ШАМПУНЬ(І)

Related posts:

1. СВИНЕЦЬ Екологія – охорона природи СВИНЕЦЬ – важкий метал. У природі трапляється повсюдно, але не є життєво необхідним. За останні десятиліття рівень конц. його в довкіллі підвищується внаслідок антроп. навантажень., що становить особливу загрозу для ще ненароджених та малих дітей. У середньому за добу організм людини поглинає 26-42 мкг С. Близько 90 % заг. кількості С. […]...
2. ДІОКСАН Екологія – охорона природи ДІОКСАН – циклічний етер (простий ефір). Безбарвна легкозаймиста летка рідина з ефірним запахом, змішується з водою і більшістю орг. розчинників, токс. Застосовують Д. як розчинник ацетилцелюлози, смол, каучуків, мін. масел, олій тощо....
3. ТОКСИЧНІСТЬ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ – отруйна здатність газових викидів, що визначається конц. наявних у них шкідливих речовин....
4. ТОКСИЧНІСТЬ ПРОДУКТІВ ЗГОРЯННЯ Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПРОДУКТІВ ЗГОРЯННЯ – отруйна здатність вихлопних газів, які містять оксиди азоту, сірки, вуглецю тощо. Нижніх безпечних для здоров’я людини порогів конц. цих речовин практично не існує....
5. АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН – нагромадження радіоакт. речовин (РР) компонентами біосфери – атмосферою, гідросферою та верхньою зоною літосфери. Особливо енергійно відбувається в організмах. Кожна А. РР характеризується певними швидкостями перетворень під час обміну речовин та виходу з біол. колообігу, що супроводжується їх акумуляцією в повітрі, воді і грунті. А. РР характеризується коеф. […]...
6. ТРИХЛОРЕТАН Екологія – охорона природи ТРИХЛОРЕТАН, метилхлороформ – хім. сполука групи хлоретанів, використовується в техніці, переважно як розчинник. Конц. Т. 2000 часток/млн спричинює у людини наркотичний стан, який минає приблизно за 5 хв. Т. може викликати депресію. В процесі метаболізму в організмі людини Т. змінюється незначно. Порівняно з ін. хлорованими вуглеводнями Т. вважається слаботокс. Однак в […]...
7. ЙОНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЙОНІЗАЦІЯ – утворення йонів з електронейтральних частинок середовища. Зумовлюється різними чинниками (ел. розряд, нагрівання, фотойонізація тощо). Здатність до Й. повітря виявляє і рослинність. Напр., у ліс. повітрі ступінь Й. у 2-3 рази вищий, ніж у житлових приміщеннях. Найвищу йонізаційну здатність, яка викликає підвищення конц. корисних для організму людини йонів, мають дуб, […]...
8. ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД – наявність у гір. породах токс. речовин у конц., які пригнічують ріст і розвиток рослин та тварин....
9. ГАЛОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЛОФІЛЬНІСТЬ – властивість організмів існувати в середовищі, насиченому легкорозчинними солями в інтервалі конц. 10-300 г/л. Див. також Солестійкість....
10. НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ – гранична конц. забруднювальної речовини, яка потрапляє в середовище або міститься в ньому, що допускається нормативними актами....
11. ЕВРИГАЛИ Екологія – охорона природи ЕВРИГАЛИ, евригалінні організми – водяні чи грунт, тварини, пристосовані до значних коливань солоності середовища. До Е. належать мешканці мор. літоралі (солоність близько 35 %п), естуаріїв річок, солонуватоводних (5-35 %о) та ультрасолоних (ультрагалінних, 50-250 %о) водойм, а також прохідні риби, які нерестяться у прісній воді (солоність менша 5 %о). Здатність існувати у […]...
12. ФТОРУВАННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ФТОРУВАННЯ ВОДИ – добавляння у водопровідну воду фтору для запобігання карієсу зубів у районах, де кількість цього елемента нижча за допустиму конц....
13. СТРАТОСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТОСФЕРА – шар атмосфери, починаючи з 8-10 км над полюсами, на екваторі – з 16-18 км і до 40 км від поверхні Землі, який характеризується майже сталою т-рою і розташуванням на висоті 20-25 км шару з макс. конц. озону....
14. ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ води Екологія – охорона природи ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ води – сукупність біол. та фіз.-хім. характеристик води: трофосапробності, солоності та твердості, водневого показника (рН), конц. забруднювальних речовин....
15. БІОІНДИКАТОР(И) Екологія – охорона природи БІОІНДИКАТОР(И) – організми, наявність, кількість або інтенсивний розвиток яких е показником певних природних процесів або умов довкілля, в т. ч. наявності і конц. певних забруднювальних речовин....
