Словосполучення і речення, синтаксичні зв’язки в них
НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
§ 2. Словосполучення і речення, синтаксичні зв’язки в них
Найкращі нам разки найкращих слів
Низати в речення сам Бог велів.
Д. Білоус
20. Поміркуйте. Прочитайте епіграф до теми. Чи погоджуєтеся ви з думкою, висловленою Дмитром Білоусом? Який образ постає у вашій уяві, коли ви читаєте ці поетичне рядки?
21. І. Прокоментуйте висловлювання.
1. Синтаксис – вічний двигун, який приводить у рух усю могуть мови (І. Вихованець). 2. Кожне слово вказує на певне поняття. Закінчену ж
II. Продовжіть і запишіть речення так, щоб це були визначення понять.
1. Синтаксис – це… . 2. Основні синтаксичні одиниці – це… . 3. Словосполученням називають… 4. Реченням називають… . 5. Граматичною основою речення є….
III. Розкажіть про словосполучення й речення.
Складаємо професійне портфоліо
22. Замініть, де можливо, подані словосполучення синонімічними. З двома-трьома словосполученнями складіть і запишіть речення.
1. Технологічний напрям
Тканини і волокнисті матеріали,
2. Спортивний напрям
Футбольний матч, секція з легкої атлетики, вправи з волейболу, спортсмени й уболівальники, тенісна ракетка, фізична культура, загартування й тренування, олімпійський чемпіон.
3. Суспільно-гуманітарний напрям
Історична подія, життя цивілізацій, Норвегія і Швеція, східні країни, українська економіка, культурна ідентичність”, період феодалізму, культурна і господарська спільність.
4. Природничий напрям (ботаніка)
Родина жимолостевих, пектинові й дубильні речовини, видові назви, грона калини, рух квітки за сонцем, умови середовища, олійна рослина, рослини степу.
5. Фізико-математичний напрям (математика)
Арифметична прогресія, римські цифри, раціональні числа, алгебра і геометрія, Декартова система координат, аксіоми стереометрії, теорема Піфагора, відкриття логарифмів.
Живе поезія у мові
23.1. Прочитайте виразно речення. Якою темою вони об’єднані?
1. Після зеленої весни приходить жовтолиста осінь (В. Крищенко). 2. І так само сади, солов’їні і росяні, наливатимуть плід і горітимуть цвітом, і так само з весни до чорнявої осені буде пісня дівоча бриніти над світом (А. Малишко). 3.1 через дні, і через роки, як ті слова неголосні, несу нарциси світлоокі у нашу осінь із весни (В. Крищенко). 4. І хоч весна одранкувала, а осінь вже рум’янить глід, – мені зозуля накувала колись немало добрих літ (Д. Луценко). 5. Хай осінь дивиться у очі, а в серце дивиться весна (В. Сосюра). 6. Люблю я осені барвисту каламуть, хоча весни на неї не зміняю (А. Пашко).
II. З поданих речень випишіть складні. Вмотивуйте свій вибір. Укажіть засоби зв’язку частин складного речення.
III. Доберіть поетичну назву до фотоілюстрації так, щоб це було складне речення.
Живе поезія у мові
24. І. Прочитайте виразно вірш. Схарактеризуйте використані в ньому речення за будовою.
II. Виконайте завдання за текстом.
1. Поясніть уживання розділових знаків у тексті.
2. З’ясуйте, звідки походить назва бабине літо.
3. Розкажіть про прикмети, пов’язані з цим явищем у природі.
Правописний практикум
25. І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Визначте стиль тексту. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте вид речень за будовою.
Відчиняє двері осені вересень. Кажуть він красне літо проводжає золоту осінь зустрічає. Є припущення що назву місяць дістав за буйне цвітіння в гаях медоносного вересу. А люди старшого віку й понині кличуть його руєн ревун зарев. Він же золотоцвітп багрянець падолист. Відомі й такі поетичні назви вечір року первісток осені срібнопавутинник (3 кн. “Калейдоскоп цікавих знань”),
II. Доберіть низку прикметників-означень до слів осінь, вересень. Використовуйте складні прикметники.
26. І. Прочитайте текст. Визначте предмет мовлення, основну тезу в прочитаному тексті.
Настав вересень. Водночас вереснева трава розстелила свій ніжний медово-рожевий квітковий килим на галявинах біля боліт і поміж хвойних та мішаних лісів. Цвітіння чудового вересу вчувається в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху леготу”, у веселкових барвах неба. Верес! Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде: ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Його маленькі привабливі ліхтарики мов просвердлюють тобі душу, входять у єство, у свідомість. Перед очима гейзери” цвіту, фонтани холоднувато-гарячого багаття, каскади” райдужного сяйва.
Дикі бджоли добросовісно пораються на віддалених ділянках, у глибинах, у пущах і нетрищах, запасаючись нектаром на зимівлю, а свійські літунки господарюють на околицях, беруть взяток похапцем, поспішають.
Незабаром знову задощить, затуманить, загрозує, натрусить листя, приб’є цвіт. І тоді вже верес буде бляклий, сірий, нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду (За А. Камінчуком).
II. Виконайте завдання за текстом.
1. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях.
2. Накресліть схему речення передостаннього абзацу.
3. З’ясуйте, яку стилістичну роль виконують у тексті однорідні члени речення.
4. Поясніть правопис виділених слів.
27. Утворіть складні речення, увівши до їх складу подані прості речення.
1. У повітрі вже відчувається подих осені. 2. Срібними струнами тремтить павутиння. 3. Буяють яскраві кетяги калини. 4. Ліс змінює свій зелений колір. 5. Шумлять верби над посірілим ставом.
28. І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Сформулюйте основну думку. Визначте мікротеми тексту. Як вони впливають на формулювання теми тексту?
Осене наша давноочікувана!
Ми тебе чекали як Божого провидіння. Несеш ти нам свої дарунки багаті з полів і ланів, з лісів та городів. І сум за весною і любим літечком. Не посилай нам північних вітрів та морозів ранніх, дощів зі снігом. Дай нам посіяти та посадити жито – пшеницю і всяку пашницю”, садовину та городину на зиму. Та полий посіяне і посаджене святою водицею з неба.
