Шкільний театр. Вертеп. Театр на Запорозькій Січі Шкільний театр

Розділ II ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVII-XVIII СТ.

ТЕМА 3. ТЕАТРАЛЬНА КУЛЬТУРА

Українське театральне мистецтво епохи бароко формувалося в поєднанні традицій національної та європейської культур. У цей період розвинулись два основні різновиди театрального мистецтва – шкільна драма в освітньому середовищі (школах, колегіумах) та вертеп у народному. Обидва різновиди мали власні естетичні норми, мову, особливості постановки й акторського виконання.

§13. Шкільний театр. Вертеп. Театр на Запорозькій Січі Шкільний театр

Виникнення в

Україні шкільного театру як різновиду театрального мистецтва зумовлене розквітом освіти. Провідними осередками культури в XVII-XVIII ст. вважалися братські школи, колегіуми й академії, що підпорядковувались місцевим єпархіям. У навчальних закладах, окрім обов’язкових дисциплін, викладали поетику* й риторику*. Педагоги навчали учнів складати панегірики й декламації у формі промов. Ці твори виконувалися з нагоди великих релігійних свят, визначних урочистостей, для вшанування почесних гостей тощо. Деякі виступи читців відбувалися у формі діалогу і потребували акторської майстерності. Саме декламації та діалоги сформували
основу шкільної драми.

*Поетика – наука про складання поезії.

* Риторика – ораторське мистецтво.

Шкільний театр. Вертеп. Театр на Запорозькій Січі Шкільний театр

Студенти Києво-Могилянської академії. Гравюра XVII ст.

Шкільний театр. Вертеп. Театр на Запорозькій Січі Шкільний театр

Будівля Острозького колегіуму. XVIII ст.

Шкільний театр. Вертеп. Театр на Запорозькій Січі Шкільний театр

Феофан Прокопович

Перші українські театралізовані вистави розігрувались в Острозькому колегіумі, Львівській братській школі, Києво-Могилянській академії. Найпопулярнішими були різдвяні й великодні постановки, а також п’єси морально-дидактичного й історичного змісту. Принципи складання шкільної драми, її жанри (трагедія, комедія, трагікомедія), особливості мови виклав у своєму підручнику “Піїтика” Феофан Прокопович.

Художньо-образна система й мова шкільної драми мали особливий характер. Її головне призначення – висвітлення людських чеснот і вад, ствердження праведного способу життя. Тож автори п’єс чітко розподіляли своїх героїв на позитивних і негативних. Кожен персонаж – символ, уособлення “добра” чи “зла”, про що свідчили його репліки, костюм і навіть ім’я (Любов, Радість або Ненависть, Заздрість). Символічність є характерною особливістю й самого дійства. Наприклад, перевдягання героя Істиною у світлі одежі означало його каяття, духовне відродження. Репліки персонажів драми були написані “високим” стилем, виконували виховну роль як настанови глядачам.

В антрактах шкільних драм студентами розігрувалися невеликі комедійні п’єси на побутові теми. У них автори й актори гостро висміювали людські вади: жадібність, глупоту, зарозумілість, хитрощі тощо.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Шкільний театр. Вертеп. Театр на Запорозькій Січі Шкільний театр