Словосполучення



СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення

Словосполучення – це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку.

За будовою словосполучення складаються з головного і залежного слів. Головним є те слово, від якого ставиться питання, а залежне відповідає на це питання:

Словосполучення

Чим відрізняються словосполучення від слів, сполучень слів і речень? На відміну від слова словосполучення складається з двох або більшої кількості повнозначних

слів і називає не тільки предмет або дію, а й ознаку предмета або дії: у Смертельній тривозі, величезний камінь, люблять найбільше, блукає поблизу, зустрітися надвечір.

Сполученнями слів (а не словосполученнями!) називають поєднання підмета і присудка, а також однорідні члени речення, які не перебувають у підрядному зв’язку: Біжить Пірат, світло гасне, сиділа і слухала; не вгору, а вниз; розум чи досвід. Не є словосполученнями фразеологізми (байдики бити, бути напоготові), поєднання іменників та займенників із прийменниками (з пропозицією, до них), дієслова з частками (таки зробив, слухайте ж), а також складені

форми слів (буду навчатись, найбільш здатний).

На відміну від речень словосполучення не виражають закінченої думки й інтонаційно не оформлені. Вони є лише складовими частинами речень. Так, у реченні Тим часом тягнеться стежкою довга качина низка виділяються такі словосполучення: Тим часом тягнеться, тягнеться стежкою, довга низка, качина низка.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Лексико семантичні групи.
Ви зараз читаєте: Словосполучення