СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
ДОДАТКИ
Додаток 1 СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Авгієві стайні – занедбане, брудне місце чи занедбані справи.
Ахіллесова п’ята – вразливе місце, слабкість людини.
Без тями (рідше без тямки, без тямку) – нічого не усвідомлюючи; несамовито.
Вибивати (бити) дрижаки (дріб) – дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін.
Викинути / викидати з голови (з пам’яті, з думки) – перестати думати про кого-, що-небудь, забути когось, щось.
Впіймати / ловити на гарячому – викрити кого-небудь, підстерігши його на
Всипати на галушки – дуже вилаяти, суворо покритикувати.
Ганяти за двома зайцями – намагатися одночасно здобути успіх у двох і більше справах; братися за кілька справ.
Гаряча голова – запальна, нестримана людина.
Гордіїв вузол – дуже складна, заплутана справа; складний збіг обставин.
Гнути свою лінію (своє) – уперто домагатися чого-небудь; наполегливо відстоювати, здійснювати щось по-своєму.
Гнути / зігнути спину – 1. Тяжко працювати; 2. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися.
Гнути / загнути кирпу (носа, ніс) – гордовито триматися,
Години (година) пік – найбільше напруження, завантаження в роботі транспорту, підприємства і т. ін.
Голий як бубон – дуже бідний.
Гострий язик – 1. Дотепна, влучна або дошкульна мова; 2. Здатність говорити дотепно, влучно або дошкульно.
Давати (підносити) гарбуза – відмовляти у сватанні.
Дамоклів меч – небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь.
Дати на горіхи – дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь.
Денно і нічно (… і нощно) – постійно, весь час, цілодобово.
Дивитися згори (зверху) вниз (звисока, зверхньо) – зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь.
До глибокого снігу – до справжньої зими; до морозів.
Замітати / замести сліди – знищувати, приховувати все, що може викривати які-небудь таємні або несхвальні дії, вчинки.
Збивати / збити з розуму (з глузду) – зваблювати, спокушати, підштовхувати на нерозумні дії.
Згоряти (згорати) від (із) сорому – бентежитися, ніяковіти.
Згущувати (згущати) фарби (барви) – надто перебільшувати.
Здоровий глузд – розуміння, сприймання чого-небудь; розсудливість.
З дорогою душею – охоче, з великим задоволенням, з радістю.
З дощу та під ринву – від однієї небезпеки до ще гіршої.
Лебедина пісня – останній (перев. найзначніший) твір, вияв таланту або здібностей кого-небудь.
Лишати (залишати, оставляти і т. ін.) глибокий слід у душі – дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам’ятовуватися.
Махнути рукою – перестати займатися ким-, чим-небудь, турбуватися про когось, щось, збайдужіти до когось, чогось.
Навчити розуму – виховувати когось відповідно до усталених норм, правил, звичаїв і т. ін.
На пташиних правах – не маючи законних підстав, надійного становища і т. ін.
На порожньому (пустому, голому) місці – не маючи бази, основи і т. ін. під собою; з нічого.
Наставляй кишеню (обидві жмені) – не розраховуй на щось, не сподівайся чогось.
На швидку руку – поспіхом, квапливо.
Небу жарко – уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т. ін. вже не може бути.
Нитка Аріадни (аріаднина нитка) – те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти правильний вихід з якоїсь ситуації.
Ні холодно ні жарко – кому-небудь байдуже; хтось не звертає уваги на щось.
Оббивати пороги – постійно ходити, приходити до когось.
Обливатися слізьми (сльозами) – гірко, невтішно плакати.
Піддавати жару (вогню) – спонукати кого-небудь до інтенсивнішої дії, викликати, посилювати запал у когось і т. ін.
Подати руку – підтримувати когось, допомагати кому-небудь у скрутний для нього час.
Розбити глек (глека, горщик, горщика, макітру і т. ін.) – розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися.
Розкусити горіх (горішок) – вирішити якесь складне питання.
Стати на герць – мужньо виступити на боротьбу з ким-, чим-небудь.
Світ замалий – комусь хочеться простору, активного життя.
Світла голова – хто-небудь чітко, логічно мислить.
Сізіфова праця (робота) – надзвичайні зусилля, спрямовані на досягнення чогось, які не^дають бажаних результатів; щось непосильне.
Сім мішків гречаної вовни – багато зайвого, безглуздого.
Танталові муки (муки Тантала) – страждання, спричинені великим прагненням до чогось і неможливістю його здійснення.