Пошли нам сонечка багатенько, бабине літо і тихий шепіт опалого листя. Чаруй наш зір і червоною калиною, і ягодами глоду, шипшини та городиною. Посилай нам натхнення, повертай втрачену силу, проганяй застояну втому. Хай неміч залишає наше тіло та душу.
Осіннє золото природи! Яке ж ти розкішне, незбагненне і нескінченне. Скільки в тобі чистих та перехідних кольорів. Яка велична і неповторна ораторія* голосу природи. Хай тужавіє* добро та злагода. Бажання повнокровно жити, навчатись, працювати, пізнавати велику втіху від улюбленої праці, кохання, гармонії родинного життя. Незбагненне щастя народжувати та виховувати дітей, онуків, правнуків. Для безсмертя роду, народу, етносу, нації.
Осене! Неси нам щастя, здоров’я, очікувану світлу доленьку (За Є. Товстухою).
II. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання за текстом.
1. Яку роль у тексті відіграють звертання? Яку роль відіграють одно
Рідні члени речення у творенні стилю тексту?
2. Виконайте синтаксичний розбір останнього речення.
3. Поясніть написання виділених слів.
Правописний практикум
29. Прочитайте вірш Миколи Вінграновського. Спишіть, уставляючи пропущені розділові знаки. Сформулюйте правила їх уживання.
Ходімте в сад. Я покажу вам сад
Де на колінах яблуні спить вітер
А згорблений чумацький небопад
Освітлює пахучі очі квітів.
Я покажу вам сливи на сучках
Що настромились падаючи мовчки
Затисла груша в жовтих кулачках
Смачного сонця лагідні жовточки.
У полі спить зоря під колоском
І сонно слуха думу колоскову
І сонна тиша сонним язиком
Шепоче саду сиву колискову…
Комунікативний практикум
30. Розгляньте репродукцію картини Миколи Овсійка “Віконце в осінь”.
Усно опишіть її. Доведіть твердження Леонардо да Вінчі: Живопис – це поезія, яку бачать, а поезія – це живопис, який чують.
М. Овсійко. Віконце в осінь
31.1. Прочитайте вірш Ліни Костенко. Які почуття він викликає у вас? Як змінюється настрій, переданий поетесою, у кінці вірша? Як це виражено? Яку роль відіграють окличні й питальне речення в тексті?
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Комунікативний практикум
II. Підготуйте твір-мініатюру “Красива осінь вишиває клени…”.
Живи поезія у мові
32.1. Прочитайте вірш. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях.
А дні стоять позичено погожі,
Неначе сни лінивих холодів.
Вітри, як старомодні листоноші, –
Бо ми повідвикали від листів –
Розносять світом пошту термінову,
Ні в кого не питаючи адрес –
І ми читаєм світлу післямову
З роману жовтня і сльози небес.
Б. Томенчук
II. Доберіть фотоілюстрації до вірша з Інтернету.
III.
Замріяні осінні алеї
Правописний практикумПравописний практикум
33. І. СПИШІТЬ речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові знаки.
1. Озеро самотньо лежало серед лугу забутим уламком сірого осіннього неба і до нього боязко було приступити
(Ю. Збанацький). 2. Оба(біч) дороги стоять високі трави кожна травинка хилиться (до)низу і ніби плаче дрібною холодною сльозою (Ю. Збанацький). 3. Стелеться під колеса дорога спроквола” розгортається перед затуманеним поглядом як безкінечний сувій” полотна (А. Дімаров). 4. День видався сонячний лагідний здавалось високі небеса дзвеніли кришталем скликаючи дітей до школи (І. Цюпа). 5. Сонце знаючи що тепла принесе (не)багато (не) поспішає показатися на людські очі (М. Руденко). 6. Гайвороння летіло в отой причаєний” червоний вир ніби тягла його туди (не)вблаганна сила і ставало (непомітним наче згоряло в густому жарі разом зі своїм чорним граєм* (Є. Гуцало). 7. Сиплеться осипається листя гнуться горбляться берези плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу (М. Стельмах). 8. Небо прояснилось легкі тонкі хмарки летіли прудко (не)наче літом після зливи синє небо ледве світилося через тонкий туман місяць обсипав легким світом верхи лісу (і. Нечуй-Левицький). 9. Ранками левади й видолинки все частіше сизіють” густою памороззю і дошкульний” вітер нагадує настала пора витягати зі схованки рукавиці (В. Скуратівський). 10. Посію льон заголубіє небо. Поллю дощем зазеленіє гай (Л. Завіщана).
II. Запишіть фонетичною транскрипцією слова памороззю, людський, поллю.
III. Виконайте пунктуаційний розбір одного з речень (за власним вибором).
34. І. Перекладіть текст українською мовою. Поясніть уживання розділових знаків.
Особенно хорош осиновый лес в осенние ясные дни. В пурпурно-красный и желтый цвет окрашена листва, цветным чистым ковром расстилаются под деревьями опавшие листья. Там и тут видны под ними красноватые шляпки поздних грибов – подосиновиков. Еще цветут кое-где запоздалые лесные цветы, шелестит под ногами высокий пожелтевший папоротник, и еще горячее пахнет в осиновом лесу (И. Соколов – Микитов).
II. Продовжте текст розповіддю про прогулянку осіннім лісом.
Допоможіть знайти помилку!
– Я занепокоєна тим, – каже вчителька української мови, – що Андрій зовсім забув матеріал.
– Я все вивчу на протязі місяця, – каже хлопець.
– А не захворієш? – засумнівалася вчителька.
Бібліографічне бюро
Український правопис. – К.: Наук, думка, 2008.
Українська мова: дитяча енциклопедія. – К.: Школа, 2006.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Використання вербального й невербального коду в комунікації. Міжкультурна комунікація і професійна діяльність
Зі слів людини можна зрозуміти, якою
Вона хоче здаватися, але яка вона
Насправді, треба вгадувати за її мімікою і
Жестами під час вимови слів, тобто за
Тими рухами, які вона робить несвідомо.
Ф. Шиллер
35. Поміркуйте. Прочитайте епіграф до теми. Висловте власні міркування з порушеної проблеми, наведіть приклади.
Це варто знатиЦе варто знати
36. І. Прочитайте. Доберіть заголовок, що відповідатиме темі чи основній думці висловлювання.
