Розділові знаки при однорідних членах речення
Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах
3. Розділові знаки при однорідних членах речення
Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією – вони пояснюють той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію: Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі (Збан.); Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах (Жовж.); Глибока, тиха, нерозважлива туга Вникає в серце, каменем лягає (Л. Укр.); Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем,
Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення: Ліси й садки укрились цвітом запашним (Заб.); Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили (Баж.); Сніг укрив землю, стріхи, дерева (Гол.); гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом (Гонч.); Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі. (Тич.).
Однорідні члени речення пов’язуються між собою або тільки інтонацією, або інтонацією і сполучниками сурядності: І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути незлим тихим словом; На розпутті кобзар
При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова, які виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени. Роль узагальню вальних слів найчастіше виконують займенники всі, все, ніхто, ніщо та прислівники скрізь, всюди, завжди, ніде: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Ол.). Узагальнення є стилістичним прийомом увиразнення змісту.
Однорідні члени речення, не з’єднані сполучниками. Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, Як рідко ми в житті зливаємось з тобою (Фом.); Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.).
Кома не ставиться:
1) якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію та її мету: Піди купи хліба;
2) якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не: Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б. Ол.).
Однорідні члени речення, з’єднані одиничними сполучниками. Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками: У світі є не тільки добро, а й зло (Сух.); Тече вода в синє море, та не витікає (Шевч.).
Кома не ставиться перед єднальними і розділовими сполучниками, вжитими один раз: Коли між батьком і між сином Стоїть невидима стіна. На очі тоскно і полинно Сльоза накочує сумна (Крищ.); Він мав років десять чи двадцять.
Однорідні члени речення, з’єднані повторюваними сполучниками.
Кома ставиться:
1) між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: В промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, І темні праліси, і гори; Безмежна тиша навкруги – Ні голосу, ні шуму. На все навіяли сніги Якусь глибоку думу (З тв. О. Олеся);
2) між усіма однорідними членами речення, якщо частина з них з’єднана інтонаційно, а частина – за допомогою повторюваних сполучників: В підземній глибині, в морях, і під водою, І на вершинах гір, і в хащах лісових, Уранці, вніч, удень, вечірньою порою, І в селах, і в містах звучить мені твій сміх (Сос.);
3) між кожною парою однорідних членів речення, якщо вони з’єднані сполучниками попарно: Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезії Шевченка глибокого увійшли в наше сьогоднішнє життя (З журн.).
Кома не ставиться:
1) перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (Стельм.);
2) якщо повторюваний сполучник і з’єднує різні однорідні члени речення: Курінь пах землею і мохом видавався підземельникові горою, що зникає десь високо в туманні (Тют.);
3) якщо однорідні члени речення з’єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність: ні те ні се, ні туди ні сюди, ні риба ні м’ясо, ні світ ні зоря, ні кінця ні краю, ні вдень ні вночі, ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий; Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Шевч.).
Однорідні члени речення, з’єднані парними сполучниками. При однорідних членах речення, з’єднаних парними сполучниками як…так, не тільки…але й, хоч…але (та), не стільки, стільки, не так…як і под. Кома ставить лише перед другою частиною: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною (Сух.).
Тире і крапка з комою між однорідними членами речення. Тире між однорідними членами речення ставиться:
1) якщо однорідні члени речення, не з’єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий – на віки (Б. Ол.);
2) якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії, пояснення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія – одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (Шевчук).
Крапка з комою між однорідними членами речення ставиться тоді, коли вони поширені, передусім коли в їх складі вже є розділові знаки: Віє вітер з поля на долину, Над водою гне з вербою червону калину; На калині одиноке гніздечко гойдає (Шевч.).
Розділові знаки при узагальнювальних словах. Двокрапка ставиться:
1) після узагальню вального слова перед однорідними членами речення: Я з тобою навпіл все життя поділю: хліб, і сіль, і краплину щастя (Мал.);
2) перед однорідними членами речення, коли узагальнювального слова немає, а слово, до якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос: Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах (Довж.);
3) після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після узагальнювального слова: Вчителі-словесники використовують різні технічні засоби, а саме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кінопроектор (З підр.).
Тире ставиться:
1) перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення: Луки, гори, пишні сади – все зелене й принишкле (Гонч.).