Усьому голова – 1. Відігравати керівну роль; бути головним у чомусь. 2. Основний, найважливіший, найнеобхідніший.
Через голову – без погодження з тим, через кого безпосередньо треба діяти.
Як (мов, неначе) гриби після дощу – швидко й у великій кількості.
Як осіння ніч – смутний, насуплений, похмурий.
Як (мов, ніби) сніг (дощ) на голову – несподівано; раптово.
Related posts:
- ФРАЗЕОЛОГІЧНИМ СЛОВНИЧОК ДОВІДКОВЕ БЮРО ФРАЗЕОЛОГІЧНИМ СЛОВНИЧОК Авгієві стайні – безладдя, занедбані справи; забруднене приміщеня. Ахіллесова п’ята – слабке, вразливе місце. Бити себе в груди – запевняти, переконувати когось у чомусь Біла гава (ворона) – про людину, яка виділяється серед інших своєю несхожістю, незвичайністю. Блудний син – той, хто повертається після довгих блукань. З Біблії. Живучи неправедним життям, […]...
- Відмінювання складних займенників – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Відмінювання складних займенників Складні займенники відмінюються лише в основній частині: Абихто, абикого, абикому, абиким, аби на кому. Абиякий, абиякого, абиякому, абияким, аби на якому. Дехто, декого, декому, де з ким, де на кому (й де на кім), на декому. Деякий, деякого, деяким, на деяких (і де на яких). […]...
- >СЛОВНИЧОК ПОЧУТТІВ ДОВІДКОВЕ БЮРО СЛОВНИЧОК ПОЧУТТІВ Байдужість – відсутність інтересу та уваги до людей, їхніх справ і почуттів; нечуйність, брак співчутливості. Синоніми: нечулість, незворушність, незацікавленість, апатія. Моя хата скраю: нічого не знаю. Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти. Моє діло теляче: наївся – і в хлів. Безпека – почуття захищеності, відсутності загрози. Антонім: небезпека. […]...
- ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК ДОВІДКОВЕ БЮРО ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК Аватар (санскр.) – невеликий малюнок або фотографія, яку використовують як зображення користувача мережі Інтернет, зокрема в соціальних спільнотах. Автопортрет (гр.) – портрет художника, скульптора, виконаний ним самим. Агат (гр.) – напівдорогоцінний камінь, що використовують для прикрас, а також у хімічному виробництві. Акцент (лат.) – своєрідний характер вимови, властивий тій або іншій […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 11. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Джерела походження українських фразеологізмів різні. Найважливішим є мова народу. Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці (працювати засукавши рукава; гнути спину; наступати на граблі; гребти лопатою), побуті та родинних стосунках (побити горшки; заварити кашу; копилити губу; кліпати […]...
- СЛОВНИЧОК НАЗВ ПОЧУТТІВ ДОВІДКОВЕ БЮРО СЛОВНИЧОК НАЗВ ПОЧУТТІВ Байдужість – відсутність інтересу та уваги до людей, їхніх справ і почуттів; нечуйність, брак співчутливості. Синоніми: нечулість, незворушність, незацікавленість, апатія. Антонім: зацікавленість. Найбільший людський гріх – байдужість (Мати Тереза). Байдужість – рідна сестра безсердечності й бездушності (Народна творчість). Безпека – почуття захищеності, відсутності загрози. Синонім – нешкідливість, надійність. Антоніми – […]...
- СЛОВНИЧОК СИНОНІМІВ ДОДАТКИ Додаток 3 СЛОВНИЧОК СИНОНІМІВ БАЖАНИЙ жаданий, довгожданий, очікуваний, довгоочікуваний, омріяний. БЕЗМЕЖНИЙ (про простір) безкраїй, безкрайній, безконечний, нескінченний, безмірний, неосяжний, неозорий, неокраїй (поетичне), неоглядний, несходимий. БЛАГОРОДНИЙ великодушний, шляхетний, лицарський. БУДЬ-ЯКИЙ всякий, всяк (розм.), абиякий. ВАГАТИСЯ роздумувати, сумніватися, хитатися, м’ятися (розм.). ВВІЧЛИВИЙ чемний, вихований, гречний, коректний, делікатний, привітний, шанобливий. ВЕЛИКИЙ (який займає значний простір) чималий, немалий, […]...
- БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 53 БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: розкрити багатство стилістичних можливостей фразеологізмів; розвивати естетичні смаки десятикласників; виховувати повагу до народної мудрості, до творчості майстрів слова. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: функціональні стилі. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Пунктуація: розділові знаки. Культура мовлення: точність, багатство і […]...
