Саміт

Related posts:

1. Дипломатичні переговори Політологічний словник Дипломатичні переговори – офіційне обговорення представниками держав політичних, економічних, а також інших питань двосторонніх та багатосторонніх відносин з метою узгодження зовнішньополітичної стратегії, тактики чи відповідних дипломатичних акцій, обміну думками, взаємного обміну інформацією, підготовки й укладання договорів, врегулювання спірних питань тощо. Д. п. – це основний засіб мирного розв’язання спорів та конфліктів, що виникають […]...
2. Угода політична Політологічний словник Угода політична (treaty; agreement, contract) – домовленість, як правило, письмова, про взаємні обов’язки сторін, про взаємодію суб’єктів політичного процесу. Угоди політичні укладаються між політиками, політичними партіями, громадськими організаціями, гілками влади, окремими державами. Міжнародні У. п. укладають і підписують уповноважені представники держав (глави держав, урядів), після чого вони мають бути ратифіковані (схвалені) парламентами відповідних […]...
3. Указ Політологічний словник Указ (ordinance, edict, ukase) – постанова глави держави, верховного органу влади, що має силу закону. М. Головатий...
4. Міжпарламентська Асамблея Міжпарламентська Асамблея – консультативний орган парламентів країн СНД. Утворена відповідно до Угоди про М. А., яку підписали 27.III.1992 у м. Алмати керівники парламентів ряду держав – учасниць СНД. Вищим органом М. А. є її пленарні засідання. Діють також постійні комісії М. А. з конкретних напрямів співробітництва, зокрема з питань права, соціальної політики і прав людини, […]...
5. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
6. Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на основі договору або одностороннього акта сильнішої держави; 2) У. церковна – об’єднання православної і католицької церков на основі визнання католицької догматики і збереження православної обрядовості. Історичними прикладами У. особистої є […]...
7. Династія Політологічний словник Династія (грецьк. Dynasteia – панування) – в конституційному праві монархічних держав ряд послідовно правлячих монархів з одного й того самого роду, які змінюють один одного у встановленому порядку престолонаслідування. Шляхтун П. П. Парламентаризм: Словник-довідник. – К., 2003. М. Головатий...
8. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
9. Католикос Політологічний словник Католикос (від грецьк. katholikos – загальний, вселенський) – вищий церковний титул глави Вірменської апостольської церкви (запроваджений у IV ст.) і титул глави Грузинської православної церкви – патріарха Грузії (запроваджений у 487 р.). Академічне релігієзнавство – К., 2000; Гаюк І. Вірменська церква в Україні. – Львів, 2002; Церковно-исторический справочник. – СПб., 1999; Филиппович Л. […]...
10. Дезінтеграція Політологічний словник Дезінтеграція (від фр. des.. – знищення, заперечення і лат. integratio – цілий) – розпад цілого на складові частини на противагу інтеграції. Д. найбільш помітна і гостро відчутна у владно-державній практиці, особливо в умовах інтенсивного розпаду держав. М. Головатий...
11. Екзекутивний федералізм Політологічний словник Екзекутивний федералізм – спеціальний термін, що характеризує федеральну державу, перевагою якої є поєднання виконавчої влади держав – членів федерації і центральної влади. Прикладом Е. ф. може бути федералізм ФРН. М. Головатий...
12. Ядерний клуб Політологічний словник Ядерний клуб – порівняно часто вживане у західній пресі і літературі позначення групи великих держав, що мають ядерну зброю (США, колишній СРСР, Великобританія, Франція, КНР). Країни, які володіють секретами ядерної зброї, називають членами “Я. к.”. М. Головатий...
13. Вердикт Політологічний словник Вердикт (verdict, від лат. vere dictum – правильно сказане) – 1) у кримінальному праві деяких держав рішення присяжних стосовно вини чи невинності підсудного; 2) у переносному значенні в політичній практиці – це принциповий акт, важливий висновок, точка зору, думка влади. М. Головатий...
14. Зони вільної торгівлі (торгівлі без мита) Політологічний словник Зони вільної торгівлі (торгівлі без мита) – економічний простір, утворений в результаті домовленості декількох держав, у межах якого торгівля країн-учасниць такої домовленості не обкладається митом і не підлягає іншим обмеженням. М. Головатий...
