Шлюб і сім’я



НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ

§ 2. Людина в середньовіччі

4. Шлюб і сім’я

В епоху Середньовіччя шлюб вважався справою, яка залагоджувалася між двома родинами й перебувала під опікою церкви. Ця опіка виявлялася в намаганні церкви керувати укладанням шлюбів. Існували спеціальні вимоги, яких слід було дотримуватися, щоб шлюб вважався законним. Вони стосувались церемонії заручин, посагу нареченої, попереднього оголошення дати весілля, висловлення взаємної згоди в присутності священика та інших свідків.

Церква забороняла одружуватися ченцям, а з XI ст. – і католицьким священикам. Не схвалювався також шлюб зі студентами, вояками чи слугами, поки вони не відкриють власну справу й не матимуть джерела прибутку.

Як правило, і міські, і сільські дівчата виходили заміж приблизно в 16 років. Однак траплялися випадки, коли наречена була молодшою, та й пізні шлюби також не були дивиною. Наприклад, флорентійський купець міг видати свою доньку заміж і в 24 роки. Зазвичай, чоловік був старшим за дружину, деколи на 20 і більше років, адже він на час одруження мусив мати засоби для забезпечення сім’ї. Але й жінка, виходячи заміж,

отримувала придане. Його розмір залежав від статків її родини.

ГЕТТО – частина міста для примусового поселення груп людей певної раси, нації, релігії. Назва походить від італійського слова, що означає “гарматний завод”.

Біля нього знаходився єврейський квартал у Венеції.

Шлюб і сімя

Портрети середньовічних жінок. XV ст.

Сімейні зв’язки в повсякденному житті були дуже важливими. Сім’я гарантувала підтримку всієї рідні. Особливо яскраво це виявлялося в церковній сфері. Родичі та друзі деяких сімей протягом багатьох поколінь посідали крісла абатів і єпископів у різних монастирях та єпископствах.

У середньовічній родині головним був чоловік. Він мав необмежену владу над усіма її членами, але водночас був зобов’язаний захищати й відстоювати їхні правові інтереси поза сім’єю. Як належне сприймалося, що чоловік воював або працював на подвір’ї, на полі, а жінка – у домі, де вона передовсім готувала їжу й виготовляла одяг. Християнська церква наголошувала, що жінка має коритися чоловікові. І вона корилася. Однак нерідко працювала нарівні з чоловіком, часто ведучи справи після його смерті.

У кожній сім’ї народжувалося багато дітей – до десяти й більше. Проте виживали не всі, здебільшого двоє – троє. У звичайній середньовічній сім’ї було переважно п’ятеро-шестеро осіб.

Хлопчиків і дівчаток виховували по-різному.

Дівчинка до одруження залишалася під материнською опікою, перебираючи від неньки вміння виконувати всю хатню роботу. У домашніх умовах вона здобувала певну освіту. А хлопчиків із семи років навчали батьківському ремеслу. Тут все залежало від того, з якої родини вони походили: феодала, торговця, ремісника, селянина.

Шлюб і сімя

Ян ван Ейк. Портрет подружжя Арнольфіні. 1434р. Розкажіть, як жила ця родина.

Історична цікавинка

Дітей охоче використовували як свідків у деяких судових справах. Наприклад, коли треба було відновити межі володіння, зацікавлені особи обходили кордони поля й вели за собою дітей чи підлітків, яких час від часу били. Вважалося, що в такий спосіб дитина краще запам’ятає умови угоди і зможе при потребі розповісти про них у суді, показавши кордони поля. Слову свідка в той час більше вірили, ніж запису в документі, який багато хто через свою неосвіченість навіть не міг прочитати.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Чудодійна любка переказ.
Ви зараз читаєте: Шлюб і сім’я