Спілкування – це один із виявів соціальної взаємодії людей, що має два види, які здебільшого реалізуються одночасно: вербальне, тобто словесне, мовне і невербальне – поглядами, мімікою, жестами, штучними умовними знаками, предметами. Попри велике розмаїття невербальних засобів спілкування та збільшення їх кількості з поступом цивілізації, основним засобом спілкування між людьми залишається природна мова. Нею опосередковані всі види суспільної діяльності, без неї неможливі контакти в побутовій, виробничій, науковій, культурній та інших сферах життєдіяльності суспільства (За Я. Радевичем-Винницьким).
II. Поясніть значення використаних у тексті термінів. За необхідності скористайтеся тлумачним словником.
37. І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основну думку. Спробуйте дати визначення поняття вербальна комунікація, у разі потреби використавши словник.
Мовленнєва діяльність (спілкування, комунікативний акт) має соціальний характер, оскільки це частина суспільної діяльності людини. Будь-яка діяльність неможлива без спілкування. Крім того, є види діяльності, основу яких складає спілкування. Це діяльність педагогів, викладачів, юристів, політиків, журналістів, менеджерів, працівників сфери обслуговування.
Спілкування – процес, у якому бере участь не менше двох осіб: мовець (A1 – адресант) і слухач (А2 – адресат).
Крім адресата й адресанта, які під час комунікації міняються ролями, щоб спілкування відбулося, необхідним є предмет мовлення, тобто те, про що говорять, з приводу чого відбувається
Обмін інформацією. Позначимо його символом П. Спілкування не може відбутися, якщо суб’єкти, які беруть у ньому участь, не знають мови – М. Під час спілкування народжується висловлювання – В. Воно містить у собі все те, що йде від адресанта (А1) з приводу того, про що він говорить (П) для свого адресата (А2) за допомогою мови (М), відомої їм обом.
II. Розгляньте схему. Використовуючи її, розкажіть, що таке спілкування.
III. Поміркуйте. Відомо, що папуги можуть вимовляти слова. Чи є розмова з такими папугами комунікацією? Відповідь обгрунтуйте.
Скарби фразеологіїСкарби фразеології
38. І. Прочитайте прислів’я про спілкування. Розкрийте значення кожного з них.
Більше діла – менше слів. Діла говорять голосніше за слова. Менше говори – більше вчуєш. Сказане слово – срібло, а мовчання – золото. Від красних слів язик не відсохне. Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш. Красне слово – золотий ключ. Добре слово краще, ніж гроші.
II. Поясніть значення висловів.
Знаходити спільну мову, говорити різними мовами, езопівська мова, крутиться на язиці, довгий язик, гострий на язик, замкнути язика, чесати язиком, поламати собі язик, плескати язиком, прикусити язика, проковтнути язика, розпустити язика, тримати язика за зубами, тягнути за язик, язик свербить, язик до Києва доведе, язик не повертається, язик як помело, язик без кісток, злий на язик.
III. Випишіть із поданих фразеологізмів ті, що характеризують мовця, поділивши їх на дві групи: а) з позитивною оцінкою, б) з негативною оцінкою.
Комунікативний практикумКомунікативний практикум
39. Складіть і розіграйте діалог за ситуацією, яку можна схарактеризувати одним із фразеологізмів, поданих у попередній вправі.
Це варто знатиЦе варто знати
40. І. Ознайомтеся зі статистичними відомостями про словниковий запас різних людей (с. 26). Якими літературними творами послуговувався автор, укладаючи цей перелік?
1. Словникова скарбничка Еллочки Щукіної – 30 слів.
2. Лінгвобаза дикунів із племені “мумбо-юмбо” – 300 слів.
3. Кількість слів повсякденного вжитку (для сучасної людини) – 400-500.
4. Активний словник людини із середньою освітою – 1500- 4000 слів.
5. Лексичний обсяг людини, яка багато читає, складає переважно 8000 слів.
6. Потенціал корифеїв словесності (Т. Шевченка, І. Франка та інших письменників) – понад 10 000 слів.
7. Словникові можливості української мови – понад 200 000 слів (За Н. Голуб).
II. Які межі для власного активного словника визначаєте ви?
41. Проведіть дослідження. З’ясуйте лексичне значення поданих слів, пропонуючи кілька прийомів, один з яких – афоризм.
Голос, освіта, заздрість, мовчання, успіх, мова.
Довідка: 1. Голос – це портрет оратора (К. Станіславський).
2. Освіта – це вміння правильно діяти в будь-яких життєвих ситуаціях (Д. Хіббен). 3. Заздрість – отрута для серця (Вольтер). 4. Мовчання – англійський спосіб вести бесіду (Г. Гейне). 5. Успіх – означає встигнути (М. Цвєтаєва). 6. Мова – це наша зброя; застосовуючи її, слід подбати, аби пружини в ній не рипіли (А. де Рівароль).
42. Прочитайте текст. Виділіть у ньому ключові слова. Доберіть заголовок.
Невербальний код (міміка, жести) використовувався в комунікації ще з давніх часів. Один з яскравих прикладів – давньогрецький театр масок, у якому зовнішньому вираженню внутрішнього стану людини надавалося велике значення. Актори під час п’єси змінювали маски, що зображували різні застиглі стани: радість, страх, гнів.
За твердженнями психологів, 60-80 % комунікації відбувається з використанням невербальних засобів, значущість міміки, жестів у спілкуванні становить 55 %, інтонації – 38 %, слів – 7 %, понад 90 % інформації в перші секунди спілкування передається невербальними засобами (З кн. “Основи мовленнєвої комунікації”).
Зверніть увагу!
Міміка – це експресивно виразні рухи різних частин обличчя людини, особливо очей, рота, які передають психологічний стан у певний момент.
Жести – це рухи тіла, що передають внутрішній стан людини й несуть інформацію про її думки, переживання, ставлення до оточення.
43. І. Розгляньте слайди. Оцініть жести, вирази облич та пози людей.
Що вони означають?
II. Поміркуйте. Чи можна на основі невербальних засобів спілкування зробити висновок про ставлення співрозмовників одне до одного, особливості характеру, національність людини?
44. Визначте, які жести можуть бути використані під час вимови фраз. Об’єднайтесь у пари і продемонструйте дібрані вами жести.
