Середовище існування та його чинники
Розділ V. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
УРОК 61
Тема. Середовище існування та його чинники
Мета. Розширити і поглибити знання про середовища існування рослин та їхні чинники.
Основні поняття і терміни: наземно-повітряне, водне середовища існування, грунт, організми інших істот як середовище існування, вологість, температурний режим, освітленість.
Обладнання: зображення організмів, які мешкають у різних середовищах існування (кактуси, верблюжа колючка, рослини півночі, дерева, трави, кущі нашої зони, прибережні, вільно плаваючі
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій).
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Структура уроку
Етапи уроку | Час, хв. |
1. Організаційний момент. | 2 |
2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. | 3 |
3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу. | 20 |
4. | 15 |
5. Підсумки уроку, аргументація оцінок. | 3 |
6. Домашнє завдання. | 2 |
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Підготовча бесіда. Пригадайте з курсу “Природознавство” та попередніх уроків, які є середовища існування. Наведіть приклади організмів, які населяють кожне середовище.
Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо, якими факторами характеризується кожне середовище існування.
План
1. Характеристика наземно-повітряного середовища.
2. Водне середовище існування і його чинники.
3. Грунт.
4. Організм як середовище існування.
3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Як ви знаєте, живі організми населяють чотири основні середовища існування: наземно-повітряне, водне, грунт, а також організми інших істот.
Характеристика наземно-повітряного середовища
Наземно-повітряне середовище найрізноманітніше за своїми умовами. Провідна роль серед факторів неживої природи тут належить освітленості, температурі, вологості, газовому складу атмосфери.
Освітленість. У спектрі сонячного проміння виділяють три ділянки, які розрізняються за своєю біологічною дією: ультрафіолетову, видиму та інфрачервону.
Для життєдіяльності рослин визначальне значення мають видимі промені. Саме завдяки їм у рослин відбувається процес фотосинтезу. Пригадайте, що таке фотосинтез і яке його значення. Ультрафіолетове проміння згубно діє на все живе, у тому числі й на рослини. Але цю частину сонячних променів поглинає озоновий шар атмосфери. Інфрачервоні промені є джерелом теплової енергії, вони нагрівають живі істоти.
Температура навколишнього середовища відіграє винятково важливу роль у житті організмів, бо впливає на температуру їхнього тіла. У свою чергу, вона визначає швидкість реакцій обміну речовин: низькі температури їх гальмують, але надто високі можуть спричинити порушення структури особливих речовин – білків, які мають головне значення для життя будь-якого організму.
Для більшості організмів оптимальні значення температури перебувають у досить вузьких межах – +10… +30 °С. Але в неактивному стані (анабіозі тощо) живі істоти здатні витримувати значно ширший діапазон температур (від -200 до +100 °С).
Вода має винятково важливе значення для життя рослин і тварин. Саме у воді відбуваються усі процеси клітини, тканин і організму, вода регулює температуру тіла та виконує багато інших функцій. У процесі пристосування до існування в наземно-повітряному середовищі організми “навчилися” економно споживати вологу й підтримувати її вміст на сталому рівні.
Так, у вищих рослин посушливих місцезростань коренева система або здатна проникати на значну глибину (сосна звичайна, верблюжа колючка), що дає змогу використовувати підгрунтові води, або ж добре розгалужена у поверхневих шарах грунту (кактуси), що забезпечує ефективне вбирання вологи зі значної площі під час короткочасних дощів. У них зменшується площа листкових пластинок, потовщується покрив, зменшується кількість продихів, часто листки видозмінюються на голки, лусочки тощо, а функцію фотосинтезу бере на себе зелене стебло (кактуси, верблюжа колючка). Деякі багаторічні рослини здатні накопичувати вологу в листках (алое, молодило) або стеблах (кактуси) і потім її економно витрачати (є кактуси, здатні запасати до 3 т води). Багаторічні трав’яні рослини переживають посушливий період у вигляді підземних видозмінених нагонів (кореневищ, цибулин), тоді як їхня надземна частина відмирає. Дерева і кущі зменшують випаровування в посушливий період, скидаючи листя.
Повітря. Головними складовими нижніх шарів атмосфери є кисень (близько 21%), вуглекислий газ (приблизно 0,03%) та азот (майже 78%).
Кисень потрібен організмам для забезпечення енергією. Підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері гальмує процеси дихання, але сприяє інтенсифікації фотосинтезу. Крім того, вуглекислий газ має значну теплоємність і підвищує температуру атмосфери (парниковий ефект).
У повітря разом із викидами промислових підприємств та автотранспорту потрапляють різні домішки: метан, сірководень, аміак, оксиди Сульфуру та Нітрогену, частки пилу тощо, які негативно впливають на життєдіяльність організмів, насамперед зелених рослин.
