СТАДО

Related posts:

1. ФЕРОМОНИ Екологія – охорона природи ФЕРОМОНИ – біологічно активні речовини, що виділяються тваринами в навколишнє середовище і специфічно впливають на поведінку, фізіол. та емоційний стан або метаболізм ін. особин того самого виду. Продукуються спеціалізованими залозами – анальними, статевими, шкірними тощо. Ф., як правило, діють через органи нюху. Статеві Ф. комах приваблюють або збуджують особин протилежної статі; […]...
2. ЧИННИК БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОТИЧНИЙ – це чинник впливу живих істот одна на одну, різні форми взаємодій між особинами в популяціях і між популяціями в угрупованнях. Вони бувають антагоністичними (конкуренція, паразитизм, хижацтво), взаємовигідними (мутуалізм) чи нейтральними. Кожен з організмів постійно взаємодіє з особинами свого виду (внутрішньовидові зв’язки) та інших видів (міжвидові зв’язки)....
3. МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ Екологія – охорона природи МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ – поведінка виду відносно чинників середовища у відомих межах визначена генетично як норма реакції. Порогові значення чинника, всередині яких ще можливе існування організму, позначаються як мінімум і максимум. Зона, розташована між крайніми значеннями толерантності, визначає екол. амплітуду, або М. т. в. відносно відповідного чинника навколишнього середовища. Чим ширший […]...
4. ОРГАНІЗМИ ІНДИКАТОРНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ІНДИКАТОРНІ – організми з вузькими межами екол. пристосованості (стенобіонти), які своєю поведінкою, зміною фізіол. реакції або самою своєю наявністю свідчать про зміни в середовищі їх існування або його певні характеристики (прир. чи антроп.)....
5. АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Відповідно до структурної організації виду А. вивчає вид на рівні організмів і популяцій. На рівні організмів (особин, індивідів) вона досліджує норми реакції виду на вплив екол. чинників і визначає межі стійкості та зони переваги […]...
6. НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА – екосистема вищого ієрархічного рангу. В екології Н. е. є біосфера – відносно екосистем, біогеоценозів; екосистема, біогеоценоз – відносно її біотичних та абіотичних компонентів; біоценоз – відносно популяцій; популяція – відносно організмів одного виду....
7. НОРМА ВИДОБУТКУ Екологія – охорона природи НОРМА ВИДОБУТКУ – 1) ліміт вилучення особин з популяції, який визначає кількість і статевовіковий стан тварин з розрахунком на підтримання прир. густоти і структури популяцій або їхньої зміни до доцільного в госп. відношенні рівня; 2) певне обмеження видобутку даного виду тварин (напр., качок окремим мисливцем за одну добу)....
8. БІОКОМУНІКАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОКОМУНІКАЦІЯ – спілкування тварин, зв’язки між особинами одного й того самого або різних видів за допомогою передавання специф. (хім., мех., оптичні, акуст., електр. та ін.) або неспециф. (супутник життєдіяльності) сигналів, які сприймаються органами зору, слуху, нюху, смаку, дотику, органами бічної лінії, термо – та електрорецепторами. Формування (генерація) того чи ін. сигналу […]...
9. ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
10. РЕКРЕАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЯ – система заходів, пов’язана з використанням вільного часу людей для оздоровчої, культ.-пізнавальної і спортивної діяльності або для відновлення їхньої працездатності на спеціалізованих територіях, що знаходяться поза місцями їх постійного проживання. Необхідною умовою розвитку Р. є наявність рекреаційного потенціалу. Розрізняють Р. короткочасну (з поверненням на ночівлю в місця постійного проживання) і […]...
11. ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
12. МІГРАНТ Екологія – охорона природи МІГРАНТ – 1) особина, яка бере участь у міграціях тварин (1, 2); 2) особа, яка перетинає кордони тих чи ін. територій зі зміною постійного місця помешкання назавжди або на тривалий час; 3) особа, яка бере участь у маятниковій міграції (у разі міграцій тварин до таких особин назва М. не застосовується)....
13. МІГРАЦІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ТВАРИН – 1) періодичне або неперіодичне, горизонтальне та вертикальне переміщення тварин за межі індивід, (родинного) району поширення (ділянки помешкання) цієї особини чи групи особин у певний сезон, рік чи кілька років; характеризується рухом членів популяції в одному чи близькому до нього напрямку; може мати характер постійних або одноразових далеких переміщень […]...
