Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ СОЦІАЦІЯ
СОЦІАЦІЯ
Екологія – охорона природи
СОЦІАЦІЯ -1) об’єднання фітоценозів, які різняться одним із другорядних прошарків; 2) ярус-2 субдомінантного виду трав’янистих рослин, які створюють аспект в один із періодів вегетаційного сезону.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- СТІЙКІСТЬ ФІТОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ФІТОЦЕНОЗІВ – 1) стабільність структури фітоценозів, їхньої замкненості, відновлюваності особин, балансу енергії та колообігу речовин; 2) здатність фітоценозів зберігати власну структуру та функц. особливості під дією зовн. чинників....
- ОКУЛЬТУРЕННЯ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕННЯ – процес введення певного виду рослин у с.-г. виробництво, садово-паркову культуру або поліпшення прир. фітоценозів відповідно до потреб людини....
- РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) планети в цілому або її окремих регіонів та місцевостей. Розрізняють природну Р. та антропогенну, а також сучасну Р. та Р. минулих геол. періодів. Планетарні кліматично-зональні особливості зумовлюють зональний розподіл Р. на планеті (тропічні ліси, савани, пустелі, напівпустелі, степи, широколистяні та хвойні ліси, тундра, полярні пустелі […]...
- ІНВЕРСІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНА – розміщення фітоценозів у порядку, оберненому щодо закону висотної поясності: вище на схилах ростуть угруповання більш теплолюбних рослин....
- ПІДРІСТ Екологія – охорона природи ПІДРІСТ, памолодь – 1) молоді рослини, які ще не досягли висоти дорослих особин виду та не плодоносять; 2) молоде покоління деревних рослин, під пологом лісу чи на вирубках, що можуть вийти в перший ярус насадження, замінивши старий материнський деревостій. Термін, як правило, використовується щодо лісу: П. сосни, ліс. П....
- ДЕКУМБАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕКУМБАЦІЯ – зникнення верхнього ярусу при зміні фітоценозів....
- ЕДИФІКАТОР(И) Екологія – охорона природи ЕДИФІКАТОР(И) – види рослин, які переважають у фітоценозах і визначають особливості рослинного угруповання, в основному властивості фітоценозів (склад, структуру, фітосередовище, продукцію, а також умови існування ін. мешканців). Напр., Е. соснового бору є сосна, пд. степів – ковила, типчак, низового болота – осоки, очерет....
- ДЕРЕВОСТАН ЗВИЧАЙНИЙ Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН ЗВИЧАЙНИЙ – сукупність дерев (деревостан-2), що мають один ярус....
- ЕКСПЛЕРЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКСПЛЕРЕНТНІСТЬ – здатність до швидкого реагування на поліпшення забезпеченості ресурсами, яке виникає у разі порушення фітоценозів....
- РОЗМНОЖЕННЯ ВЕГЕТАТИВНЕ Екологія – охорона природи РОЗМНОЖЕННЯ ВЕГЕТАТИВНЕ – тип нестатевого розмноження, за якого з частини материнського організму або з групи його соматичних клітин утворюються ідентичні йому за своїми спадковими ознаками нові особини. Р. в. досить поширене в природі і особливо в рослинництві, квітникарстві. Р. в. рослин визначає певну стабільність фітоценозів....
- ФІТОЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОГЕНЕЗ, філоцено – генез – істор. процес формування та розвитку фітоценозів. Термінологічний аналог “філогенезуале відносно рослинних угруповань....
- ЯРУСНІСТЬ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ – вертикальне розшарування рослинного угруповання на шари, яруси та ін. структ. або функц. частини. Розрізняють надземну й підземну Я. Найчіткіше Я. виявлена в ліс. фітоценозах, де розрізняють деревний, чагарниковий, трав’янистий і моховий або лишайниковий надземні яруси та кілька ярусів кореневої системи. Я. – пристосування рослин до сумісного існування і є […]...
- ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
- ЯРУС Екологія – охорона природи ЯРУС – структ. частина фітоценозу, відособлена від ін. не лише морфологічно, флористично та екологічно, а й фітоценотично....
