Синонімія у фразеології – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ
Розділ 5
СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ
§ 10. Синонімія у фразеології
Фразеологізми в мові функціонують не ізольовано, а органічно вписуються в мовну систему. Цілісність значення фразеологічних одиниць зумовлює витворення системних відношень, аналогічних лексичним одиницям: полісемія, омонімія, синонімічні, варіантні й антонімічні відношення.
Проблема синонімії у фразеології пов’язана перш за все з відсутністю єдиного погляду на це явище. В. Телія, наприклад, суть фразеологічної синонімії вбачає в здатності фразеологізмів
Фразеологічна синонімія значною мірою подібна до лексичної. Фразеосиноніми мають близьке значення, хоч і різні семантичні відтінки. Так, поняття “мовчати” передається синонімами рота не розкривати, справляти мовчанку “мовчати, нічого не говорити”, Не випускати пари з вуст “затято мовчати, нічого не говорити, не розголошувати”, Як води в рот набрати “втратити здатність або бажання говорити; мовчати”; грати у мовчанку “ухилятися від розмови, виступу; відмовчуватися, не розмовляти”, Прикусити язика “утриматися від висловлювань; замовкнути”, проковтнути язика “зробитися мовчазним, замовкнути”, Держати язик за зубами “мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватися від висловлювання”; ні гу-гу “нічого не говорити, мовчати”. У синонімічний ряд поєднуються ФО, однакові й різні за граматичною структурою, проте всі вони співвідносяться з однією частиною мови, з одним і тим самим членом речення, з тим самим поняттям, що і слово-домінанта. Наприклад, поняття “рано” розкривається адвербіальними ФО, які реалізують обставину часу: “Та врода, як саронська рожа, – розквітне На зорі…” (Леся Українка); “На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати” (Панас Мирний); “Ще чорти навкулачки не б’ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку” (М. Стельмах); “На другий день, скоро світ зібралися звірі до походу” (І. Франко). Такі самі і фразеологізми Ще й на зорю не займалося, тільки почало на світ благословлятися, чуть зоря тощо.
Фразеологізми Наливатися фарбою і наливатися кров’ю Об’єднуються загальним значенням “червоніти”. Проте їх різнить семантичний нюанс. Перша ФО, власне, означає “червоніти від сорому, збудження”: “Я думала, ти хотів мені щось сказати… – І скажу, – Наливається фарбою Омелько” (І. Цюпа), а друга – “червоніти від злості, напруження”: “Стадницький Налився кров’ю, та сказати нічого не міг” (М. Стельмах). З першим виразом – Наливатися фарбою – ФО Пекти раків за основним значенням максимально зближується “причиною” (“від сорому”), проте має і такий семантичний відтінок, як “ніяковіти”: “Ти бачила, Оленко, як Сава Раки пік? Не знав, куди й очі діти” (О. Копиленко). Високий ступінь вияву ознаки передають синоніми Пашіти вогнем, як буряк (почервоніти) “бути дуже розгарячілим, рум’яним через сильне збудження”, чого не скажеш про синонім займатися рум’янцем.
Фразеологізми – синоніми об’єднані спільним (близьким) значенням, однак у їх основі лежать різні образи, що відчутно спричинює їх відмінність у відтінках значення. Різницю в образах, що лягли в основу внутрішньої форми, виразно демонструють ФО, які розкривають поняття “дуже далеко”. Одні з них пов’язані з найвіддаленішою частиною світу чи землі – На краю світу, на краю землі ; інші – з віддаленими місцями, пов’язаними з місцеперебуванням чорта – У чорта в зубах “у віддаленому або якому-небудь невідомому, небезпечному місці”. Вислів Куди і ворон кісток не заносить І. Франко пов’язує з часами, коли забитих шматували ворони й заносили їхні кістки в найвіддаленіші місця. Конкретика різних образів виявляється і в таких виразах, Як де Макар телят не пас, де козам роги правлять, де і перець не росте “дуже далеко, там, де важкі умови, де перебувають не з власного бажання”.Побутова ситуація лежить в основі внутрішньої форми ФО За сім верст киселю їсти “іти дуже далеко, витрачаючи багато зусиль на справу, яка не має суттєвого значення”.
Такі самі й синонімічні ряди: Підливати олії у вогонь, підкладати вогню, піддавати жару у вогонь, до гарячого ще приском сипнути, іскру у порох укинути (“підсилювати суперечку”); (допастися) Як Мартин до мила, як віл до браги, як муха до меду (“жадібно”); Золоті руки, мастак на всякі штуки, майстер на всі руки, і швець, і жнець, і на (в) Дуду грець (“людина, яка все вміє робити”). Поняття “молодий” (який не має життєвого досвіду) вербалізується ФО з образом малої дитини, яка ще не відірвалася від материних грудей (Молоко материне на губах не обсохло) чи з кількістю спожитого за свій невеликий вік (Мало каші з’їв, мало ще пасок з’їв), а також флористичними (Молодий та зелений) чи фаунонімними образами (Горобеня жовтодзьобе, курча жовтороте).