1. Я не знаю. 2. Я щасливий. 3. Я цього не хочу. 4. Я із задоволенням приймаю запрошення. 5. Усе це зовсім не так. 6. Тільки нікому не говори. Це секрет. 7. Я рада вас бачити. 8. До побачення.
45.1. Прочитайте текст. Випишіть ключові слова і фрази. Складіть план тексту, за яким перекажіть його.
Вираз обличчя нерідко є головним показником почуттів мовця. Підняті брови, широко розкриті очі, опущені вниз кінчики губ, прикритий рот свідчать про подив. Опущені вниз брови, зіщулені очі, стиснуті губи говорять про гнів.
Ознаками печалі є зведені брови, злегка опущені куточки губ, а щастя – спокійні очі, трішки підняті зовнішні куточки губ, променисті зморшки від очей.
Важливу роль у процесі спілкування відіграють жести, що можуть попередити про необхідність змінити поведінку, припинити контакт чи зробити щось інше з метою досягнення потрібного результату. Так, простягнуті долонями вгору вперед руки свідчать про готовність до відвертої бесіди.
Якщо людина машинально прикриває обличчя руками, потираючи лоб, скроні, відводить очі, то така поведінка сприймається як прояв нещирості.
Руки, перехрещені на грудях, вважаються жестом захисту.
Усмішка, як правило, означає привітність, дружелюбність.
Використання певного жесту залежить від низки чинників: темпераменту, місця проживання (місто чи село), кліматичної зони (південь чи північ), національності тощо.
…На планеті живуть сотні народів зі своїми звичаями, традиціями. Різняться й традиції привітання. Калмики від щирого серця труться носами. Ескімоси, висловлюючи свою повагу й шанобливість, крутять язиком на всі боки. Але для цього треба бути ескімосом.
Словесне вітання також має свою історію. Наприклад, здрастуйте вже мало хто сприймає як просте побажання здоров’я. Так само і слова Добридень! або На добраніч! передусім означають, що ти бажаєш знайомому під час вашої зустрічі приємно провести час. Варто також зазначити, що зміст цих слів аналогічний в усіх європейських мовах.
Великого значення під час вітання набувають і жести. Скажімо, справжні джентльмени обов’язково торкнуться чи навіть трохи піднімуть свого капелюха. Історія цього жесту теж чималенька: ще в Стародавньому Римі раби, зустрівши господаря, мали знімати шапку, аби показати голену голову – символ рабства. Згодом так само мали вчиняти й кріпаки перед паном, хоча голови на той час уже не голили. А сучасний жест означає буквально: “Моя повага до вас настільки сильна, що ви можете використовувати мене як свого раба”. Аналогічний жест у відповідь знімає двозначність цього підтексту.
Практично в усіх арміях світу існує традиційний жест вітання: військовий підносить руку до кашкета. Історія цієї традиції теж ховається в сивій давнині. Лицарі середньовіччя, за потребою тих часів, носили металевий одяг, тобто лати. А замість кашкета на голові мали шолом з опущеним забралом. Вітаючись, вони хотіли знати, кого саме вітають, – тому-то й піднімали рукою забрало. Оцей рух і зберігся до наших часів, хоча металевий одяг давно вийшов з моди.
Вітання в українців становить досить складний ритуал, що містить і жести, і міміку, і фізичні контакти, і словесні формули.
Загальнопоширеним способом вітання традиційно були рукостискання та слова Добрий день!, Добрий ранок!, Добрий вечір! чи День добрий…
На Поліссі серед чоловіків прийнятим був потиск рук, а добре знайомі жінки при зустрічі цілувалися, обнімалися й говорили: “Слава Богу!”
На Волині чоловіки обов’язково знімали капелюха, а вітаючи жінку, цілували їй руку. Звичайною формою вітання тут було Слава Ісусу! і відповідь – Навіки слава! (За О. Пономаревим).
ІІ. Виконайте завдання за текстом.
1. Визначте стиль і тип мовлення.
2. На прикладі тексту з’ясуйте, як ви розумієте поняття невербальні засоби спілкування, невербальні засоби у привітаннях.
3. З’ясуйте, яку роль у тексті відіграють вставні слова і словосполучення.
4. Сформулюйте правила привітання залежно від ситуації спілкування.
5. Зробіть висновок. Як доречне використання невербальних засобів впливає на якість спілкування?
Комунікативний практикум
III. Поясніть, як ви розумієте вислів Дейла Карнегі: Жести людини, як і зубна щітка, мають бути суто індивідуальними.
Антисуржик
46. Прочитайте словосполучення у правому стовпчику і запам’ятайте їх. Чим спричинені помилки у лівому стовпчику?
Скарби фразеології
47. Поясніть значення фразеологізмів. Складіть із ними речення.
Очі прогледіти, очима стріляти, очима їсти, витріщити очі, нишпорити очима, губи надути, закопилити губу.
Кроки до успішного спілкуванняКроки до успішного спілкування
48. І. Прочитайте текст на с. 30. З’ясуйте предмет мовлення, основну тезу прочитаного. Визначте тип зв’язку між частинами тексту. Назвіть слова, що здійснюють смисловий зв’язок.
Етикетні ситуації супроводжуються використанням етикетної атрибутики (одягу і його елементів), окремих предметів (скажімо, хліб-сіль у ситуації вітання гостей), власне етикетних реалій (квітів, подарунків, візитних карток тощо). Етикетна атрибутика щоразу повинна узгоджуватися зі специфікою етикетної ситуації.
Сучасний український етикет не вимагає за будь-якої погоди, виходячи з дому, надягати головний убір. Та коли вже українець у головному уборі зустрічає знайомого, то, вітаючи його, має дотримуватися певних правил. Зрозуміло, жінок ці правила не стосуються.
За три кроки від знайомих чоловіки, вітаючись, спокійним жестом мають зняти (чи трохи підняти) свого капелюха. Його тримають над головою, не розмахуючи ним і не затуляючи привітного виразу обличчя. За капелюх беруться спереду-зверху (а не за криси*), а кашкет знімають спереду за козирок. Не скидають головних уборів без крис чи козирка, тобто беретів, в’язаних шапочок (можна обмежитися легким поклоном). Вітаючись, чоловіки виймають сигарету з рота, а руки – з кишень.