- СЛОВНИЧОК СЛОВНИЧОК Біорізноманіття – різноманіття живої природи. Витівка – що-небудь сказане або зроблене для розваги, сміху; жарт, вигадка. Відповідальність – свідоме ставлення людини до суспільних норм і цінностей, до своїх учинків і їх наслідків для суспільства. Географічна карта – зображення в певному масштабі території земної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків. Гідність – особливе […]...
- >СЛОВНИЧОК ПРНАВИЛЬНОЇ ВИМОВИ ДОВІДКОВЕ БЮРО СЛОВНИЧОК ПРНАВИЛЬНОЇ ВИМОВИ Алфавіт Завдання Перепустка Апостроф Загадка Подруга Арахіс Запитання Помилка Асиметрія Поняття Атлас (збірник карт) Інструмент Предмет Атлас (тканина) Спина Каталог Байдуже Кілометр Столяр Колесо Фартух Ведмедиця Котрий Вимова Кулінарія Цемент Випадок Виразний Ненависть Центнер Ворота Черга Лапки Деревце Листопад Черговий Дефіс Лікарський Читання Донька Лікарський (про рослини) Шофер Дочка Дрова […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАТІ ВИРАЗИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: ознайомити учнів із джерелами українських фразеологізмів, розширити знання про прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми та формувати вміння доречно їх використовувати; розвивальна: розвивати інтерес до яскравих мовних засобів; виховна: виховувати ціннісне ставлення до мудрості народної. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, інші науки, фольклор, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ […]...
- Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 17. Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Найчастіше фразеологічні одиниці утворюються на базі вільних синтаксичних конструкцій, які постають у процесі спілкування. Дуже часто дериваційною базою служать дієслівно-іменні словосполучення. При цьому дієслівна форма вживається або в недоконаному виді (Втрачати рівновагу, додавати духу (кому)), або в доконаному (Заорати носом, уложити […]...
- Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Під стилістично забарвленими фразеологізмами розуміють, по-перше, їх стильову належність, закріплення за певними сферами мовленнєвого спілкування. Наприклад, ФО П’ята колона, входити в плоть і кров звичайно вживаються в книжному стилі. Фразеологізми Ні в казці сказать пі пером описать, стрільці – молодці властиві фольклорному мовленню, […]...
- ТВІЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК-ДОВІДНИЧОК ТВІЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК-ДОВІДНИЧОК Абоне́нт – юридична чи фізична особа, яка має право на користування чимось. Абстрактний – відірваний від дійсності, від життя. Акаде́мія – назва найвищих державних наукових установ, завданням яких є розвиток наук або мистецтв. Альтернатива – необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну. Альто́вий – низький жіночий або дитячий […]...
- Творення фразеологізмів на базі окремих слів Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів Творення фразеологізмів можна пов’язувати з імплікацією/експлікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація – її експресивність. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО Важливий (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова […]...
- Джерела українських фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 16 Джерела українських фразеологізмів Запам’ятаймо! Доберіть і запишіть синонімічні вислови до відомих вам фразеологізмів (три-п’ять висловів). Зразок: бігати хвостиком – невідступно, часто набридливо ходити за ким-небудь. Джерела української фразеології 1. Спостереження людей у професійній діяльності та в побуті – трудові процеси: варити воду (знущатися з кого-небудь) За день роботи на городі пані […]...
- ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Як уже зазначалося, проблема систематизації фразеологічного матеріалу, його класифікації постійно перебуває в полі зору мовознавців. Дифузність фразеологічного значення, різноструктурність, семантична редукція компонентів ФО ускладнюють вибір основи для їх класифікації. В. Виноградов розподілив фразеологізми на групи за ступенем єдності компонентів. Однак для ФО властиві й інші характеристики. Вона виконує певну синтаксичну […]...
- Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів Попередній аналіз фразеологічного складу української мови, апробований різними дослідниками розподіл на ідеографічні групи, власний досвід ідеографічної класифікації фразеологізмів Східно-слобожанських і східно-степових говірок Донбасу дають змогу запропонувати в найзагальнішому вигляді таку ономасіологічну систематизацію української фразеології. Усі ФО розподіляємо між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): “Людина”, “Абстрактні відношення” […]...
- Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...
- ПРОФАНАЦІЯ Культурологічний словник ПРОФАНАЦІЯ (лат. profanatio, від profano – оскверняю) – 1) Початкове значення – неповага до святині, наруга над пам’яттю. 2) Неуцьке перекручування, опоганювання, опошлення чогось, зневажливе ставлення до чогось загальновизнаного, наруга над пам’яттю про когось....
