Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ РОЗВИТОК ТВАРИН. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО РЕГЕНЕРАЦІЮ У ТВАРИН. ПЕРІОДИ ТА ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ТВАРИН

РОЗВИТОК ТВАРИН. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО РЕГЕНЕРАЦІЮ У ТВАРИН. ПЕРІОДИ ТА ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ТВАРИН

Тема 2. ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН

& 36. РОЗВИТОК ТВАРИН. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО РЕГЕНЕРАЦІЮ У ТВАРИН. ПЕРІОДИ ТА ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ТВАРИН

Ви дізнаєтеся про те, як роздуваються тварини, що таке індивідуальний розвиток організму, які є періоди в житті тварин, скільки живуть тварини і від ного залежить тривалість їх цього життя. Також ви дізнаєтесь, що така регенерація у тварин і що саме визначає різну здатність тварин до регенерації.

– Які тварини живуть найдовше? Скільки живе синій кит?

Ви вже знаєте, що організм тварини

має складну будову, його системи органів функціонують у постійній взаємодії, яку забезпечують механізми регуляції. Проте спочатку така складна система – це або одна клітина (зигота) або брунька. Вони утворюються при статевому (зигота), або нестатевому (брунька) розмноженні. Після розмноження організм тварини має пройти всі етапи індивідуального розвитку, сформувавши при цьому відповідні органи.

Індивідуальний розвиток організму – це сукупність послідовних змін (у зовнішньому вигляді, будові й процесах життєдіяльності), яких зазнає живий організм від запліднення (при статевому розмноженні) або від моменту

відділення від материнської особини (при нестатевому розмноженні) до кінця життя.

У процесі індивідуального розвитку в організмі тварини відбуваються два взаємопов’язані біологічні процеси – ріст і розвиток.

Ріст – це збільшення розмірів організму, а також окремих його тканин і органів. Тобто при рості відбуваються переважно кількісні зміни в організмі, наприклад, збільшується кількість клітин, що входять до складу тканин.

Розвиток – це ускладнення будови організму, формування нових тканин, органів і систем органів. Відповідно розвиток – це якісні зміни в організмі тварини.

Як вам відомо, переважна більшість тварин розмножуються статевим способом, або вони поєднують статеве розмноження з нестатевим.

При нестатевому розмноженні дочірній організм, що утворився внаслідок поділу або брунькування отримує знатну частину органів від материнської особини. Подальший розвиток зводиться до того, що в ньому добудовуються ті органи, які не були отримані від материнського організму.

У розвитку тварин, що розмножуються статевим способом, визначають два основні періоди – ембріональний і постембріональний (мал. 221).

Ембріональний розвиток починається із запліднення яйцеклітини і її подальшого розвитку, в ході якого утворюються тканини і органи дорослої особини. Ембріональний розвиток відбувається або у яйці тварини або в організмі матері. Відповідно завершується ембріональний розвиток вилупленням з яйця, або народженням тварини.

Мал. 221. основні етапи індивідуального розвитку тварин

Мал. 222. У курей – прямий розвиток, який зводиться до росту і статевого дозрівання

Постембріональний розвиток починається з моменту народження або виходу з яйцевих оболонок і продовжується до смерті організму. У постембріональному розвитку більшості тварин переважають процеси росту, а також завершується формування деяких систем органів.

Розрізняють два типи постембріонального розвитку: прямий (без перетворення) і непрямий (з перетворенням).

При прямому розвитку з яйцевих оболонок або з тіла матері виходить організм невеликих розмірів, який здатен самостійно існувати й активно харчуватися (мал. 222). У ньому закладені всі основні органи, які вчастив і дорослій тварині. Постембріональний розвиток зводиться в основному до росту і статевого дозрівання.

При непрямому розвитку з яйця, або з тіла матері, виходить личинка, яка відрізняється від дорослого організму будовою і способом життя (мал. 223). Личинка активно харчується і росте. Розвиток личинки в дорослу особину пов’язаний з перетворенням.

Перетворення – це процес, в результаті якого в організмі формуються ознаки дорослої тварини.

Регенерація у тварин. Тваринам властивий такий процес, як регенерація – відновлення втрачених або пошкоджених органів, а також відновлення цілого організму з його частини. Необхідно зазначити, що у випадку коли з частини тіла тварини відновлюється цілий організм, процес регенерації дуже схожий на процес нестатевого розмноження.

