САПРОФІТИ

Related posts:

1. САПРОФАГИ Екологія – охорона природи САПРОФАГИ – тварини, які живляться орг. речовинами, що розкладаються. До С. належать детритофаги, що живляться рослинними рештками (черви, молюски), трупоїди та копрофаги, що живляться екскрементами. В екосистемах С. перебувають на трофічному рівні консументів і частково редуцентів. Знищуючи різноманітні рештки, С. виконують роль санітарів....
2. РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ – біол. компоненти біосфери, створені життєдіяльністю продуцентів, консументів і редуцентів. До Р. б. належать продукти харчування людей, корм для тварин, с.-г. сировина для пром-сті й органогенні корисні копалини. Р. б. кількісно відтворювані завдяки розмноженню, росту тощо, однак якісно вони практично невідновні....
3. ПІРАМІДА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПІРАМІДА ЕКОЛОГІЧНА – графічне або числове співвідношення між продуцентами і консументами різних рівнів в екосистемі, виражене через їхню масу (П. е. біомас), чисельність (П. е. чисел) або наявну в них енергію (П. е. енергій) і зображене у вигляді графічної моделі. В наземних екосистемах маса продуцентів (на одиницю площі і абсолютно) більша, […]...
4. МЕРЕЖА ТРОФІЧНА Екологія – охорона природи МЕРЕЖА ТРОФІЧНА, мережа харчова – умовне, образне позначення трофічних взаємозв’язків консументів, продуцентів та редуцентів в угрупованні....
5. ГІФОМІЦЕТИ Екологія – охорона природи ГІФОМІЦЕТИ – порядок незавершених грибів. Багато Г. є збудниками грибних захворювань рослин. Г., що живуть у грунті, відіграють важливу роль у грунтоутворенні. З деяких Г. одержують антибіотики (напр., пеніцилін)....
6. ГНИТТЯ Екологія – охорона природи ГНИТТЯ – розклад азотовмісних орг. сполук (в основному білків) мікроорганізмами; відіграє важливу роль у колообігу речовини в природі....
7. ВИДІЛЕННЯ ГАЗОПОДІБНІ Екологія – охорона природи ВИДІЛЕННЯ ГАЗОПОДІБНІ – газоподібні речовини, що продукуються живими організмами або утворюються з мін. об’єктів завдяки перебігу біол., хім. чи фіз. процесів. До В. г. належать також фітонциди та ін. леткі речовини. Виконують важливу інформаційну і частково трофічну функції в екосистемах....
8. АДСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АДСОРБЦІЯ – вбирання (поглинання) речовини (адсорбата) з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром твердого тіла (адсорбента) або рідини. Розрізняють фіз. А. і хемосорбцію. Ефективність А. залежить від природи адсорбента й адсорбата, властивостей і конц. адсорбованої речовини, т-ри. У біол. системах А. – перша стадія вбирання субмікроскопічними колоїдними структурами, клітинами і тканинами […]...
9. ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА – великий підрозділ біосфери в межах суходолу, гідросфери та заселеної частини літосфери, який виник внаслідок різного за геол. умовами та умовами довкілля еволюц. розвитку продуцентів, консументів та редуцентів, які сформували третю зверху екосистему в їхній ієрархії....
10. ПОРЯДОК КОНСУМЕНТА Екологія – охорона природи ПОРЯДОК КОНСУМЕНТА – місце консумента в екол. піраміді. Розрізняють консументів першого порядку, що живляться рослинами-продуцентами (рослиноїдні), консументів другого порядку, що живляться рослиноїдними організмами (хижаки), та консументів третього порядку, об’єктами живлення яких є слабші хижаки. Ін. ряд консументів йде по лінії паразитів – паразит травоїдного організму, або хижак, надпаразит цього паразита, надпаразит […]...
11. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
12. БІОФІЛЬТР Екологія – охорона природи БІОФІЛЬТР – фільтр для біол. очищення стічних вод. Це споруда (резервуар) з подвійним дном, заповнена на висоту до 2 м фільтрувальним матеріалом (котельним шлаком, керамзитом тощо). Під час пропускання стічних вод на поверхні фільтрувального матеріалу утворюється плівка з бактерій і грибів, які окиснюють і мінералізують орг. речовини цих вод. Повітря надходить […]...
13. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ПАСОВИЩНОГО ТИПУ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ПАСОВИЩНОГО ТИПУ – ті, які починаються з зелених рослин (продуцентів) і йдуть послідовно через ланки рослиноїдних тварин (консументів І порядку) та хижаків (консументів II порядку)....
14. САПРОТРОФИ Екологія – охорона природи САПРОТРОФИ – організми, що живуть за рахунок мертвої орг. речовини, живляться мортмасою рослин і тварин (бактерії, актиноміцети, гриби, сапрофіти). С. є важливою ланкою в колообігу біол. речовини та енергії....
