Головна ⇒ 📌Довідник з правознавства ⇒ Спільна власність
Спільна власність
Спільна власність – власність, яка характеризується множинністю суб’єктів і єдністю об’єкта. Розрізняють С. в. з визначенням часток (спільна часткова власність) і без визначення часток (спільна сумісна власність). Суб’єкти С. в., як і будь-який інший власник, на свій розсуд володіють, користуються і розпоряджаються належним їм майном, але свої правомочності здійснюють спільно і за згодою. Якщо С. в. за участю громадян може бути і частковою, і сумісною, то С. в. за участю суб’єктів державної власності і юридичних осіб може бути лише
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Спільна часткова власність Спільна часткова власність – перебування майна у спільній власності двох чи кількох осіб з визначенням частки кожного з них за згодою учасників або за рішенням суду, якщо такої згоди не досягнуто. Частки у С. ч. в. вважаються рівними, якщо інше не встановлено законодавчими актами або не передбачено згодою всіх учасників С. ч. в. Володіння, користування […]...
- Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, встановленої Законом України “Про власність”. Суб’єктами К. в. є кооперативи всіх видів (сільськогосподарські, споживчі, у сфері виробництва і послуг, житлово-будівельні, гаражні та ін.,), їх спілки чи об’єднання. Конституціями і законодавством колишніх СРСР і УРСР визнавалася колгоспно-кооперативна власність. З прийняттям Закону України “Про власність” суб’єктами права колективної власності визнані не […]...
- Інтелектуальна власність Інтелектуальна власність – умовний узагальнюючий термін, який вживається у міжнародних угодах та національному законодавстві деяких країн. Під ним розуміють як авторські права, так і права, пов’язані з різними видами промислової власності, а також із захистом від недобросовісної конкуренції. Поняття І. в. вперше введено у 1967 р. конвенцією, відповідно до якої було засновано Всесвітню організацію інтелектуальної […]...
- Муніципальна власність на землю Муніципальна власність на землю – земельні ділянки, право власності на які належить населеним пунктам (містам, селам, селищам міського типу). Реалізацію права М. в. на з. здійснюють органи місцевого самоврядування населених пунктів, які в ряді країн називаються муніципалітетами. В Україні М. в. на з. законодавством не передбачена. Вся земля знаходиться в державній колективній чи приватній власності. […]...
- Набуття права власності. Власність неповнолітніх Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 22. Цивільне право 4.Набуття права власності. Власність неповнолітніх. Пригадайте, звідки у вас з’явилися речі, які є вашою власністю. Напевно, найчастіше люди набувають право власності, купуючи певні речі, майно. Ви купуєте в магазині продукти, одяг, книжки, навчальне приладдя. При цьому продавцем може бути і великий магазин – супермаркет, і […]...
- Загальнодержавна власність Загальнодержавна власність – це: земля; майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних сил, органів Державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об’єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв’язку та інформації, що мають загальнодержавне значення; кошти загальнодержавного бюджету; національний банк, інші державні банки та їхні установи і […]...
- Державна власність на природні ресурси Державна власність на природні ресурси – сукупність економічних та юридичних відносин між державою та різними суб’єктами з приводу використання наявних у природі економічних, в т. ч. виробничих ресурсів – землі та земельних угідь, водних ресурсів, корисних копалин, лісів, рослинного і тваринного світу, а також повітряного басейну. Двома основними складовими Д. в. на п. р. є […]...
- Власність особиста Власність особиста – певна сукупність майна і цінностей, що знаходяться у власності домогосподарств та відносини економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування цього майна, його обміну, розподілу і споживання. Суб’єктами цих відносин безпосередньо є члени домашніх господарств (в т. ч. сім’ї), а опосередковано – організації (підприємства, фірми, компанії) та установи, які виплачують заробітну плату […]...
- Колективна власність на землю Колективна власність на землю – самостійна, поряд з державною та приватною, форма власності на землю, введена Земельним кодексом України в редакції ні і 13.III.1992. Суб’єктами права К. в. на з. є юридичні особи: колективні сільськогосподарські підприємств 1.1 сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських […]...