Перед тире може стояти також кома, якщо вона зумовлена в контексті іншим правилом: Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучливе сюрчання трав’яних коників, що як не розірвуться, – і все те зливається докупи у якийсь чудний гомін, вривається в душу. (Мирн.);
2) після однорідних членів речення, які стоять після узагальнювального слова і не закінчують речення, а перед ними ставиться двокрапка: Тут все: і повітря, і тиша, і дерева – сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (З газ.).
Іноді після узагальнювального слова замість двокрапки може ставиться тире. У таких випадках однорідні члени речення мають характер побіжного зауваження, пояснення: І яке це щастя, що сьогодні ми можемо в будь-який час – уранці, опівдні, увечері – зайти до магазину і вибрати на свій смак високу білу паляницю чи духмяний “бородинський”, апетитний “український” або приправлену родзинками пухку здобу (З журн.).
Вживання однорідних членів речення. У діловому, науковому і частково публіцистичному стилях однорідні члени речення використовуються переважно для створення різнотипних класифікаційних систем. Тут до однорідного ряду ставляться вимоги суто логічного характеру (дотримання цих вимог і є однією з характерних ознак названих стилів): Насамперед це вимога перерахування на якійсь одній підставі. Друга вимога: члени ряду повинні взаємно виключати один одного. Наприклад: “До речень, які мають тільки один головний член, належать нєозначено-особові, узагальнено-особові, означено-особові, безособові, інфінітивні, називні речення”. Спроба включити у цей ряд термін “односкладні речення” порушить вимогу, бо назва ця об’єднує увесь ряд, а спроба включити сюди термін “речення з дієслівною формою на – но, – то” порушить вимогу тому, що це часткове поняття входить до складу ширшого, названого тут поняття “безособові речення”. Нерозрізнення родових і видових понять робить виклад розпливчастим, нечітким, думки – невиразними. Крім того, заміна родових понять видовими і навпаки зміщує логічні акценти. У тих випадках, коли є можливість вибору між родовим і видовим поняттям, слід віддавати перевагу видовим (вони конкретніші, вужчі семантично, чіткіші). Наприклад: “І тут пушкініанець Рильський, пристрасний життєлюб і людинолюб, має всі права бути одним з найінтимніших і найкращих учителів почувань – і для нас, і для наших дітей, і для їхніх нащадків]” (Л. Новиченко). У наведеному реченні однорідні слова “пушкініанець, життєлюб, людинолюб” могли б бути об’єднані одним родовим поняттям “гуманіст”; “і для нас, і для наших дітей, і для їхніх нащадків” – родовим поняттям “для багатьох наступних поколінь”, проте такі заміни засушили б текст, зробили б його безликим, позбавленим експресії. Необхідно також, щоб ряд був повним, тобто охоплював усі види певного роду (особливо це стосується наукових класифікацій). Наприклад: “Експозиція – сюжетно-композиційний елемент – та частина художнього твору, в якій розкриваються: а) умови формування персонажів і ті риси їх характеру, що склалися до виникнення конфлікту; б) обстановка й середовище, в якому розгортатиметься дія; в) час і місце дії” (словник). Тут ми маємо повний, вичерпний ряд. Якщо перелік не має чисто класифікаційного характеру, ряд може й не бути вичерпним. Як правило, всякий логічно вичерпний перелік – це ряд однорідних членів речення, з’єднаних безсполучниковим зв’язком, за винятком останнього члена ряду, який, приєднуючись сполучником і ніби замикає ряд, вказуючи на його завершеність: “В основу хімічного методу боротьби з шкідниками покладено застосування отруйних речовин різними способами: обприскуванням, обпилюванням, фумігацією, протруюванням отруєними принадами і в формі аерозолей” (довідник). Дуже часто систематизація при класифікації підкреслюється за допомогою цифр або букв перед кожним із членів ряду. Якого б великого обсягу не набували ці пункти, всі вони обов’язково повинні виражатися тією ж граматичною формою, що й перший, і мати приблизно той самий порядок розташування компонентів та оформлення їх. Узагальнюючі слова у науковій і діловій мові, як правило, вказують на найближче родове поняття, види якого є об’єктом перерахування. Місце узагальнюючого слова у цих стилях – перед однорідним рядом (при цьому, як правило, однорідні члени поєднані безсполучниковим зв’язком): “Враховуючи природно-економічні умови, а також напрямок розвитку садівництва, вся територія Української РСР поділена на такі плодові зони: Полісся, східний Лісостеп, західний Лісостеп, Наддніпрянщина, західний і центральний степ, Крим.
