СЕРБИНОВ Іван Львович

Related posts:

1. КОРАБЛЬОВ Іполит Іванович КОРАБЛЬОВ Іполит Іванович (1871-1951) – автор численних книг із бджільництва. Працюючи сільським учителем, у 20 років почав займатися бджільництвом. Незабаром він вступає до Московського сільськогосподарського інституту, одночасно працює на ізмайлівській пасіці під керівництвом академіка М. М. Кулагіна. Після закінчення інституту (1902 р.) працює на бджільницьких пасіках України фахівцем із бджільництва. Починаючи з 1907 р. він […]...
2. КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБ БДЖІЛ КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБ БДЖІЛ – розподіл хвороб бджіл за певними ознаками для зручнішого й кращого їхнього вивчення. В основі класифікації лежать походження хвороби, місцевість, у якій спостерігаються періодичні спалахи хвороб, сезон або місяць виникнення їх, вік і стать, симптоми, патологоанатомічні зміни. За походженням хвороби бувають заразні й незаразні. Заразні у свою чергу поділяються на інфекційні й […]...
3. ПАНКОВ Микола Гурійович ПАНКОВ Микола Гурійович (1866-1943) – учитель, відомий діяч у сфері бджільництва. П. ще в XIX ст. звернув увагу на важливість викладання бджільництва в сільських школах. Після революції організував курси з бджільництва, пропагуючи його розвиток. П. відомий як автор робіт “Виготовлення штучної вощини”, “Влаштування бджоляників”, “Організація пасічного господарства” тощо....
4. БУТКЕВИЧ Анатолій Степанович БУТКЕВИЧ Анатолій Степанович (д. н. 1859 р., р. с. не встановлений) – відомий бджоляр, видав безліч статей і книг з практичного бджільництва, брав активну участь у конференціях із бджільництва, вважався в Росії одним з основоположників дослідницької справи. Однією з відомих розробок Б. вважаються роє-медяна система утримання бджіл і створення вулика, відомого під назвою вулика Буткевича....
5. КУЛЛАНДА Іларіон Семенович КУЛЛАНДА Іларіон Семенович (1848-1922) – відомий педагог, винахідник “золотого” вулика, виготовленого із соломи, і пропагандист раціонального бджільництва, автор декількох книг із бджільництва. К. тридцять років завідував зразковою пасікою пензенського училища садівництва. Був учасником практично всіх з’їздів із бджільництва....
6. БУТЛЕРОВ Олександр Михайлович БУТЛЕРОВ Олександр Михайлович (1828-1886) – знаменитий учений-хімік, активний діяч російського бджільництва в 1870-1880-х рр. Величезну увагу вчений приділяв вивченню порід бджіл і першим звернув увагу на кавказьких бджіл. Будучи президентом Вільного економічного товариства, домігся відкриття двох шкіл з бджільництва (у Пензі й Тверській губернії), які незабаром стали широко відомими. Б. сконструював вулик власної системи, видав […]...
7. КУЛАГІН Микола Михайлович КУЛАГІН Микола Михайлович (1859-1940) – відомий учений-зоолог, фахівець із бджільництва, видатний діяч. Будучи студентом фізико-математичного факультету Московського університету, К. зацікавився бджолами. З 1902 р. він прийняв пропозицію редагувати журнал “Російський бджільницький листок”, заснований академіком Бутлеровим. Після революції він організував у Московському університеті кафедру й лабораторію з ентомології. Наукова та громадська діяльність К. була неймовірно багатогранною. […]...
8. ПАТОГЕННІ МІКРООРГАНІЗМИ ПАТОГЕННІ МІКРООРГАНІЗМИ – хвороботворні мікроби, які викликають хвороби людини, комах і рослин. П. м. у результаті еволюційного розвитку пристосувалися до існування в тканинах живих організмів. У всіх рослин, тварин і людей є свої хвороботворні мікроби. Свої П. м. (бактерії, гриби й т. п.) є також у бджіл. П. м. здатні придушувати імунітет живого організму. Розвиваючись […]...
9. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
10. ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – буває природною або вимушеною. Загибель бджіл викликають заразні й незаразні хвороби, а також несприятливі умови утримання, що можуть призводити до масових втрат бджолосімей. Відхід бджіл у зимовий час залежить від ступеня їхньої зношеності за осінньо-зимовий період. Наприклад, якщо бджоли в осінній період переробляли цукровий сироп, призначений їм для зимівлі, це означає, […]...
11. ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович (1832-1901) – відомий бджоляр, військовий лікар, який широко використовував для лікування ревматизму й інших захворювань методи бджолоужалення. Л. рекомендував бджолярам для боротьби з гнильцем переганяти хворі сім’ї в нові вулики зі штучною вощиною, для виведення на пасіці продуктивних маток утримувати на пасіці племінних трутнів і маток. Л. розробив проект організації бджоло-квіткового конвеєра....
12. ІВАН-ЧАЙ ІВАН-ЧАЙ – відомі кілька його видів: волосистий, гірський, болотний, вузьколисний та ін. Всі вони є прекрасними медоносами І.-ч. – це багаторічна трав’яниста рослина, висота якої досягає 150 см, іноді й людського зросту. У дикому вигляді досить часто зустрічається в сирих тінистих місцях, на лісових узліссях, на гарах, іноді на торфовищах, але може рости й на […]...
13. КУЛЕШОВ Павло Миколайович КУЛЕШОВ Павло Миколайович (1854-1936) – відомий учений-зоотехнік і діяч в області бджільництва, професор і керівник навчальної пасіки Сільськогосподарської академії імені Тімірязєва, з його ініціативи при академії був організований музей бджільництва. К. переклав російською мовою книгу відомого англійського бджоляра Кована “Медоносна бджола”, опублікував у журналі ” Вісник російського сільського господарства ” статтю “Замітки про новітні системи […]...
14. БІОВЕТИН БІОВЕТИН – антибіотик, дрібний кристалічний порошок темно-жовтого кольору. У воді не розчиняється. До складу препарату входить 25 % біоміцину. Випускається в герметично закритих флаконах. Використовується при захворюванні й для профілактики захворювань бджіл на гнилець. У бджільництві Б. використовується для запилення стільників і бджіл у розрахунку 1-2 г препарати на рамку, тричі через кожні 5-7 днів. […]...
15. ПАТОЛОГІЯ ПАТОЛОГІЯ – наука, що вивчає хвороби, хворобливі процеси та стани в живому організмі. П. медоносної бджоли розглядає розвиток порушень діяльності й улаштування бджолиної сім’ї загалом й окремих її особин під впливом хвороби. При захворюванні в бджолиній сім’ї виникають порушення терморегуляції, сигналізації, гормональних зв’язків, захисних функцій, порядку вигодовування розплоду, будівництва гнізда, поводження бджіл і матки. В […]...
16. Бджільництво – ТВАРИННИЦТВО МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.10. ТВАРИННИЦТВО 4.11.5. Бджільництво Відомо, що бджільництвом людство почало займатися ще за 2400 років до н. е. Спочатку людина збирала мед у гніздах диких бджіл, які вони влаштовували у дуплах дерев і щілинах між скелями, а згодом людина почала створювати для бджіл штучні гнізда – борть. Цей промисел […]...
17. ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Заразні хвороби у своєму розвитку проходять такі стадії: інкубаційний (прихований) період, що переходить у продромальний (із проявом перших ознак хвороби), потім у період розвитку хвороби й період її вгасання. Будь-яка хвора бджола є джерелом захворювання всієї бджолиної сім’ї, чи то інфекційна, чи то інвазійна хвороба. Усі заразні хвороби мають свій інкубаційний період. У […]...
18. ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – заразні або паразитарні хвороби, їх викликають одноклітинні (найпростіші) й багатоклітинні (членистоногі) організми тваринного походження. І. х. б. мають епізоотичний характер і передаються від інвазованих сімей до здорових, але поширюються значно повільніше, ніж інфекційні хвороби. Найпростіші – мікроскопічні одноклітинні тваринні організми. їхніми органами руху є джгутики й війки. Харчуються вони через ротові […]...
19. ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – відбувається внаслідок старіння та зношування бджіл, несприятливої погоди й знищення бджіл їхніми ворогами (птахами, комахами тощо). Можуть виникнути хвороби, що викликають масову загибель бджіл і призводять до передчасного ослаблення сімей. Швидше зношуються й гинуть бджоли слабких сімей, де кожна бджола виконує більшу кількість роботи, ніж у сильній сім’ї, де ця ж […]...
20. МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА – один з найважливіших факторів розвитку продуктивного бджільництва. К. б. для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах виростають у різних співвідношеннях. Чудовою К. б. для бджіл є сільськогосподарські угіддя, на яких висівають медоносні культури. Для одержання високих медозборів бджолярі повинні, виходячи з місцевих умов, […]...
21. РИЧКОВ Петро Іванович РИЧКОВ Петро Іванович (1712-1777) – видатний історик, людина, яка першою у Росії почала вивчати бджільництво й публікувати статті про бджіл (до нього друкувалися тільки іноземні роботи, перекладені російською мовою). 1767 року в “Працях Вільного економічного товариства” була опублікована його стаття “Про утримання бджіл”, що її вважають першою оригінальною роботою з бджільництва....
22. ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД ПРИ ЗАХВОРЮВАННІ ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД ПРИ ЗАХВОРЮВАННІ – період прихованого перебігу хвороби, проміжок між моментом зараження й появою перших ознак хвороби. І. п. буває тільки при інфекційних захворюваннях. Після І. п. типова картина захворювання виявляється або відразу, або має повільний характер, зі стертими ознаками хвороби. Розвиток інфекції залежить від виду мікроба, його кількості й вірулентності (здатності жити й […]...
23. НЕКТАРНИК НЕКТАРНИК – особливі нектароносні залози або тканини рослини, що виділяють солодку цукристу речовину – нектар. За своєю будовою Н. дводольних рослин бувають у вигляді невеликих заглиблень, медяних ямок, чаш, що знаходяться всередині шпорки, або у вигляді довгого, різноманітно вигнутого виросту. В однодольних рослин Н. морфологічно не виражені, нектаровиділенням “займаються” самі клітини шкірочки й клітини, розташовані […]...
24. ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ ІНФЕКЦІЇ ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ ІНФЕКЦІЇ різні й залежать від джерела хвороби й імунітету. Будь-яка хвора бджола є джерелом захворювання всієї бджолиної сім’ї, чи то інфекційна, чи інвазійна хвороба. Усі заразні хвороби мають інкубаційний (прихований) період перебігу. До цього періоду входить момент проникнення збудника хвороби в організм бджоли або личинки до прояву клінічних ознак хвороби. Деякі збудники хвороби […]...
25. БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК – спеціалізоване пасічне господарство, основним завданням якого є розведення плодових маток і племінних відводків для поліпшення складу бджолиних сімей у пасічних господарствах. У Б. систематично займаються вдосконаленням племінних і продуктивних якостей бджіл, виводять нові лінії бджоломаток зі стійкою спадковістю й після перевірки потомства, отриманого від них, розмножують маток цієї лінії на інших пасіках. Б. […]...
26. ФРИШ Карл ФРИШ Карл (1886 р.) – відомий німецький учений, дослідник бджолиної сім’ї, який розшифрував “мову” бджіл. 1959 року Ф. у Парижі була вручена премія Калінга, яка щорічно присуджується авторові твору, який сприяв поглибленню наукових знань в області біології. Його книга “Із життя бджіл” перевидавалася в багатьох країнах і користується попитом і зараз. Ф. досліджував способи орієнтації […]...
27. ЖОСТІР ЖОСТІР – росте близько 15 видів рослини, з яких медоносне значення мають тільки кілька видів. Найцікавіший для бджільництва Ж. проносний. Це чагарник або невелике деревце родини крушинових. Розповсюджений у чорноземних і степових районах. Росте на узліссях і схилах, у розріджених лісах і річкових долинах. Рослина досягає 1,5-5 м заввишки, рідше 8 м. Гілки численні, супротивні, […]...
28. НАСОНОВ Микола Вікторович НАСОНОВ Микола Вікторович (1855-1939) – відомий зоолог, професор Московського й Варшавського університетів, академік, дослідник комах, особливо медоносних бджіл. Н. відкрив у бджіл ароматичну залозу, яку назвали залозою Насонова. Крім того, він опублікував близько 150 наукових праць, з яких близько 20 присвячені бджолам, де особлива увага приділена їхньому розвитку й анатомічній будові. Він відомий і як […]...
29. ПЕРЕХРЕСНЕ ЗАПИЛЕННЯ ПЕРЕХРЕСНЕ ЗАПИЛЕННЯ – перенесення пилку з тичинок однієї рослини на рильце маточки іншої. У ході тривалого еволюційного розвитку вийшло, що тичинки й маточки на одній квітці рослини дозрівають неодночасно, внаслідок чого й стає можливим П. з. Рослини з одностатевими квітками запилюють тільки перехресним способом. Серед перехреснозапильних рослин виділяють комахозапильні й вітрозапильні. Пилок переносять на своєму […]...