Фразеологічні синоніми можуть відрізнятися стилістичним забарвленням, стильовою належністю, частотою і сферою використання. Синонімічний ряд “голосно” (кричати) об’єднує звороти розмовні На весь голос, не своїм голосом, фамільярні як На живіт, як на пуп, застаріле не своїм гласом. Значення “дуже давно” представлене в українській літературній мові розмовними фразеологізмами та їх варіантами За царя Гороха (Панька, Тимка, Хлієля), за царя Митрохи, коли людей було трохи, застарілим во дні дни, застарілим іронічним во время оно. Розмовна ФО Невелика птиця “нічим не визначна особа” стилістично протиставляється іронічній ФО Невелика цяця. Вираз ввести в оману – книжний, Збити з пантелику – розмовний; Пиньдючити морду – вульгарний зневажливий, Драти носа – розмовний знижений. В евфемізованому синонімічному ряді Душа попрощалася з тілом, душа покинула (кого), Душа відійшла у вічність (уроч.), Відійти у царство небесне (книжн.), Відійтиу небуття (книжн., уроч.) фразеологізм Душа переставилася (чия) вийшов з активного вжитку, застарів: “Як зірочка покотиться, То душа переставиться” (Панас Мирний). Синонімічний ряд зі значенням “нічого не робити”, “ледарювати” включає загальновживані, розмовні ФО Байдики бити, гав ловити, собак ганяти, горобцям дулі давати, ханьки м’яти. Набагато обмеженіший у вживанні фразеологізм Баглаї бити, хоч він і фіксується в збірці “Українські приказки, прислів’я і таке інше” М. Номиса, у романі П. Куліша “Чорна рада”, у словниках М. Закревського, Ф. Піскунова та ін. . Вислови Гандри бити, бабки збивати, випорожні ловити, вітер вулицями ганяти – діалектні. У свою чергу й серед діалектних ФО спостерігається стилістичне й стильове розшарування, певна сфера використання. У східно-слобожанських і східно-степових українських говірках, наприклад, поняття “байдикувати, нічого не робити” розкривають жартівливі або іронічні фразеологізми – Клепати вухами, мух ганяти. Вислів нішу сторожити – жартівливий, уживаний переважно в мовленні гірників або їх оточення (Ніша – пустота в лаві, у породі). Метафоричне зміщення у складному гірничому терміні “лежачий пласт” (пласт вугілля, товщина якого не перевищує 70 см, а отже, працювати на ньому можна тільки лежачи) започаткувало іронічний вислів Працювати на лежачому пласті “ледарювати, нічого не робити”. В основі виразу – гра слів з переносним і прямим значенням, каламбур. Ланцюг його становлення можна подати приблизно так: Лежачий (пласт) – лежати (пластом) – Лежати (і нічого не робити). Діалектні фразеологічні одиниці Собакам дулі давати, сорок ловити, по ярках собак ганяти – зневажливі, давити халяву – жаргонна ФО, хрущів ганяти – несхвальна. Поряд зі стилістично нейтральними фразеологізмами Кинути па зуб, заморити черв’яка “трохи вгамувати голод, перекусити” уживаються жартівливі Задушити комара й застарілі укласти в копи. Вони, хоч і мають спільне значення, не можуть виступати повноцінними взаємозамінниками: “Ви собі дома, може, хоч який сахар маєте, а нам і на зуб нічого покласти” (П. Панч); “Порфир, Заморивши черв’ячка, знічев’я розглядав давні фотографії”‘ (О. Гончар); “Хлопець поспішав додому, щоб Задушити в пузі комара й заспокоїти неню, коли та й досі не спить, дожидаючи сина” (О. Ільченко).
Фразеологічна й лексична синонімія співвідносні, проте кожна з них має і свої специфічні риси. Перша зумовлена тим, що фразеологізм утворений шляхом метафоризації вільного словосполучення і його семантика визначається взаємодією значень лексем – компонентів, особливостями внутрішньої структури ФО; лексична ж синонімія зумовлена значенням окремого слова. Наочно це демонструють різні контексти. Використання синоніма – фразеологізму посилює експресивність висловлювання, проте синтаксичні зв’язки його вужчі. Семантика слова абстрактніша – отже, й ширші його синтаксичні зв’язки, чого не допускає фразеологізм з його синтаксичною закріпленістю, сталістю форми, конкретністю значення. У фрагменті відомого уривку з твору О. Довженка “Багато я бачив гарних людей, але такого, як батько, не бачив” (“Зачарована Десна”) для характеристики образу батька автор уживає прикметник гарний,, що (як свідчить подальший контест) включає багато лексем з різними семантичними відтінками: красивий, вродливий, ладний, Добрий, достойний, а також – контекстуально – Працьовитий, сильний. Відповідні фразеологізми ж, виділяючи лише окремі властивості денотату, відображають конкретні риси зовнішності людини й не можуть у повному обсязі виконувати роль замінників: Очей не можна відвести (відірвати) (від кого, чого) “надзвичайно вродливий, гарний, привабливий зовні” (стосується об’єктів – істот і об’єктів – неістот), Хоч з лиця води напийся “дуже, надзвичайно вродливий” (стосується лише істот). Фольклорне Ні (не) словом розказати (сказати), ні (ані) пером описати (списати) (чого, кого) також означає “надзвичайно гарний, вродливий; чудовий”, однак звучить дещо пафосно.
