Головна ⇒ 📌Довідник з політології ⇒ Саміт
Саміт
Політологічний словник
Саміт (summit) – зустріч на високому рівні (глави держав, прем’єри, спікери парламентів тощо); переговори, що проводяться на високому рівні.
М. Головатий
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Дипломатичні переговори Політологічний словник Дипломатичні переговори – офіційне обговорення представниками держав політичних, економічних, а також інших питань двосторонніх та багатосторонніх відносин з метою узгодження зовнішньополітичної стратегії, тактики чи відповідних дипломатичних акцій, обміну думками, взаємного обміну інформацією, підготовки й укладання договорів, врегулювання спірних питань тощо. Д. п. – це основний засіб мирного розв’язання спорів та конфліктів, що виникають […]...
- Угода політична Політологічний словник Угода політична (treaty; agreement, contract) – домовленість, як правило, письмова, про взаємні обов’язки сторін, про взаємодію суб’єктів політичного процесу. Угоди політичні укладаються між політиками, політичними партіями, громадськими організаціями, гілками влади, окремими державами. Міжнародні У. п. укладають і підписують уповноважені представники держав (глави держав, урядів), після чого вони мають бути ратифіковані (схвалені) парламентами відповідних […]...
- Указ Політологічний словник Указ (ordinance, edict, ukase) – постанова глави держави, верховного органу влади, що має силу закону. М. Головатий...
- Міжпарламентська Асамблея Міжпарламентська Асамблея – консультативний орган парламентів країн СНД. Утворена відповідно до Угоди про М. А., яку підписали 27.III.1992 у м. Алмати керівники парламентів ряду держав – учасниць СНД. Вищим органом М. А. є її пленарні засідання. Діють також постійні комісії М. А. з конкретних напрямів співробітництва, зокрема з питань права, соціальної політики і прав людини, […]...
- Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
- Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на основі договору або одностороннього акта сильнішої держави; 2) У. церковна – об’єднання православної і католицької церков на основі визнання католицької догматики і збереження православної обрядовості. Історичними прикладами У. особистої є […]...
- Династія Політологічний словник Династія (грецьк. Dynasteia – панування) – в конституційному праві монархічних держав ряд послідовно правлячих монархів з одного й того самого роду, які змінюють один одного у встановленому порядку престолонаслідування. Шляхтун П. П. Парламентаризм: Словник-довідник. – К., 2003. М. Головатий...
- Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
- Католикос Політологічний словник Католикос (від грецьк. katholikos – загальний, вселенський) – вищий церковний титул глави Вірменської апостольської церкви (запроваджений у IV ст.) і титул глави Грузинської православної церкви – патріарха Грузії (запроваджений у 487 р.). Академічне релігієзнавство – К., 2000; Гаюк І. Вірменська церква в Україні. – Львів, 2002; Церковно-исторический справочник. – СПб., 1999; Филиппович Л. […]...
- Дезінтеграція Політологічний словник Дезінтеграція (від фр. des.. – знищення, заперечення і лат. integratio – цілий) – розпад цілого на складові частини на противагу інтеграції. Д. найбільш помітна і гостро відчутна у владно-державній практиці, особливо в умовах інтенсивного розпаду держав. М. Головатий...
- Екзекутивний федералізм Політологічний словник Екзекутивний федералізм – спеціальний термін, що характеризує федеральну державу, перевагою якої є поєднання виконавчої влади держав – членів федерації і центральної влади. Прикладом Е. ф. може бути федералізм ФРН. М. Головатий...
- Ядерний клуб Політологічний словник Ядерний клуб – порівняно часто вживане у західній пресі і літературі позначення групи великих держав, що мають ядерну зброю (США, колишній СРСР, Великобританія, Франція, КНР). Країни, які володіють секретами ядерної зброї, називають членами “Я. к.”. М. Головатий...
- Вердикт Політологічний словник Вердикт (verdict, від лат. vere dictum – правильно сказане) – 1) у кримінальному праві деяких держав рішення присяжних стосовно вини чи невинності підсудного; 2) у переносному значенні в політичній практиці – це принциповий акт, важливий висновок, точка зору, думка влади. М. Головатий...
- Зони вільної торгівлі (торгівлі без мита) Політологічний словник Зони вільної торгівлі (торгівлі без мита) – економічний простір, утворений в результаті домовленості декількох держав, у межах якого торгівля країн-учасниць такої домовленості не обкладається митом і не підлягає іншим обмеженням. М. Головатий...
- Партія Політологічний словник Партія – машина – це назва партій, що використовуються для організації виборчих кампаній (зборів для їх проведення, висунення кандидатів, ведення агітації на їхню підтримку тощо). Такі партії існують постійно, якщо вибори проводяться регулярно і часто. П.-м. не мають фіксованого членства, партійних квитків, обов’язкової сплати членських внесків, широкого керівництва, але функціонують за рахунок добровільних […]...
- Лексикон Політологічний словник Лексикон (lexicon, від грецьк. lexikori) – словник; запас слів, понять, висловлювань, типовий для тієї чи іншої сфери діяльності (економічної, політичної, духовної, соціальної тощо). М. Головатий...
- Влада віри Політологічний словник Влада віри (power of belief/faith) – 1) ступінь впливу переконаності, впевненості у будь-чому на настрої, думки, переконання, поведінку людей у суспільстві; 2) ступінь впливу на характер переконаності, життєву позицію людей віри. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. […]...
- Влада народу Політологічний словник Влада народу (power of the people) – загальна, встановлена законом участь громадян, населення країни в управлінні державою, державними і суспільними справами. Загалом – це ідеально зорганізоване суспільне життя, якого прагнуть багато людей на Землі. У більшості конституцій різних держав зазначається, що саме народ є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади, хоча в реальному житті […]...
