Головна ⇒ 📌Історія ⇒ Середньовічне європейське суспільство

Середньовічне європейське суспільство

Розділ 2 Середньовічний світ Західної Європи

& 9. Середньовічне європейське суспільство

1. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ НОВОЇ СТРУКТУРИ СУСПІЛЬСТВА

Установіть і випишіть причини утворення станів середньовічного суспільства.

Нові європейські держави, що сформувалися після Великого переселення народів, зазвичай воювали між собою. Тому правителі були зацікавлені в постійному війську, що складалося з людей, для яких військова справа ставала професією. Аби створити регулярну армію, королі за виконання людиною військової чи іншої служби

надавали їй наділ землі разом із селянами, які на ній жили та працювали. Спочатку такі володіння були тимчасовими, лише на період несення служби, але поступово перетворювалися на спадкові. Такий наділ став називатися феодом, а його власник – феодалом або сеньйором.

Феод – спадкове земельне володіння, яке надавалося людині за несення військової або придворної служби.

Церква та монастирі теж ставали феодалами. Так поступово із землевласників формувалася панівна частина суспільства.

Від слова “феод” виникло поняття феодалізм, яке використовують для характеристики суспільних відносин Середньовіччя.

Феодалізм

– суспільний устрій Середньовіччя, основою якого є власність феодалів на землю та працю селян; характеризується особливими феодальними відносинами між різними верствами населення.

Протягом раннього Середньовіччя формувалося нове феодальне суспільство, його структура2 та відносини між верствами населення. Суспільство розділилося на три стани.

Середньовічні богослови, намагаючись обгрунтувати новий устрій, стверджували, що суспільство розділено на три стани Богом, який визначив місце кожної людини в одному з них.

2 Структура (від латинського) – внутрішня будова чогось. Структура суспільства – наявність у ньому відмінних за правами, майновим становищем та іншими ознаками груп людей.

Спираючись на документ, визначте, на які стани поділялося середньовічне суспільство. Як у документі пояснюється необхідність трьох станів? Що передбачає належність до певного стану?

ЄПИСКОП АДАЛЬБЕРОН ЛАНСЬКИЙ (XI ст.) ПРО ТРИ СТАНИ

Так дім Божий (суспільство) поділяється на три частини: одні моляться, другі воюють, треті працюють. Один стан – воїни, покровителі церкви й захисники народу, всіх без винятку, і сильних, і слабких… Другий стан – селяни; ці нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці. Усім – грошима, одягом, харчами – забезпечують вони увесь світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян… Три… частини не потерпають від своєї відокремленості: послуги, які надаються одній з них, створюють умови для праці двох інших; у свою чергу, кожна частина піклується про ціле.

Священик, рицар, простолюдин (французька книжкова ілюстрація XIII ст.)

Більшість істориків вважає, що феодальне суспільство в цілому склалося до XI ст.

2. ТРИ СТАНИ ФЕОДАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

Об’єднайтесь у “трійки”. Кожен з учасників групи має прочитати фрагмент тексту, розглянути ілюстрації з характеристикою одного зі станів середньовічного суспільства і виконати завдання до них та подумати над такими запитаннями. Якою була роль цього стану в суспільстві? З кого він складався? Яким було щоденне життя представників цього стану?

Після завершення роботи поділіться її результатами зі своєю групою, а потім – із класом.

Духовенство

Усе життя середньовічної людини було пов’язане з церквою, тому, зрозуміло, найвпливовішими в Середньовіччі були діячі церкви. Священики відрізнялися від інших християн – мирян. Вони звільнялися від служби в армії й не підпорядковувалися ніякому суду, крім церковного.

Духовенство не платило податків, натомість миряни сплачували церковну десятину.