Є певні закономірності вживання синоніма – слова й синоніма – фразеологізму. Можливість чи неможливість використання того чи іншого члена лексичного синонімічного ряду, наприклад, “виявляти почуття гніву” – Сердитися, гніватися, прогнівлятися, злитися, озлоблюватися (підсил.), озлоблятися (підсил.), Злоститися (рідше), Гнівитися (рідше), Злостувати (рідше), Злобувати (рідше), Гзитися (діал.), Обурюватися, приндитися (фам.), Фиркати (розм.) – “виражаючи гнів” – визначаються насамперед його семантикою і стилістичним забарвленням: “Князь теж знає ряди, він і не думає всідатися поруч з цими петухами, він стоїть, мов у молодої на оглядинах, спокійно позирає туди й сюди, він не гнівається за неповагу, бо тут його гнів пропаде марно…” (П. Загребельний). При доборі ж синоніма – фразеологізму частіше зважають па семантико – синтаксичну здатність ФО поєднуватися зі словами оточення, що зумовлюється особливістю структурної організації фраземи: впадати в гнів, скреготати зубами, рвати й метати, кидати вогнем – блискавицею, але важким духом дихати (на кого), вогнем (пеклом, полум’ям) дихати (на кого), бісом дивитися (на кого) . Широке наповнення фразеосинонімічних рядів не означає довільного використання будь-якого з членів ряду. Крім структурної організації синонімічних фразеологізмів, можливість адекватної заміни одного фразеологічного синоніма іншим залежить від ступеня їх семантичної близькості, здатності ФО мати при собі однакове лексичне оточення й уживатися хоча б в одній спільній конструкції, від характеру співвіднесеності синонімічних фразем з однією й тією самою частиною мови, від стилістичної належності синонімічних зворотів та їх емоційного забарвлення (В. Жуков).
Фразеологічна синонімія, як і лексична, виникає внаслідок необхідності виділити ту чи іншу рису предмета. Об’єднуючись у синонімічні ряди, домінантою яких, як правило, вважають лексеми, фразеологізми часом зберігають деякі особливості свого походження, відрізняються семантичними або стилістичними відтінками, по-своєму відображають окремі явища об’єктивної дійсності, що найкраще виявляється в контексті. Синонімічний ряд зі значенням “поволі” включає ФО Як мокре горить, як три дні не їв, крок за кроком, як черепаха, однак їх семантико – синтаксичні особливості повніше розкриваються в текстових фрагментах: “Ми, їх підлеглі, все розуміючи, теж робили повільно, Як мокре горить” (М. Дев’ятаєв) – “неохоче, абияк, погано робити що-н.”; “А чого ти, молодице, насилу соваєш руками? – крикнув на Василину постригач. – Ти робиш, неначе три дні не їла” (І. Нечуй-Левицький) – “мляво робити що-н.”; “Крок за кроком оглядає він свій нелегкий життєвий шлях, докопуючись, чи скрізь там у ньому все як годиться” (О. Гончар) – “поступово, у певній послідовності” ; “Хоч би швидкості були, я б заманеврував, а то йдеш як черепаха” (Ю. Яновський) – “незграбно” .
Фразеологізм співвідноситься зі словом, а тому можна прив’язати фразеологічні синоніми до понять, виражених лексемами, до чого вдаються укладачі словників. Так, М. Коломієць та Є. Регушевський у “Словнику фразеологічних синонімів” (1988) виділяють ряди, співвідносні з різними частинами мови, зокрема з дієсловами: доводити справу до кінця, ставити крапку над “і, здати в архів (“завершувати”); з прислівниками: Хоч трава не рости, хоч вовк траву їж, море по коліна (кому, для кого), Як із гуски вода, не гріє і не знобить (“байдуже”); з іменниками: Чорнильна душа, канцелярський пацюк, параграф безсловесний, кропив’яне сім’я, приказний крючок (“бюрократ”); з прикметниками: Молоко не обсохло (у кого), Молоко на губах (у кого), Губи в молоці (в кого), З молоком на губах, мало ще каші з’їв, молодий та зелений, горобеня жовтодзьобе, курча жовтороте (“молодий”). Якщо критерій узагальнення семантики ФО тут не завжди враховується (точніше, на нього зважають швидше інтуїтивно), пор. розташування фразеологічних синонімів із значенням “нічого”з сл. не знати, не розуміти, не розбиратися: ні аза, заст.; Ні бе ні ме [ні кукуріку, зневажл.; Ні бельмеса, заст.; Ні бум-бум, зневажл.; Ні (ані) в зуб, розм.; як баран в аптеці (в Біблії, в книзі), де на перше місце поставлений застарілий синонім ні аза, хоч перевагу треба було б віддати синоніму Ні бе ні ме. Укладачі “Словаря фразеологических синонимов русского языка” (1996) О. Бірих, В. Мокієнко та Л. Степанова поставили за мету дотримуватися відносно цілісної ієрархічної системи розташування ФО всередині словникової статті: від більш загального значення до більш диференційованого, характеристичного, часткового. Ряд “майстер”, наприклад, має таку ієрархію: Майстер своєї справи, майстер на всі руки, золоті руки (в кого), Робота горить у руках (у кого), Діло майстра боїться, маг і чарівник, і швець, і жнець, і на дуду грець, майстер-ломайстер.
Синонімізуються, власне, не ФО, а їх окремі значення, унаслідок чого вони можуть потрапляти до різних синонімічних рядів, мати різну синтаксичну сполучуваність. ФО Схиляти голову (перед ким, чим) окремими своїми значеннями входить щонайменше до трьох синонімічних рядів: 1) “підкорятися, здаватися”: “Подарунок зробила дорогий… Треба привітати. Отак прийти і вклонитися. Вклонитися? Чому вона повинна вклонятися? Ах, Чорнота!.. Заради нього схиляти голову… Ні! Нізащо!” (Р. Чумак) – Схиляти чоло (шию) (перед ким, чим), Танцювати (скакати) під дудку (чию), Пливти за течією; 2) “виявляти шанобу до кого -, чого-небудь”: “Схилімо голови перед людьми – велетами, перед справжніми людьми!” (З газети) – бити чолом, луг. діал. Драстуваться за кілометр, ноги мити “добре шанувати когось”; 3) “засмутитися”: “Там стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову; тут молода молодиця з дитиною на руках голосить на весь майдан, однією рукою схопивши за шию молодого чоловіка; а ось сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи горе… От і старі діди Посхиляли голови…” (Панас Мирний) – Опустити вуха, як за стіну засунутися, вішати (хнюпити, опускати) носа. ФО Спину гнути Входить до складу синонімічних рядів з домінантами “працювати”, “догоджати” і “підлещуватися”; Ханьки м’яти – 1) “говорити”, 2) “ледарювати” і 3) “залицятися”.