15. ОЛІГОХЕТИ Екологія – охорона природи ОЛІГОХЕТИ – клас кільчастих малощетинкових червів. Відіграють важливу роль у процесах грунтоутворення, водяні О. – пожива риб....
16. МІКРООРГАНІЗМ(И) Екологія – охорона природи МІКРООРГАНІЗМ(И) – організми розміром від 50 до 500 мкм, які можна побачити лише під мікроскопом. До М. належать віруси, мікоплазми, рикетсії, бактерії, актиноміцети, дріжджі, плісеневі гриби, мікроскопічні водорості та найпростіші. Серед М. є патогенні форми, які спричинюють інфекц. захворювання людини, тварин та рослин. У природі більшість М. виконує функції редуцентів і […]...
17. КОНСУМЕНТИ ВТОРИННІ Екологія – охорона природи КОНСУМЕНТИ ВТОРИННІ, консументи другого порядку – організми, які живляться тваринною їжею, переважно травоїдними тваринами. До консументів третього порядку належать хижаки хижаків, до консументів четвертого порядку – деякі паразити....
18. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
19. ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА – руйнування, розкладання орг. речовин під дією мікроорганізмів (бактерій, грибів у грунт, організмів). За повної Д. б. виділяються лише вода, вуглекислий газ, з’являються нові бактеріальні або грибні маси (іноді сполуки сірки й азоту). Однак часто один вид бактерій або грибів зумовлює лише один із ступенів процесу розкладання, а для […]...
20. ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – надходження в атм. повітря, воду та грунт біол., фіз. та хім. агентів, що погіршують характеристики середовища, яке оточує людину. Найважливішу роль у 3. н. п. відіграють транспорт, теплоенергетика, хім. та металургійна галузі пром-сті. 3. н. п. призводить до різкого збільшення захворюваності населення....
21. КОПРОФАГІЯ Екологія – охорона природи КОПРОФАГІЯ – поїдання чужих або повторне пропускання крізь травний канал власних фекалій. Тварин, яким властива К., називають копрофагами. Багато з них живляться не стільки екскрементами, скільки бактеріями та інфузоріями, що в них містяться. К. властива також детритофагам. К. відіграє важливу роль у колообігу речовин, щонайповнішому використанні енергет. ресурсів корму....
22. БІОМАСА Екологія – охорона природи БІОМАСА – кількість живої речовини тих чи інших організмів, виражена в одиницях маси або енергії, що припадає у даний час на одиницю площі або об’єму. Визначають Б. консументів, продуцентів та редуцентів із розрахунку на живу речовину чи її сухий залишок. Для встановлення зв’язку між потоком енергії в екосистемі та пересічною Б. […]...
23. НІТРИФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи НІТРИФІКАЦІЯ – процес біол. перетворення в грунті відновлених сполук азоту (аміаку) на окиснені неорг. (нітрати). Т. з. автотрофна Н. відбувається в дві стадії високоспеціалізованими бактеріями-нітрифікаторами, які використовують енергію окиснення аміаку або нітриту для асиміляції вуглекислого газу та ін. ендергонічних процесів. Відома і гетеротрофна Н., що здійснюється різними організмами, В т. ч. […]...
24. РІВЕНЬ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ ТРОФІЧНИЙ – положення сукупності організмів у ланцюгу живлення, що визначається кількістю етапів передавання енергії: перший рівень – продуценти (без посередників); другий – консументи первинні (фітофаги); третій – консументи вторинні {хижаки і паразити консументів первинних); четвертий – хижаки вторинні і паразити консументів вторинних; п’ятий – паразити і надпаразити....
25. ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ Екологія – охорона природи ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ – прижиттєві і посмертні виділення організмами біол. активних речовин, які відіграють певну роль у виконанні рістрегулювальної, інформ. та ін. функцій в угрупованнях організмів. Багато зелених рослин дуже чутливі до Е., особливо в грунт, середовищі, що викликає грунтовтому і закономірну зміну рослинності з неминучою зміною складу супутнього тваринного світу. Е. є […]...
26. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
27. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
28. ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....
29. ПИЛОК Екологія – охорона природи ПИЛОК – сукупність пилкових зерен у насінних рослин. П. багатий на поживні речовини (вуглеводи, білки, мін. солі), які витрачаються під час проростання пилкових зерен; містить ферменти, каротиноїди, вітаміни та ін. біологічно активні речовини, що відіграють важливу роль у заплідненні....
30. САПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи САПРОБІОНТИ, сапроби – організми (перш за все бактерії, водорості, безхребетні), що живуть у водоймах, забруднених орг. речовинами. Завдяки мінералізації орг. речовин С. відіграють важливу роль у самоочищенні води. Залежно від кількості забрудників у довкіллі розрізняють полі-, мезо – і олігосапроби. Видовий склад та чисельність С. є біоіндикаторами ступеня забруднення водойм....