СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ У ФУНКЦІОНУВАННІ РИНКУ ПРАЦІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РОЛЬ УРЯДУ У ФУНКЦІОНУВАННІ
УРОК №№ 59-60. СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ У ФУНКЦІОНУВАННІ РИНКУ ПРАЦІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РОЛЬ УРЯДУ У ФУНКЦІОНУВАННІ
Мета уроку: формувати знання про особливості діяльності служби зайнятості; розвивати навички економічного аналізу особистих інтересів; сприяти розвитку логічного мислення та мотивації до глибокого вивчення економічних проблем.
Тип уроку: закріплення та застосування знань, умінь та навичок.
Форми роботи: тематична екскурсія.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Лекція
1 липня 2008 р. виповнилося дванадцять п’ять років відтоді, у міських і районних центрах зайнятості було офіційно розпочато реєстрацію безробітних в Україні, тобто в державі почав формуватися і діяти ринок праці.
Закон України “Про зайнятість населення”, прийнятий Верховною Радою України 1 березня 1991 p., низка положень щодо практичної реалізації цього закону, а також спеціальні постанови Кабінету Міністрів України створили правове поле діяльності державної служби зайнятості.
У ст. 18 Закону України “Про зайнятість населення” (далі – Закон про зайнятість) зазначається:
“Для
На сучасному етапі державна служба зайнятості діє як єдина цілісна система органів виконавчої влади з трирівневою структурою.
Перший (базовий) рівень – це районні, міські, міськрайонні, районні в містах центри зайнятості, які безпосередньо приймають громадян і надають їм послуги згідно з чинним законодавством про зайнятість.
Другий рівень – це центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські центри зайнятості зі статусом обласних, що здійснюють територіальний розподіл трудових ресурсів і беруть участь у розробці регіональних програм зайнятості відповідно до місцевих особливостей і потреб.
Третій (верхній) рівень – це Державний центр зайнятості, який відповідає за реалізацію єдиної політики зайнятості на всій території України, заходів соціального захисту та сприяння зайнятості незайнятих громадян, організаційно-методичне, правове та нормативне забезпечення, створення єдиної інформаційно-довідкової системи, розвиток матеріально-технічної бази служби зайнятості, підготовку кадрів усіх рівнів, міжнародні зв’язки, раціональне використання коштів фонду зайнятості населення, а після його ліквідації – фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (з 1 січня 2001 p.).
До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи й організації, підпорядковані службі зайнятості.
Головними завданнями державної служби зайнятості є:
– розробка і здійснення заходів щодо реалізації державної політики зайнятості, які забезпечують зайнятість працездатного населення та матеріальну допомогу громадянам на випадок безробіття;
– систематичне вивчення процесів на ринку праці й у сфері професійної зайнятості та професійного навчання, а також складання необхідних прогнозів для розробки та впровадження заходів щодо регулювання ринку праці та зайнятості робочої сили;
– раціональне й ефективне використання коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення;
– контроль над дотриманням законодавства про зайнятість державними та громадськими органами, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.
Державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань:
– інформує населення про стан ринку праці, наявність вільних робочих місць і вакантних посад на підприємствах, в установах і організаціях, про послуги, що надаються службою зайнятості;
– консультує громадян з питань одержання роботи, у тому числі в інших населених пунктах держави, умов і оплати праці;
– інформує та консультує власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи про наявність незайнятої робочої сили на відповідній території, можливість забезпечення нею підприємств, установ і організацій, включаючи проведення переселення громадян і членів їх сімей з інших регіонів;
– здійснює облік громадян, які звертаються з питань працевлаштування, вільних робочих місць і вакантних посад, створює автоматизовані банки даних про потреби підприємств, установ і організацій у кадрах;
– здійснює добір і направлення на підприємства, в установи і організації незалежно від форм власності та господарювання працівників потрібних професій (спеціальностей) і кваліфікації, контроль над їхнім працевлаштуванням;
– проводить первинний облік працевлаштування громадян, а також громадян, направлених на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку і оплачувані громадські роботи; сприяє створенню додаткових робочих місць на підприємствах, в установах і організаціях для громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також на територіях пріоритетного розвитку;
– розробляє прогнози щодо структури робочих місць, потреб підприємств, установ і організацій у працівниках за їх професійним складом та визначає на цій основі обсяги й напрями професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних працівників та незайнятого населення;
– здійснює заходи щодо професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних працівників і безробітних як у навчальних закладах системи служби зайнятості, так і в інших навчальних закладах з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів громадян з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на ринку праці;
– бере участь у підготовці та реалізації державних і територіальних програм зайнятості, заходів щодо запобігання безробіттю;
– вносить до місцевих державних адміністрацій, виконавчих комітетів відповідних рад народних депутатів пропозиції щодо бронювання на підприємствах, в установах і організаціях до 5 % загальної кількості робочих місць для осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
– бере участь в організації оплачуваних громадських робіт для осіб, зареєстрованих як безробітні, на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності та за договорами на інших підприємствах, в установах і організаціях;
– реєструє безробітних, здійснює їх працевлаштування, а також виплачує грошову допомогу з безробіття, подає матеріальну допомогу безробітному та членам сім’ї, які перебувають на його утриманні, видає безвідсоткові позики для зайняття підприємницькою діяльністю;
– виплачує стипендії громадянам, які за направленням служби зайнятості проходять професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку;
– готує пропозиції щодо визначення територій пріоритетного розвитку, де збільшення кількості робочих місць заохочується державою;
– інформує населення про наявність навчальних закладів, центрів, курсів, технічних шкіл, комбінатів, пунктів підготовки та перепідготовки кадрів, про умови навчання в них;
– здійснює роботу з питань організації професійної діяльності громадян України за кордоном;
– видає сертифікати комерційним організаціям, що надають послуги, пов’язані з профорієнтацією, підвищенням професійного рівня та підготовкою до роботи громадян за новою професією, а також сприяють працевлаштуванню громадян у період тимчасового перебування їх за кордоном;
– готує пропозиції про доцільність і можливість залучення та використання іноземної робочої сили, сприяє іноземним громадянам у професійній діяльності;
– здійснює контроль над дотриманням державними та громадськими органами, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності та господарювання законодавства про зайнятість населення; уживає заходів щодо запобігання незаконному використанню робочої сили;
– розробляє статистичну звітність про стан ринку праці, забезпечує її достовірність і своєчасне подання;
– проводить облік та складає звіти про витрачання коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення.
