Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ СИМПАТІЯ
СИМПАТІЯ
Культурологічний словник
СИМПАТІЯ (від грец. співчуття) – почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось. Може виникати на грунті природної привабливості, єдності суспільних ідеалів, світоглядних і моральних позицій. С. є фактором інтеграції людей у колективі, передумовою психологічного комфорту. С. не слід ототожнювати з емпатією, яка є переважно інтелектуальним ставленням. Протилежне – антипатія.
Related posts:
- НІГІЛІЗМ Культурологічний словник НІГІЛІЗМ (від лат. nihil – ніщо, нічого) – соціально-моральне явище, яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. Н. – психологічна риса важких щодо виховання дітей....
- ЕМПАТІЯ Культурологічний словник ЕМПАТІЯ (англ. empathy – співчуття, співпереживання) – здатність людини до співпереживання і співчуття, розуміння внутрішніх станів іншої особи. Процес Е. є в основному інтелектуальним за своїм змістом....
- АНТИПАТІЯ Культурологічний словник АНТИПАТІЯ (від грец. – огида) – почуття неприязні, відрази до чогось чи когось. Спостерігається між людьми психологічно несумісними. А. протилежна симпатії, може виникати на грунті непринципових розбіжностей людей (зовнішній вигляд, голос, манери, звички) і принципових розходжень (класових, політичних, світоглядних) або неприйняття морально-психологічних рис тієї чи іншої особи. А. гальмує процес спілкування людей, перешкоджає […]...
- ЕНДОМОРФНИЙ ТИП Культурологічний словник ЕНДОМОРФНИЙ ТИП (від грец. endon – всередині і morfe – форма) – морфологічний тип, властивий повним людям з переважним розвитком внутрішніх органів; характерна риса – прагнення до комфорту та чуттєвих задоволень....
- ЛЮДЯНІСТЬ Культурологічний словник ЛЮДЯНІСТЬ – риса особистості, що виявляється у повазі до людей, гуманності, уболіванні за добробут і культурний розвиток людства. Риси людяності найповніше виявляються у груповій формі буття людей, коли їм доводиться виконувати спільну роботу, вступати у безпосереднє спілкування між собою. Людяність передбачає, крім любові і пошани до інших людей., високий рівень вимогливості. З погляду […]...
- ЛІРИЧНІСТЬ Культурологічний словник ЛІРИЧНІСТЬ – наявність у витворах людського духу емоційності, схвильованості, щиросердості, насиченість їх переживаннями творця, його суб’єктивним настроєм. Ліричність – цінна психологічна риса, що відіграє важливу роль у певних видах діяльності людини (написанні творів художньої літератури, створенні живописних полотен, у лекторській роботі), її повсякденній поведінці (ставленні до дітей, рідних і близьких). Ліричність є співіснуючою […]...
- ГЕДОНІЗМ Культурологічний словник ГЕДОНІЗМ (від грец. hedone – насолода) – філософсько-етичне вчення, за яким насолода є найвищим благом, метою життя. Протилежне – аскетизм....
- ІРРАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛІЗМ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – поняття, протилежне раціоналізмові, обстоює обмеженість можливості розуму в процесі пізнання, протиставить йому інтуїцію, віру, інстинкт, відчуття як основні види пізнання....
- Мораль трудова Мораль трудова – сукупність морально-етичних принципів, норм і правил, які визначають ставлення людей до праці, а також відносин, що виникають між працівниками у процесі трудової діяльності, спрямованих на збереження цілісності трудового колективу та досягнення високоефективної праці. М. т. неможлива без усвідомлення працівниками колективних цінностей, суспільно необхідного типу трудової поведінки і його реалізації у процесі праці […]...
- ДУХОВНІСТЬ Культурологічний словник ДУХОВНІСТЬ – індивідуальна здатність до світо – і самопізнання, орієнтованість особистості діяти “для інших”, пошук нею моральних абсолютів....
- АНОМІЯ Культурологічний словник АНОМІЯ (грец. відсутність закону, організації) – стан зруйнованості соціальних норм та моральних цінностей, катастрофа культури і зелених насаджень....
- ПІСТ Культурологічний словник ПІСТ – релігійна заборона на їжу (взагалі чи на м’ясну, рибну, молочну), що встановлюється церквою на певний час. Згідно з релігійним віровченням, П. сприяють підготовці віруючих до психологічного та розумового сприйняття божественних істин і церковних повчань....
- ДЕОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ДЕОНТОЛОГІЯ (від грец. deon – належне і…логія) – розділ етичної теорії, що розглядає питання, пов’язані з поняттям обов’язку, повинності, всі форми моральних вимог та їхнє співвідношення....
- ЦИВІЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ЦИВІЛІЗАЦІЯ (від лат. civilis – громадський, державний, вихований) – 1) Сукупність історичних, географічних, соціокультурних та ін. особливостей конкретного суспільства, народу, країни. 2) Історичні типи культур, локалізованих у часі й просторі (давні цивілізації Єгипту, Месопотамії, Індії тощо). 3) Важлива характеристика умов та стану соціального буття людини, що виявляється в досягнутому рівні технічного розвитку та […]...
- НАДІЯ Культурологічний словник НАДІЯ – очікування чогось, сподівання. Може мати лише позитивне спрямування. Н. породжує наміри досягти певних успіхів у майбутньому, виступає організуючим фактором діяльності особи. Протилежним Н. є морально-психічний стан безнадійності, коли людина не бачить перспективи, втрачає віру в майбутнє....
- ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ Культурологічний словник ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ – спосіб стосунків між окремими людьми, соціальними групами, колективами, організаціями, країнами, при якому максимально осмислюється і враховується на практиці точка зору чи позиція сторін, які спілкуються. В. є найважливішим показником соціально-психологічного спілкування і має винятково важливе значення для групової, спільної діяльності людей. Об’єктивною основою В. виступає спільність інтересів, ближніх чи віддалених цілей, […]...