- Стилістичне використання фразеологізмів Стилістика української мови Стилістичне використання фразеологізмів Одним із стилістичних засобів мови й мовлення, по-особливому виразних, оригінальних і емоційних є фразеологізми. Фразеологізми (грец. phrasis – зворот і logos – слово, вчення) – семантично й граматично пов’язані сполучення слів, а також речення, які використовуються в мові як її усталені і здебільшого легко й образно сприймувані одиниці. Фразеологізми […]...
- Comparsion patterns. Порівнювальні конструкції – The Аdjective. Прикметник Англійська мова The Аdjective. Прикметник Comparsion patterns. Порівнювальні конструкції Коли порівнюють однакові якості чогось або когось, вживають конструкцію As … as: Your ball is As Big As Mine. (Твій м’яч такий же завбільшки як і мій.) Якщо одна з ознак виражена меншою мірою, то використовують конструкцію Not so … as: He is Not so tall […]...
- Музичний словничок Музичний словничок АКАПЕЛА – спів без інструментального супроводу. АНСАМБЛЬ – група виконавців, які виступають спільно; злагоджене виконання музики. АРІЯ – сольна пісня в опері. БАЛЕТ – музично-сценічний жанр, зміст якого розкривається мовою музики і танцю. ВАРІАЦІЇ – (з латинської – зміна, різноманітність) – музичний твір, у якому основна мелодія звучить кілька разів, набуваючи різноманітних змін: […]...
- ОРФОЕПІЧНИЙ СЛОВНИЧОК ДОДАТКИ Додаток 1 ОРФОЕПІЧНИЙ СЛОВНИЧОК Б Багатство [багацтво] Батьківщйна [бат’к’івшчина] Безжурний [беиж:урний] Безмежжя [беизмеж’:а] Берізка биер’ізка], – зці [з’ц’і] Боротьба [бород’ба] В Вернутися [веирнутиес’а], Вернешся [неис’:а], Вернеться [неиц’:а] Вибачатися [виєбачатиес’а], – чся [ц’с’а] Вогкий [вохкий] Вокзал [вогзал] Вузько [вуз’ко] Д Дивитися [диевйтиес’а], Дивишся [виес’:а], Дивиться [виец’:а] Дігтяр [д’іхт’ар] Діжка [д’їжка], – жці [з’ц’і] Довідка [дов’ідка] […]...
- ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 50 ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: ознайомити десятикласників із основними групами фразеологізмів; збагатити мову учнів фразеологізмами; розвивати уважне ставлення до мови, до її якостей; виховувати навички самоосвіти і самовдосконалення. Внутріщньопредметні зв’язки: Лексика: значення фразеологізмів. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Стилістика: функціональні стилі. Культура мовлення: виразність, образність мови. Міжпредметні зв’язки: художня […]...
- СЛОВНИЧОК СПІЛКУВАННЯ ДОВІДКОВЕ БЮРО СЛОВНИЧОК СПІЛКУВАННЯ Адресант – той, хто надсилає комусь інформацію (листа, телеграму тощо). Адресат – той, кому призначено інформацію; одержувач листа, телеграми. Ввічливість – дотримання правил пристойності, уважність до співрозмовника, люб’язність; чемність. Делікатність – ввічливість, люб’язність, готовність зробити послугу. Духовне спілкування – спілкування, через яке виявляється внутрішній світ співрозмовників, воно приводить до взаєморозуміння та […]...
- Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 17 Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів Пригадаймо! З якими прислів’ями та приказками ви вже ознайомилися, навчаючись у школі? Наведіть приклади. 137 Пригадайте прислів’я з поданими антонімами. Посієш – пожнеш; світ – тьма; праця – лінь; рання – пізня; менше – більше; вранці – увечері. Запам’ятаймо! Прислів’я – це усталений […]...
- РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИЧОК СТАЛИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ДОДАТКИ Додаток 1 РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИЧОК СТАЛИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ Автозаправочная станция автозаправна станція Акцентировать внимание акцентувати увагу Безбрежные степи безкраї (безкрайні) степи Безвозмездное пользование безплатне користування Безвредное средство нешкідливий засіб Бесконечная дорога нескінченна дорога Билетная касса квиткова каса Благоприятная ситуация сприятлива ситуація В большей степени більшою мірою В знак согласия на знак згоди, на згоду В другой […]...
- ПІЄТЕТ Культурологічний словник ПІЄТЕТ – глибока повага, шанобливе ставлення до когось, до чогось....