III. Вивчення нового матеріалу
Екскурсія до регіонального центру зайнятості
Мета і завдання екскурсії: ознайомлення з особливостями діяльності місцевого центру зайнятості, ситуацією на ринку праці, змістом праці людей різних професій тощо.
Підготовка до екскурсії включає:
Для вчителя:
– вивчення відповідної літератури про діяльність служб зайнятості;
– складання плану проведення екскурсії, у якому передбачено послідовність вивчення головних питань уроку, зміст пояснення вчителя й екскурсовода, запитання і завдання учням для спостереження і збирання матеріалу;
– спільне з екскурсоводом виділення питань, які вимагають особливої уваги;
Для учнів:
– опрацювання основного теоретичного матеріалу, що стосується служби зайнятості;
– отримання завдань з підготовки розповіді про зміст діяльності центру зайнятості.
Після завершення екскурсії підбиваються підсумки: екскурсовод розповідає про перспективи установи, а вчитель відзначає найбільш активних учнів під час екскурсії та інформує їх про подальші завдання з вивчення предмета.
Кожна екскурсія має велике виховне значення, яке полягає в поглибленні учнями набутих знань, розширенні загального світогляду та в прикладному плані.
Випереджувальні завдання для учнів
1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.
2. Опрацювати нормативні документи, що регулюють діяльність державної служби зайнятості.
3. Скласти прогноз: на які професії існуватиме найбільш попит на регіональному ринку праці через п’ять-вісім років.
План звіту про екскурсію
1. Структура центру зайнятості.
2. Основні завдання, що стоять перед фахівцями служби зайнятості на сучасному етапі.
3. Регіональні відмінності в діяльності центрів зайнятості.
4. Ситуація на місцевому ринку праці.
5. Найбільш популярні спеціальності на регіональному ринку праці.
6. Організація професійного навчання безробітних службою зайнятості.
7. Заходи щодо соціального захисту незайнятого населення.
8. Форми інформаційно-консультативної роботи центру.
9. Порядок реєстрації в службі зайнятості.
10. Особливості працевлаштування через службу зайнятості.
11. Аналіз ринку вакансій у центрі зайнятості міста.
IV. Закріплення знань, умінь і навичок учнів
Презентація звітів про екскурсію до регіонального центру зайнятості.
Рефлексія
Психологічний тест “Яка робота вам підходить?”
Щоб дізнатися, який тип роботи вам підходить найбільше, пройдіть цей нескладний тест, обираючи один із запропонованих варіантів відповіді.
Запитання
1. Що на роботі вас приваблює найбільше?
А) Робота з технікою;
Б) робота і з технікою, і з людьми;
В) спілкування з людьми.
2. Де б ви хотіли жити?
А) У місті;
Б) у маленькому селі;
В) у лісі, подалі від чужих очей.
3. Чи любите ви дарувати подарунки?
А) Звичайно;
Б) не завжди;
В) ні.
4. Вас приваблює робота в галузі наукових пізнань чи суспільної діяльності?
А) У галузі науки;
Б) не знаю;
В) суспільна робота.
5. Що цікавого в професії продавця?
А) Спілкування з клієнтами;
Б) не знаю;
В) ведення документації.
6. Чи висували вас коли-небудь на керівні посади?
А) Ні, жодного разу;
Б) кілька разів;
В) багато разів.
7. Припустімо, ви зробили наукове відкриття. Що ви робитимете далі?
А) Удосконалюватиму його;
Б) не знаю;
В) знайду йому практичне застосування.
Інструкції
За кожну відповідь “а” поставте 1 бал, за відповідь “б” – 2 бали, за відповідь “в” – 3 бали. Підсумуйте отримані бали.
Результати тесту
До 9 балів. Ви просто створені для роботи з людьми. Ви відкриті та доброзичливі, чуйні й невимушені. Постійна готовність до співробітництва, уважність до людей притягують до вас оточуючих. Ви не боїтеся критики, однак приділяйте більше увагу близьким людям, щоб відносини з ними не стали поверхневими.
10-15 балів. Ви однаково добре працюєте і на самоті, і в колективі. Вам цікава робота з технікою і контакти з людьми. Ви не замкнута людина, хоча іноді вам хочеться побути наодинці. Вам нудно без спілкування, але найбільше вас захоплює не мета, а процес.
16-21 бал. Ви схильні працювати на самоті, прагнете зрозумілості й чіткості. Вам важко розібратися в тонкощах людських відносин, але ви легко справляєтеся зі складними завданнями. Вам непросто досягти глибокої прихильності, і це часом кривдить друзів і близьких.
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника та підготуватися до контрольної роботи.