Якщо при зустрічі руки зайняті, українець щирою усмішкою пояснить знайомим винятковість ситуації. Не треба знімати головного убору і шкодити своєму здоров’ю під час поганого самопочуття чи за холодної погоди. У такому разі достатньо буде привітання із ввічливим виразом обличчя. У закритому приміщенні чоловік повинен знімати свій головний убір. Та з будь-якого правила є винятки, за якими чоловікам дозволяється лишатися в головних уборах у деяких приміщеннях – зокрема в тих, що є “продовженням вулиці” (східці, ліфти, магазини, поштамти, вокзали тощо).
Важливо дотримуватися також дистанції, придатної для конкретної ситуації спілкування. Як відомо, розрізняють такі види дистанцій: інтимну, особисту, соціальну і громадську.
За будь-яких обставин успіх спілкування залежить від тону розмови, вміння вислухати іншого, вчасно і доречно підтримати тему. Ввічливість, уважність і чемність – основна вимога українського мовленнєвого етикету. Від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав’язливої розмови вигода обопільна (За В. Дороз).
II. Виконайте завдання за текстом.
1. Назвіть орфограми у виділених словах, умотивуйте їх написання.
2. Поясніть, як ви розумієте поняття етикетна ситуація.
Складаємо професійне портфоліоСкладаймо професійне портфоліо
III. Об’єднайтесь у групи. На основі тексту сформулюйте особливості використання етикетної атрибутики та невербальних засобів спілкування у професійній комунікації. Аргументуйте необхідність їх дотримання.
Кроки до успішного спілкуванняКроки дo успішного спілкування
49. І. Прочитайте текст. Випишіть ключові слова і словосполучення кожного абзацу. Назвіть засоби міжфразного зв’язку. Визначте інформативний центр (найголовніше) у кожному прочитаному абзаці. На підставі визначеного складіть запитання до кожного абзацу. Про який вид комунікації йдеться в тексті?
Це трапилося на одному з іспанських пляжів. Народу було багато, стояла спека. Ніна Семенівна насунула на очі солом’яний капелюшок. Було чутно лемент дітей, схожий на лемент чайок. Але на цьому пляжі не було чайок. Ніна Семенівна повернулася до сонця іншим боком і відкрила одне око. Було дуже спекотно. Вона відкрила друге око й побачила, що дітей поруч немає!
Вона підхопилася. Десять хвилин тому Катруся й Антон гралися поруч із водою. Жінка охопила поглядом берег. Ну звичайно, з ними все гаразд… Адже Катрусі вже 6, а Антонові 8 років. Подивилася знову. Де діти?
Її охопила паніка: де ж діти! Що ж скаже їхня матуся: тітка втратила племінників!
Через десять хвилин вона була в поліції. Як було б добре знати іспанську мову хоч трохи! На щастя, маленький словничок і кілька розпачливих жестів допомогли їй дістатися до відділку. Але дітей там не було… Вона відчула себе ніяково, стискаючи смугасту пляжну сумку.
Іспанський поліцейський, що намагався допомогти їй, був галантний, але не говорив ні українською, ні російською, ні англійською. Ніна Семенівна спробувала щось сказати іспанською, але безуспішно. Треба було щось робити. Адже з дітьми могло трапитися щось страшне.
Ніна Семенівна подивилася поліцейському прямо в очі й зробила глибокий вдих. Вона показала жестом (плоскою долонею) зріст Катрусі від підлоги. Потім вона знизала плечима й показала схвильованість. Поліцейський подивився на неї з інтересом, а потім показав на картину, що висіла на стіні. Це була фотографія дитини… (З газети).
Комунікативний практикумКомунікативний практикум
II. Що, на вашу думку, забезпечує ефективність спілкування? Запропонуйте свій варіант продовження оповідання.
Читайте українськоюЧитайте українською
Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей. – К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 1998.
50. І. Прочитайте анотацію до посібника М. Дороніної “Культура спілкування ділових людей” (с. 32) та уривок із цієї книги. Що нового ви дізналися про діловий етикет?
У спілкуванні ділових партнерів є мета, якої прагнуть обидві сторони: досягти взаєморозуміння, узгодженості дій в інтересах свого підприємства, установи. Посібник дає рекомендації щодо ділового спілкування. Вони грунтуються на знанні законів психології, логіки, соціології і водночас легкі у практичному застосуванні. Може стати в пригоді не тільки діловим людям, а й широкому колу читачів, – адже спілкування є невід’ємною рисою людського буття.
НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВОГО ЕТИКЕТУ
Діловий світ вельми неоднозначний як у соціально – політичному, так і в національному плані. З виходом підприємства на зовнішній ринок посилюється небхідність вивчення особливостей національних психологічних характерів бізнесменів та підприємців різних країн. Для прикладу розглянемо особливості ділового етикету деяких країн.
Для бізнесменів Англії характерний сильний консерватизм, відданість традиціям. Традиції – це перш за все визначений порядок того, що, коли і як обов’язково треба робити. Слід зазначити, що такий консерватизм не завжди обтяжливий, бо дозволяє швидко та економно вирішувати багато ділових проблем. У всякому разі, можна бути впевненим, що, згідно з англійськими традиціями, до ланчу можна зателефонувати будь – якій офіційній особі, розмова буде доречною. Оскільки слова англійця – вексель, усних домовленостей треба додержуватись ретельніше, ніж письмових.
У переговорах з англійцями слід мати на увазі, що вони дуже спостережливі, хороші психологи, не сприймають фальшу. Для ділового спілкування англійці використовують не тільки телефон та бесіди в офісі, а й симпозіуми, виставки. Важливе для них відвідування тенісних турнірів, перегонів та інших аналогічних заходів. Британські фірми приймають рішення повільніше навіть від японських, але ступінь ризику в рішенні мінімальний. Проведення переговорів з англійцями базується на використанні значного об’єму фактичного, статистичного, довідкового матеріалу. Для розвитку відносин з фірмами інших країн важливе значення має характер політичних стосунків Англії з ними.
Англійці дуже чутливі до знаків уваги поза переговорами. Тому діловим колегам в Англії необхідно надсилати листи з привітаннями до свята чи дня народження.