У науковому й діловому стилях мови прийменники при однорідних членах потребують особливої уваги в зв’язку з вимогами чіткості і прозорості викладу у цих стилях. Так, вимога повторювати прийменники перед кожним членом і ряду є обов’язковою: якщо ці прийменники неоднакові, а також якщо однорідні члени, навіть з однаковими прийменниками, ускладнені великою групою пояснюючих слів; якщо однорідні члени пов’язані повторюваними сполучниками; якщо однорідні члени речення зв’язані подвійними зіставними, а також розділовими і протиставними сполучниками; повторюються прийменники і тоді, коли автор підкреслює важливість змісту кожного з однорідних членів. Надто ускладнені речення з кількома включеними однорідними рядами важко сприймаються навіть тоді, коли вони побудовані правильно і відповідають усім поставленим вимогам.
Особливості використання однорідних членів речення у публіцистичному (окремих його жанрах) та художньому стилях грунтуються на таких стилістичних якостях однорідного ряду. У зв’язку з тим, що однорідні ряди переважно зв’язані з логічним викладом і позбавлені емоційності, речення з однорідними членами завжди справляє враження спокійного, заздалегідь обдуманого повідомлення. Тому в емоційній, пісенній мові замість однорідного ряду часто вживається розірваний ряд самостійних слів або коротких простих речень: – Серце моє! Доле моя! Розкрий карі °чі! Подивися! Усміхнися! Не хочеш? Не хочеш! (Т. Шевченко) На відміну від однорідного ряду тут кожен компонент незалежний і не вказує на продовження перерахування. При застосуванні інтонації однорідності такі речення різко змінюють своє емоційне забарвлення, справляючи враження обдуманого, спокійного викладу. Як ми бачили, у діловому і науковому стилях переважають іменникові і прикметникові однорідні ряди, оскільки там вони служать для класифікації явищ і ознак. У художній і публіцистичній мові значне місце належить дієслівним рядам. Вони відбивають прагнення показати дійсність у динаміці, у русі, у всьому багатстві її мінливості і повторюваності. Наприклад: Були то очі, жахом білені, – Уперше він такі зустрів. Вони металися і бігали. Вони втікали в хащі брів. Вони просили, вони плакали скавучали із орбіт, Двома побитими собаками Повзли покірно до чобіт… (Б. Олійник).
Стилістичний синтаксис вивчає можливості найдоцільнішого використання синонімічних варіантів стосовно до змісту тексту, його функціонально-стилістичного призначення, а також залежно від завдань тексту та його загального естетичного спрямування, Синтаксис відіграє надзвичайно важливу роль у стилістичній організації тексту: численні стилістичні явища тісно пов’язані з синтаксисом і проявляють себе саме через синтаксис-анафора найчастіше втілюється в антитезі, синонімія увиразнюється в градаційних побудовах, експресія лексичних одиниць посилюється відповідним інтонуванням речення та ін.
Узагальнюючі слова і розділові знаки при них. У реченні при однорідних членах може бути узагальнююче слово, яке є тим самим членом речення, що й однорідні члени.
Узагальнююче слово виступає ніби замінником усіх однорідних членів. Найчастіше в ролі узагальнюючих вживаються слова все, всі, ніхто, ніщо, скрізь, завжди, ніколи, ніде і подібні.
Узагальнююче слово в реченні може стояти як перед однорідними членами, так і після них.
Узагальнююче слово перед однорідними членами вимовляється з попереджувальною інтонацією, після – з підсумковою.
1. Якщо в реченні є узагальнююче слово, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них – тире.
Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі – наче завмерло. (Ю. Смолич.).
2. Іноді однорідні члени виділяються з обох боків тире, тобто тире ставлять і перед однорідними членами. У такому разі однорідні члени вимовляються з підвищеною інтонацією.
І все те – і штормуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари – пройняте легеньким серпанком рухливого туману.
3. іноді, найчастіше в діловому та науковому стилях, перед однорідними членами ставлять двокрапку навіть тоді, коли в реченні нема узагальнюючого слова. Така двокрапка не обов’язкова.