Водне середовище існування і його чинники
Пригадайте, які організми мають водне середовище життя. Які пристосування мають тварини? Як рослини пристосувалися до життя у воді?
Водне середовище існування за своїми умовами значно відрізняється від наземно-повітряного. Вода має високу густину, менший уміст кисню, значні перепади тиску. Крім того, різні типи водойм відрізняються за концентрацією солей, швидкістю течій тощо.
Висока питома теплоємність водойм зумовлює значно менші коливання температури у поверхневих шарах води порівняно з повітрям (річна амплітуда температур у поверхневих шарах океану не перевищує 10-15 °С, а на великих глибинах температура взагалі стала – від – 1,5 до -2 °С), але різні типи водойм значно відрізняються за температурним режимом.
Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини. Як правило, на глибинах понад 150-250 м фотосинтезуючі водорості існувати не можуть. На глибину проникнення світла також впливають пора року, прозорість води тощо (демонстрування малюнків прибережних, вільно-плаваючих і занурених рослин).
На глибину понад 1 500 м світло не проникає взагалі.
Грунт
Пригадайте з природознавства 5-го класу, що таке грунт. Які пристосування мають тварини для життя в грунті?
Грунт – це верхній родючий шар літосфери (твердої оболонки Землі), утворений внаслідок життєдіяльності різних організмів. Грунт – це система порожнин, розміри яких залежать від діаметра механічних часток, що його складають. Ці порожнини заповнені водою або повітрям. Завдяки наявності вологи у грунті умови існування в ньому дрібних організмів наближаються до умов існування у водоймах. Вологість у нього завжди вища, ніж повітря, і тому різноманітні організми можуть легше переживати там посушливий період.
Іншою характерною рисою грунту як середовища існування є порівняно невелика амплітуда добових і річних коливань температур (на глибинах понад 2 м сезонні коливання температури майже не відчуваються). Це дає можливість наземним організмам мігрувати в товщу грунту і там переживати в активному чи неактивному стані період низьких або підвищених температур. У грунті є значні запаси органічних речовин, що створює кормову базу для різноманітних організмів.
Більшість мешканців грунту потребує підвищеної вологості, що пов’язано із характером живлення або особливостями будови їхніх покривів.
Різноманітність умов існування зумовлює багатий видовий склад мешканців грунту. В грунті розміщені кореневі системи, ризоїди, видозмінені пагони вищих рослин. На поверхні та у верхніх шарах грунту мешкають водорості (зелені, жовто-зелені, діатомові), гриби, лишайники, ціанобактерії.
Організм як середовище існування
Назвіть організми, що мають організмові середовища життя. Який тип живлення характерний для більшості організмів?
Організм як середовище існування за своїми властивостями істотно відрізняється від інших. Так, якщо на організми, які живуть на поверхні інших істот, впливають різні чинники довкілля, то на ті, що мешкають усередині організму хазяїна, ці чинники діють лише опосередковано. В ролі хазяїв можуть бути будь-які організми – від бактерій до квіткових рослин і ссавців. Прикладами бактерій-паразитів є велика кількість хвороботворних бактерій. Рослини-паразити і напівпаразити – це омела, повитиця.
4. Узагальнення і систематизація вивченого.
1. Контрольно-оцінна бесіда: Які вам відомі середовища існування живих організмів? В якому середовищі спостерігається найбільший видовий склад організмів? Як ви думаєте, чим це пояснюється?
2. Виконання завдань практикуму.
А) Опираючись на матеріал підручника, заповніть таблицю:
Характеристика середовищ існування організмів
Середовище існування | Особливості (склад повітря, кількість вологи, коливання температури) | Приклади організмів, які існують в цьому середовищі |
Наземно-повітряне | ||
Водне | ||
Грунт | ||
Організм |
Б) Дайте відповідь на запитання і заповніть таблицю (за наявності часу).
Де, на вашу думку, можуть мешкати представники царств Дроб’янки, Гриби, Рослини, Тварини? Наведіть чотири приклади організмів кожного царства, які б довели, що представники одного царства можуть мешкати у різних середовищах.
Царства | Представники царств | Середовище існування |
Дроб’янки Гриби Рослини Тварини |
В) З’єднайте лініями організм, царство, до якого він належить, і відповідне середовище існування.
Дроб’янки Гриби Рослини Тварини | Омела Бульбочкові бактерії Рак Бактерії, що допомагають травленню Ряска Цвіль Лишайники Окунь Пукцинія (спричиняє іржавість) Ламінарія Воші Туберкульозна паличка Трутовик Мох | Наземно-повітряне Водне Грунтове Організм |
5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
6. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...