У діловому житті Франції велику роль відіграють особисті зв’язки та знайомства, що базуються на взаємних послугах. Французи не здатні приймати ризикованих рішень, вони не люблять, коли їх підганяють у процесі прийняття рішень. Дуже цінують аргументи, підкріплені фактами й аналізом. Основну увагу приділяють не цінам, а технічним характеристикам товарів. Віддають перевагу діловим паперам французькою мовою з відображенням цін у франках.
Добре, якщо тексти документів оформлені кольоровими фото. Французи чекають порівняння товарів з конкурентними товарами.
У цій країні не прийнято звертатися на ім’я, для цього користуються словами мсьє, мадам. Французи не люблять захоплення іноземними речами, звичками тощо. Вони дуже полюбляють підкреслювати свою незалежність.
Багато ділових питань вирішується в неофіційних умовах. Під час таких прийомів про ділові справи прийнято говорити лише після того, як гості перейшли до чаю чи кави, тобто під час десерту. До того часу з французами краще говорити на теми мистецтва, особливо французького.
У Франції вважається за велику честь одержати від ділового партнера запрошення на вечерю. З’явитися слід на чверть години пізніше зазначеного в запрошенні часу, принести з собою подарунок. Це може бути коробка цукерок чи вино.
Оскільки кухня є предметом національної гордості француза, гостеві слід похвалити страви, напої. Не слід уживати додатково сіль та прянощі, це буцімто свідчить про недоліки поданих страв.
Угорці дуже прагнуть мати вигляд аристократів, а тому часто відмовляються від дріб’язкового торгу. Вони володіють особливим талантом самоіронії та критики. Не проти самокритики та самоіронії партнера, але не допускають цього щодо себе. Тут треба бути обережними в спілкуванні. Угорці вельми схильні до вишуканості та елегантності у зовнішньому вигляді. Треба бути готовим отримати від них специфічні сувеніри у вигляді свині, що означає не що інше, як побажання усіляких гараздів.
Австрія, Німеччина, Швейцарія. Тут діють чотири правила вишуканої поведінки: ввічливість, простота, вихованість, гідність. Особливою ознакою хорошого виховання є точність у всьому.
Досить важливу роль відіграє зовнішній вигляд. Слід звертати увагу на те, що в цих країнах партнера краще назвати за його титулом. Тобто пропускати такі слова, як директор, доктор, інженер, вважається неввічливим. Правда, є деяка різниця у звертаннях для різних країн. Так, у Швейцарії досить сказати пане директоре, в Німеччині треба до цього додати прізвище. Деякі розбіжності спостерігаються і в проведенні переговорів. Так, у Швейцарії та Австрії цьому процесові притаманна стримана манера – цілеспрямованість і сухість.
У приватному спілкуванні з діловими партнерами Західної Європи бажано звертатися до таких тем, як розмір помешкань, престижність автомобілів, відпустка. Жителі Швейцарії люблять говорити про гроші. Економність нації вельми позначається на стилі життя: навіть директори великих фірм користуються в ділових поїздках комунальним транспортом.
Під час відвідування ресторанів та аналогічних закладів прийнято давати чайові в розмірі 10 % вартості послуг. Сувенірів не люблять, краще дарувати квіти. Національною особливістю психології бізнесменів Іспанії є дотримання філософії мачеїзму, тобто такого розподілу ролей між жінкою та чоловіком у житті, коли чоловік – мачо повинен багато працювати, його дружина – створювати сприятливі умови для цього. Взагалі, найвищою моральною цінністю іспанця є робота як найвища мета, як основа його життя.
Більшість іспанців вважає факторами успіху в ділових справах долю та удачу. Важливим є фактор протекціонізму, приятельських та сімейних зв’язків.
Іспанцям властиве намагання видаватися приємними і доброзичливими у взаєминах із партнерами поза службою.
Будь-яке знайомство з представниками ділового світу в Італії починається із вручення візитівок. Переговори повинні проводити особи приблизно одного статусу. Слід зауважити, що переговори відбуватимуться інтенсивніше, якщо італійці переконані в можливості встановлення довгострокових відносин.
Після підписання угод з італійцями треба час від часу інформувати партнерів, не чекаючи їхнього запиту, про хід виконання досягнутих домовленостей. Це й буде певною мірою ознакою намірів зберігати стабільні довготривалі зв’язки, серйозність намірів щодо партнера.
Італійці вельми строго ставляться до правил ділової етики. Але водночас багато питань вони згодні вирішувати не в офіційних рамках, оскільки впевнені, що дружня атмосфера більше сприяє щирості у формулюванні думок та претензій.
Оскільки італійці дуже пишаються своєю країною як колискою багатьох видів мистецтв, слід бути напоготові підтримати розмову на ці теми і в неофіційних умовах.
Американський бізнес донедавна характеризувався (і небезпідставно!) як агресивно-безжалісний, де все підпорядковане лише одному – грошам. Проте останнім часом характер американської ділової етики дещо змінюється.
Найпопулярнішою формою вдосконалення етики в цій країні є кодекси поведінки, що створюються окремими великими корпораціями. Ці кодекси є переліком правил для службовців (наприклад, не приймати подарунків, вести ділові розмови лише з дозволу вищого керівництва тощо) або декларацією загальних правил ділової поведінки.
Тут дуже цінують усні домовленості та довіру партнера. Але не слід забувати і про юридичне оформлення відносин, бо, як і всюди, трапляються нечесні підприємці і в Америці.
У спілкуванні з американськими діловими особами важливе значення має офіційність одягу, уміння поводитися
В товаристві, але найбільше цінується компетентність та уміння обстоювати свої інтереси, фаховий рівень.
Взагалі, характерні особливості американської нації – працелюбність, активність, наполегливість.
Вважається, що вся розумова діяльність американця спрямована на пошук шляху до долара майже в будь-яку мить його життя. В цілому американці намагаються не робити зайвого, здатні приймати ризиковані рішення, проте вельми уважні до ділових контактів.
Японські бізнесмени віддають перевагу особистій зустрічі. Таке знайомство краще здійснити через посередника, який добре знає обидві сторони. Посередник чекатиме винагороди чи подяки у матеріальному вигляді або ж аналогічної послуги. В Японії дуже важливо, щоб ділове спілкування здійснювали особи приблизно одного статусу. Безумовним є обмін візитівками. Кажуть, якщо японець не отримує за першого контакту від партнера візитної картки, він так розгублюється, що становища не рятує навіть повний виклад біографії співрозмовника.