Мал. 223. У бабок непрямий розвиток: а – личинка бабки, б – доросла бабка

Здатність до такої регенерації, як правило, мають примітивні тварини, які здатні й до нестатевого розмноження.

У тварин зі складною будовою здатність до регенерації зменшується і її мають лише окремі органи і тканини.

Наприклад, у кишковопорожнинних (гідри) весь організм може бути відновлений: з 1/200 його частини, у деяких плоских червів – з 1/100.

У кільчастих червів ця здатність вже гірша. Так, якщо розрізати навпіл дощового черв’яка, то тільки його передня частина може відновити відсутню, тоді як задня частина загине.

Деякі членистоногі тварини здатні тільки до регенерації кінцівок. Так у крабів і раків на місці втраченої клішні через деякий час відростає нова. Коники у раді небезпеки можуть відкидати ногу, замість якої може відрости нова.

У хребетних тварин здатність до регенерації зменшується. Так хвостаті амфібії – тритони – ще здатні відновлювати втрачені ноги, а деякі ящірки (плазуни) у разі небезпеки відкидають хвіст, замість якого відростає новий.

У птахів і ссавців здатність до регенерації в основному зводиться до відновлення покривів тіла – пір’я, ділянок шкіри (при пораненнях або опіках), кігтів або нігтів, волосяного покриву. До регенерації у птахів і ссавців також здатні кістки скелета, які зростаються після переломів.

Періоди життя тварин. У житті тварин можна виділити певні періоди. У тварин, яким притаманне статеве розмноження, виділяють ембріональний і постембріональний періоди. У тих тварин, які розмножуються нестатевим способом, можна виділити період формування дочірньої особи ни до її відділення від материнського організму і після.

Після народження у житті тварини також розрізняють кілька періодів.

У безхребетних тварин з непрямим розвитком виділяють личинковий період і період статевої зрілості.

У розвитку птахів можна виділити стадію пташеняти, яке ще не здатне літати, і стадію дорослого статевозрілого птаха.

Постембріональний період у ссавців поділяють на новонародженість (як правило перші дні або тижні життя), молочний період (період годування молоком матері), дозрівання (триває до статевої зрілості), зрілість (розквіт функціональної діяльності тварин), старіння (функції організму поступово згасають).

На ріст і розвиток тварин впливають також чинники довкілля (освітлення, температура, вологість повітря та інші), що змінюються протягом доби або протягом року.

Наприклад, У певну пору року відбувається розмноження, сезонна динька та міграції тварин. Протягом доби і року змінюється активність тварин (взимку сповільнюються процеси життєдіяльності та розвиток).

Тривалість життя тварин. Особливості розвитку тварини у певній мірі визначають також тривалість її життя.

Більшість даних щодо тривалості життя тварин отримані за допомогою спостережень у лабораторіях і зоопарках. Це пояснюється тим, що у природних умовах дуже важко встановити вік тварини і тривалість її життя.

Тільки до деяких тварин можна застосувати спеціальні методи визначення віку. Зокрема у багатьох молюсків ріст (і формування мушлі) має сезонний характер. Таким чином, на мушлі молюсків можна спостерігати річні зони росту, що подібні до річних кілець дерев. Такі ж зони росту можна спостерігати на лусках риб та кістках деяких хребетних тварин.

У ссавців відносний ВІК визначається за ступенем стирання зубів, або змінами структури кісток. У деяких птахів відносний ВІЇ: можна встановити по забарвленню оперення.

Завдяки таким дослідженням була встановлена тривалість життя деяких видів тварин.

Так звичайна гідра живе біля чотирьох років, дощовий черв’як до 10 років, медична п’явка більше 20. плодова муха (дрозофіла) – є залежності від температури утримання від 50 до 280 діб. доросла стадія одноденки до трьох діб, деякі двостулкові молюски живуть 200-300 років.

