Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ СПОСОБИ ДІЄСЛІВ ТА ЇХ ФОРМОТВОРЕННЯ

СПОСОБИ ДІЄСЛІВ ТА ЇХ ФОРМОТВОРЕННЯ

Морфологія. Орфографія. Дієслово

& 9. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ ТА ЇХ ФОРМОТВОРЕННЯ

Хай же ті вороги поніміють скоріш.

Наша ж мова сі я щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде для нас,

Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас…

В. Самійленко

ПАМ’ЯТАЙМО

Дієслова є дійсного, умовного та наказового способів. Дійсний спосіб означає дію, яка може відбутися чи відбуватися в минулому, теперішньому або майбутньому. Умовний спосіб означає дію, яка могла б відбутися за певних умов. Він утворюється від дієслів минулого часу

за допомогою частки би (б), яку пишемо окремо. Наказовий спосіб означає наказ, заохочення, спонукання до дії. В українській мові є три форми наказового способу: 2-га особа однини, 1-ша і 2-га особи множини. Часто наказ, побажання або заклик виражаються за допомогою частки хай (нехай).

79. І. Поясніть зміст поетичних висловлювань. Яку роль відіграють дієслова в наведених реченнях?

1. Хай же ті вороги поніміють скоріш, наша ж мова сія щогодини ясніш! (В. Самійленко) 2. Рідне слово – тая м’ята, материнка, рута, і невже ж пахуча мово, будеш ти забута? (А. Кримський) 3. Якби я повірив, що в нашій країні тепер сходить сонце, та

вже не криваве, росли б мені в грудях пісні солов’їні (В. Пачовський). 4. Як сонця безсмертного кола, що креслить у небі путі, любіть, любіть свою мову й ніколи її не забудьте в житті (В. Сосюра). 5. Молюсь, сумую і ридаю, і знову сльози виливаю, і душу тяжкую мою німим стінам передаю (Т. Шевченко).

II. Випишіть у три колонки дієслова дійсного, умовного і наказового способів.

III. Поясніть способи їх творення.

ПАМ’ЯТАЙМО

Способи дієслів виражають відношення дії до дійсності.

Дійсний спосіб означає дію, що вже відбувалася, відбувається чи відбуватиметься. У зв’язку з цим дієслова дійсного способу мають форми теперішнього, минулого і майбутнього часу, особи, числа, а для минулого часу – форми роду.

Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: “Ти, може, серденько, того и не знаєш., як гарно, любо як співаєш” (Л. Глібов).

80. І. Уважно прочитайте текст. Розкажіть про те, як виникло слово “мрія”, з якої частини мови воно утворилось.

ЯК ВИНИКАЮТЬ СЛОВА

Кожен письменник шукає своє дзвінкоголосе слово. Якщо воно витворено у традиціях рідної мови, то повністю переходить у “власність народу”. Сприймається, немовби вічно існувало. Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову без чудового-пречудового слова “мрія”?! Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно відоме з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Але візьміть “Кобзар” основоположника нашої сучасної української літературної мови, геніального поета Тараса Шевченка.

Перегорніть сторінки “Кобзаря”. Ви переконаєтесь, що слова “мрія” нема навіть у ньому. Як могло трапитись, що поетично-ніжне слово “мрія” відсутнє в Шевченкових безсмертних творіннях?

А виявляється, що слово “мрія” виникло в пошевченківську добу. Його вигранив для української мови видатний письменник Михайло Петрович Старицький. Звичайно, так майстерно й так філігранно викувати слово можна тільки у злеті поетичного натхнення. Здається, неважка справа від дієслова утворити іменник “мрія”. Отож, геніальне, довершене часто-густо (або й завжди) буває простим… (За І. Вихованцем)

II. Випишіть дієслова дійсного способу. Поясніть, які форми мають виписані дієслова.

ПАМ’ЯТАЙМО

Умовний спосіб означає дію, можливу за певних умов чи бажану. Наприклад: “Я жив би двічі і помер би двічі, якби було нам два життя дано” (М. Бажай); “Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну” (Леся. Українка). Умовний спосіб утворюється від дієслів минулого часу за допомогою частки би (б). Дієслова умовного способу мають лише рід і число. Форма особи виражається за допомогою займенників, а категорії часу взагалі відсутні.