На пароплав, що пливе по річці, діють: сила тяжіння, виштовхувальна сила води, сила тяги гвинтів, сила опору води.
4. Якщо при узагальнюючому слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, після них – двокрапка: всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосить косою в траві (О. Довженко.)
Related posts:
- Розділові знаки при однорідних членах речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Розділові знаки при однорідних членах речення 1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, ставиться кома: Суворовці завжди йдуть струнко, бадьоро, красиво (Н. Забіла). Якщо однорідні члени дуже поширені, між ними іноді ставиться крапка з комою: Парубок плівся повагом, позакладавши […]...
- Узагальнюючі слова при однорідних членах речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Узагальнюючі слова при однорідних членах речення При однорідних членах речення можуть бути слова, які об’єднують в одну групу перелічувані предмети. Такі слова називаються узагальнюючими: І земля, і вода, і повітря – все поснуло (М. Коцюбинський). Узагальнююче слово є тим самим членом речення, що й […]...
- Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Тематичне тестування (тема: Однорідні члени речення) ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 31 Тема: Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Тематичне тестування (тема: Однорідні члени речення) Мета: закріпити знання учнів про вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами перед однорідними членами речення, формувати вміння визначати узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно інтонувати такі речення, розставляти в них розділові знаки, […]...
- Розділові знаки при узагальнюючих словах – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Розділові знаки при узагальнюючих словах 1. Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед ним на письмі ставиться тире: На вершечку стрілецької гори, на горах і видолинках – скрізь уже панувала тиша (І. Нечуй-Левицький). 2. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, то […]...
- ЗАЛЕЖНІ СЛОВА ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ Мета: формувати вміння складати речення з однорідними членами речення; розвивати вміння поширювати однорідні члени речення залежними словами; виховувати любов до рідного слова. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ось і дзвінок пролунав, Для навчання час настав. Щоб країні прислужитись, Ви повинні добре вчитись – Для могутності і слави Української держави. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Пояснювальний […]...
- ПОЄДНАННЯ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СПОЛУЧНИКІВ Мета: вдосконалювати знання учнів про структуру речення; формувати поняття про сполучниковий зв’язок між однорідними членами речення; розвивати вміння інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами речення, ставити розділові знаки на письмі; виховувати старанність. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Гра “Слово заміни – нове речення склади!” – Прочитайте. Виділені слова замініть […]...
- Поєднання однорідних членів речення сполучниками Тема. Поєднання однорідних членів речення сполучниками. (Вправи 80- 84). Мета. Вдосконалювати знання про структуру речення; формувати поняття про сполучниковий зв’язок між однорідними членами. Розвивати вміння інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами та ставити розділові знаки при письмі. Виховувати повагу до народних традицій. Обладнання: таблиця “Однорідні члени речення”, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. […]...
- Розділові знаки між однорідними членами речення – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Розділові знаки між однорідними членами речення 1. Між однорідними членами речення ставиться кома, якщо вони: А) не з’єднані сполучниками. Музика лине в глибину небес Плавно, велично, гармонійно (Я. Гримайло); Б) з’єднані протиставними сполучниками А, та (= але), але, зате, так, хоч, хоча, однак, проте. Уміла готувати, та Не вміла […]...
- Поєднання однорідних членів речення за допомогою сполучників. (Вправи 66-69) Тема. Поєднання однорідних членів речення за допомогою сполучників. (Вправи 66-69). Мета. Формувати поняття про сполучниковий зв’язок між однорідними членами речення; виробляти вміння інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами, ставити розділові знаки на письмі, самостійно складати речення. Обладнання: мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. – Прочитайте речення, назвіть у ньому […]...
- ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ІНТОНАЦІЇ ПЕРЕЛІЧУВАННЯ ТА ПРОТИСТАВЛЕННЯ (кома, сполучники) Мета: формувати в учнів поняття про сполучниковий зв’язок між однорідними членами речення; розвивати вміння інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами речення, ставити розділові знаки на письмі; виховувати старанність. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Чути дзвоник голосистий, Ллється голос його чистий. Всіх скликає на урок Цей чудовий наш дзвінок. Ви спокійно всі сідайте, Працювати починайте. II. […]...