В епоху Середньовіччя духовенство розділилося на біле і чорне. Білими називали священиків, які не давали монашеської обітниці й несли службу серед людей – у миру. Чорне духовенство – монахи – жили в монастирях. Слово монах (чернець) означає “одинак”, і вони справді намагались усамітнитися від інших людей. Ченці багато працювали, забезпечуючи себе всім необхідним, невтомно молилися, навчали людей і переписували книги. Великі монастирі на сході Європи називалися лаврами, а на заході – абатствами.

Церковна десятина – десята частина від прибутків, яку сплачувало церкві населення країни.

Доберіть у тексті слова, які можуть слугувати підписами до ілюстрацій.

1. Абатство (середньовічна мініатюра) 2. Руїни абатства XII ст. у Шотландії (сучасне фото) 3. Діяння монахів (фреска з капели Караччоло-дель-Соле, Італія) 4. Св. Бернард (мініатюра XIIст.)

Воїни-феодали

В умовах постійних війн важливе місце належало воїнам-феодалам, які могли захистити себе та інших.

Вони володіли більшою частиною земельних угідь. Це давало їм багатство, владу та престиж. Серед найбільш вельможних і багатих феодалів був король.

Поступово всередині стану феодалів склалися особливі відносини, які дістали назву васалітет. За службу одні феодали – сеньйори – надавали земельні володіння іншим – васалам.

Перш ніж отримати феод, васал визнавав себе “людиною сеньйора” й давав клятву вірності, що ніколи не зрадить свого покровителя. У документах, наприклад, говориться: “Якщо сеньйор буде битися у відкритому бою, а васал залишить його не мертвого або смертельно пораненого, то васал позбавляється феоду”.

Кожен феодал міг одночасно й сам бути васалом, якщо над ним стояв його сеньйор. Цікаво, що й король міг бути васалом, наприклад, папи римського, і навіть іншого короля.

Церемонія васальної клятви (середньовічна мініатюра)

Користуючись схемою, назвіть пари: сеньйор – васал.

Водночас у багатьох країнах існував закон: “Васал мого васала – не мій васал”. Це означало, що кожен феодал у разі потреби міг розраховувати лише на своїх воїнів. Під час захисту земель від численних завойовників вони були зобов’язані приєднатись до сеньйора та привести із собою загін під його командування.

Селянство

Найчисленнішим станом середньовічного суспільства були селяни. За звичаєм, ще в ранньому Середньовіччі, селяни надавали продовольство та все необхідне тим родичам, які захищали їх під час війни. У неспокійні часи необхідність захисту спонукала селян звертатися до сильного сусіда, наприклад, сеньйора чи монастиря. Натомість вони були змушені визнавати себе залежними, тобто відмовлятися від власності на землю й від особистої свободи на користь свого покровителя. Так поступово виникали залежність і певні обов’язки селян стосовно покровителів. Інколи селяни втрачали свободу через борги, провину або під примусом феодала.

За користування землею, лісами, луками, ріками селяни відбували феодальні повинності, тобто виконували примусові обов’язки. Основними з них були панщина й оброк. Панщиною називались безоплатні роботи селян у господарстві феодала. Вони обробляли панське поле й будували помешкання, лагодили мости й чистили ставки та ще багато іншого. Крім того, селяни віддавали феодалу оброк – частину продуктів свого господарства: зерно, худобу, птицю, яйця, сало, мед, а також виготовлені ними вироби: полотно, посуд тощо. Отже, власність феодала на землю та працю селян стала однією з найважливіших складових феодалізму.

Роздивіться ілюстрацію середньовічних художників братів Лімбургів і поясніть, чому, на вашу думку, вона ілюструє статтю про феодалізм в англомовній версії Вікіпедії.

Брати Лімбурги. Березень (сторінка із середньовічного календаря)

3. РОЛЬ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ У СТАНОВЛЕННІ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

Як впливала християнська церква на життя середньовічної людини?

Людина, яка присвячувала себе Богу, ставала частиною великої спільноти – духовенства, діяльність якого стосувалась усіх сторін середньовічного життя. Саме священнослужителі обгрунтували ідею трьох станів і всіляко її підтримували.