30. Вернадський Іван Васильович Вернадський Іван Васильович (1821 – 1884) – відомий український економіст. Батько В. І. Вернадського. Обгрунтував положення про те, що до аналізу потреб слід включати все суспільство й окрему людину (колективні потреби на той час були нерозвинені). Водночас у своїй магістерській дисертації “Теорія потреб” він дав аналіз національних і регіональних потреб. Дотримувався поширеної нині у західній […]...
31. КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ – комахи, які, подібно до бджіл, переносять на своєму тільці пилок із тичинок квіток на рильце маточки перехреснозапильних рослин. До К.-з. належать медоносні бджоли, самотні дикі бджоли, оси, джмелі, жуки, мухи й різні дрібні комахи. Після медоносних бджіл основними К.-з. вважаються джмелі, тому що саме вони завдяки будові хоботка здатні запилювати червону конюшину, яка […]...
32. ЛЕВИЦЬКИЙ Казимир ЛЕВИЦЬКИЙ Казимир (1847-1902) – відомий польський бджоляр, винахідник вулика, що був названий його іменем і набув широкого розповсюдження як на батьківщині бджоляра, так і в Росії. У Варшаві він організував музей бджільництва. Книга Л. “Бджільництво” витримала п’ять видань....
33. ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – групи інфекційних хвороб, збудниками яких є цвілеві гриби. Гриби – група рослинних організмів, у якій налічується понад 70 тис. видів. Одні гриби можуть паразитувати в живих тканинах рослин і тварин, інші – харчуватися за рахунок мертвих органічних субстратів. Хвороби, викликані грибами, називаються мікозами. Цвілеві гриби мають дуже активні ферменти, що здатні […]...
34. КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА – сукупність медоносної й пилконосної рослинності, що є джерелом кормів бджіл і товарної продукції пасік. Кормовою базою для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах ростуть у різних співвідношеннях. К. б. можуть складати різноманітні медоносні рослини, різні за місцем виростання або видом. Медоноси лісових угідь. […]...
35. ДАДАН Шарль ДАДАН Шарль (1817-1902) – відомий бджоляр, народився у Франції, але 1863 року емігрував із родиною до Америки й почав займатися бджільництвом. Всім бджолярам Д. відомий як творець вулика, що протягом певного часу широко використовувався на аматорських пасіках під назвою вулика Дадана-Блатта. Д. одного разу підрахував, що якісна матка може відкласти за добу 3 тисячі яєць. […]...
36. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
37. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...
38. ІВАН ФЕДОРОВ, ПЕРШОДРУКАР УКРАЇНИ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІІ Культурні процеси напередодні і в добу козаччини ІВАН ФЕДОРОВ – ПЕРШОДРУКАР УКРАЇНИ Іван Федоров (1510-1583) – засновник книгодрукування в Росії та Україні. За окремими даними, навчався у Краківському університеті, де одержав ступінь бакалавра. Свою діяльність розпочав разом з П. Мстиславцем у 1563 р. у Москві, де видрукував першу датовану російську […]...
39. УМОВИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИНИКНЕННЯ ХВОРОБ УМОВИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИНИКНЕННЯ ХВОРОБ. Хвороби бджіл можуть бути викликані несприятливими зовнішніми факторами: механічними (ушкодження матки та бджіл при огляді, перевезенні сімей або при проходженні бджолами через вузький льоток або гострі краї обмежувальної решітки), термічними (перегрів, переохолодження гнізда, запарювання в літній період), хімічними (збір отрутного нектару й пилку, згодовування цукру з домішками кухонної солі […]...
40. ПАРАЗИТИ БДЖІЛ ПАРАЗИТИ БДЖІЛ – до них належать тваринні або рослинні організми, які, харчуючись за рахунок бджіл, завдають їм великої шкоди. До шкідників бджіл належать деякі кліщі, комахи, гризуни й птахи, які порушують кормову базу бджіл, ушкоджують або знищують мед, пергу, віск, дерев’яні частини вулика. П. можуть бути тимчасовими й постійними. Вони, у свою чергу, поділяються на […]...