Слід також зважати на сполучуваність фразем та їх компонентів – як семантичну, так і синтаксичну. ФО Одним духом, в один миг (мент, момент) “дуже швидко” вживаються в багатьох контекстах і в різному оточенні: “Робітники розскочилися В один миг на обидва боки рову…” (І. Франко); “В один момент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї” (М. Коцюбинський); “Я по соломинці збирав, а ти мені… Одним духом розкидав?”; “Павло випив пляшку Одним духом і зараз же заснув”; “Одного разу за її наказом він перевіз її на другий берег Дніпра і… перехопив її Одним духом”; “Кинувши до шапки руку, він набрав повні груди сміливості і відрапортував одним духом”; “Чутка про те, що побито іскрівців…, облетіла район одним подихом” (Г. Тютюнник). Виступаючи з тим самим значенням, вирази на крилах, з усіх ніг, на всіх парах, як на пожежу, Висолопивши (виваливши) язик (язика) Обмежені у вживанні й сполучаються лише з дієсловами Бігти, летіти тощо. Семантика ж ФО з Вітерцем Пов’язана виключно з рухом транспортних засобів і стосується дієслів їхати, катати. Легко замінюються структурно близькі фразеологізми, що, крім спільного значення, співвідносяться з однією частиною мови, мають однакове синтаксичне оточення й семантичну сполучуваність. Фразеосиноніми Конем не доженеш і як чорт від кукуріку мають обмеження в семантико-синтаксичній сполучуваності (зі словом тікати), а тому не можуть бути використані замість ФО як з води, як на дріжджах, що виступають з тим самим значенням “дуже швидко”, але вживаються переважно зі словом Рости.
Особливого чутливі до семантичних відтінків письменники, взагалі майстри слова. Наприклад, при спільному значенні “потрапити в скрутне становище” використані авторами ФО мають і свої значеннєві нюанси. Ось виділені зі словникових дефініцій ключові ситуації, вербалізовані синонімами: “Нам погано. На душі, як то кажуть, коти шкребуться. Отак Сісти маком З тією “бомбою”? Та ще й розлити ж отого з термоса. Думка про ту шкоду не давала спокою” (В. Нестайко) – “незручне становище”; “Вскочили ми в халепу. Це кілька днів сміятимуться, не менше. Хоч на вулицю не виходь” (В. Нестайко) – “неприємна ситуація”; “Живи на здоров’я, товаришу… Та більше Не попадайся людоловам В лабети!..” (О. Гончар) – “залежність від когось”; “Венеру ж за душу щипало, Що з флотом поступили так; Од жалю серце замирало. Що Сяде син На міль, як рак” (І. Котляревський) – “безвихідне або незручне становище” та ін. Низку ФО можна вжити стосовно дівчини, жінки у значенні “одружитися”. Найбільш нейтральна, мабуть, вийти заміж. Фразеологізм Зав’язати голову містить сему певного незадоволення від заміжжя, особливо коли воно сталося замолоду (“Уляна дуже молодою зав’язала голову”, Грицько Григоренко; “Не зав’язуй, Тусю, собі голови…Ти вродлива. Хіба ще такого жениха знайдеш”, П. Гуріненко). Ще сильніше підкреслюється співчуття до дівчини компонентом із суфіксом суб’єктивної оцінки (“Якби не Лаврін, то я б, здається, ладна й до вас вернутись. – Не можна, дочко! Зав’язала голівоньку, не розв’яжеш довіку, – сказала Балашиха”, І. Нечуй-Левицький). Фразеологізми Зав’язати голову, зав’язати косу – дещо застарілі, особливо другий (“Не знати, що рік Дівчатам скаже… Може, не одна Косу зав’яже…”, С. Руданський). На обох ФО відчутне незначне нашарування весільного обряду: на весіллі відданиці зав’язували хустку. М. Коломієць та Є. Регушевський фіксують вислів Зав’язати косу (хустку позначають як “етнографічне”) . Фразеологізми Взяти шлюб, піти до шлюбу, стати на рушник, піти до вінця, закон узяти, уступити у закон – уживані насамперед стосовно чоловіка й жінки. До того ж Закон узяти, уступити у закон – застарілі (“Чи до танців тут, до скоків? Аби б у закон уступити”, Г. Квітка-Основ’яненко). Фразеологізм іти до шлюбу протиставляється фразеологізмам – синонімам іти до вінця, ставати під вінець тим, що у “вінчальних” висловах помітна сема “церковного шлюбу”: “Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець – традиція ця була тоді ще міцна, – місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати” (Григір Тютюнник). У висловах Закон узяти, уступити у закон прозорою є ідея “законності”, освяченості традицією (“щоб так, як велить звичай”, “як у людей”), пор. прислів’я: закон прийнявши, не по-собачи жити. Нарешті, звичаєві ФО стати на рушник (на рушничок, на рушники – народнопоетичні, національно-обрядовий компонент семантики яких найтісніше пов’язаний із символом рушник, у якому наявний ланцюг культурно-асоціативних зв’язків Рушник – весілля – хата – Сім’я – щастя: “Обізвався козак молоденький: “А я твоє відерце дістану І з тобою На рушничок стану” (Укр. нар. пісні).