- СПАСІННЯ Культурологічний словник СПАСІННЯ – поняття релігійної психології, що означає конечну мету прагнень, бажань і зусиль індивіда, спокутування провини і прощення гріхів, рятунок від вічних мук у загробному житті. Хоча С. дарується людині, як твердить релігія, внаслідок багаторічного морально-психологічного самообмеження і ретельного виконання релігійних ритуалів, віруючою людиною воно сприймається як чудо і божа милосердність....
- ДАЛЕКИЙ Культурологічний словник ДАЛЕКИЙ – 1) Який знаходиться або відбувається на далекій відстані; протилежне близький; який простягається на велику відстань (довгий). 2) Який має мало спільного з ким-або чим-небудь; чужий кому-або чому-небудь у поглядах, почуттях, думках (напр., далекий від науки). 3) Віддалений у роді; мало споріднений. 4) Віддалений великим проміжком часу (напр., далеке майбутнє)....
- ДУША Культурологічний словник ДУША – нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово “Д.” вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ людини, а також основних рис особисті – її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до […]...
- ІНТЕГРАЦІЯ Культурологічний словник ІНТЕГРАЦІЯ (від лат. integratio – поповнення, відновлення) – 1) Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. Протилежне – дезінтеграція. 2) I. економічна – процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об’єднання економік низки країн. 3) Погоджений розвиток і взаємне доповнення підприємств галузей економіки, регіонів і держав задля ефективнішого використання ресурсів і повнішого задоволення потреб учасників цього […]...
- СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується особа у референтній групі або ж у суспільстві в цілому. Соціально – психологічний С. відображає ступінь відповідності якостей та рольової поведінки індивіда […]...
- ГІПЕРБОЛА Культурологічний словник ГІПЕРБОЛА (від грец. hyperbole – надлишок, перебільшення) – 1) Плоска крива, що є геометричним місцем точок площини, для кожної з яких різниця відстаней від двох даних точок цієї площини (фокусів Г.) є величиною сталою. 2) Стилістична фігура, в якій перебільшено певну ознаку, щоб посилити виразність * мови (напр., безкраїй степ). Протилежне – літота. […]...
- АБУЛІЯ Культурологічний словник АБУЛІЯ (від грец. – нерішучість) – термін патопсихології, вживається на означення хворобливого ослаблення або втрати волі. А. виступає як безвольність, незібраність, невміння спрямовувати свої психологічні зусилля в напрямі досягнення мети, нездатність приймати рішення і діяти. Незначні прояви А. можуть переборюватися шляхом тренування, виховання у людини вольових якостей. Сильні прояви А. є симптомом хвороби, […]...
- Фінансове забезпечення Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.3. СТРАТЕГІЯ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Фінансове забезпечення – Розроблення програми фінансування заходів з інтеграції України до ЄС відповідно до Стратегії інтеграції. – Фінансування заходів, спрямованих на інтеграцію України до ЄС, за рахунок бюджетних коштів з широким залученням позабюджетних коштів, коштів приватних осіб та програм допомоги […]...
- БЛЮЗНІРСТВО Культурологічний словник БЛЮЗНІРСТВО – абсолютне знехтування святині. Б. є агресивно-цинічним виявом морального нігілізму. Воно виявляється у бездумно-зневажливому або свідомо-садистському глумлінні над загальновизнаними цінностями. Зухвале нехтування незаперечними нормами поведінки і людського співжиття, зганьблення предметів загального захоплення або людини високих моральних устоїв, завдання кривди хворим, дітям і людям похилого віку....
- ПЕРЕКОНАННЯ Культурологічний словник ПЕРЕКОНАННЯ – 1) Метод виховання, який передбачає цілеспрямований вплив на свідомість вихованця з метою формування в ньому позитивних морально-психологічних рис, спонукання до суспільно корисної діяльності або подолання негативної поведінки. 2) Психічний стан, який характеризується стихійними поглядами, щирою впевненістю у правильності своїх думок, поглядів. П. грунтуються на міцних знаннях, які тісно переплітаються з волею, […]...
- НАМІР Культурологічний словник НАМІР – рішення людини виконати певну дію і домогтися певного наслідку. Н. пов’язаний з волею, він сам є вольовою установкою для людини. В цьому випадку Н. виступає як певне спонукання, що формується на грунті осмислення людиною мети і завдань, які стоять перед нею. Н. може реалізуватися в конкретних ділах. Показником соціальної активності особи […]...
- ЕТИКА Культурологічний словник ЕТИКА (лат. ethica, ethika, від грец. ethos – звичай) – 1) Наука, що вивчає мораль. 2) Норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги, які людина ставить перед собою або яких вимагає суспільство у певному середовищі, соціальній групі населення. В українському побуті ще у давні часи зафіксовані певні правила глибокої моралі для різних прошарків […]...
- КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА тісно пов’язана з поняттями “нація”, “етнос” і становить сукупність економічних, політичних, побутових, мовних, обрядових, моральних та інших чинників. Українська культура бере свій початок з часів легендарного суспільного Трипілля, охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом на терені України та за її межами (діаспорою) упродовж усієї його історії....
- Сиджвік Сиджвік (Sidgwick) Генрі (1836-1900) – англійський філософ й економіст. До філософії, етики й політекономії С. підходив з позицій утилітаризму. У праці “Методи етики” (1874) він розглядав утилітаризм як основний метод вирішення етико-моральних проблем. У його політекономічних поглядах, викладених у книзі “Принципи політичної економії” (1883), чітко простежується етична спрямованість. Водночас С. прагнув розмежувати етичні й політичні […]...