- Речення з однорідними членами – Просте речення Словосполучення Просте речення Речення з однорідними членами Однорідні члени речення називають однорідні поняття і характеризуються однаковою синтаксичною функцією (є одними й тими ж членами речення), належать до одного й того ж члена речення, пов’язані сурядним безсполучниковим або сполучниковим зв’язком і вимовляються з перелічуваною чи зіставною інтонацією: Однорідні члени без сполучників, із повторюваними сполучниками, зі сполучниками, […]...
- Розділові знаки у складносурядному реченні – Складносурядне речення Складне речення Складносурядне речення Розділові знаки у складносурядному реченні У складносурядному реченні ставиться: Кома, якщо частини з’єднані сполучниками сурядності і, й, та, а, але, зате, проте, однак, або, чи, або… або, чи… чи: Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко). Ні двора не […]...
- Двокрапка і тире при однорідних членах речення СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ § 15. Двокрапка і тире при однорідних членах речення 159. Доберіть до поданих слів слова, що називають вужчі поняття. Зразок. Овочі: баклажан, картопля, буряк, морква, капуста. 1. Квіти: … . 2. Гори: … . 3. Держави: … . Узагальнювальним називається слово, яке виступає об’єднуючою назвою до перелічуваних однорідних членів речення. Узагальнювальними словами можуть […]...
- УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ §14. УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ 157. Прочитайте. У реченнях першої колонки визначте однорідні члени речення. У реченнях другої колонки визначте слова або словосполучення, які об’єднують ці члени речення під однією назвою. Зібралися мати, двоє синів, дві доньки. Бабуся дістала любисток, материнку, чорнобривці. На вказівних щитах майнуло: Білоконі, Вербче, […]...
- Розділові знаки між сурядними частинами складного речення – Складносурядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складносурядне речення Розділові знаки між сурядними частинами складного речення У складному реченні між сурядними частинами можуть ставитися кома, крапка з комою або тире. 1. У складному реченні між сурядними частинами, з’єднаними сполучниками сурядності І (й), та, а, але, ні… ні, зате, проте, однак, або, чи, то… то, або… або, чи… чи та […]...
- Однорідні члени речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Однорідні члени речення Однорідними називаються такі члени речення, які з’єднуються між собою сурядним зв’язком. Вони відносяться до одного й того самого члена речення, відповідають на одне й те саме питання, виступають одним членом речення. Однорідні члени речення з’єднуються один з одним: 1) Сурядними сполучниками […]...
- Поєднання однорідних членів речення сполучниками РЕЧЕННЯ & 11. Поєднання однорідних членів речення сполучниками По хрещатий барвінок… З народного 80. 1. Розглянь малюнок. Прочитай (заспівай) весільну пісню. БАРВІНКОВИЙ ВІНОК Ой що ж там по нових сінях палає? На молоденькій з барвінку вінок сяє. 2. Яким настроєм пройнята пісня? З якою метою вжито в пісні виділені слова? До якої частини мови вони […]...
- ПОЄДНАННЯ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СПОЛУЧНИКІВ РОЗДІЛ З РЕЧЕННЯ & 12. ПОЄДНАННЯ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СПОЛУЧНИКІВ 66. 1. Прочитай вірш і прислів’я. Зверни увагу, як поєднані однорідні члени речення. 1. Дві хмароньки пливли кудись В убранні золотім І мовчки зупинилися Над краєм чарівним. Річки ясні жемчужились, Шуміли і пливли. Лани зливались з луками, Пахтіли і цвіли. Олександр Олесь 2. […]...
- Речення з кількома рядами однорідних членів – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Речення з кількома рядами однорідних членів У реченні може бути декілька рядів однорідних членів. Наша Дума, наша Пісня Не вмре, не загине (Т. Шевченко). Голос, Тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і Розходився на всі боки: то Розлягався у високім просторі, то слАВся по землі, по зелених Житах, то Завмирав оддалеки […]...
- Розділові знаки в реченні з кількома підрядними – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Розділові знаки в реченні з кількома підрядними 1. Між підрядними частинами Кома Ставиться, якщо вони: А) однорідні й не з’єднані сполучниками. Де солодом пахне пшениця, Де Поле осіннє рябе, в твоїх темно-карих зіницях веселого бачу себе (М. Сом); Б) однорідні й поєднані повторюваними сполучниками І… і, або… або, […]...
