Спільнота

Related posts:

1. СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...
2. Антагонізм етнічний Політологічний словник Антагонізм етнічний – суперечливий стан у міжетнічних відносинах, який характеризується напругою у стосунках як між домінуючою більшістю і окремими меншинами, так і між етнічними (національними) меншинами. Виникає на основі конфлікту ідеологічних, політичних, соціальних, економічних, релігійних тощо інтересів. О. Антонюк...
3. Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава – це наслідок діяльності людей. Висував і обгрунтовував необхідність громадянської єдності усіх жителів полісу. Заперечував монархію, схвально ставився до демократії. Ідеалом держави вважав синтез демократії у поєднанні з ладом, де […]...
4. Солідарність Політологічний словник Солідарність – почуття належності (і/або принцип) членів соціальної групи або дія такої групи як єдиного цілого в інтересах спільної справи. В історії, зокрема, робітничого руху С.- це прояв, пов’язаний спільністю інтересів позиції і досвіду боротьби, а також моральні зобов’язання у спільній справі. Принцип С. у поєднанні з принципом субсидіарності є суттю християнського вчення. […]...
5. Двовладдя Політологічний словник Двовладдя (dualpower, diarchy) – одночасне існування двох влад. У Росії, як відомо. Д. існувало після Лютневої революції (1 – 2 березня – 5 липня 1917 p.). М. Головатий...
6. Територіальна громада Державне управління Територіальна громада. Це спільнота мешканців населених пунктів (сіл, селищ, міст), об’єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо. так і через органи місцевого самоврядування. Комунальне об’єднання територіальних громад означає соціально-політичне, територіальне утворення, що одночасно виступає територіальною спільністю людей – суб’єктів місцевого самоврядування і низовою одиницею у […]...
7. Белл Даніель Політологічний словник Белл Даніель (нар. 1919)- відомий американський соціолог, один з авторів теорії постіндустріального суспільства, футуролог, провідний представник теорії соціального прогнозування. Висловлює думку, що бурхливий розвиток техніки і науки зробить зайвими будь-які соціальні революції, а індустріальне суспільство з часом переросте у новий етап соціального життя – постіндустріальне суспільство. Основою останнього будуть найперше наука, наукові знання. […]...
8. ГУМАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИКИ ГУМАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИКИ – надання політиці гуманістичної спрямованості, орієнтація на реалізацію інтересів особи і задоволення потреб широких суспільних верств. У внутрішній політиці – забезпечення громадянських прав, утвердження пріоритету людини, а не якихось суспільних структур, у зовнішній – утвердження міжнародних відносин, які підпорядковані збереженню миру, інтересам людини....
9. Аболіціонізм Політологічний словник Аболіціонізм (від лат. abolitio – скасування, знищення) – 1) суспільний рух, спрямований на відміну або скасування певного урядового рішення, на усунення когось з керівної державної посади; 2) рух у США (як форма політичної боротьби) у XVIII ст. за скасування рабства, а також у Франції. Великобританії за скасування рабства у колоніях. Пізніше А. став […]...
10. Групи інтересів Політологічний словник Групи інтересів – сукупність людей, пов’язаних спільними відносинами, інтересами і бажаннями їх реалізувати за допомогою політичної влади. Ще Аристотель розрізняв групи родинні, дружні, зацікавлені. У наш час проблему Г. і. грунтовно розробили насамперед американські соціологи і політологи А. Бентлі, Д. Трумен, Дж. Дьюї та інші, характеризуючи сучасне суспільство як велику кількість Г. і., […]...
11. Фромм Ерік Політологічний словник Фромм Ерік (1900 – 1980) – німецько-американський філософ і психоаналітик. Автор книг “Втеча від свободи”, “Людина для самої себе”, “Здорове суспільство”, “Революція надії” та ін. Вважав, що сутність людини виявляється у її потребах і класифікував їх так: потреби у спілкуванні; потреби у творчості; потреби у відчутті глибоких коренів, що гарантували б надійність та […]...
12. Вільне козацтвo Політологічний словник Вільне козацтво – українські добровільні збройні формування, що виникли в процесі розвалу царської армії навесні 1917 р. з метою створення і захисту Української держави в умовах наростання революції, коли в містах і селах України загострилася проблема охорони громадського порядку. В. к. виникло у Звенигородському повіті на Київщині. У квітні 1917 р. кожна волость […]...
13. Влада Рад Політологічний словник Влада Рад (Sowietpower) – тип влади, який існував у радянській Росії (Радянському Союзі) в 1917 – 1991 pp. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003. М. Головатий...
14. Гольбах Поль Анрі де Політологічний словник Гольбах Поль Анрі де (1723 – 1789) – барон, французький мислитель, видатний представник епохи Просвітництва, активний учасник створення “Енциклопедії наук, мистецтв та ремесел”. Автор численних праць з філософії, етики, релігії, політики і соціології, в яких суспільство розглядав як об’єднання людей для спільної праці в ім’я забезпечення один одному щасливого життя. Спробував систематизувати суспільства, […]...
15. Нація Нація (лат. natio – плем’я, народ) – велика соціальна спільнота, яка складається з кількох національностей, характеризується спільністю походження, умов життя та інтересів (економічних, соціальних, політичних), території, мови, національної ідеї, самосвідомості, менталітету, культури та ін. Н. виникають за умов розпаду феодалізму (а отже, подолання феодальної розробленості) та формування капіталізму на основі розвитку національних продуктивних сил, поглиблення […]...