Переговори відзначаються розглядом на перший погляд незначних подробиць діла, узгодженням рішень з усіма зацікавленими співробітниками японської фірми. Специфічна й манера вести розмову.
Необхідно мати на увазі, що японське так означає не згоду зі змістом повідомлення, а ствердження того, що думка, викладена в цьому повідомленні, зрозуміла. Японець ніколи не говорить ні. Для такої ситуації він вдається до виразів це дуже важко або це треба більш досконало вивчити. Велике значення в цій країні надається неформальним відносинам. Декілька практичних порад: японець віддає перевагу не рукостисканню, а поклону; візитівки та важливі документи, листи необхідно передавати японцеві двома руками. На обіді, якщо їжа гостеві не смакує, слід хоча б доторкнутись до неї, потім змішати все виделкою.
Японці нормально сприймають подарунки, але розгортати їх у присутності того, хто подарував, неетично. Не рекомендується дарувати японцям квіти, бо вони знають і шанують дуже складну мову квітів та букетів. Неправильний їх вибір можуть сприйняти як недоречний натяк.
Необхідно насамперед знати, що, хоч в Індії послуговуються англійською мовою, вона значно відрізняється від класичної за вимовою.
Психологія індійських підприємців базується на національній повазі до карми – долі. А тому вони дуже уважно ставляться до прогнозів астрологів та у зв’язку з цим старанно обирають час звершення таких подій, як підписання договору, початок будівництва.
Індійці без поспіху сприймають інформацію та приймають рішення. Просто розуміння часу в них значно відрізняється від європейського, бо одна з життєвих концепцій індуїзму – це вчення про переродження душ та вічність життя. А тому вони порівняно спокійно реагують на затримку виконання обов’язків.
Слід також знати, що в психології індійських підприємців багато чого залишилося від індійського купця, який повинен відчувати, що йому вдалось обхитрити колегу. В переговорах слід звернути увагу на обов’язковість презентації товару, уміння йти на розумний компроміс та поступки.
У зовнішньому вигляді індійців не відбивається ні старомодність, ні багатство.
В Індії не заведено дарувати значки, листівки. Можна подарувати цукерки, настінні годинники. Слід зауважити, що тут цінується сама церемонія вручення подарунка.
Треба обов’язково подякувати за сприяння та допомогу в переговорах.
Наостанок зазначимо, що знання національного стилю ведення ділових переговорів та ділового етикету важливе, але має слугувати лише своєрідним орієнтиром до того, як партнер діятиме на переговорах. Дотримуватися тільки цього стилю не слід, краще знайти деякий компроміс з урахуванням місця, часу, умов спілкування.
Якщо під час ділових переговорів вдаються до національної атрибутики, слід дотримуватись етикету.
Діловий етикет визнає за необхідне наявність у кожної ділової людини візитної картки, яка робить зручним реагування на різні ділові ситуації.
Дотримання правил привітань, рекомендацій, знайомств сприяє створенню позитивного робочого емоційного клімату в спілкуванні.
Сувеніри і подарунки стали традицією в діловому спілкуванні, але треба дотримуватися правил їх вибору та вручення, щоб не зашкодити діловим відносинам.
Одяг ділової людини повинен свідчити про її смак, не відволікати увагу, наближатися до класичного за стилем.
II. Якщо ви хочете дізнатися більше про ділове спілкування, прочитайте книжку М. Дороніної “Культура спілкування ділових людей”.Ктивний практикум
ІІІ. Користуючись Інтернетом, з’ясуйте, як називаються пам’ятки архітектури, зображені на фотоілюстраціях до тексту. Підготуйте стисле повідомлення про них і виголосіть його в класі.
IV. Поміркуйте. Яка споруда є знаковою для України? Обгрунтуйте свою думку.
Бібліографічне бюро
Томан І. Мистецтво говорити. – К.: Політвидав України, 1989. Антисуржик. – Львів: Світ, 1994.
Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації. – К.: Довіра, 2007.
Дороз В. Ф. Українська мова в діалозі культур: навч. посіб. – К.: Ленвіт, 2010.
Словник епітетів української мови / С. П. Бибик, С. Я. Єрмоленко, Л. О. Пустовіт; за ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Довіра, 1998.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Риторика як наука і мистецтво
Красномовство у нас стало настільки почесним, що оволодіти ним прагне ледве не кожний, розуміючи, що тільки дар мовлення підносить людину над тваринами… через мовлення пізнається істинне благородство і справжнє виховання.
Сократ
51.1. Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Доведіть свою думку. З якою метою і де він може бути опублікованим?
Риторика – ораторське мистецтво, теорія ораторського мистецтва; наука красномовства, наука про закони управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю. Риторика розвиває в людині цілу систему особистісних якостей;
– культуру мислення (самостійність, самокритичність, гнучкість, оперативність, відкритість мислення, ерудицію);
– культуру мовлення (правильність, виразність, ясність, точність, стислість, доцільність);
Рафаель Санті. Афінська школа (Платон та Аристотель). Фрагмент фрески XVI ст.
– культуру поведінки (ввічливість, тактовність, толерантність, коректність, розкутість);
– культуру спілкування (повагу до співрозмовника через вивчення його інтересів, управління поведінкою аудиторії, залучення однодумців, відповідальність за своє слово);
– культуру виконавської майстерності (виразність та доцільність жестів, міміки, правильність дикції та інтонації).
Риторика як мистецтво мовлення зародилася в Давній Греції.
Основою зародження ораторського мистецтва як соціального явища стала гостра потреба в обговоренні й вирішенні питань, що мали громадську значущість. Щоб обгрунтувати той чи інший погляд, довести правильність висунутих ідей і положень, відстояти свою позицію, треба добре володіти мистецтвом слова, уміти переконати слухачів і вплинути на їхній вибір.
Протягом багатовікової історії свого розвитку ораторське мистецтво використовувалося в різних сферах життя суспільства: духовній, ідеологічній*, соціально-політичній.