- Синтаксичний розбір речення з однорідними членами – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Синтаксичний розбір речення з однорідними членами Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, що речення ускладнене однорідними членами. 3. Визначити: А) якими членами речення є однорідні члени; Б) якими частинами […]...
- Однорідні члени речення. Інтонації перелічування та протиставлення (кома, сполучники) РЕЧЕННЯ Однорідні члени речення. Інтонації перелічування та протиставлення (кома, сполучники) 71. Прочитайте текст, уставляючи з довідки пропущені слова. Сонечко пробилося крізь кучеряві і… хмари. Його теплі й… промінчики заграли на клумбі. Білі та… ромашки тягнулися до сонця. Яскраві, але… нагідки золотом укрили клумбу. Довідка: темні, радісні, жовті, низенькі. – Спишіть текст, доповніть його однорідними членами […]...
- Аналіз контрольної роботи. Спостереження за вживанням у текстах однорідних членів речення, виражених прислівниками. (Вправи 336-338) Тема. Аналіз контрольної роботи. Спостереження за вживанням у текстах однорідних членів речення, виражених прислівниками. (Вправи 336- 338). Мета. Удосконалювати вміння розпізнавати і вживати у мовленні другорядні однорідні члени речення, виражені прислівниками. Обладнання: індивідуальні картки. Хід уроку I. Організація класу. II. Аналіз контрольної роботи. III. Перевірка домашнього завдання (вправа 335). 1. Зачитування речень, виписаних з підручника […]...
- Узагальнення вивченого про речення Тема. Узагальнення вивченого про речення. (Вправи 85-89). Мета. Узагальнити уявлення учнів про структуру простого речення, про однорідні члени речення; закріпити вміння ставити розділові знаки при однорідних членах речення, поєднаних сполучниками. Розвивати писемне мовлення учнів. Виховувати взаємоповагу. Обладнання: таблиця “Вживання коми при однорідних членах речення”, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності. Привітання, […]...
- Однорідні члени речення, вставні слова і звертання в простому реченні. Розділові знаки в простому реченні ПОВТОРЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 3 Однорідні члени речення, вставні слова і звертання в простому реченні. Розділові знаки в простому реченні Пригадаймо! 1. Назвіть три характерні риси, властиві для однорідних членів речення. 2. З якою інтонацією вимовляються однорідні члени речення? 3. Які члени речення можуть бути однорідними? Розділові знаки в реченнях з однорідними членами […]...
- Розділові знаки у складнопідрядному реченні – Складнопідрядне речення Складне речення Складнопідрядне речення Розділові знаки у складнопідрядному реченні Кома відділяє головне речення від підрядного: Щось мало бути цікаве в театрі, бо люди йшли (М. Коцюбинський). Якщо ти зовсім управився, то й рушимо (Панас Мирний). Коли в хаті пахне сухими травами і над зблідлими від часу фотографічними картками на стіні темніє пучок васильків, це нагадує […]...
- ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НИХ Повторення та узагальнення вивченого в пятому класі § 2. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НИХ ПРИГАДАЙМО. 1. Чим просте речення відрізняється від складного? 2. Яка роль звертань і вставних слів у мові? 3. Які члени речення називають однорідними? 10 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Поміркуйте, що треба для того, […]...
- ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА, ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ В ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ Мета: навчальна: повторити та поглибити знання, уміння та навички з відповідних питань; розвивальна: розвивати пізнавальні здібності; виховна: виховувати прагнення до самовдосконалення. Внутрішньопредметні зв’язки: граматика, пунктуація, орфографія, розвиток мовлення. Міжпредметні зв’язки: мова, література, культура. Тип уроку: систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...
- Розділові знаки при звертаннях Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах План: 1. Розділові знаки при звертаннях. 2. Розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення. 3. Однорідні члени речення та розділові знаки при них. Складне речення. 4. Розділові знаки у складних реченнях. 5. Розділові знаки при прямій мові. Діалог. Оформлення списків літератури. 1. Розділові знаки при звертаннях […]...