Творення дієслів умовного способу

Однина

Множина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

Я ходив би;

Ти ходив би;

Він ходив би

Ходило б;

Воно ходило б

Ходила б;

Вона ходила б

Ми ходили б;

Ви ходили б;

Вони ходили б

Частка би вживається після дієслів, які закінчуються на приголосний: ходив би, косив би, читав би, частка б – після дієслів, що закінчуються на голосний: ходила б, ходили б.

Умовна частка би (б) завжди пишеться окремо від дієслів, із якими утворює умовний спосіб, але постійного місця не має. Вона може стояти після дієслова й перед ним, входити до складу сполучника, а також відокремлюватись іншими словами від дієслова, з яким пов’язана. Наприклад: “Якби ви з нами подружились, багато б дечому навчились” (Т. Шевченко).

ОРФОГРАМА

Частки БИ (Б) з дієсловами умовного способу

81. І. Сформулюйте та запишіть головну думку пропонованого уривка. Дайте йому назву.

Коли б мене хто спитав, чому ми такі прибиті та понижені, що іноді боїмося перед чужинцями признатися, що ми члени великого українського народу, то я би подав таку причину: що ми не знаємо ані нашої бувальщини, ані наших славних людей, котрими наш український народ може повеличатися. Коли б у іншого народу такі великі люде появилися, то про них знала би й мала дитина. У нас інакше. Були в нас великі люде, служили на славу свого народу, а ми про них або мало знаємо, або й нічого (А. Чайковський).

II. Випишіть словосполучення дієслів умовного способу. Поясніть спосіб творення та правопис.

ПАМ’ЯТАЙМО

Наказовий спосіб у формі наказу, заклику, побажання, прохання, поради виражає спонукання до дії, яка не існує. Наприклад: “За рідний край і життя віддай” (Нар. тв.).

Дієслова наказового способу мають вид, особи (2-ї однини, 1-ї і 2-ї множини), число і не мають часу. Форми наказового способу створюються від основ теперішнього часу за допомогою закінчень – и, – імо (-ім), – мо, – іть (-іте), – те.

Творення форм дієслів наказового способу

Особа	Закінчення	Приклади
2-га особа однини	-и (або нульове закінчення)	Неси, роби; сип, співай
1-ша особа множини	-імо (-ім), – мо	Несімо, несім; робімо, робім; сипмо, співаймо
2-га особа множини	-іть ( – іте), – те	Несіть, несіте; робіть, робіте, сипте, співайте

Закінчення – и,-імо (-їм),-іть (іте) вживаються в таких випадках: Якщо наголос падає на закінчення: несуть – неси, несімо, несіть. Коли при утворенні доконаного виду додається префікс, на який переноситься наголос, закінчення залишаються ті ж самі:

2-ша особа однини – винеси, висип, заспівай (нульове закінчення);

1-га особа множини – винесімо, висипмо, заспіваймо;

2-тя особа множини – винесіть (винесіте), висипте, заспівайте. Коли основа закінчується збігом двох приголосних:

1-ша особа однини – гукни, стрибни;

2-га особа множини – гукнімо, стрибнімо;

3-тя особа множини – гукніть, стрибніть.

Закінчення – іте, що виступає у 2-й особі множини паралельно з – іть, вживається для надання вислову урочистості. Наприклад: “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю окропіте” (Т. Шевченко).

82. І. Яку інтонаційну тональності надають тексту дієслова наказового способу? Виразно прочитайте уривок.

ЯК КОЗАК МАМАЙ ОБІД ГОТУВАВ

Козак Мамай порядкував, немовби в себе дома,- хоча дому в нього ніколи не було.

– Давай-но кітлик! – М’ясива сюди!

– Тягніть-но трішки оцту! – поклавши всю баранину в казан і трохи її у воді поваривши, покрикував козак Мамай.

– Перцю мені, несіть перцю! – гукав він, і поблискувала проти вогню його сережка.

– Скільки ж тобі перцю? – питав господар дому.

– Сип жмень із п’ять.

Здурів! – ахнула господиня.

Та щоб гіркий був! – наполягав козак.