Таким чином, подібно до лексичних, фразеологічні синоніми мають спільне загальне значення, відрізняючись семантичними або стилістичними (або семантичними і стилістичними одночасно) відтінками, утворюють синонімічні ряди, співвідносні з однією частиною мови. Специфічним же для фразеологізмів, що позначається й на синонімічних зв’язках, є метафоричний, образний характер ФО, семантика яких зумовлена не значенням окремого слова, а складною взаємодією значень лексем – компонентів. Складнішою виявляється й формально-синтаксична організація фразем, семантико – синтаксична сполучуваність яких спричинена як їх загальним значенням, так і семантико-синтаксичними властивостями лексем-компонентів. Отже, фразеологічними синонімами будемо вважати фразеологічні одиниці зі спільним загальним значенням, які співвідносні з однією частиною мови, але відмінні між собою образною основою, компонентним складом і семантико – стилістичними відтінками.
Фразеологічні синоніми представлені в численних словниках – одномовних і двомовних. Синонімічні звороти, як і антонімічні (див. далі), допомагають виявити системні зв’язки реєстрового вислову, заглибитися в його смислову структуру, встановити внутрішню форму виразу та за потреби замінити його близьким за значенням синонімом або відтінити фразеологічним антонімом. Двотомний “Фразеологічний словник української мови” (1984) Г. Удовиченка вміщує синоніми й варіанти фразеологізму (без їх розрізнення) після основного, тобто найпродуктивнішого в мові: голова замакітрилась (у кого) – в голові все йшло обертом, В голові замакітрилося, в голові пішло все шкереберть, голова йшла обертом (кому), голова кругом ходить, голова макітриться, голова пішла кругом (від чого), голова пішла обертом, йде обертом голова. Активно розробляє фразеосиноніми академічний фразеологічний двотомник. Часом до заголовної ФО добирається доволі розгалужений ряд синономічних відповідників: Бог (Господь) прийняв (прибрав) (кого) – Біс узяв, витягти ноги, віддати Богу (Богові) душу, врізати дуба, дати дуба, дідько взяв; як (мов, ніби) вода вмила (змила) (кого, що) – Як вітром здуло, як крізь землю провалитися, як у воду впасти, як лиз злизав, як хап ухопив, як корова язиком злизала. Фразеологічні синоніми фіксує (але не більше двох) також словник В. та Д. Ужченків: Хоч вовком вий – хоч лягай та помирай, хоч гвалт кричи; виводити на чисту воду (кого, що) – виводити на чисте, виводити на сухе. Власне, за принципом добору якнайбільшої кількості українських фразеологічних відповідників, типових синтаксичних сполук і навіть слів до російського фразеологічного звороту побудований і двомовний “Російсько-український словник сталих виразів” І. Виргана та М. Пилинської (за ред. М. Наконечного): Ни к селу, ни к городу – ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні пало; ні в тин, ні в ворота; не до речі; недоречно; як Пилип з конопель; ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки.
Осібне місце посідає “Словник фразеологічних синонімів” (1988) М. Коломійця та Є. Регушевського. Це поки що найбільший спеціальний словник, який охоплює 300 синонімічних рядів з 2000 ФО, що містить короткі відомості про семантичні відтінки ФО, їх емоційно-експресивне забарвлення, стилістичне використання й особливості уживання в сучасній українській літературній мові. При цьому фразеологічні синоніми можуть утворювати цілі комплекси, здатні поділятися на менші групи. Наприклад, домінантою “говорити” об’єднуються 15 менших груп. Наводимо фрагменти перших чотирьох з них: 1) (усно повідомляти що-небудь) Вести мову (річ), (голосно висловлюватися, переходячи на крик) здіймати голос та ін.; 2) (говорити невиразно, нерозбірливо, мимрити) ковтати (жувати) слова, (гугнявити) балакати в ніс та ін.; 3) (говорити щось незначне, несерйозне, пусте) Теревені правити (розводити, точити, гнути, плести), теревені – вені правити та ін.; 4) (говорити щось беззмістовне) Городити всячину, химині кури розводити та ін. Якщо зважити на детальну стилістичну диференціацію кожного фразеологізму – синоніма, що здійснюється в трьох аспектах: у функціонально-стилістичному, емоційно-експресивному та історико-стилістичному, узяти до уваги, що кожна ФО ілюструється вимогливо дібраними прикладами – реченнями переважно з художніх творів кращих українських письменників, то можна говорити про словник М. Коломійця та Є. Регушевського як про помітне явище у фразеологічній науці.
Related posts:
- Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...
- Фразеологічні варіанти – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ §11. Фразеологічні варіанти Взаємодія двох протилежних тенденцій у складі фразеологічних одиниць (тенденція до стабільності в семантиці, формі та їх структурі і протилежна – тенденція до формального оновлення мовної оболонки) породжує численні й різноманітні фразеологічні варіанти, під якими ми будемо розуміти такі лексико-граматичні різновиди фразеологічної одиниці, які за тотожності загального […]...