- Розділові знаки між головною й підрядною частинами – Складнопідрядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складнопідрядне речення Розділові знаки між головною й підрядною частинами На письмі підрядна частина відокремлюється від головної переважно комою, рідше – тире або комою й тире, іноді – двокрапкою. 1. Як правило, підрядна частина відокремлюється від головної Комою або відокремлюється Комами з обох боків, якщо стоїть у середині головної частини. Півень звик, Що […]...
- Розділові знаки при звертанні – Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) Розділові знаки при звертанні 1. Звертання виділяються комами. Де ти, Милий, чорнобривий? (І. Котляревський). Олесю, серденько, співай веселенько! Весняного ранку співай, Моя люба, веснянку! (Леся Українка). 2. Вигуки, крім О та Ой, які виконують роль підсилювальних часток, відділяються від звертання комами. Гей, Блискавице, громова сестрице, […]...
- Види речень за метою висловлювання. Розділові знаки в кінці речення – Речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Види речень за метою висловлювання. Розділові знаки в кінці речення Речення – це синтаксична одиниця мови, що інтонаційно оформлена і виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності, які є реальними, бажаними чи можливими за певних обставин. Залежно від мети висловлювання речення бувають Розповідними, спонукальними або Питальними, а в кінці речень […]...
- Однорідні й неоднорідні означення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Однорідні й неоднорідні означення Кілька означень, виражених прикметниками або дієприкметниками, можуть бути однорідними й неоднорідними. Однорідні означення пов’язуються між собою перелічувальною інтонацією та сполучниками сурядності або тільки перелічувальною інтонацією. Неоднорідні означення характеризують предмет з різних боків і вимовляються без перелічувальної інтонації. 1. Між однорідними […]...
- Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні – Безсполучникове складне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Безсполучникове складне речення Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні Залежно від характеру смислових зв’язків та інтонації між частинами безсполучникового складного речення може ставитися кома, крапка з комою, двокрапка або тире. Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні Кома в безсполучниковому складному реченні ставиться тоді, коли його частини виражають одночасність, послідовність […]...
- Розділові знаки при відокремлених означеннях. Відокремлені уточнюючі члени речення Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах 2. Розділові знаки при відокремлених означеннях. Відокремлені уточнюючі члени речення Відокремлений уточнюючий член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення. Уточнюючі члени відповідають на питання а де саме? А коли саме? А як саме? А який саме? А що саме? І под. (внизу, […]...
- СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ Мета: навчальна: поглибити знання, уміння і навички з теми уроку; розвивальна: розвивати вміння дотримувати грамотності та доцільності використання мовних (синтаксичних) одиниць; виховна: виховувати готовність шанувати багатство, синтаксичне зокрема, української мови. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис і пунктуація, культура мовлення. Міжпредметні зв’язки: мови українська та російська, література, культура. Тип уроку: систематизація й узагальнення вивченого матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. […]...
- Головні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ & 10. Головні та другорядні однорідні члени речення Вийся, віночку, гладко… З народного 74. 1. Прочитай народну пісню в музичному супроводі. Правопис яких слів треба пояснити? Йдуть дівоньки у садочок, Зів’ють собі віночок З рутоньки, з м’ятоньки, З хрещатого барвіночку, З запашного василечку. 2. Спиши речення і підкресли в ньому головні члени. Скільки в […]...
- Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами 1. Двокрапка ставиться після узагальнювального слова перед однорідними членами речення. І справді, Олексій Іванович був чоловік Неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий, цибатий, з круглим… обличчям і гостроверхою головою… (Панас Мирний). 2. Перед словами А саме, як-от, наприклад, як […]...
- Словосполучення і речення. Члени речення (у тому числі однорідні). Просте і складне речення І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 2 Тема: Словосполучення і речення. Члени речення (у тому числі однорідні). Просте і складне речення Мета: повторити вивчене про словосполучення, його будову, зв’язок між словами у словосполученні, відмінність між словосполученням та сполученням слів; про речення, його будову, види речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за кількістю […]...
- Однорідні члени речення СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ § 14. Однорідні члени речення 152.1. Порівняйте сполучення слів, подані парами. Чим вони різняться? 1. Велика родина; велика і міцна. 2. Добре вчиться; вчиться і працює. 3. Дивитися телевізор; телевізор і магнітофон. II. Виконайте синтаксичний розбір словосполучення добре вчиться. III. Складіть речення з першою парою слів. 153. Прочитайте. Визначте, які члени речення є […]...