- Неозначені та заперечні займенники – Займенник Самостійні частини мови Займенник Неозначені та заперечні займенники Неозначені займенники утворилися від питальних за допомогою часток аби-, де-, будь-, – небудь, казна-, хтозна-, – сь: абищо, будь-хто, казна-ким, хтозна-чим, хтось, щось, якийсь, котрийсь і под. Заперечні займенники утворилися від питально-відносних займенників за допомогою частки ні: ніхто, ніщо. Неозначені та заперечні займенники відмінюються лише у своїй […]...
- Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Основними функціонально-стильовими розрядами фразеологізмів є розмовні, просторічні, фольклорні й книжні. До Розмовних Належать літературні, дещо знижені фразеологізми, властиві переважно усному мовленню. Вони становлять найбільшу частину всього загальномовного фразеологічного фонду (саме тому в словниках біля них немає позначки “розм.”) і характеризуються повсякденністю, буденністю. Розмовні […]...
- СЛОВНИЧОК ТЕРМІНІВ СЛОВНИЧОК ТЕРМІНІВ Бавовна (з англ. cotton) – текстильне волокно рослинного походження, що виробляється з волокон на насінинах бавовнику – кущоподібної рослини, яка займає одне з провідних місць серед технічних сільськогосподарських культур. Бавовник-сирець – зібране волокно бавовни з невідділеним насінням; у багатьох сортів насіння буває вкрите ще й підпушком. При ручному зборі отримується найменш забруднена домішками […]...
- Займенники й контекст МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 14. Займенники й контекст ПОЯСНЕННЯ Займенник – самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. За значенням і граматичними ознаками виділяють 9 розрядів займенників: – особові (я, ти, він, ми, ви, вони); – зворотний (себе); – питальні (хто? що? який? чий? котрий? скільки?); – відносні […]...
- ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: навчити уточнювати лексичне значення фразеологізмів; розвивальна: розвивати гнучкість і образність мислення учнів; виховна: виховувати увагу та повагу до народної мудрості. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація. Міжпредметні зв’язки: мова, література, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Перевірка домашнього завдання Виразне читання […]...
- Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Становлення українських фразеологізмів на базі іншомовних фразем можна нерідко назвати творенням лише умовно: часом ідеться про калькування, тобто передачу нових виразів шляхом копіювання моделей інших мов і наповнення їх елементами української. наприклад, поставити крапки над “І” – з фр. Mettre les points […]...
- Сфера первісного функціонування фразеологізмів Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів Як бачимо з попереднього параграфа, у фразеології української мови представлені найрізноманітніші сфери буття народу. Детальніше розгляньмо деякі з названих і нові сфери первісного функціонування прототипів українських фразеологізмів (особливо за родом занять), їх семантико – образну динаміку, “згасання” чи активізацію, заміну одного живильного […]...
- Неозначені займенники – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Неозначені займенники Неозначені займенники утворюються додаванням до питально-відносних займенників префіксів Де – (дехто, деякий), Аби – (абихто, абичий), Будь – (будь-що, будь-який), хтозна – (хтозна-хто) або суфіксів – сь (хтось, щось), – небудь (скільки-небудь, чий-небудь). Неозначені займенники відмінюються так само, як питально-відносні, від яких вони утворені. У неозначених […]...
- Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів У мові є немало немотивованих ФО, які несуть суттєву інформацію про екстралінгвістичну дійсність, а їх етимологія – це фактично вказівка на позамовний “фон”, на фрагмент “живого життя”. Позамовна дійсність, зміст культури, закріплений за ФО, – об’єкт номінації етнофразеологізму, його “етимон”; метод етнокультурної […]...
- ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Нинішня суспільно-мовна ситуація характеризується особливою динамікою. Постійно виникають окремі лексеми й словосполучення, спостерігаються семантичні зрушення, мовні одиниці збагачуються новим екстралінгвістичним контекстом, одні з них виходять з активного вжитку, інші, навпаки, – активізуються. Пришвидшено змінюється конотація традиційних вербалізмів – часом аж до протилежної, у засобах масової інформації апробуються численні новотвори. Нові […]...
- Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Чи не найбільший ефект на сьогодні при етимологізації фразеологізмів дає органічне поєднання методів, зокрема, лінгвістичних (використання структурно-семантичної моделі) з аналізом екстралінгвістичного, етнографічного матеріалу. Проте сам характер ФО, а також доступний для дослідника матеріал спричинюють різне співвідношення між використанням цих двох засобів етимологізування […]...