САМОСВІДОМІСТЬ

Related posts:

1. Самосвідомість особистості – ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” Самосвідомість особистості Усвідомлення людиною світу не зводиться до відображення лише зовнішніх об’єктів. Фокус свідомості може бути спрямовано і на самого суб’єкта, на його власну діяльність, його внутрішній світ. Таке усвідомлення людиною самої себе отримало в психології статус особливого феномена – самосвідомості. САМОСВІДОМІСТЬ – це здатність людини усвідомити саму себе, […]...
2. Самосвідомість і Я-концепція особистості – Психологія особистості ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 2. Особистість у діяльності і спілкуванні 2.3. Психологія особистості 2.3.4 Самосвідомість і Я-концепція особистості Свідомість людини зорієнтована не тільки на відображення зовнішніх об’єктів – вона може бути спрямована на пізнання себе (внутрішнього світу, діяльності). Усвідомлення людиною самої себе називають самосвідомістю. Самосвідомість – усвідомлення людиною себе як особистості (своїх якостей і рис, стосунків […]...
3. Історична самосвідомість Політологічний словник Історична самосвідомість – духовне надбання етносу, складова його національної самосвідомості. Включає в себе як знання про події, традиції, ідеї, теорії – все те, за допомогою чого народ (етнічна спільнота) усвідомлює своє минуле (тобто історичну пам’ять), так і його ставлення до цього історичного багатства. В сукупності вони (це знання і ставлення) стають мотивацією поведінки […]...
4. КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....
5. “Я-концепція” – ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” “Я-концепція” “Я-концепція” – це виявлення самосвідомості. Вона становить собою динамічну систему уявлень людини про себе. “Я-концепція” формується під впливом досвіду кожного індивіда. Ця система становить основу вищої саморегуляції людини, на базі якої вона будує свої стосунки зі світом, що її оточує. Самосвідомість у психологічній літературі розглядають як складне родове […]...
6. Свідомість особистості – ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” Свідомість особистості Підсистема особистості “свідомість-самосвідомість” відображає її об’єктивний світ, індивідуальну свідомість. СВІДОМІСТЬ є здатністю людини до рефлексії, адекватного відображення навколишнього світу, подій, що відбуваються в ньому, своєї Батьківщини, обов’язку тощо, а також створення до них свого ставлення. Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно […]...
7. ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людьми своєї причетності до певного народу; одна з основних етнічних прикмет....
8. Моральна свідомість, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.13. Моральна свідомість Моральна свідомість – стрижнева складова формування моральної вихованості людини, яка визначається як відображення в свідомості людини принципів, норм поведінки, що регулюють ставлення людей один до одного й до суспільства. Моральні знання – основа розвитку моральної свідомості людини, основний її компонент, це засвоєння […]...
9. ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
10. НАЦІОНАЛЬНИМ ХАРАКТЕР, СВІДОМІСТЬ І САМОСВІДОМІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ КУЛЬТУРОЛОГІЯ Розділ ХІІ НАЦІОНАЛЬНИМ ХАРАКТЕР, СВІДОМІСТЬ І САМОСВІДОМІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ Кожний етнос, кожний народ має риси, притаманні лише йому. Науковцями це визначається як характер нації, народу. Характер (від грецьк. character – риса, особливість) – це сукупність моральних якостей народу, нації, особистості, які визначають об’єкт моральної оцінки та є предметом морального виховання людини суспільством. Характер […]...
11. САМООЦІНКА Культурологічний словник САМООЦІНКА – судження людини про міру наявності у неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком. С.- вияв оцінного ставлення людини до себе. Якщо на початкових стадіях формування С. еталоном виступають якості, що виявляються в інших людей, або оцінні судження дорослих чи норми поведінки, правила, то пізніше виникають […]...
