Розподіл сонячного світла і тепла на поверхні Землі
РОЗДІЛ ІІІ ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ
ТЕМА 1 Земля як планета
§ 29. Розподіл сонячного світла і тепла на поверхні Землі
Вивчення параграфа допоможе вам:
– дізнатися про розподіл світла і тепла на Землі;
– зрозуміти, чому протягом року змінюється висота Сонця над горизонтом;
– з’ясувати, яка залежність існує між висотою Сонця над горизонтом і нагріванням земної поверхні.
Як змінюється висота Сонця над горизонтом протягом року. Щоб з’ясувати це, пригадайте результати своїх спостережень за довжиною
Чому нагрівання поверхні залежить від висоти
Мал. 88. Зміни висоти Сонця і довжини тіні протягом року
Мал. 89. Залежність освітлення й нагрівання поверхні від кута падіння сонячних променів
Мал. 90. Зміна кута падіння
Отже, чим вище Сонце над горизонтом, тим прямовисніше падають його промені, тим більше нагрівається земна поверхня, а від неї й повітря. Тоді настає літо (мал. 90). Чим нижче Сонце над горизонтом, тим менший кут падіння променів, тим менше нагрівається поверхня. Тоді настає зима.
Чим більший кут падіння сонячних променів на земну поверхню, тим більше вона освітлюється й нагрівається.
Як нагрівається поверхня Землі. На поверхню кулястої Землі сонячні промені падають під різним кутом. Найбільший кут падіння променів на екваторі. У напрямку до полюсів він зменшується (мал. 91).
Станьте дослідниками природи
Продовжимо досліди з телурієм. Поставте глобус так, щоб лампа освітлювала півкулі рівномірно (земна вісь завжди має бути спрямована на північ). Зверніть увагу, що найяскравіше освітлення буде в районі екватора. Ближче до полюсів воно стає більш розсіяним, а самі вони ледь освітлюються косими променями. Пересунемо глобус по поверхні стола проти годинникової стрілки навколо лампи, як ми це робили в попередніх дослідах, спочатку на чверть кола. Добре видно, що освітлена ділянка змістилася на північ. Світло на півночі, хоча й слабке та розсіяне, доходить уже не лише до полюса, а й охоплює увесь район довкола нього. Можна помітити, що і найяскравіше освітлення поверхні містилося з екватора далі на північ. Після проходження половини кола все повториться для Південної півкулі.
Зима
Під найбільшим кутом, майже прямовисно сонячні промені падають на екваторі. Земна поверхня там отримує найбільше сонячного тепла, тому обабіч екватора жарко цілорічно й змін пір року не буває.
Чим далі від екватора на північ чи на південь, тим кут падіння сонячних променів менший. Унаслідок цього менше нагрівається поверхня й повітря. Стає прохолодніше, ніж на екваторі. З’являються пори року: зима, весна, літо, осінь.
На полюси і приполярні райони взимку сонячні промені зовсім не потрапляють. Сонце по кілька місяців не з’являється з-за горизонту, і день не настає. Це явище називається полярна ніч. Поверхня й повітря сильно охолоджуються, тому зими там дуже суворі. Влітку ж Сонце місяцями не заходить за горизонт і світить цілодобово (ніч не настає) – це полярний день. Здавалося б, якщо так довго триває літо,
Мал. 91. Зміна кута падіння сонячних променів у напрямку від екватора до полюсів
То й поверхня мала б нагріватися. Проте Сонце там, знаходиться низько над горизонтом, його промені лише ковзають поверхнею Землі і нагрівають її дуже слабко. Тому літо поблизу полюсів холодне.
Освітлення й нагрівання поверхні залежить від її розташування на Землі: чим ближче до екватора, тим більший кут падіння сонячних променів, тим сильніше вона нагрівається. З віддаленням від екватора до полюсів кут падіння променів зменшується, поверхня нагрівається менше і стає холодніше.
Значення світла і тепла для живої природи.
Сонячне світло і тепло потрібні всьому живому. Навесні і влітку, коли світла і тепла багато, рослини перебувають у розквіті. З приходом осені, коли Сонце над горизонтом знижується і зменшується надходження світла і тепла, більшість рослин скидають листя. З настанням зими, коли тривалість дня мала, природа перебуває в стані спокою, окремі тварини (ведмеді, борсуки) навіть впадають у сплячку. Коли настає весна і Сонце піднімається дедалі вище, рослини знову починають бурхливий ріст, оживає тваринний світ. І все це завдяки Сонцю.
Станьте дослідниками природи
Проведіть спостереження за тим, як листя кімнатних рослин реагує на сонячне освітлення.
Завдання 1. З’ясуйте, як розміщені листки кімнатної рослини, що стоїть на підвіконні. Чи не стала вона “однобокою”, адже кожний листок намагається тягнутися до світла? Запишіть у зошиті дату і результати своїх спостережень.
Завдання 2. Поверніть рослину до вікна іншим боком.
Завдання 3. Приблизно через тиждень знову розгляньте розташування листків. Які відбулися зміни? Дату і результати цього спостереження знову запишіть у зошиті. Поясніть причину змін, що відбулися.
Навесні рослини починають бурхливо розвиватись
Скарбничка знань
Кімнатні рослини, такі як монстера, фікус, аспарагус, якщо їх поступово повертати до світла, розростаються рівномірно в усі боки. Але є і такі, що погано переносять подібну перестановку. Азалія, камелія, герань, фуксія, бегонія майже одразу скидають бутони, а то й листя. Тому під час цвітіння “чутливі” рослини краще не переставляти.
Перевірка знань
1. Від чого залежить нагрівання земної поверхні Сонцем?
2. Чому висота Сонця протягом року змінюється?
3.Чому в напрямку від екватора до полюсів стає холодніше?
4.Поясніть, чому на екваторі немає пір року.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...