- Антонімія фразеологічних одиниць – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 12. Антонімія фразеологічних одиниць Антонімія належить до семантичних універсалій, проте фразеологічна антонімія, на відміну від лексичної, на сьогодні вивчена значно менше. Певну увагу українським фразеологічним антонімам приділяли Л. Авксентьев, Н. Бабич, Н. Бобух, В. Калашник, Ж. Колоїз, Л. Скрипник. Складність дослідження фразеологічних антонімів полягає в самій природі ФО, […]...
- СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Основною тенденцією в лінгвістичній науці в останні роки стає принцип системності, визначення функціонального статусу мовної одиниці в системі, зокрема вивчення її в межах тематичних та фразеологічно-семантичних груп, у відношеннях загального і часткового, активного і пасивного, діалектного і загальнонародного. Виразно це представлено й у відношеннях та опозиціях фразеологічних одиниць, що […]...
- Вибірковість фразеології – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 4. Вибірковість фразеології Досвід ідеографічного опису мовних одиниць узагальнюється в працях А. Аксамитова, Ю. Гвоздарьова, І. Гетмана, Ю. Караулова, а па матеріалі української фразеології – М. Алефіренка, М. Демського, А. Івченка, Н. Коваленко, П. Редіна та ін. У монографії “Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень)” Ю. Прадід вирізняє такі завдання ідеографічного […]...
- СИНОНІМІЯ І АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 55 СИНОНІМІЯ І АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: розкрити синонімічні й антонімічні можливості фразеологізмів; розвивати навички доцільного використання фразеологізмів у своєму мовленні; виховувати творче ставлення до викладу думок. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: у межах теми. Синтаксис і пунктуація: словосполучення, речення, текст, розділові знаки. Культура мовлення: образність мовлення. Міжпредметні зв’язки: […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Лексикологія. Фразеологія § 13. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Про те, як народжуються і живуть фразеологізми 98 Прочитайте виразно вірш. Про який фразеологізм тут ідеться? Як автор пояснює його походження? Доведіть, що джерелом цього виразу є жива народна мова. ЗАРУБАЙ НА НОСІ Гриць катався на льоду, не спитавши мами, Та й потрапив у біду: шурхнув з ковзанами. […]...
- Особливості засвоєння фразеології 5.3. Особливості засвоєння фразеології Розділ “Фразеологія” за програмою для 12-річної школи передбачено для вивчення в 5 класі. Це пояснюється тим, що фразеологія, як і лексика, побудована на системності. Системні відношення простежуються між словами і фразеологізмами, а тому знання таких відношень допоможе учням розмежовувати фразеологізми в межах синонімічних рядів, що, у свою чергу, сприятиме піднесенню культури […]...
- Фразеологізми. Джерела української фразеології І СЕМЕСТР ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Урок № 12 Тема: Фразеологізми. Джерела української фразеології Мета: подати відомості про фразеологізми, формувати вміння вирізняти їх у реченнях та тексті, розкривати їхнє значення; формувати вміння користуватися фразеологічним словником; розвивавати логічне та образне мислення; сприяти збагаченню та уточненню словника учнів; виховувати пошану до усної народної творчості. Тип уроку: урок вивчення нового […]...
- Відношення. Основна властивість відношення Розділ 3 Відношення і пропорції У цьому розділі ви: – згадаєте про коло, круг та відсотки; j ознайомитеся з поняттями відношення та пропорції, масштабу, випадкової події; – дізнаєтеся про стовпчасті та кругові діаграми, циліндр, конус, кулю; – навчитеся розв’язувати рівняння на основі властивості пропорції, знаходити ймовірність випадкової події, здійснювати відсоткові розрахунки, розв’язувати задачі на пряму […]...
- Історичні зміни у фразеології Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 29. Історичні зміни у фразеології Спостереження над різними історичними станами фразеологічного складу – одне з найоб’єктивніших свідчень еволюції усталених висловів. Такі порівняння уможливлюються як різночасовими фіксаціями словників, так і монографічними описами окремих періодів, спостереженнями над живими процесами їх розвитку й перетворення. Майбутнє фразеології, зазначає прибічник лексикографічної розробки фразеології О. […]...
- Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 75 Тема. Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми “Лексикологія. Фразеологія”; удосконалювати навички практичного використання знань із цих тем в усному й писемному мовленні, користування різними видами словників; прищеплювати учням любов до рідної мови, культури. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- Обсяг фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 2. Обсяг фразеології Установилося два погляди на обсяг фразеології, які чітко підсумував О. Ожегов у праці “Про структуру фразеології” (1974): фразеологія в широкому розумінні і фразеологія у вузькому розумінні. До фразеології в широкому розумінні традиційно відносять прислів’я, деякі приказки, крилаті вислови, “різні стійкі змеханізовані вирази, штампи та народно-розмовні […]...
- Фразеологічне значення – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 6. Фразеологічне значення Проблема значення в лексикології настільки багатоаспектна й складна, що У. Вайнрах назвав один із параграфів про нього “Стан нашого невігластва”. Не менш складна й проблема фразеологічного значення – чи не найзаплутаніша у фразеологічній семантиці. Звертають увагу звичайно на своєрідність фразеологічної семантики порівняно із семантикою слова, на […]...
- КОРЕЛЯЦІЙНЕ ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОРЕЛЯЦІЙНЕ ВІДНОШЕННЯ – міра кореляційного зв’язку між двома кількісними змінними. Інша назва – коефіцієнт eta. На відміну від коефіцієнта кореляції Пірсона г коефіцієнт eta не потребує припущення про лінійність зв’язку. Коефіцієнт eta є несиметричним показником, отже, для двох змінних X та Y можна (якщо це має сенс з т. з. задачі, […]...
- Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 41. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Матеріальне й духовне життя народу становлять невичерпне джерело фразеотворення й водночас є екстралінгвістичним тлом, на якому об’ємніше проступають і мовні цінності. Стійкі вислови, лаконічно й образно передаючи “великі мислені маси” (О. Потебня), створюють фразеологічну картину світу. В останній завжди […]...
- Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів Попередній аналіз фразеологічного складу української мови, апробований різними дослідниками розподіл на ідеографічні групи, власний досвід ідеографічної класифікації фразеологізмів Східно-слобожанських і східно-степових говірок Донбасу дають змогу запропонувати в найзагальнішому вигляді таку ономасіологічну систематизацію української фразеології. Усі ФО розподіляємо між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): “Людина”, “Абстрактні відношення” […]...
- НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 18 НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ У фразеології продовжують розроблятися синхронічний і діахронічний аспекти, уточнюється термінологія, досліджуються системні зв’язки ФО, розкривається – із залученням генетичних і типологічних паралелей – механізм фразеотворення. Багато з таких питань утрадиційнилося. Новими аспектами у фразеології ми вважаємо не тільки нові напрями досліджень фразеології, а й більш фундаментальне висвітлення […]...
- ВІДНОШЕННЯ ТА ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ Розділ 3 ВІДНОШEННЯ І ПРОПОРЦІЇ У розділі дізнаєтесь: Ü про відношення та його властивості; Ü що таке пропорція; Ü які є пропорційні залежності величин; Ü як поділити число в даному відношенні; Ü що таке масштаб; Ü про коло, круг, круговий сектор та просторові фігури обертання; Ü які є види діаграм та як будувати діаграми; Ü […]...
- Олександр Потебня – предтеча української фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 3. Олександр Потебня – предтеча української фразеології Становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни звичайно пов’язують насамперед із працями Ш. Бал лі та В. Виноградова. Однак заради справедливості зазначимо, що багато аспектів фразеології як лінгвістичної дисципліни загалом й української зокрема були об’єктом уваги най видатнішого українського мовознавця, основоположника психологічного напряму […]...
- ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Укладання словників різних типів (у тому числі й ідеографічних), історико-етимологічний аналіз ФО, використання лінгвогеографічних методів дослідження фразеологічного складу, дослідження з порівняльної фразеології, систематизація усталених висловів з погляду їх зв’язків з позамовною дійсністю привели вчених до визнання необхідності системного вивчення фразеосемантичних мікро – й макроструктур, поставили на порядку денному проблему ідеографічного […]...
- Відношення. Властивості відношення Урок № 39 Тема. Відношення. Властивості відношення Мета: узагальнити знання учнів про зміст дії ділення чисел; сформувати уяву про поняття відношення двох чисел, його змісту, властивості, а також сформувати уяву про взаємно обернені відношення. Тип уроку: засвоєння нових знань. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань Усні вправи 1. Обчисліть значення виразів: 2. Скоротіть дріб: ; […]...
- Синонімія головних членів речення Морфологічні засоби стилістики § 10. Синонімія головних членів речення 126.1. Край неба Зашарівся (М. Сиротюк). 2. Схід Рожевий (А Головко). 3. Над доріжкою з асфальту Дві берізки Обнялись (В. Сосюрсі). 4. Микола з батьком та матір’ю вже Пообідали (І. Нечуй-Левицький). 5. Обоє Привітні (А. Головко). 6. Мої Кроки Жвавіші й легші (М. Коцюбинський). 7. Кітелі […]...
- Синонімія займенникових форм. Займенники і контекс Морфологічні засоби стилістики § 5. Синонімія займенникових форм. Займенники і контекст 74.1. Сильні господарства можуть дозволити собі загущені посіви, що призведе до стабільних прогнозованих урожаїв. 2. Річки Оріноко і Парана в Південній Америці у своїх верхів’ях розгалужуються на два рукави, які впадають у різні басейни. 3. Коли Онищук був начальником відділу, він співпрацював з Павленком. […]...
- ПОЗАЛІТЕРАТУРНА ФРАЗЕОЛОГІЯ Розділ 12 ПОЗАЛІТЕРАТУРНА ФРАЗЕОЛОГІЯ Розподіл фразеологічних одиниць може бути найрізноманітнішим: ідеографічним, історико-етимологічним, стилістичним, лексико-граматичним тощо. Одним з найпоширеніших є розподіл на фразеологізми літературної мови і фразеологізми, які перебувають за межами літературної мови, – ареальні (діалектні), фразеологізми професійних жаргонів, різні групи субстандартної фразеології....
- Системні кризи Системні кризи – кризи, які охоплюють цілісну економічну систему окремої країни або групи країн упродовж певного періоду. Системними є економічна, фінансова (в т. ч. валютна, банківська, біржова, боргова, платіжна), аграрна та ін, кризи. Хоча економічна криза у широкому контексті включає фінансову, платіжну та інші форми криз, водночас ці форми розгортаються відносно незалежно, можуть мати різні […]...
- ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Мотивація внутрішньої форми, етимон образного сприйняття внаслідок різних екстралінгвістичних чинників із часом може затемнюватися, а то й зовсім втрачатися для пересічного мовця. Відбувається процес перекодування первісної ознаки, творення “образу образу” (О. Потебня), хоча кожний новий етап його внутрішнього розвитку базується на попередньому образі. “Розмотати” етапи перекодування образу, наблизитися до […]...