Тепер – цибулі несемо, матінко! Потім горлав:

– Агов, солі мені подайте, солі!

Та метушня потроху вже вщухала. Підсипавши в казан жменьку сухої гірчиці, докришивши на додачу ще якийсь десяток цибулин, щільно накривши посудину, всі посідали біля печі на ослоні. Та й чекали, принюхувались, смакуючи зарані добру козацьку страву (За О. Ільченком).

II. Випишіть дієслова, вжиті в наказовому способі.

III. Утворіть від виписаних дієслів 1-ї, 2-ї і 3-ї особи однини й множини. Виділіть орфограми, поясніть правопис.

ПАМ’ЯТАЙМО

У дієсловах з основою на й; на тверді або пом’якшені приголосні д, т, з, с, л, н; на приголосні б, п, в, м, ж, ч, ш, р (співають, стануть, порадять, сиплють) наказовий спосіб виражається закінченнями – мо, – те або нульовим закінченням.

Способи вираження наказового способу

Особа	Закінчення	Приклади
2 особа однини	Нульове закінчення	Стань, порадь, співай, сип
1 й 2 особа множини	-мо, – те, що приєднуються безпосередньо до основи	Сип сип-мо, сип-те

Дієслово їсти має такі форми наказового способу: 2-га особа однини – їж; 1-ша особа множини – їж мої 2-га особа множини – їж-те.

83. І. Від наведених дієслів утворіть форми умовного способу.

Жити, іти, взяти, забути, розпитати, сіяти.

II. Від наведених дієслів утворіть форми наказового способу.

Вертатися, класти, сяяти, приїхати, вивчати, з’їдати.

ІІІ. Доберіть речення з утвореними дієсловами.

84. І. Випишіть з художніх творів по два-три речення з дієсловами умовного і наказового способів.

ПАМ’ЯТАЙМО

Наказовий спосіб утворюється від дієслів з суфіксом – ся (сь): піднесися, розвеселися.

Наказова форма 3-ї особи утворюється за допомогою спонукальної частки хай (нехай) від дієслів теперішнього та майбутнього простого часу в 3-й особі однини і множини.

Наприклад: хай живе, хай живуть; нехай співає, нехай співають; хай робить, хай зроблять.

В українській мові умовний і наказовий способи можуть передавати різні відтінки у значенні, а також уживатися один замість одного.

Вживання форм умовного і наказового способів

№	Правила	Приклади
1	Якщо форми умовного способу виступають замість наказового, то цим самим наказ змінюється проханням або побажанням	Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки? (М. Коцюбинський).
2	Підсилення наказу і заклику досягається вживанням інфінітива замість наказової форми	Так тримати! Стояти струнко! Не розмовляти! (О. Довженко).
3	Наказовий спосіб може виражатися формою теперішнього або майбутнього часу	“Починаємо наступ”, сказав генерал армії (О. Довженко).
4	Наказовий спосіб може виражати дію минулого часу	У кінці візьми та й заяви той керівник: “Гарний був виступ!” (С. Олійник).
5	Наказовий спосіб може виражатися сполученням спонукальних часток давай, даваймо, давайте, нулю з формами майбутнього часу	Давайте, хлопці, провчимо вражого пана, щоб не ганявся за бурлаками (І. Нечуй-Левицький).

85. З наведених речень окремо випишіть дієслова умовного і наказового способів. Визначте властиві їм граматичні ознаки.

1. Горіть і боріться, любіть Батьківщину, огні свого серця єднайте в бою! (В. Сосюра). 2. Оголосили б результати та повідомили б, хто переміг у цьому змаганні (О. Гончар). 3. У цю пору в поле вже виїхали б трактори з сівалками (Остап Вишня). 4. Хлюпни нам, море, свіжі лави! (П. Тичина). 5. Коли б рибалки розчаровувались при кожній невдачі, давно б вони перевелись на світі (Ю. Збанацький). 6. Я хотів би вітром бути, щоб воложити вам лиця (М. Рильський). 7. Дивлюся на море, широке, глибоке, поплив би на той бік – човна не дають (Т. Шевченко). 8. Співала б риба, коли б голос був (Нар. тв.).