- Група семи “Сімка” або “Велика сімка” Політологічний словник Група семи “Сімка” або “Велика сімка”- група семи найбільш розвинених у соціально-економічному плані держав, (США, Англія, Франція, Канада, Німеччина, Італія, Японія), які спільно вирішують свої питання економічного, політичного та іншого характеру. М. Головатий...
- Група десяти”Паризький клуб” Політологічний словник Група десяти”Паризький клуб” – створена в 1961 р. у Парижі міжурядова організація, до складу якої увійшли 10 найбільш розвинених з економічного погляду країн світу. Наради Г. д. проводяться за закритими дверима. Пост головуючого в Г. д. почергово займають міністри фінансів груп – учасниць. Останнім часом Г. д. перетворилася в орган, що регулює найважливіші […]...
- Влада монарха Політологічний словник Влада монарха (power of monarch)- як правило, необмежений вплив особи, що стоїть на чолі монархії (короля, царя, імператора, шаха тощо), на все, що відбувається в країні, суспільстві, на життя більшості громадян. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., […]...
- Дефініція Політологічний словник Дефініція (лат. definitio – обмеження) – коротке визначення будь-якого поняття, що відображає існуючі ознаки предмета чи явища. М. Головатий Дефіцит влади (deficit, of power, від лат. deficit – бракує) – відсутність, брак належних, необхідних прав, повноважень. М. Головатий...
- Влада Рад Політологічний словник Влада Рад (Sowietpower) – тип влади, який існував у радянській Росії (Радянському Союзі) в 1917 – 1991 pp. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003. М. Головатий...
- Велика сімка Політологічний словник Велика сімка – нарада глав провідних західних держав: ФРН, Франції, Великобританії, Італії, Японії, Канади і США, які вперше зустрілися для обговорення спільних питань у 1975 р. На таких щорічних зустрічах дотепер обговорюються проблеми світової економіки і відносин Захід – Схід. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000. М. Головатий...
- Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та обов’язковості реалізації завдань політичної системи, виконанні прийнятих рішень; 2) узгодженості дій елементів системи управління; 3) наявності реальних гарантій і засобів підтримки усіх аспектів безпеки: військових, правових, економічних, технологічних, соціально-політичних та […]...
- Афроцентризм Політологічний словник Афроцентризм – концепція, точка зору, згідно з якою духовним центром людства є Африка. А. є протилежністю євроцентризму, американоцентризму, сходоцентризму тощо. М. Головатий...
- Вакансія Політологічний словник Вакансія (vakancy, фр. гакапсе, від лат. vakans – вільний, незайнятий) – вільне місце, незаповнена посада (в органах влади, в установах, навчальному закладі тощо). М. Головатий...
- Виборчий Політологічний словник Виборчий – той, що стосується процесу обрання на виборну посаду (приміром, виборча кампанія, виборче законодавство, виборча комісія тощо). М. Головатий...
- Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
- Народна конституція Політологічний словник Народна конституція – конституція, яку було прийнято на всенародному референдумі або представницьким зібранням, установою (парламентом, установчими зборами) тощо. М. Головатий...
- Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
- Генерація Політологічний словник Генерація (generation, від лат. generatio – народження) – рід, покоління. М. Головатий...
- Влада традицій Політологічний словник Влада традицій (power of traditions) – вплив звичаїв, поглядів, порядку, що сформувався в поведінці, на владу, що дає їй змогу діяти без конфлікту, без суперечності з громадською думкою. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий M. […]...
- Атлантична солідарність Політологічний словник Атлантична солідарність – термін, що використовується стосовно політики держав – членів військово-політичного блоку НАТО із зміцнення і збереження тісного союзу і всебічного співробітництва країн Західної Європи і США. В основі А. с. лежить ідея спільності доль та інтересів країн, що омиваються Атлантичним океаном. Матеріалізацією цієї ідеї став створений у 1949 р. Північноатлантичний блок. […]...
- Європейська політика Політологічний словник Європейська політика – сукупність інституціональних умов, процесів і цільового змісту політичних дій, які покликані впливати на курс і зміст європейської інтеграції (Європейське Співтовариство). У вужчому значенні Є. п. передбачає або політику Європейської комісії та інших установ ЄС, спрямовану на європейську інтеграцію, або політику окремих держав – членів ЄС, що стосується проекту європейської інтеграції. […]...
- Африканістика Політологічний словник Африканістика – комплекс наукових дисциплін, які вивчають історію, економіку, соціально-політичні проблеми, право, літературу і мистецтво, мову, культуру тощо народів Африки. М. Головатий...
- Кокус Політологічний словник Кокус (анг. coucus) – неофіційні, часто закриті збори (нарада) членів політичної партії або фракції для висування кандидатів на вибори, обговорення політичної лінії. К. – назва, наприклад, закритих зборів членів Демократичної партії США в кожній з палат Конгресу США. Збори проводяться на початку кожної сесії для обговорення політичних та організаційних питань. Рішення К. є […]...
- Безгромадянство Політологічний словник Безгромадянство – правове становище особистості, що не має жодного громадянства. М. Головатий...
- Інтерпол Політологічний словник Інтерпол – міжнародна організація кримінальної поліції (International Criminal Police Organization – Interpol). І. було створено у 1956 p. з метою організації боротьби проти будь-яких проявів злочинності, в тому числі мафіозних структур на міжнародному рівні. Членами І. нині є понад 180 країн світу. М. Головатий...
- Дванадцятимильна зона Політологічний словник Дванадцятимильна зона – прибережне море, територія певної держави. М. Головатий...