16. Багатопартійність Політологічний словник Багатопартійність – одна з поширених засадничих умов облаштування демократичного ладу, коли інтереси суспільних верств відповідним чином виражаються політичними партіями, які змагаються, ведуть між собою боротьбу за владу і здійснюють визначальний вплив на суспільно-політичні події. Багатопартійність реальна і має сенс на існування там, де партії мають вагому соціальну базу, репрезентують суттєві інтереси громадян, справді […]...
17. Взаємодія політична Політологічний словник Взаємодія політична – взаємний вплив різних політичних суб’єктів у процесі їхньої політичної діяльності; необхідна передумова повної реалізації функцій політичної системи, яка визначає характер політичного розвитку і темпи політичного прогресу. В. п. – керований процес, який визначається за рівнем співвідношення інтересів і цілей політичних суб’єктів. Керування ним не відокремлюється від управління політичною системою як […]...
18. Гандизм Політологічний словник Гандизм – суспільно-політичне та релігійно-етичне вчення видатного діяча індійського національно-визвольного руху Мохандаса Карамчанда Ганді (1869-1948). Виходячи з релігії індуїзму Г. апелює до моралі, пропагує систему самовдосконалення, а звідси і основний принцип вчення Г. – ахінса – ненасильство. У політиці Г. проповідує тактику масових ненасильницьких дій, або “сатьяграхи”, основною індивідуальною формою якої є голодування. […]...
19. Лассуелл Гарольд Дуайт Політологічний словник Лассуелл Гарольд Дуайт (1902 – 1978) – американський політолог. Використовуючи методи психоаналізу, соціальної психології, вивчав політику як поведінку відповідних суспільно-політичних груп і як систему аналізу процесу прийняття політичних рішень. Вважав владу атрибутом конкретних суспільних відносин, вивчав роль масових комунікацій в оформленні й відтворенні символіки політичної влади. Політична влада, на думку Л., – це […]...
20. Єдність (міждержавна, соціальна, класова, політична та ін.) Політологічний словник Єдність (міждержавна, соціальна, класова, політична та ін.) – поняття, що характеризує значний обсяг і високий рівень взаємоузгоджених позицій, зв’язків між суб’єктами суспільних відносин на основі вирішення ними конкретних проблем співробітництва і взаємодії. М. Головатий...
21. Жандармерія Політологічний словник Жандармерія (фр. gendarmerie; англ. gendarmery) – поліція, що має військову організацію і виконує охоронні функції всередині країни і в армії (польова Ж. і військова поліція). Ж. як вид поліцейських військ була створена у Франції в 1791 p., пізніше – в інших країнах. В Росії, наприклад, корпус жандармів у 1827-1917 pp. виконував роль політичної […]...
22. Пуанкаре Раймон Політологічний словник Пуанкаре Раймон (20.08.1860, Бар-де-Дюк – 5.10.1934, Париж) – французький політичний і державний діяч, адвокат. У 1887-1903 рр. депутат парламенту, у 1903-1913 рр. і з 1920 р. – сенатор. У 1912–січні 1913 р., 1922-1924 рр., 1926-1929 рр. – прем’єр-міністр і міністр закордонних справ. З 1913 р. – по січень 1920 р.- президент Франції, здійснював […]...
23. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
24. Інновація Політологічний словник Інновація (від лат. innovatio) – нововведення, відновлення, оновлення, зміни) – в суспільних науках нововведення, оновлення. Поняття “І.” недавно увійшло у політичне життя і часто розуміється як щось певною мірою нове, яке використовується в політиці, політичному процесі та діяльності. М. Головатий...
25. Суб’єкт політики Політологічний словник Суб’єкт політики – особистість, організація або суспільна група, які здатні творити політику й ініціювати істотні зміни в політичних відносинах. (Під творенням політики розуміють постійну й певною мірою самостійну участь у політичному житті відповідно до власних і суспільних інтересів, вплив на поведінку та стан інших суб’єктів.) Здатність творити політику характеризують терміном “політична суб’єктність”, яка […]...
26. Дарендорф Ральф Густав Політологічний словник Дарендорф Ральф Густав (нар. 1927) – німецький соціолог та політичний діяч. У своїх працях “Клас та класовий конфлікт в індустріальному суспільстві” (1957) та “Клас і свобода” (1972) автор аналізував суспільство з позицій розроблених ним теорії конфлікту та теорії соціальної стратифікації. У своїй концепції Д. відійшов від вчення К. Маркса про класовий антагонізм, що […]...
27. Лейборизм Політологічний словник Лейборизм (від англ. labor – праця) – ідеологія і політика робітничих партій в окремих країнах (Великобританія, Нова Зеландія, Австралія та ін.), що грунтується на прагненні до гармонізації класових інтересів у суспільстві. М. Головатий...
28. Армія Політологічний словник Армія (від лат. armare – озброювати) – з погляду політології А. – орган держави, призначений для здійснення її політики засобами збройного насильства. Основні ознаки А., що характеризують її як політичний інститут: 1) А. – державний орган, який, як і держава загалом, є виразником інтересів певних класів і соціальних груп. Водночас на А. покладено […]...
29. Істон Девід Політологічний словник Істон Девід (нар. 1917) – американський політолог. Став відомим і популярним передусім у зв’язку з адаптацією і використанням принципів і методів системного аналізу до вивчення функціонування політичних систем, а також завдяки дослідженням феномену “політична соціалізація”. Політичну систему розглядав як таку, що повністю і динамічно змінюється і її існування залежить саме від цих змін, […]...
30. Великі держави Політологічний словник Великі держави – термін, що увійшов у політичний лексикон і міжнародне право з часу Віденського конгресу (1814 – 1815 pp.) і був прийнятий для означення держав, які відіграють провідну роль у світовій політиці і міжнародних відносинах. Після Другої світової війни (1939 – 1945 pp.), згідно зі статутом ООН, юридичний статус В. д. мали […]...