- Екосистема лісу – Природні та штучні екосистеми Природознавство Природні та штучні системи в середовищі існування людини Природні та штучні екосистеми Екосистема лісу Особливості лісових екосистем залежать від умов клімату, виду грунтів, висоти над рівнем моря. Розрізняють декілька видів лісів у залежності від типу рослинності. У процесі еволюції в рослинних співтовариствах виробилося пристосування до уловлювання світла – ярусність. Верхній ярус утворюють більш світлолюбні […]...
- ЦИКЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і зустрічається, напр., у водоростей, у яких відсутнє статеве розмноження (синьо-зелені, криптофітові, евгленові), а також у партеноген. поколінь війчастих та ін. видів […]...
- СЕЙСМОІЗОЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЙСМОІЗОЛЯЦІЯ – захист споруд від землетрусу розміщенням між фундаментами і власне спорудами демпферних прошарків, напр, бетонних куль....
- ГЕОБОТАНІКА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА – наука, об’єктом вивчення якої є рослинний покрив Землі як сукупність рослинних угруповань (фітоценозів), його склад, будова, історія розвитку, територіальний розподіл, взаємозв’язки між собою і з довкіллям....
- АЕРЕНХІМА Екологія – охорона природи АЕРЕНХІМА – повітроносна тканина рослин, яка складається з тонкостінних паренхімних клітин і значної кількості міжклітинних порожнин. А. характерна для водяних і болотяних рослин, деяких гігрофітів. Великі міжклітинні порожнини та канали А., заповнені повітрям, забезпечують плавучість рослин, інтенсивний газообмін між коренями і листками, створюють запас кисню та вуглекислого газу, необхідний для її […]...
- ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ – прир. або посаджені ліс. смуги, які створюють сприятливий для розвитку культ, рослин мікроклімат і захищають поля від ерозії грунту та пилових бур....
- РАДІАЦІЯ ВІДБИТА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ВІДБИТА – певна частина енергії променистого потоку, що досягає поверхні прир. чи штучного тіла і, не поглинаючись, відбивається від нього. Залежно від природи тіла, структури поверхні і спектр. – оптичних властивостей значення Р. в. істотно різняться і визначаються показником альбедо – відбивальною здатністю. Найвищий показник Р. в. у тіл із […]...
- РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
- РЕЛЬЄФ БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи РЕЛЬЄФ БІОГЕННИЙ – рельєф, що виникає в результаті впливу біогенних чинників, таких як рослини, тварини, мікроорганізми, діяльність людини. Розрізняють фітогенний, зоогенний та антроп. (техногенний) рельєф. Напр., зоогенний рельєф утворений внаслідок діяльності риючих тварин (гризуни, кроти, бабаки), фітогенний – у результаті росту і розвитку фітоценозів або окремих рослин (пристовбурні підвищення грунту), техногенний […]...
- МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ ТА БУР’ЯНАМИ) Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ ТА БУР’ЯНАМИ) – одноразове або послідовне застосування з метою боротьби зі шкідниками поєднання різноманітних методів їх знищення. Теор. основа методу – ослаблення популяції шкідливого виду одним агентом (засобом) та пригнічення ін. отрутами, а на тих, що збереглися, стійких до отрут, – біол. методами....
- СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН Екологія – охорона природи СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН – умови освітлювання рослин. Джерелом освітлення є природна радіація сонячна або штучні електросвітильники. С. р. р. характеризується: інтенсивністю випромінювання, спектральним складом світла, тривалістю денного освітлення, співвідношенням тривалості дня і ночі, а в умовах штучного освітлення співвідношенням періодів освітлення і затемнення. При оцінці С. р. р. враховують фізіологічне значення […]...
- ДОЩ ДЕТРИТУ Екологія – охорона природи ДОЩ ДЕТРИТУ, “дощ трупів”- дрібні орг. частинки, що осідають з автотрофного ярусу моря і легко розкладаються, або утворені внаслідок відмирання організмів та за рахунок їхніх метаболітів. Так гетеротрофний ярус забезпечується поживними речовинами та енергією....
