими оселяються водорості і мохи (мал. 206). Вони накопичують органічні речовини, необхідні для утворення грунту. Далі на таких ділянках оселяються невибагливі однорічні трави. Їхній видовий склад дуже мінливий і визначається не стільки взаємодією рослин, скільки умовами і можливістю занесення насінин тих чи інших видів. Наступним кроком розвитку є заселення ділянки багаторічними травами. Серед них пізніше починають з’являтися деревні рослини, дуже часто – світлолюбна береза. Під її пологом згодом проростають потужніші тіньовитривалі дерева – смерека, дуб, бук, граб. Вони переростають березу, затінюють її, і на зміну березовому лісу на різних територіях приходять хвойні, широколистяні або мішані ліси зі своїми видами трав, чагарників та з особливим тваринним, грибним та бактеріальним населенням.
Мал. 205. Олешківські піски – найбільша пустеля в Європі, яса утворилися внаслідок надмірного випасу худоби кілька сторіч тому
Maл. 206. Приклад зміни рослинних угруповань після пожежі
Людина часто створює штучні угруповання – сади, ягідники, парки, поля, баштани, городи, квітники. Вони не здатні самостійно існувати тривалий час. Доводиться витрачати чимало зусиль на боротьбу із бур’янами, аби зберегти бажаний нам видовий склад штучних рослинних угруповань. Закинуті без догляду, вони швидко заростають – перетворюються на рослинні угруповання подібні до природного типу.
ВИСНОВКИ
1. Різні види рослин зростають не самі по собі, а у певних рослинних угрупованнях.
2 Завдяки рослинним угрупованням різні види рослин можуть існувати разом та ефективно використовувати вологу, світло та інші ресурси середовища, наявні у певному місці зростання.
3. Кожне рослинне угруповання має свій видовий склад та структуру, які визначаються умовами середовища та взаємодією рослин між собою.
4. Штучні рослинні угруповання існують завдяки підтримці людиною.
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Рослинне угруповання, ліси, стели, луки, болотяні угруповання, пустелі, штучні рослинні угруповання.
КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ
1. Що таке рослинне угруповання?
2. Яка ярусність характерна для лісових угруповань?
3. Які типи рослинних угруповань вам відомі?
ЗАВДАННЯ
Самостійно дайте відповіді на запитання школярів, наведені на початку параграфа.
Практична робота З
ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ МОХІВ, ПАПОРОТЕЙ ПОКРИТОНАСІННИХ (КВІТКОВИХ) РОСЛИН
Мета роботи: на природних рослинних зразках провести аналіз будови тіла основного фотосинтезуючого покоління моху, папороті та квіткової рослини; встановити подібні і відмінні ознаки цих рослин.
Матеріал: живі рослини або гербарні зразки моху (зозулин льон, фунарія тощо), папороті (чоловіча папороть, багатоніжка тощо) та квіткової рослини (жовтець, перстач тощо).
Обладнання: лупа.
ХІД РОБОТИ
1. Роздивіться, використовуючи лупу, надані вчителем рослини моху, папороті і квіткової рослини.
2. Визначте, які частини тіла представлені у досліджуваних зразках моху, папороті, квіткової рослини.
3. Визначте, які органи розмноження (спорангії або квітки) представлені у досліджуваних зразках.
4. Заповніть у зошиті підсумкову таблицю результатів вивчення зразків (виключно за даними власних спостережень!). Для цього органи, які наявні у даної рослини, позначте знаком “+”, а відсутні органи – знаком “-“.
Частини тіла: | Мох | Папороть | Квіткова Рослина |
Корінь | |||
Стебло | |||
Листок | |||
Ризоїди | |||
Квітка | |||
Спорангій | |||
Насінина | |||
Плід |
5. Дайте відповіді на запитання: 1. У чому подібність та відмінність будови основного фотосинстезуючого покоління у мохів, папоротей і квіткових рослин? 2. Які вегетативні органи є у мохів, папоротей і квіткових рослин? 3. Які органи розмноження наявні у мохів, папоротей та квіткових рослин?