- Власність юридична Власність юридична – загальна умова виробництва, вияв волі певного соціально-політичного класу і правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності. Оскільки В. ю. є вираженням вольових відносин між людьми, пов’язаних з певним видом матеріальних чи нематеріальних благ або з речами, то вона, як і економічна власність, має дві сторони: 1) вольове […]...
- Власність довірча Власність довірча – особлива форма юридичної власності на майно, за якої довірчий власник (особа, якій довіряють) управляє майном іншої особи (засновника, або сетлора, за англо-американськими інститутами права) відповідно до цілей та завдань цієї особи. Водночас довірчий власник використовує право управління власністю в інтересах інших осіб – беніфіціаріїв (названих засновником осіб), що означає своєрідне розщеплення права […]...
- Власність трудова Власність трудова – власність, яка заснована на власній праці, унеможливлює використання найманої праці й означає привласнення засобів виробництва, створеного продукту окремою особою, сім’єю чи трудовим колективом. Додатковими критеріями належності власності до трудової (крім невикористання найманої праці), а також розмежування форм трудової та нетрудової власності є привласнення необхідного або додаткового продукту, рівень доходів, який або дає […]...
- Земельна власність Земельна власність – сукупність виробничих відносин між людьми з приводу привласнення землі як предмета природи, а також створеного сільськогосподарськими працівниками необхідного і додаткового продукту. З. в. є частиною загальної власності, одним з найголовніших видів національного багатства. З економічної точки зору З. в. виражаєтеся у певній сукупності економічних категорій (земельна рента, ціни на сільськогосподарську продукцію, орендна […]...
- Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, яка утворюється за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ними продукції, доходів, отриманих від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу. Питання управління, організації економічної діяльності вирішуються колективно К. в. притаманний демократизм, ініціатива та особиста зацікавленість співвласників. Вона особливо ефективна у сферах економіки з відносно невисоким […]...
- Земля і власність на неї Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 26. Земельне право 1. Земля і власність на неї. У піснях і віршах, картинах і книжках оспівано українську землю. Земля-матінка, земля – годувальниця” – так називає її народ України. Справді, українська земля є унікальною за своїми властивостями, недарма загарбники в 1918 і 1941-1943 pp. як цінний трофей вивозили […]...
- Власність на виготовлений продукт Власність на виготовлений продукт – відносини між різними суб’єктами власності (індивідами, колективом тощо) з приводу привласнення виробленої продукції у різних сферах суспільного відтворення. В умовах індивідуального виробництва існує спочатку трудова приватна В. на в. п. Ця продукція відображає трудовий внесок виробника, отже, й розмір власності на неї. Тому приватна В. на в. п. забезпечує виробникові […]...
- Власність приватна Власність приватна – власність, отримана в процесі привласнення окремою особою, максимум – сім’єю, різних об’єктів у всіх сферах суспільного відтворення. Розрізняють В. п., засновану на власній та на чужій праці. До першої належить власність дрібних виробників (ремісників, селян тощо), які не наймають робочої сили, отже, не експлуатують найманої праці. Ця форма власності існує в усіх […]...
- Підприємства різних форм власності. Приватна, колективна й державна власність УРОК 3 Підприємства різних форм власності. Приватна, колективна й державна власність Мета уроку: охарактеризувати підприємства різної форми власності; визначити їхні спільні та відмітні особливості; сприяти формуванню в учнів критичного мислення; виховувати толерантність у ставленні до оточуючих. Основні поняття: форма власності, організаційна форма, приватне, колективне, державне підприємство, правознавство. Тип уроку: комбінований. Хід уроку I. Організаційний момент […]...
- Власність комунальна Власність комунальна – форма колективної власності, за якої засоби виробництва і результати виробництва та праці привласнюються територіальними колективами (громадами). В. к. закріплена у Конституції України. Аналогом В. к. у зарубіжній літературі і практиці є поняття “муніципальна власність”. Запроваджена в Україні з 1990 з визнанням інституту місцевого самоврядування. Сформувалася шляхом безоплатного передання частки загальнодержавної власності; у […]...