Ораторське мистецтво було важливою політичною силою в Давній Греції, Давньому Римі. У середні віки риторика входить до ряду шкільних та університетських дисциплін різних країн. Високий рівень викладання риторики був у Києво-Могилянській академії.
До середини XIX століття в багатьох європейських країнах риторика зазнала різкої критики. Її звинувачували в рецептурності, схоластиці*, схематизмі.
Відродження риторики почалося в другій половині XX століття, коли стало очевидним, що людина хоче оволодіти знаннями, які б давали їй можливість повноцінно спілкуватися.
Риторика формує в людини незалежно від того, чи пов’язана її професійна діяльність з активною потребою спілкуватися, говорити, уміння управляти своїм мисленням і мовленням. Це дає змогу повніше реалізувати себе як особистість в обранні спеціальності. Ефективна мисленнєво-мовленнєва діяльність – основа професіоналізму. Знання з риторики сприяють повнішій, успішнішій самореалізації, соціалізації людини (За А Нікітіною).
ІІ. Виконайте завдання за текстом.
1. Сформулюйте визначення понять риторика, мовленнєва культура.
2. Складіть цитатний план тексту.
3. Поміркуйте. Чому, на вашу думку, риторику вважають мистецтвом слова?
52.1. Прочитайте висловлювання видатних людей. Що ви про них знаєте? Підтвердіть або спростуйте висловлені думки, спираючись на свої знання з історії, інших дисциплін.
1. Риторика… – найбільше для людей добро… джерело влади (Платон). 2. Навіть зброя схиляється перед ораторським словом (Цицерон). 3. Хто не вміє говорити, кар’єри не зробить (Наполеон). 4. Справжнє красномовство – це вміння сказати все, що треба, і не більше, ніж треба (Ф. Ларошфуко). 5. Молоді оратори! Вступивши до школи красномовства, знайте, що ви прагнете до такої почесної справи, яка сама по собі настільки корисна, що її належить викладати не лише для вашого добра, а й на благо Батьківщини! (Ф. Прокопович).
II. Поміркуйте. Прочитайте епіграф до теми. Чи актуальні слова Сократа? Обгрунтуйте відповідь.
53. Розгляньте схему. Зробіть висновок. Чому, на вашу думку, про риторику говорять як про науку і мистецтво?
Комунікативний практикум
54. Один із відомих лінгвістів XX ст. Гюстав Гійом писав: Мости споруджувалися шляхом будівництва мостів, але ця експериментальна наука будівництва мостів дала теоретичну науку будівництва мостів, яка стала наукою інженерною. Не існує інженерів-лінгвістів і не існує науки будівництва мовленнєвої діяльності. Поміркуйте. Чи правий учений? Висловіть свій погляд на проблему. Це вартзнати
55.1. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку.
…Демосфену довелося взятися за красномовство випадково. Тільки для того, щоб повернути собі майно. Його перший виступ народ зустрів невдоволеними вигуками й насмішками над безглуздою побудовою виступу: періоди видались заплутаними, а докази надто неприродними… До того ж, кажуть, додавалась деяка слабкість голосу, нечітка вимова й уривчасте дихання, що створювало паузи…
Він улаштував під землею помешкання й щоденно спускався туди відпрацьовувати сценічні прийоми й зміцнювати голос. А нерідко проводив два-три місяці поспіль*, поголивши півголови, щоб від сорому неможливо було з’явитися на люди, навіть якщо дуже захочеться… Свої фізичні вади намагався подолати артикуляційними вправами.
Нечітку, шепеляву вимову виправляв тим, що, набравши в рот камінців, старався ясно й виразно читати уривки поезій. Голос свій зміцнював тим, що розмовляв під час бігу або підіймаючись на гору. Виголошував вірші чи якісь речення, не переводячи подиху. Вдома в нього було велике дзеркало, стоячи перед яким, він виконував свої вправи (З посібника).
II. Чи доводилося вам виступати публічно? Які труднощі виникли? Яких знань вам не вистачало? Кроки до успішного спілкування
56. І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Визначте стиль і тип мовлення.
Ця вправа є однією з найпопулярніших та ефективних для розвитку дикції. Рекомендується покласти за щоку невеликі предмети (горішки, цукерки, камінці) й намагатися говоритй так, ніби в роті нічого немає. При цьому, звичайно, необхідно бути дуже обережним, щоб не вдавитися. Спочатку мовлення буде нерозбірливим, але через напруження м’язів артикуля – торних органів нерозбірливість можна подолати. У цьому й полягає тренування. Людина поступово звикає говорити, напружуючи артикуляторні м’язи, і ця звичка зберігається в повсякденному мовленні (За О. Гойхманом, Т. Надєїною).
II. Виконайте завдання за текстом.
1. Повторіть пропоновану в тексті вправу.
2. Розкажіть, які ще вправи для тренування ДИКЦІЇ ви знаєте. Спробуйте виконати їх.
57. Знайдіть в Інтернеті фото письменників, політиків, діячів культури, журналістів, які є для вас взірцем красномовства. Які особливості мовлення цих людей вам імпонують?
58. Розгляньте репродукцію картини Юрія Камишного “Театр життя” на с. 42. Висловіть свої думки щодо задуму картини, її змісту і назви, дібраної художником.
Ю. Камишний. Театр життя
Кко
Комунікативний практикум
КККККпрвлірапівгомунікатрактикум
59. Прочитайте скоромовки вголос спочатку повільно, а потім – у швидкому темпі, чітко промовляючи звуки.
1. Чом чорне чорнило чорнить чорний рядок? 2. Добра та рада, де щирая правда. 3. У щедрий вечір щедрувати – щастя людям дарувати. 4. Ворона проворонила вороненя. 5. Годувала гава гавенят на ганку, готувала в горщику гарну запіканку.6. Вір своїм очам, а не чужим речам. 7. Той, хто нічого не знає і знає, що він нічого не знає, знає більше, ніж той, хто нічого не знає, і не знає, що він нічого не знає.
Бібліографічне бюро
Сагач Г. М. ЗОЛОТОСЛІВ. – К.: Райдуга, 1993.
Сагач Г. М. Риторика. – К.: Ін Юре, 2000.
Меш Г. 10 уроків ораторської майстерності тим, хто вчиться виступати публічно. – К., 1993.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...