16. ТРУБА ДИМОВА Екологія – охорона природи ТРУБА ДИМОВА – споруда для створення тяги та відведення продуктів згоряння з різних печей в атмосферу. Залежно від висоти Т. д. знижує приземну конц. забрудників, але збільшує ареал їх поширення в просторі....
17. МІНЕРАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛІЗАЦІЯ – 1) процес розкладання opr. сполук до вугільної кислоти, води та простих неорг. речовин, що відбувається з участю чи без участі редуцентів; 2) конц. солей у воді; виражається у мг/л, г/л, г/м3 та в %о (проміле); зі збільшенням сухості клімату, як правило, зростає і М....
18. ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ – чинник-1, характер сучасного впливу якого був визначений у ході істор. розвитку людства, його взаємодії з прир. середовищем (напр., збільшення конц. С02 в атмосфері Землі за останні 100 р.)....
19. ШУМОЗАХИСТ Екологія – охорона природи ШУМОЗАХИСТ – заходи, спрямовані на зниження шуму на виробництві, транспорті, будівництві, шляхах, вулицях тощо. Проблема захисту від шумів стала міжнар., оскільки Всесвітня організація охорони здоров’я розробила комплексну довгострокову програму заходів щодо зниження рівня шуму. Згідно з її рекомендаціями та стандартами, рівень зовн. шуму не повинен перевищувати 84- 89 дБ. Одним із […]...
20. ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ – надходження в гідросферу забрудників у кількостях і конц., що здатні порушити норм, умови середовища великих водних об’єктів: океанів, морів, озер, річок, естуаріїв, водосховищ, ін. штучних водойм, а також грунт, і підземних вод....
21. ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ – перевищення звичайної конц. солей у воді з огляду на прир. або антроп. причини: для прісної води – понад 1 г/л, для солонуватої – понад 10, для солоної – понад 50 г/л....
22. КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) – конц. йонів водню в грунт, розчині (активна, або актуальна, кислотність) і в грунт, вбирному комплексі (потенційна кислотність); один із найважливіших агрохім. показників....
23. МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ – перенесення та перерозподіл хім. елементів у земній корі та на поверхні Землі, а також між підкоровими шарами та поверхнею. До елементів з дуже великою міграційною здатністю належать хлор, бром, натрій, йод, азот, бор, радій; з великою – калій, кальцій, германій, уран, залізо; з середньою – алюміній, кремній, […]...
24. СКИДАННЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ (ГДС) (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) Екологія – охорона природи СКИДАННЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ (ГДС) (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) – маса речовини в стічних водах, максимально допустима до відведення в установленому режимі в конкретному пункті за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води в контрольному пункті. ГДС встановлюється з урахуванням ГДК речовин у місцях водокористування, асиміляційної здатності водного об’єкта та оптим. розподілу […]...
25. АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ – зона поширення проблемної ситуації. Звичайно розрізняють А. п. з 3-5 градаціями гостроти екол. і соц.-екон. проблем, що в ньому виникли. Гострота проблеми визначається в балах чи ін. натурних показниках (конц. забрудника, ступінь деградації природного комплексу тощо)....
26. НОРМА ВИКИДУ Екологія – охорона природи НОРМА ВИКИДУ – сумарна кількість газоподібних і/або рідких відходів, яка дозволяється підприємству для скидання в навколишнє середовище. Обсяг Н. в. визначається з розрахунку, що кумуляція шкідливих викидів для всіх підприємств даного регіону не створює в ньому конц. забруднювальних речовин, що перевищує ГДК....
27. ТЕХНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ТЕХНОГЕНЕЗ – процес зміни прир. комплексів під впливом виробничої діяльності людини. Полягає в перетворенні біосфери, що зумовлюється сукупністю геохім. процесів, пов’язаних з техн. і технол. діяльністю людини, вилученням з навколишнього середовища, конц. та перегрупуванням цілої низки хім. елементів, мін. та орг. сполук....
28. ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ – наявність у повітрі дрібних твердих (пилових) часточок прир. та антроп. походження. За високих конц. пилу, напр., у вугільних шахтах, виникає проф. захворювання – силікоз. Повітря з великим вмістом пилу органічного походження вибухонебезпечне....
29. РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН Екологія – охорона природи РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН – створені штучно орг. сполуки, які в малих конц. впливають на ріст і розвиток рослин. Р. р. р. відповідають гормонам тварин. Прикладом є біологічно активна речовина хлорохолін-хлорид, використання якої, за оцінками токсикологів, пов’язане з великим ризиком, оскільки недостатньо досліджена її дія на організм людини....
30. ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ, планування довкілля – розрахунки гранично допустимих антроп. навантажень (головним чином забруднення) на прир. середовище, що оточує людину, та середовище населених пунктів, які визначаються виходячи з екон. можливостей їх регуляції та екол.-соц.-екон. наслідків їхньої зміни....
31. ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ – 1) зміни прир. хім. властивостей середовища, що перевищують середньобагаторічні коливання кількостей будь-яких речовин для даного періоду; 2) надходження в середовище хім. речовин, яких раніше в ньому не було, або наближення їх прир. конц. до рівня, що перевищує звичайну норму....
32. ВОДА УМОВНО ЧИСТА Екологія – охорона природи ВОДА УМОВНО ЧИСТА – 1) вода, не забруднена понад встановлений рівень, або в якій завдяки добавлянню чистої води конц. забруднювальних речовин доведена до дозволеного законодавством рівня; 2) стічні води, спускання яких без очищення у водойми не викликає порушення норми якості води в місцях водокористування....
33. ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ – 1) привнесення або утвор. у середовищі звичайно не характерних для нього фіз., хім., інформ. чи біол. агентів; перевищення в досліджуваний період часу прир. середньо-багаторічного рівня (у межах його граничних коливань) конц. перелічених агентів у середовищі, що нерідко призводить до негативних наслідків; 2) збільшення конц. фіз., хім., інформ. та біол. […]...
34. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – 1) надходження у Світовий океан забрудників у кількості, що перевищує здатність мор. середовища до самоочищення. Внаслідок нагромадження забрудників порушуються прир. процеси у Світовому океані (морях); 2) пряме чи опосередковане надходження речовин або енергії в мор. середовище, включаючи узбережжя та гирла річок, що призводить до негативних наслідків для […]...
35. РЕЦИРКУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи РЕЦИРКУЛЯЦІЯ – багаторазове повне або часткове повернення потоку газів, рідин чи твердих речовин у технол. процес, установку, апарат тощо. Р. дає змогу регулювати конц. компонентів у сумішах, т-ру в теплообмінних апаратах. Р. димових газів дає можливість зменшувати кількість шкідливих викидів. Особливе значення принцип Р. набуває в системах оборотного водопостачання екологічно небезпечних […]...
36. ТАЛІЙ Екологія – охорона природи ТАЛІЙ – токс. важкий метал, сильна клітинна отрута, летальна доза 0,8-1,0 г. Значні конц. Т. можуть спостерігатись поблизу цементних заводів. Застосовують Т. в електроніці, для виробництва засобів боротьби зі шкідниками, спец, скла тощо. Симптоми отруєння подібні до отруєнь свинцем і ртуттю: нудота, блювання, ураження нервової системи, приблизно через 10 діб спостерігається […]...
37. ПАЛІННЯ ПАСИВНЕ Екологія – охорона природи ПАЛІННЯ ПАСИВНЕ – вимушене вдихання тютюнового диму. Доведено, що П. п. чинить шкідливий вплив на здоров’я людини. Дим, що його курець не вдихає активно, містить різні токс. речовини у вищих конц. порівняно з димом, активно вдихуваним курцем, оскільки т-ра в зоні горіння сигарет у момент затягування значно вища і надходження кисню […]...
38. АКУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ ОРГАНІЗМАМИ Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ ОРГАНІЗМАМИ – нагромадження в живих організмах хім. речовин, що забруднюють середовище проживання, внаслідок засвоєння їх у процесі харчування і контакту з середовищем. Оскільки об’єм спожитої протягом тривалого часу їжі значно перевищує масу споживача, а забрудники далеко не завжди повністю виводяться з організму з виділеннями, на кожному наступному трофічному рівні […]...
39. АДСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АДСОРБЦІЯ – вбирання (поглинання) речовини (адсорбата) з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром твердого тіла (адсорбента) або рідини. Розрізняють фіз. А. і хемосорбцію. Ефективність А. залежить від природи адсорбента й адсорбата, властивостей і конц. адсорбованої речовини, т-ри. У біол. системах А. – перша стадія вбирання субмікроскопічними колоїдними структурами, клітинами і тканинами […]...
40. МАКРОЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи МАКРОЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що містяться в тілі живих організмів у конц. від 0,001 до 50 % їхньої маси (кисень, водень, вуглець, азот, фосфор, калій, кальцій, сірка, магній, натрій, хлор, залізо та ін.). Серед М. виділяють елементи-органогени – кисень, вуглець, водень, азот, з яких переважно побудовані орг. речовини – білки, жири, […]...