САПРОПЕЛІТИ

Related posts:

1. ГОНІДІЇ Екологія – охорона природи ГОНІДІЇ – 1) клітини зелених або синьо-зелених водоростей, що входять до складу лишайників; 2) одноклітинні фрагменти, що відокремлюються від нитчастих бактерій і служать для розмноження; 3) орган розмноження у вигляді нерухливої клітини в деяких синьо-зелених водоростей; 4) застаріла назва спор водоростей і грибів, що утворюються нестатевим способом і служать для розмноження....
2. ЦВІТІННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ГРУНТУ – інтенсивне розмноження грунт, водоростей на поверхні й у верхньому шарі грунту в періоди підвищеної вологості. Виявляється за зміною його забарвлення. Сприяє збагаченню грунту орг. речовинами азоту, утвореними в результаті азотфіксації деякими видами синьо-зелених водоростей....
3. ГОРМОГОНІЇ Екологія – охорона природи ГОРМОГОНІЇ – багатоклітинні фрагменти, що відокремлюються від нитки або на які розщеплюються нитки синьо-зелених водоростей. За допомогою Г. водорості розмножуються і розселяються....
4. ПІДЦАРСТВО СИНЬОЗЕЛЕНІ ВОДОРОСТІ – ЦАРСТВО ДРОБЯНКИ – НАДЦАРСТВО ПРОКАРІОТИ Довідник з біології РОСЛИНИ НАДЦАРСТВО ПРОКАРІОТИ ЦАРСТВО ДРОБЯНКИ ПІДЦАРСТВО СИНЬОЗЕЛЕНІ ВОДОРОСТІ Синьо-зелені водорості, або ціанеї (Cyanophyta, або Суаnоmycota), широко поширені у всіх середовищах життя й здатні існувати практично в будь-яких умовах: при температурі -83°С в Антарктиді й +85-90°С в гарячих джерелах. Синьо-зелені водорості відносяться до прокаріотів тому, що в них спадковий матеріал не відмежований від […]...
5. ГОЛОГАМІЯ Екологія – охорона природи ГОЛОГАМІЯ – найпростіший тип статевого процесу в одноклітинних рослинних організмів, за якого зливаються не статеві клітини, а особини. Г. спостерігається в окремих зелених водоростей та деяких нижчих грибів....
6. НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних хребетних), які загинули не в один час і в різних місцях....
7. ПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ПЛАНКТОН, біосестон – сукупність організмів (водоростей, найпростіших, деяких ракоподібних, молюсків тощо), які пасивно плавають у товщі води і не здатні до самостійного пересування на значні відстані. Розрізняють фітопланктон та зоопланктон, озерний П. – лімнопланктон та річковий П. – потамопланктон....
8. ОРГАНІЗМИ ТЕРМОФІЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ТЕРМОФІЛЬНІ – види, оптимум життєдіяльності яких приурочений до високих значень т-ри (синьо-зелені водорості, лишайники, насіння і вегетативна маса рослин пустелі, нематоди, кліщі, деякі ракоподібні тощо). Так, представник синьо-зелених – водорість осциляторія трапляється у водах з т-рою 85-93 °С. Температурна межа у тварин дещо нижча (50-58 °С). Див. також Термофіли....
9. ЦВІТІННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ВОДИ – масовий розвиток деяких видів планктонних водоростей у водоймах, що спричинює зміну забарвлення води. “Ц.” в. зумовлене надходженням у середовище орг. речовин, сполук азоту, фосфору, калію (евтрифікація водойм), прогріванням води, що сприяє бурхливому зростанню біомаси водоростей, яка досягає у водосховищах на р. Дніпро від 20 до 100 мг на […]...
10. БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
11. БІОГЕНИ Екологія – охорона природи БІОГЕНИ – 1) речовини (в т. ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 2) речовини, що виникли внаслідок розкладання решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
12. ЦИКЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і зустрічається, напр., у водоростей, у яких відсутнє статеве розмноження (синьо-зелені, криптофітові, евгленові), а також у партеноген. поколінь війчастих та ін. видів […]...
13. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
14. БІОЛІТИ Екологія – охорона природи БІОЛІТИ – гірські породи та мінерали, що складаються переважно з решток тварин і рослин, а також продуктів їхньої життєдіяльності (вугілля, вапняки тощо)....
15. ТАФОНОМІЯ Екологія – охорона природи ТАФОНОМІЯ – галузь палеонтології, що вивчає умови захоронення викопних решток тварин і рослин та закономірності утворення місцезнаходжень цих решток....
16. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ – ті, що починаються з мертвої орг. речовини (решток організмів або продуктів їх життєдіяльності) і продовжуються безпосередньо редуцентами....
17. ВОДОЙМА ГУМІФІКОВАНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ГУМІФІКОВАНА – водойма, вода в якій унаслідок мікробіол. розкладання орг. решток і появи гумінових кислот набула темного забарвлення....
18. ГРЯЗЕЛІКУВАННЯ Екологія – охорона природи ГРЯЗЕЛІКУВАННЯ, пелоїдотерапія – застосування з лік. метою глинистих грязей мін.-орг. походження з високим вмістом мін. солей, а також грязеподібних орг. речовин. Г. застосовують у формі заг. або місцевих грязьових ванн, аплікацій, тампонів....
19. АКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ – процес нагромадження на поверхні Землі, в організмах, на дні прир. і штучних водних басейнів, у відстійниках інж. споруд продуктів ерозії та абразії, води, солей, Орг. решток, різноманітних забрудників внаслідок діяльності вітру, вод, що течуть, льодовиків, вулканів, моря та ін. геол. і біол. чинників....
20. САПРОПЕЛЬ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛЬ – колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер унаслідок перегнивання решток рослин і тварин. С. застосовують як добриво, а також для мін.-вітамінної підгодівлі с.-г. тварин та в грязелікуванні....
21. ТАНАТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ТАНАТОЦЕНОЗ – нагромадження мертвих водяних організмів (захоронення), що поступово перетворюються на осадові породи....
22. РИФИ Екологія – охорона природи РИФИ – пасма підводних і невисоких надводних скель мор. дна на мілководді. Р. утворюються внаслідок розмивання дна і берегів, а також нагромадження скелетів колоніальних коралів (див. Коралові рифи), молюсків, водоростей тощо. Розрізняють Р. бар’єрні, берегові, кільцеподібні (атоли). Р. є багатими у видовому відношенні біоценозами....
23. АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН – нагромадження радіоакт. речовин (РР) компонентами біосфери – атмосферою, гідросферою та верхньою зоною літосфери. Особливо енергійно відбувається в організмах. Кожна А. РР характеризується певними швидкостями перетворень під час обміну речовин та виходу з біол. колообігу, що супроводжується їх акумуляцією в повітрі, воді і грунті. А. РР характеризується коеф. […]...
24. ХЕМОТАКСИС Екологія – охорона природи ХЕМОТАКСИС – рухова реакція одноклітинних організмів або окремих клітин (зооспор, гамет, сперматозоїдів, водоростей тощо) в напрямку хімічного подразника (позитивний X.) або від нього (негативний X.)....
25. ПСАМОН Екологія – охорона природи ПСАМОН – сукупність мешканців піщаних берегів водойм (вище від рівня води); П. складається з діатомових та ін. водоростей, інфузорій, деяких дрібних червів, личинок комах та ін. організмів....
26. НІТРОФІЛ(И) Екологія – охорона природи НІТРОФІЛ(И), азотофільні організми – рослини, особливо вимогливі до підвищеного вмісту азоту в грунті чи воді. До Н. належать рослини пасовищ, зокрема ті, що ростуть на стоянках худоби (напр., борщівник, купир), багато бур’янів (пирій, лобода, амарант тощо), рослини сміттєвих місць (кропива, блекота, лопух тощо) рослини, які оселяються на ліс. вирубках (малина, хаменерій) […]...
27. ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА – маса органічної речовини, яка утворюється в процесі життєдіяльності автотрофних організмів – зелених рослин та хемосинтетиків. Розрізняють П. п. валову та П. п. чисту....