Головним завданням священиків було здійснення богослужіння: вони хрестили та сповідали людей, благословляли їх на працю й боротьбу, вінчали на престол правителів та освячували їхні діяння. За традицією, храми мали бути постійно відкритими, а вогонь у світильниках – не згасати. Повсякдення не обходилося без церковного дзвона, який був головним часовим орієнтиром, сповіщаючи про початок торгівлі

Та закриття ринку, про свята й війни, про інші важливі події в житті людей.

Верхівка католицького духовенства – папа та єпископи, а також монастирі мали великі земельні володіння, десятки сіл і навіть міст, тому їх називали церковними феодалами. Не дивно, що вони зосередили у своїх руках значну владу. Духовенство втручалось у політичні справи всіх підпорядкованих йому країн, вирішуючи, хто саме з монархів має посісти престол, із ким узяти шлюб, на які території претендувати.

На основі ілюстрацій прокоментуйте, яку роль у зображених подіях відіграє духовенство. Як у картинах середньовічних художників простежується ставлення суспільства до духовенства?

1. Сандро Боттічеллі. Святий Августин (близько 1480 р.) 2. Король Св. Людовік вирушає у Хрестовий похід (середньовічна мініатюра) 3. Шлюб монархів (середньовічна мініатюра)

До середини XI ст. християнська церква була єдиною. Проте в 1054 р. вона розділилася на католицьку, на чолі з папою римським зі столицею в Римі, і православну, з центром у Константинополі, очолювану патріархом. Тож протистояння двох церков стало причиною багатьох конфліктів серед віруючих.

1. Що таке феод і хто такі феодали?

2. Що таке панщина та оброк?

3. Яке місце посідала християнська церква в житті середньовічного суспільства? Свою думку поясніть.

4. Як і чому вільні селяни поступово перетворювалися на залежних?

5. Обговоріть, чому ідея трьох станів була популярною й після доби Середньовіччя.

6. Історики пишуть: “В епоху Середньовіччя всі члени суспільства, від короля до селянина, були пов’язані між собою відносинами залежності. Однак міра та способи залежності селян і феодалів були абсолютно різними”. Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? Чому? Поясніть свою думку.

1. Складіть схему “Три стани середньовічного суспільства”.

2. Виберіть із наведених варіантів визначення для кожного з термінів:

1) феодалізм; 2) феод; 3) феодал; 4) панщина; 5) оброк.

Варіанти відповідей:

А земля, надана королем чи сеньйором у спадкове володіння як плата за службу

Б усі безоплатні роботи селян у господарстві феодала, примусові обов’язки селян стосовно феодалів В податок продуктами чи грошима, що його стягували феодали із селян

Г суспільний устрій середньовічної Європи, основою якого є власність феодала на землю та працю селян

Д власник феоду

ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Як обирають папу римського

У XIII ст. була започаткована традиція обрання нового папи римського. Усіх кардиналів, які брали участь у виборах, на час обрання папи закривали на ключ – звідси походить назва – конклав {від латинського conclave – “закрита кімната, під ключем”). Щодня кардинали таємно голосували не більше двох разів. Якщо протягом трьох днів голосувань кардинали не могли порозумітися, то робилась одноденна перерва на молитву. Після кожного голосування люди могли дізнатися, чи обрали нового папу, за допомогою… диму. Щоразу, коли спалювали картки для голосування, йшов дим. Чорний означав, що папу ще не обрали, а білий приносив радісну звістку про те, що в католиків з’явився новий церковний очільник. Середньовічні традиції обрання папи римського значною мірою збереглися й до наших днів.

ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1) Повторіть, хто такі феодали, яке місце вони посідали в суспільстві, чому селяни ставали від них залежними.

2) Пригадайте, що таке герб і які герби ви знаєте.

Позитивні чинники

Негативні чинники