- ПОПУЛЯЦІЯ ЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЦЕНОТИЧНА – сукупність особин одного виду або групи близьких видів в угрупованні (як правило, рослин)....
- СТРАТЕГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТРАТЕГІЯ РОСЛИН – сукупність пристосувань, які забезпечують виду можливість існування спільно з ін. організмами та займати певне положення у відповідних біоценозах. Л. Г. Раменський (1935, 1938) виділив три ценобіотичні типи рослин (віоленти, патієнти, експлеренти), які можна розглядати як три основні напрями в С. р. Типи С. р. можуть змінюватися залежно від […]...
- ІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНТРОДУКЦІЯ – переселення особин окремих видів тварин і рослин за межі їхнього прир. ареалу та адаптація до нових умов існування. Розрізняють цілеспрямовану і спонтанну І. Цілеспрямована І. здійснюється переважно з метою введення в культуру нових видів і форм (напр., кукурудза, картопля, інтродуковані в Європу з Америки). У разі спонтанної І. організми […]...
- ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
- РЕЗЕРВАТ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ – охоронна прир. територія з режимом заказника або заповідника, де основним об’єктом охорони є один з елементів природоохоронного комплексу. Об’єктами охорони можуть бути запаси мисливсько-пром. птахів, звірів або риб, рідкісні види тварин і рослин тощо. Термін “Р.” застосовується переважно до зарубіжних охоронних територій, іноді Р. наз. заповідники або заказники, щоб […]...
- ТРОФОТОПИ Екологія – охорона природи ТРОФОТОПИ – екотопи, що різняться багатством (трофністю) субстрату (грунтів), мінералізацією вод....
- ЧЕРГУВАННЯ ПОКОЛІНЬ Екологія – охорона природи ЧЕРГУВАННЯ ПОКОЛІНЬ -1) у тварин – послідовна зміна в життєвому циклі певного виду двох або кількох поколінь, що відрізняються одне від одного морф, ознаками, фізіол. особливостями і способом життя. Ч. п. підвищує пристосованість виду до змінних умов існування; 2) у рослин – чергування в циклі розвитку двох поколінь: статевого (гаметофіту) і […]...
- КАНІБАЛІЗМ Екологія – охорона природи КАНІБАЛІЗМ – 1) поїдання тваринами особин того самого виду, іноді власного потомства (напр., мальків свого виду багатьма видами риб); один із виявів внутрішньо-родової конкуренції; 2) людоїдство; 3) переносно – звірство, жорстокість, варварство....
- ЗОНА ФІТОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ФІТОГЕОГРАФІЧНА – один з найбільших підрозділів у геогр. поширенні рослин, що сформувався в процесі еволюції. 3. ф. різняться між собою за складом ендемічних таксонів, історією становлення та розвитку їхніх флор. 3. ф. відображають історію розвитку поверхні Землі та пов’язану з нею історію розвитку флор. У разі проведення межі між окремими […]...
- ІНВАЗІЯ Екологія – охорона природи ІНВАЗІЯ – 1) зараження людини, тварин і рослин тваринними паразитами; 2) вторгнення на певну територію не характерного для неї виду живого; 3) вкорінення в угруповання нових для нього видів....
- ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
- МОНОФАГ Екологія – охорона природи МОНОФАГ – організм, що живиться тільки одним видом корму, напр, листям одного виду рослини, лише одним видом тварин, тільки речовиною рогового покриву. Так, виноградна філоксера живиться тільки соком виноградної лози....
- АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ – міра пристосувальних можливостей виду до умов середовища....
- АРЕАЛ Екологія – охорона природи АРЕАЛ – зона поширення виду або ін. систематичної групи тварин чи рослин, а також угруповань організмів. В екології основним поняттям є А. виду. А. є специф. для кожного виду. За формою розрізняють А. суцільний, у межах якого вид трапляється у властивих йому екол. нішах, і розірваний, або диз’юнктивний, тобто який утворився […]...