15. Партія Політологічний словник Партія – машина – це назва партій, що використовуються для організації виборчих кампаній (зборів для їх проведення, висунення кандидатів, ведення агітації на їхню підтримку тощо). Такі партії існують постійно, якщо вибори проводяться регулярно і часто. П.-м. не мають фіксованого членства, партійних квитків, обов’язкової сплати членських внесків, широкого керівництва, але функціонують за рахунок добровільних […]...
16. Лексикон Політологічний словник Лексикон (lexicon, від грецьк. lexikori) – словник; запас слів, понять, висловлювань, типовий для тієї чи іншої сфери діяльності (економічної, політичної, духовної, соціальної тощо). М. Головатий...
17. Влада віри Політологічний словник Влада віри (power of belief/faith) – 1) ступінь впливу переконаності, впевненості у будь-чому на настрої, думки, переконання, поведінку людей у суспільстві; 2) ступінь впливу на характер переконаності, життєву позицію людей віри. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. […]...
18. Влада народу Політологічний словник Влада народу (power of the people) – загальна, встановлена законом участь громадян, населення країни в управлінні державою, державними і суспільними справами. Загалом – це ідеально зорганізоване суспільне життя, якого прагнуть багато людей на Землі. У більшості конституцій різних держав зазначається, що саме народ є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади, хоча в реальному житті […]...
19. Група семи “Сімка” або “Велика сімка” Політологічний словник Група семи “Сімка” або “Велика сімка”- група семи найбільш розвинених у соціально-економічному плані держав, (США, Англія, Франція, Канада, Німеччина, Італія, Японія), які спільно вирішують свої питання економічного, політичного та іншого характеру. М. Головатий...
20. Група десяти”Паризький клуб” Політологічний словник Група десяти”Паризький клуб” – створена в 1961 р. у Парижі міжурядова організація, до складу якої увійшли 10 найбільш розвинених з економічного погляду країн світу. Наради Г. д. проводяться за закритими дверима. Пост головуючого в Г. д. почергово займають міністри фінансів груп – учасниць. Останнім часом Г. д. перетворилася в орган, що регулює найважливіші […]...
21. Влада монарха Політологічний словник Влада монарха (power of monarch)- як правило, необмежений вплив особи, що стоїть на чолі монархії (короля, царя, імператора, шаха тощо), на все, що відбувається в країні, суспільстві, на життя більшості громадян. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., […]...
22. Дефініція Політологічний словник Дефініція (лат. definitio – обмеження) – коротке визначення будь-якого поняття, що відображає існуючі ознаки предмета чи явища. М. Головатий Дефіцит влади (deficit, of power, від лат. deficit – бракує) – відсутність, брак належних, необхідних прав, повноважень. М. Головатий...
23. Влада Рад Політологічний словник Влада Рад (Sowietpower) – тип влади, який існував у радянській Росії (Радянському Союзі) в 1917 – 1991 pp. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003. М. Головатий...
24. Велика сімка Політологічний словник Велика сімка – нарада глав провідних західних держав: ФРН, Франції, Великобританії, Італії, Японії, Канади і США, які вперше зустрілися для обговорення спільних питань у 1975 р. На таких щорічних зустрічах дотепер обговорюються проблеми світової економіки і відносин Захід – Схід. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000. М. Головатий...
25. Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та обов’язковості реалізації завдань політичної системи, виконанні прийнятих рішень; 2) узгодженості дій елементів системи управління; 3) наявності реальних гарантій і засобів підтримки усіх аспектів безпеки: військових, правових, економічних, технологічних, соціально-політичних та […]...
26. Афроцентризм Політологічний словник Афроцентризм – концепція, точка зору, згідно з якою духовним центром людства є Африка. А. є протилежністю євроцентризму, американоцентризму, сходоцентризму тощо. М. Головатий...
27. Вакансія Політологічний словник Вакансія (vakancy, фр. гакапсе, від лат. vakans – вільний, незайнятий) – вільне місце, незаповнена посада (в органах влади, в установах, навчальному закладі тощо). М. Головатий...
28. Виборчий Політологічний словник Виборчий – той, що стосується процесу обрання на виборну посаду (приміром, виборча кампанія, виборче законодавство, виборча комісія тощо). М. Головатий...
29. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
30. Народна конституція Політологічний словник Народна конституція – конституція, яку було прийнято на всенародному референдумі або представницьким зібранням, установою (парламентом, установчими зборами) тощо. М. Головатий...