- Відповідальність часткова Відповідальність часткова – в цивільному праві відповідальність кількох боржників у зобов’язанні. В цьому разі, якщо інше не випливає із закону або договору, кожний із боржників повинен виконати зобов’язання в рівній частині з іншими боржниками. В разі порушення зобов’язання діє презумпція рівності часток при відповідальності кожного із співборжників перед кредитором. У конкретному договорі або законі може […]...
- Власність колективна Власність колективна – привласнення різних об’єктів власності (засобів виробництва, цінних паперів, патентів тощо) колективом фізичних або юридичних осіб та відносин між людьми у процесі такого привласнення. В. к. поділяють на два основні типи: трудову і нетрудову. Трудова В. к. базується на праці (фізичній або розумовій) всіх членів трудового колективу. Нетрудова В. к. – на найманій […]...
- Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
- Власність економічна Власність економічна – система виробничих відносин між людьми /класами, соціальними верствами, групами, окремими індивідами) щодо привласнення різноманітних об’єктів власності/засобів виробництва, предметів споживання, послуг, робочої сили, патентів і т. ін./ у всіх сферах суспільного відтворення /безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживанні/. Вона включає в себе дві основні сторони: кількісну і якісну. Кількісна означає сукупність матеріальних благу […]...
- Довірча власність Довірча власність – один із інститутів англо-американського права. Особливістю Д. в. є те, що одна особа стає власником майна, відокремленого іншою особою для здійснення певних дій, вказаних відокремлювачем. Набувач, який є довірчим власником, використовує придбане майно тільки з метою, визначеною засновником. Внаслідок цього одна частина повноважень (розпоряджатися майном) належить одній особі, а друга частина (отримання […]...
- Захист права власності Захист права власності – захист, який здійснюється за допомогою правового регулювання відповідних суспіль них відносин різними галузями права. З. п. в. у цивільному праві знайшов найбільш повне відображення в Законі України “Про власність”. Згідно з цим Законом громадянам, організаціям та іншим власникам створюються рівні умови З. п. в. Цей захист забезпечується судом, арбітражним судом або […]...
- Приватна власність на землю Приватна власність на землю – форма власності, за якої земля належить окремій особі або сім’ї і розвивається у формі трудової і нетрудової. Виникла за первіснообщинного ладу. П. в. на з. трудова сприяла формуванню стимулів до праці, оскільки від результатів такої праці безпосередньо залежав рівень споживання, але загалом П. в. на з. у цей період базувалася […]...
- Яку власність вважав Ш. Фур’є економічною основою майбутнього ладу? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Яку власність вважав Ш. Фур’є економічною основою майбутнього ладу? Фур’є головним здобутком свого творчого життя вважав відкриття нової форми організації суспільства – асоціації, яку він називав Соціальною Гармонією. Первинною господарською одиницею асоціації, за Фур’є, є фаланга. Для неї характерні суспільна форма виробництва […]...
- Спільна діяльність і вплив на неї етичних норм і правил – ВЗАЄМОДІЯ ТА ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ В КОНТЕКСТІ ЕТИКИ ТА КУЛЬТУРИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 5 ВЗАЄМОДІЯ ТА ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ В КОНТЕКСТІ ЕТИКИ ТА КУЛЬТУРИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Спільна діяльність і вплив на неї етичних норм і правил Спільна діяльність суб’єкта з групою є тим важливим фактором, який нерідко визначає ефективність взаємодії, а отже, й культуру спілкування. Тому, бажаючи досягти позитивного результату у співробітництві з іншими, важливо продумати […]...
- Власність Власність – соціологічна категорія, яка містить низку підсистем суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних тощо), що прямо й опосередковано стосуються привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і нематеріальних благ передусім через механізм відчуження (див. Відчуження) і влади (див. Влада). Двома найважливішими підсистемами В. є економічна та юридична В. (див. Власність економічна; […]...
- Свобода пересування і вільного вибору місця проживання Свобода пересування і вільного вибору місця проживання – конституційне право громадян України, яке гарантує свободу пересування і вільного вибору місця проживання, крім обмежень, які встановлюються законом в інтересах охорони здоров’я, боротьби з епідеміями і стихійним лихом, запобігання злочинам. Кожний громадянин України має право вільно покинути територію України та безперешкодно повернутися в Україну. Ці права можуть […]...