12. Що таке національна свідомість та національна самосвідомість? 19 Що таке національна свідомість та національна самосвідомість? Що слід розуміти під національною ідеєю? Національна свідомість є складною модернізованою системою духовних феноменів, які формуються у процесі історичного розвитку нації і відповідно відображують основні засади її буття. Це поняття охоплює широкий спектр процесів, ідей, устремлінь, які в цілому утворюють духовний універсум нації. Його сутність – в […]...
13. НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ – сукупність поглядів, оцінок, думок і відносин, що відображують рівень усвідомлення нацією загалом чи окремою людиною своєї національної (поряд з етнічною) належності, спільності історичної долі, своєрідності, неповторності, геополітичних, духовних, соціальних, історичних чинників. Н. с. пов’язана із самоідентифікацією нації – усвідомленням себе як спільноти політичної, поліетнічної, громадянської на основі осягнення національної ідеї та національних […]...
14. Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософська антропологія концентрує свою увагу на інваріантних (у даному разі загальнолюдських), стійких природних, соціокультурних і особистісних якостях людини, взятих у їх суспільно-історичній та культурній плинності, специфічності стосовно певної епохи, далі – на антропологічних межах людського образу в безмежжі буття самовдосконалення. Чільне місце посідають тут […]...
15. Власність юридична Власність юридична – загальна умова виробництва, вияв волі певного соціально-політичного класу і правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності. Оскільки В. ю. є вираженням вольових відносин між людьми, пов’язаних з певним видом матеріальних чи нематеріальних благ або з речами, то вона, як і економічна власність, має дві сторони: 1) вольове […]...
16. ДУША Культурологічний словник ДУША – нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово “Д.” вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ людини, а також основних рис особисті – її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до […]...
17. Мотив моральний Мотив моральний – внутрішня рушійна сила, внутрішнє спонукання людини до моральності, моральної поведінки. М. м. у сфері економіки зумовлений глибоким усвідомленням економічних потреб, намірів, цінностей окремої людини, трудового колективу і суспільства. Важливу роль у цьому процесі відіграють рівень розвитку національної самосвідомості, національного економічного мислення тощо. М. м. значною мірою розкривається у моральних принципах, які фіксують […]...
18. СОРОМ Культурологічний словник СОРОМ – почуття, що виникає в результаті усвідомлення людиною невідповідності своїх дій та вчинків тим нормам, яких вона повинна дотримуватися в своєму житті. С. – один з аспектів функціонування такого регулятора соціальної поведінки особистості, як совість. На ранніх етапах розвитку людини (в дошкільному віці) С. виникає, як правило, в присутності інших людей, під […]...
19. Willie’s School UNIT 9. SCHOOL STORIES Lesson 9.1 Willie’s School 1. Speak about your school using these words. There are three floors in our school. Floor Principal’s office Canteen Hall Stairs Entrance Classroom Sports ground 2. Say what you should do and what you should not do in the places from Task 1? We shouldn’t push our […]...
20. Концепції походження філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Концепції походження філософії – міфогенна – соціогенна – гносеогенна Ми додаємо ще одну: – освітогенну Для розуміння природи філософії та її походження найбільшу значимість мають світоглядні, соціальні й освітні обставини, які були в часи виникнення феномена філософування (прибл. VI ст. […]...
21. СЕНС ЖИТТЯ Культурологічний словник СЕНС ЖИТТЯ – кардинальна світоглядна проблема людського існування, у якій усвідомлюється сутність людини, її місце у світі, життєве призначення. Проблема С. ж. виникає внаслідок критично-оцінювальної рефлексії, що спрямована на основоположні засади буття людини. Пошуки С. ж.- це спроба вистраждати через власний досвід духовну жагу, полум’яну пристрасть, головну ідею свого життя. Усвідомлення С. ж. […]...
22. Learn to talk about the secrets of plant life Unit 6 Nature Araund Us 6.3 Learn to talk about the secrets of plant life Word Box Phrase Box Communication Box To participate Soil Seed To sprinkle To harvest weed crop – window garden – windowsill – to take turns – to plant lettuce/radish/carrot seeds – to give a sense of pride and discipline I’ve […]...