Серед хребетних тварин тривалість життя різних видів таж суттєво відрізняється. Так рибка гамбузія живе в акваріумі до 3-х років, а звичайний сом – до 60. Вогняна саламандра живе до 17 років, нільський крокодил близько 70, а галапагоська черепаха – до 180 років. Серед птахів колібрі доживають до віку 8 років, сизі голуби до 35, лебеді до 70 років, а грифи майже до 120. Серед ссавців не довго живуть гризуни (миші до -1-х років), а найдовше – мавпи шимпанзе, що доживають до 76 років, слони (до 86 років) і, звичайно, люди, які живуть до ста років.

Тривалість життя найбільшого ссавця (синього кита), який мешкає у водному середовищі, за даними різних вчених складає 80-90 років. При цьому найстаріший з відомих синіх китів мав вік 110 років.

Тривалість життя залежить від темпів росту і розвитку організму. Тому тварини, які швидко розвиваються (досягають статевої зрілості), як правило мають меншу тривалість життя. Основною причиною цього є інтенсивніші обмінні процеси. Обмінні процеси відбуваються повільніше у більшому тілі, тому великі тварини живуть зазвичай довше, ніж дрібні.

Тривалість життя тварин залежить від умов їхнього життя. Тому слід враховувати, що тривалість життя тварин у зоопарках, де вдосталь кормів, немає хижаків і є ветеринарний догляд, як правило, значно більша, ніж у природі.

ВИСНОВКИ

1. Індивідуальний розвиток організму – це сукупність послідовних змін (у зовнішньому вигляді, будові й процесах життєдіяльності), яких зазнає живий організм від запліднення (при статевому розмноженні) або від моменту відділення від материнської особини (при нестатевому розмноженні) до кінця життя.

2. Індивідуальний розвиток організму поєднує два взаємопов’язані біологічні процеси – ріст і розвиток. Ріст – це збільшення розмірів організму, а також окремих його тканин і органів. Розвиток – це ускладнення будови організму за рахунок формування нових тканин, органів і систем органів.

3. У розвитку тварин, які розмножуються статевим способом, визначають два періоди – ембріональний і постембріональний.

4. Розрізняють два типи постембріонального розвитку: прямий (без перетворення) і непрямий (з перетворенням).

5. Перетворення – це процес, в результаті якого в організмі формуються ознаки дорослої тварини.

6. Регенерація – це процес відновлення втрачених або пошкоджених органів, а також відновлення організму з його частини.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Ембріональний розвиток, перетворення, індивідуальний розвиток організму, постембріональний розвиток, регенерація.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке індивідуальний розвиток організму? Які головні процеси він включає?

2. Які процеси відбуваються в організмі тварини у період ембріонального розвитку?

3. Які процеси переважають у період постембріонального розвитку?

4. Що таке перетворення?

5. Чому у тварин із складнішою будовою зменшується здатність до регенерації?

6. Які основні чинники впливають на тривалість життя тварин?

ПІДІБ’ЄМО ПІДСУМКИ

1. Ми зрозуміти, що організм тварини функціонує завдяки обміну речовинами і енергією з довкіллям.

2. Ми усвідомили, що процеси обміну в тваринному організмі реалізуються завдяки процесам травлення, дихання, транспорту речовин і виділення шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин.

3. Ми ознайомилися з тим, як опорно-рухова система забезпечує підтримання форми тіла, захист внутрішніх органів і переміщення тварини в просторі, дихальна, травна, кровоносна і видільна системи – обмін речовин, а нервова система координує діяльність усіх систем органів і регулює їх роботу відповідно до потреб організму і змін у довкіллі.

4. Ми дізналися, що основними способами розмноження тварин є статеве і нестатеве розмноження.

5. Ми отримали уявлення про те, що індивідуальний розвиток тварин поєднує два взаємопов’язані біологічні процеси – ріст і розвиток.

Знаю – вмію

– Я знаю, як відбувається обмін речовинами і енергією між організмом тварини й довкіллям, і вмію описати його етапи.

– Я знаю, як в організмах різних тварин відбуваються процеси травлення, дихання, кровообігу, виділення, і вмію за особливостями протікання цих процесів визначити спосіб життя тварини.

– Я знаю про функції органів тварин і вмію за будовою органів визначати спосіб життя тварини.

– Я знаю про різні способи пересування тварин і вмію встановити зв’язок між способом пересування та середовищем існування тварини.

– Я знаю про особливості будови нервової системи у тварин різних типів і вмію встановити зв’язок між будовою нервової системи і рівнем організації тварини.