- Аналогія права Аналогія права – застосування загальних принципів права у випадках, якщо у законодавстві бракує спеціальної норми, розрахованої на регулювання відповідних суспільних відносин. А. п. має обмежену сферу застосування, яка скорочується із розвитком і удосконаленням законодавства. А. п. може застосовуватися у цивільних, адміністративних, трудових правовідносинах. Не допускається А. п. у Кримінальному праві. Див. також Прогалина у праві....
- Власність державна Власність державна – привласнення державою (як суб’єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших створених безпосередньо виробниками об’єктів власності та певна система суспільних відносин, що при цьому розвиваються прередусім у різних сферах суспільного відтворення. Найважливішою з них є економічна В. д., яка теоретично виражається у певній підсистемі економічних законів і категорій. В. […]...
- Свідоцтво в праві Свідоцтво в праві – документ, який засвідчує той чи інший юридичний факт, те чи інше право (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про смерть, свідоцтво про одруження, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про неповну середню освіту, свідоцтво про реєстрацію підприємства, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в […]...
- Колгоспна власність Колгоспна власність – сукупність різноманітних засобів виробництва та відносини між членами трудового колективу, колгоспом і державою з приводу привласнення умов виробництва (передусім землі) та результатів колективної праці. До об’єктів К. в. належали будівлі, споруди, сільськогосподарські машини, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, багаторічні насадження тощо. Земля закріплювалася за колгоспами у безоплатне і безтермінове користування. К. […]...
- Спільна політика безпеки та оборони Політологічний словник Спільна політика безпеки та оборони – спільна міжнародна політика країн – членів Європейського Союзу у сфері політики безпеки та оборони. С. п. б. та о. визначена Маастрихтським договором другою опорою Європейського Союзу (поряд з європейськими співтовариствами та спільною політикою у галузі юстиції та внутрішніх справ). На шляху становлення С. п. б. та о. […]...
- Відчуження Відчуження – у цивільному праві передача майна у власність іншій особі; один із способів здійснення власником повноважень розпорядження. Розрізняють В. майна платне (купівля – продаж) і безоплатне (дарування). Здійснюється насамперед власником майна на основі договорів, укладених ним із набувачем. В. може здійснюватися і в примусовому порядку, наприклад при В. майна безоплатно у власника за рішенням […]...
- Інтегрована капіталістична власність Інтегрована капіталістична власність – процес переплетення, взаємопроникнення і зрощування власності міжнародних монополій (в т. ч. ТНК) інтегрованих країн, національних державно-монополістичних капіталів і власності наднаціональних органів в єдиний механізм з метою забезпечення розширеного відтворення продуктивних сил на інтернаціональній основі. І. к. в. є суспільною формою розвитку інтернаціоналізації продуктивних сил і техніко – економічних відносин (а в […]...
- Власність на засоби виробництва Власність на засоби виробництва – привласнення різними суб’єктами власності (індивідом, юридичною особою, державою та ін.) засобів виробництва в усіх сферах суспільного відтворення та виробничі відносини, які при цьому виникають. У безпосередньому виробництві В. на з. в. за капіталізму здійснюється в процесі праці й виражається в таких категоріях, як вартість, постійний капітал, основний капітал, технологічне підкорення […]...
- Роздержавлення економіки раціональне Роздержавлення економіки раціональне – звуження економічних функцій держави у межах цілісної економічної системи за одночасного їх переходу до інших недержавних суб’єктів власності та управління нею, а також оптимального їх розподілу між різними гілками державної влади. Р. е. р. повинно здійснюватися в оптимальних межах, тобто частка державної власності на засоби виробництва (стратегічні об’єкти) не повинна бути […]...
- Джерела міжнародного права Джерела міжнародного права – сукупність елементів, які впливають на становлення змісту юридичних норм, а саме: потреби в нормах, які регулюють соціальне життя, спільна правова свідомість, вимоги морального характеру тощо. Д. м. п.- це спосіб творення і форми, в яких існують норми міжнародного права. Розрізняють матеріальні й формальні Д. м. п. У ст. 38 Статуту Міжнародного […]...