28. МУЛ Екологія – охорона природи МУЛ – 1) дрібнозернисті відклади у водоймах (часточки розміром менші за 0,01 мм становлять, як правило, понад 30 % його маси), що складаються з суміші мін. та орг. речовин, часто з переважанням однієї з них; 2) мор. відклади, що містять 30-50 % дрібних часточок розміром до 0,01 мм. Деякі М. (1, […]...
29. РАДІОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи РАДІОСТІЙКІСТЬ, радіорезистентність – показник стійкості клітин і тканин або організму до дії йонізуючих випромінювань. Характеризується величиною дози йонізуючого випромінювання, яка спричинює загибель певної частини опромінених клітин чи організмів. При дозі опромінення порядку десятих часток Гр гине 50 % найчутливіших клітин, найстійкіші (деякі синьо-зелені водорості і бактерії) витримують опромінення понад 10 тис. […]...
30. ЦІАНОБАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи ЦІАНОБАКТЕРІЇ, синьо-зелені водорості – група фототрофних мікроскопічних і багатоклітинних організмів. Підставою для віднесення цих організмів до бактерій стали подібність в організації їхніх клітин з клітинами ін. бактерій (прокаріотичний тип, наявність спільних специф. сполук – муреїн), подібність їх ген. властивостей. Разом з тим Ц. здійснюють фотосинтез з виділенням кисню (як і всі […]...
31. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію біоіндикацїї і використовується разом з хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води. Відсутність певних видів також може свідчити про забруднення […]...
32. ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД Екологія – охорона природи ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД – поверхневий шар літосфери, гідросфера та нижня частина атмосфери, в межах яких відбувається руйнування первинних геол. порід, перенесення зруйнованого матеріалу і нагромадження геол. відкладів....
33. ГЕРПЕТОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕРПЕТОБІОНТ – вид, який мешкає серед рослинних або ін. орг. решток на поверхні грунту (ліс, лучна підстилка тощо)....
34. АЛЬГІЦИД Екологія – охорона природи АЛЬГІЦИД – хім. сполука, що використовується для знищення водоростей (сульфат міді, діурон)....
35. ГАСТЕРОМІЦЕТИ Екологія – охорона природи ГАСТЕРОМІЦЕТИ – група базидіальних грибів, що живуть у грунті або на відмерлій деревині і здійснюють ефективну деструкцію орг. решток....
36. ГАПЛОСПОРИДІЇ Екологія – охорона природи ГАПЛОСПОРИДІЇ – організми, що належать до найпростіших. Г. паразитують у тканинах деяких тварин та людини....
37. ХІОНОФІТИ Екологія – охорона природи ХІОНОФІТИ – деякі види водоростей, які розвиваються на ущільненому багаторічному снігу або льодових високогір’ях....
38. КОСМІЧНА РОЛЬ ЗЕЛЕНИХ РОСЛИН Екологія – охорона природи КОСМІЧНА РОЛЬ ЗЕЛЕНИХ РОСЛИН – засвоєння зеленими рослинами в ході фотосинтезу енергії сонячного випромінювання й утворення величезної кількості орг. сполук, при споживанні яких ця енергія стає джерелом усіх життєвих процесів тварин і людини на Землі. Величезні запаси цієї енергії використовуються також у формі викопного палива (торф, вугілля, нафта). Крім того, зелені […]...
39. ЛАБЗА Екологія – охорона природи ЛАБЗА, лабзун – плаваючий о. на зарослих оз., придатний для гніздування птахів та формування найпростіших біоценозів....
40. ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ Екологія – охорона природи ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ – прижиттєві і посмертні виділення організмами біол. активних речовин, які відіграють певну роль у виконанні рістрегулювальної, інформ. та ін. функцій в угрупованнях організмів. Багато зелених рослин дуже чутливі до Е., особливо в грунт, середовищі, що викликає грунтовтому і закономірну зміну рослинності з неминучою зміною складу супутнього тваринного світу. Е. є […]...