23. Культура політична Культура політична – сукупність типових для країни форм і взірців поведінки людей у політичній сфері, які втілюють їхні ціннісні орієнтири та уявлення про зміст і цілі розвитку політики й закріплюють існуючі в соціумі норми і традиції взаємовідносин окремих соціальних верств і груп, держави і суспільства. Зміст К. п. розкривається в реалізації певних функцій у політичному […]...
24. ДЕФІЦИТ СПІЛКУВАННЯ Культурологічний словник ДЕФІЦИТ СПІЛКУВАННЯ – недостатність або цілковита втрата контактів людини з навколишнім середовищем, з іншими людьми. Причини Д. с. різні – тяжкі хвороби; замкнутість, відлюдність, некомунікабельність самої людини, брак у неї потреби і смаку до спілкування з іншими. Д. с. негативно впливає на духовний світ людини, позбавляє її радості спілкування з іншими людьми, обмежує, […]...
25. ПОВАГА І САМОПОВАГА Урок 31. ПОВАГА І САМОПОВАГА Мета: розширити знання учнів про повагу і самоповагу; розвивати почуття поваги до себе та інших людей; виховувати шанобливе ставлення до людей. Обладнання: мікрофон, картки із частинами прислів’їв. Попередня робота. Підготувати прислів’я до теми. Записати частини прислів’їв (окремі слова) на картках для кожної групи. Ключові поняття: повага, самоповага. Хід уроку I. […]...
26. МОТИВАЦІЯ Культурологічний словник МОТИВАЦІЯ (франц. спонука) – спонукання, яке спричиняє активність організму і визначає її спрямованість. М. – система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини. Всебічне розкриття причин, якими пояснюється та чи інша поведінка людини, її дії і вчинки, неодмінно передбачає аналіз тих психологічних моментів, якими вони визначаються, тобто аналіз сукупності мотивів, якими […]...
27. Мораль трудова Мораль трудова – сукупність морально-етичних принципів, норм і правил, які визначають ставлення людей до праці, а також відносин, що виникають між працівниками у процесі трудової діяльності, спрямованих на збереження цілісності трудового колективу та досягнення високоефективної праці. М. т. неможлива без усвідомлення працівниками колективних цінностей, суспільно необхідного типу трудової поведінки і його реалізації у процесі праці […]...
28. ЩАСТЯ Культурологічний словник ЩАСТЯ – 1) Поняття моральної свідомості, що означає такий стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення. Щ. є чуттєво-емоційною формою ідеалу. Поняття “Щ.” не лише характеризує певне конкретне об’єктивне положення чи суб’єктивний стан людини, а й виражає уявлення про те, якими повинні бути життя і […]...
29. СТИЛЬ Культурологічний словник СТИЛЬ (лат. stilus, букв. – паличка для письма) – 1) Знаряддя для письма в давнину та за середньовіччя. 2) У літературі та мистецтві – єдність змісту, образної системи та художньої форми, що склалася за конкретних суспільно-історичних умов і властива різним історичним періодам, епохам у розвитку мистецтва. С. художній у вузькому значенні – індивідуальна […]...
30. ДИСПОЗИЦІЯ Культурологічний словник ДИСПОЗИЦІЯ (від лат. dispositio – розташовую, розміщую) – у психології наперед визначений план поведінки, спосіб дій людини. Д. може бути природжена або набута. Д. часто є діяльністю у її потенційній формі (у вигляді здатності, нахилу, установки). Знаючи Д., можна докладніше пояснити причини поведінки людини. Окремим видом Д. є звичка....
31. ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНЕ Культурологічний словник ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНЕ – один із найважливіших видів виховання, полягає в цілеспрямованому формуванні моральної свідомості, розвитку морального почуття й формуванні звичок і навичок моральної поведінки людини відповідно до певної ідеології. М. в. починається в родині, продовжується в дошкільних закладах, загальноосвітніх школах, пізніше – у вищих закладах освіти та інших навчальних закладах. Основними методами М. […]...