- Системні механізми гомеостазу в людини на рівні організму МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.3. Біологія індивідуального розвитку 1.3.3.12. Системні механізми гомеостазу в людини на рівні організму Організм людини – це складна відкрита фізико-хімічна система, яка перебуває у постійному взаємозв’язку з довкіллям і зберігає при цьому стаціонарний (відносно сталий) стан. Сталість внутрішнього середовища забезпечується структурними, фізіологічними, […]...
- ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Найчіткішу зміну основних етапів у розвитку історії словосполучення – від вільного до нерозкладного – показав Б. Ларін у тричленній схемі: звичайні словосполучення (змінні, “вільні”) – стійкі метафоричні словосполучення (“фразеологічні єдності”, “стереотипні речення”) – ідіоми (“фразеологічні зрошення”, “нерозкладні речення”). Відповідно зменшується й ступінь мотивації словосполучень. Фразеотворення звичайно відбувається за певними зразками, […]...
- Системні складові державного управління Державне управління Системні складові державного управління як виду діяльності. До таких складових належать: цілі (місія, ієрархія цілей держави, стратегія розвитку держави, державна політика); функціональна структура (сукупність певних органів державної влади з їх функціями та завданнями); сукупність процесів (зміна стану держави, її розвиток, управління, комунікація, дослідження на державному рівні); засоби (державно-управлінські технології, наука державного управління, державна […]...
- ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Історичний та етимологічний аспекти східноукраїнської фразеології плідно розробляли О. Потебня, Ф. Буслаєв, І. Срезневський, М. Сумцов, пізніше – М. Толстой, Л. Коломієць, Ф. Медведєв, Я. Спринчак, М. Демський, В. Мокієнко, А. Івченко, Ф. Янковський, І. Лепешев, В. Коваль та ін. Велику цінність становлять матеріали семитомного “Етимологічного словника української […]...
- СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ – форми вияву залежностей між індивідами і групами, що скріплюють, спрямовують та обрамляють їх діяльність, об’єднання в спільноти. У суспільстві ні діяльність, ні спілкування людей неможливі без і поза їх відносинами та відношеннями поміж собою. Звідси кожний індивід і всі індивіди як члени суспільства разом є носіями […]...
- СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ – особливий тип сусп. відносин, що виникають між індивідами як членами спільнот і виступають одним із способів вияву, трансформації і реалізації соціальності (спільності, близькості, відчуженості, толерантності, конфліктності, партнерства, розподілу функціональної залежності, обміну діями, діяльністю тощо) у суспільстві. “Це – не відносини одного індивіда до іншого індивіда, а […]...
- Відсоткове відношення чисел Урок № 4 6 Тема. Відсоткове відношення чисел Мета: спираючись на вміння учнів знаходити відсоткове відношення чисел, навчити знаходити вміст величини у відсотках і розв’язувати задачі, що передбачають ці дії. Тип уроку: засвоєння знань, вмінь та навичок. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання Вибірково перевіряємо зошити (у “слабких” учнів). Правильні відповіді записуємо за дошкою, і […]...
- Властивості степеня (продовження). Степінь добутку й відношення Урок № 24 Тема. Властивості степеня (продовження). Степінь добутку й відношення Мета: домогтися свідомого розуміння властивості степеня добутку й відношення; виробити вміння застосовувати ці властивості для перетворень виразів і обчислення значень числових виразів. Тип уроку: засвоєння знань, умінь та навичок. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання @ Як і на попередніх двох уроках, перевірку домашнього […]...
- Відношення. Пропорції Урок № 5 0 Тема. Відношення. Пропорції Мета: перевірити рівень засвоєних знань і набутих умінь з теми. Тип уроку: перевірка і корекція знань, умінь та навичок. Хід уроку I. Організаційний момент II. Умови тематичної контрольної роботи Варіант 1 1. Чи істинна пропорція 1 : 4 = 1 : 2? 2. Знайдіть невідомий член пропорції: 1,6 […]...
- ВІДНОШЕННЯ Культурологічний словник ВІДНОШЕННЯ – термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв’язок речей матеріального світу. В. об’єктивні, як і самі речі. Вивчаються багатьма науками – філософією, логікою, математикою, психологією тощо....
- Відсоткове відношення двох чисел Урок № 4 5 Тема. Відсоткове відношення двох чисел Мета: сформувати уявлення про зміст поняття відсоткове відношення двох чисел та виробити вміння знаходити відсоткове відношення двох чисел та розв’язувати задачі, що передбачають цю дію. Тип уроку: засвоєння знань, умінь, навичок. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань Усні вправи 1. Обчисліть: 2. Знайдіть відношення чисел: 15до5; […]...
- НІ з різними частинами мови – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка НІ з різними частинами мови Ні пишеться Разом: – із займенниками, якщо частка Ні не відокремлена від дальшого займенника прийменником, і з прислівниками: Ніхто (нікого), нічий (нічиїм), ніщо (нічого), ніякий (ніякому); ніде й ніде, нізащо, нізвідки, нізвідкіля, ніколи й ніколи, нінащо, ніскільки, нітрохи, ніяк. Ні пишеться Окремо: – […]...
- Відсоткове відношення двох чисел. Зміна величини у відсотках Розділ 3 Відношення і пропорції §27. Відсоткове відношення двох чисел. Зміна величини у відсотках Ми знаємо два види задач на відсотки: знаходження відсотків від числа та знаходження числа за його відсотками. Розглянемо ще задачі, у яких треба знайти, скільки відсотків складає одне число від іншого, тобто відсоткове відношення двох чисел. Ми вміємо знаходити відношення двох […]...