Практична робота 4
ВИЗНАЧЕННЯ ВИДІВ КІМНАТНИХ РОСЛИН, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ В ПЕВНИХ УМОВАХ
Мета роботи: за ознаками будови органів та вимогами кімнатних рослин до умов зростання відібрати асортимент для озеленення певного внутрішнього приміщання з відомими параметрами температури, освітленості та вологості повітря.
Матеріал: живі кімнатні рослини та їх зображення, спеціалізовані довідники-атласи.
ХІД РОБОТИ
1. Проаналізуйте будову вегетативних органів двох рослин за рекомендацією вчителя.
2. Визначте у наданих рослин:
– особливості будови підземних органів (будову кореня або його видозміни, тип кореневої системи, наявність видозмінених підземних пагонів);
– особливості будови надземних нагонів (напрямок росту і необхідність опори, наявність видозмін пагона, будову його стебла);
– особливості будови листків надземних пагонів, зокрема їхній розмір, колір, наявність і характер опушення.
3. Запропонуйте гіпотезу про життєві форми досліджуваних кімнатних рослин та їхні вимоги до умов вростання.
4. Порівняйте власну гіпотезу про життєву форму дослідженні рослин та вимоги до умов зростання з інформацією учителя, або даними з довідників-атласів.
5. Дізнайтесь у вчителя про особливості температурного режиму, освітленості та вологості повітря у рекомендованому приміщенні.
6. Дайте відповіді на запитання: 1. Рослини яких екологічних груп придатні для озеленення запропонованого учителем приміщення? 2. Яку із досліджених рослин слід рекомендувати для озеленення запропонованого вчителем приміщення?
ПІДВЕДЕМО ПІДСУМКИ
1. Ми усвідомили, що рослинам властива висока різноманітність. Основними групами рослин є водорості і вищі рослини. До вищих рослин належать: мохи, плауни, хвощі, папороті, голонасінні та покритонасінні.
2. Ми запам’ятали, що вищі рослини пристосовані до існування у наземних умовах завдяки:
– поділу тіла на корінь, листок і стебло;
– наявності шкірочки з продихами і водопровідної та механічно-опорної тканини – деревини;
3. Ми переконались, що вищим рослинам, на відміну від водоростей, притаманні багатоклітинні органи статевого та нестатевого розмноження.
4. Ми зрозуміли особливості процесів розмноження: в основних групах вищих рослин:
– У процесі розмноження усіх вищих рослин чергуються нестатеве і статеве покоління; основним фотосинтезуючим поколінням у мохів в статеве покоління, а в усіх інших вищих рослин – нестатеве покоління.
– Мохи, хвощі, плауни та папороті (так звані вищі спорові рослини) поширюються за допомогою спор; для запліднення їм необхідна вода.
– Голонасінні та покритонасінні (так звані насінні рослини) поширюються за допомогою насінин; для них характерне запилення, а для запліднення їм, переважно, вода не потрібна.
5. Ми з’ясували, що особливості будови і розмноження рослин тісно пов’язані а умовами їх зростання; а також дізнались про те, що в природі різні рослини утворюють складні угруповання.
6. Ми побачили, що рослини є основним компонентом угруповань живих організмів і основою життя на Землі: завдяки фотосинтезу вони роблять сонячну енергію доступною всьому живому на планеті і виділяють необхідний для дихання кисень. Рослини відіграють величезну роль у житті людини як джерело продуктів харчування, постачають сировину для сільського господарства, промисловості і для виготовлення лікарських препаратів.
Знаю – вмію
– Я знаю ознаки основи их груп рослин і вмію визначати, до якої групи належить рослина за будовою тіла.
– Я знаю основні групи покритонасінних і вмію їх розпізнавати.
– Я знаю життєві форми та екологічні групи рослин та вмію визначати, до яких умов вростання пристосована рослина.
– Я знаю основні рослинні угруповання і вмію їх розпізнавати у природі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...