32. САМОВИХОВАННЯ Культурологічний словник САМОВИХОВАННЯ – усвідомлювана діяльність людини, спрямована на удосконалення самої себе, на вироблення у себе позитивних якостей, звичок і подолання негативних. С. можливе за наявності в індивіда здатності аналізувати свої дії і вчинки, ставити перед собою значущі цілі, що відповідають вимогам суспільства. С. виникає на певному рівні розвитку свідомості та самопізнання і розвивається у […]...
33. ІДЕАЛ Культурологічний словник ІДЕАЛ (від грец. ідея) – уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець, норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини чи суспільного класу. І. вірно чи ілюзорно відображає корінні суспільні, насамперед класові, інтереси. Залежно від сфер людської життєдіяльності формуються суспільні, політичні, етичні, естетичні, гносеологічні та інші ідеали, які входять до […]...
34. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ Тема 6. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИГАДАЙМО. Які загальні ознаки офіційно-ділового стилю мовлення? 573 Пригадайте й опишіть ситуацію, коли вам чи вашим рідним (знайомим) доводилося складати якийсь документ (заяву, оголошення, договір, план роботи тощо). Яку роль, на вашу думку, відіграють ділові папери в житті людей? 574 І. Пригадайте, яких правил поведінки мають […]...
35. Типи спілкування людей ПСИХІЧНА І ДУХОВНА СКЛАДОВІ ЗДОРОВ’Я Тема 8 СПІЛКУВАННЯ І ЗДОРОВ’Я Урок 24 Типи спілкування людей На цьому уроці ви дізнаєтесь: Про типи спілкування; Зрозумієте необхідність дотримання правил спілкування. Пригадайте Чи може людина повноцінно жити без спілкування з іншими людьми? Кожна людина майже третину свого життя проводить у спілкуванні. При цьому дуже важливо розуміти один одного. […]...
36. СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується особа у референтній групі або ж у суспільстві в цілому. Соціально – психологічний С. відображає ступінь відповідності якостей та рольової поведінки індивіда […]...
37. Соціальні корми Соціальні корми – загальні правила, що регулюють поведінку людей. Вони зумовлені об’єктивними потребами розвитку громадянського суспільства, спрямовані на упорядкування громадського життя. С. н. мають загальний характер. Вони є масштабом, взірцем для поведінки людей у тій чи іншій ситуації, еталоном певних відносин. Приписи С. н. стосуються не конкретної особи, а певного кола або всіх людей. Зміст […]...
38. ПЕРЕКОНАННЯ Культурологічний словник ПЕРЕКОНАННЯ – 1) Метод виховання, який передбачає цілеспрямований вплив на свідомість вихованця з метою формування в ньому позитивних морально-психологічних рис, спонукання до суспільно корисної діяльності або подолання негативної поведінки. 2) Психічний стан, який характеризується стихійними поглядами, щирою впевненістю у правильності своїх думок, поглядів. П. грунтуються на міцних знаннях, які тісно переплітаються з волею, […]...
39. Фізіологічна природа мислення – БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Фізіологічна природа мислення Мислення – це одна з найголовніших функцій мозку, яка дає змогу людині за допомогою слів і образів (символів) уявити та виразити своє ставлення до реально існуючих і уявних предметів, явищ навколишнього середовища, стану свого організму. В результаті […]...
40. САМОРЕГУЛЯЦІЯ Культурологічний словник САМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність людини керувати собою на основі сприймання й усвідомлення актів своєї поведінки та власних психічних процесів. С. існує як процес регулювання окремих видів людської активності або діяльності в цілому: побудова рухів та дій відповідно до виконавчих і тренувальних задач; свідоме чи довільне підпорядкування власних вчинків і поведінки моральним вимогам, велінням обов’язку, […]...