14. ЗАКОН ТОЛЕРАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН ТОЛЕРАНТНОСТІ (В. ШЕЛФОРДА), принцип Шелфорда – лімітуючим чинником процвітання Організму (виду) може бути як мінімум, так і максимум екол. впливу, діапазон між якими визначає величину витривалості (толерантності) організму до даного чинника. Зміст 3. т. очевидний: образно кажучи, погано і недогодувати, і перегодувати, все добре в міру. 3. т. слід застосовувати […]...
15. АЛОХОРІЯ Екологія – охорона природи АЛОХОРІЯ – 1) зміна розміщення органа в процесі індивід, або істор. розвитку організмів; 2) поширення плодів, насіння або спор рослин за допомогою зовн. чинників: людини (антропохорія), тварин (зоохорія), вітру (анемохорія), води (гідрохорія). Рослини, яким властива А., наз. алохорами....
16. ПРИНЦИП ЗАСНОВНИКА Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ЗАСНОВНИКА – поодинокі особини – засновники нової колонії, або популяції – несуть у собі лише частину заг. ген. інформації, властивої виду. Екол. зміст цього загальнобіол. принципу в тому, що скорочення чисельності особин виду, їхнього зникнення в прир. острівцях (у разі виникнення інсулярності, розділення, острівного характеру місць помешкання), у т. ч. […]...
17. АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається сезонне нагулювання мігруючих або кочівних видів тварин; частина ареалу виду, де він харчується, але не розмножується....
18. ЦИКЛ ЕСТРАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ ЕСТРАЛЬНИЙ – період між станами підвищеної готовності до розмноження у самок ссавців, який характеризується періодичною зміною фі – зіол. і псих, стану організму. У тварин, які розмножуються сезонно, Ц. е. в кінці репродуктивного періоду призупиняється. Відсутність Ц. е. характерна для старих особин, а також для молодих, статево незрілих. У тварин […]...
19. АДАПТАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – пристосування, які виникають у процесі формування популяції в даних умовах існування. їх дослідження має велике значення в екології, оскільки вони характеризують поведінку виду в різних умовах існування....
20. КОНСОРЦІЯ Екологія – охорона природи КОНСОРЦІЯ – сукупність різнорідних організмів (тварин і рослин), тісно пов’язаних між собою. Життєдіяльність К. залежить від центр, члена, або ядра. Індивід. К.: ядро – одна особина; популяційна К.: ядро – популяція або вид; синузіальна К.: ядро – види, що становлять одну екобіоморфу. Ядром К. першого розряду є автотрофні організми. Найважливішими є […]...
21. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
22. Етологічна структура популяцій тварин ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 5. СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ 5.2. Етологічна структура популяцій тварин У цьому підрозділі ви дізнаєтесь про те, як формуються і які різноманітні та складні стосунки між особинами в межах популяції, залежно від способу життя. Основні поняття і терміни: Етологія, етологічна поведінка, етологічна структура, форми гуртового існування (колонії, зграї, стада), ефект групи; взаємовідносини “домінування […]...
23. ЕВРИФАГІЯ Екологія – охорона природи ЕВРИФАГІЯ, всеїдність, пантофагія – живлення тварин найрізноманітнішою їжею рослинного і тваринного походження. Найвищий ступінь поліфагії. Характерна для видів тварин, напр. кабана, бурого ведмедя, ворони; серед безхребетних до еврифагів належать синантропні види тарганів, багато офіур. Е. надає перевагу тваринам, здатним існувати в різноманітних умовах, і дає змогу розширювати ареал. Деякі еврифаги, особливо […]...
24. БОРОТЬБА ЗІ ШКІДНИКАМИ Екологія – охорона природи БОРОТЬБА ЗІ ШКІДНИКАМИ – біотехнічні методи, що використовують прир. реакцію шкідників на певні хім. і фіз. подразнювачі. Подібно до біол. методів, також не ставлять за мету знищення шкідників, а намагаються зменшити густоту їх популяцій до рівня, за якого вони не можуть нанести екон. збитків, або тільки налякати шкідників. Для цього застосовуються […]...
25. ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД – наявність у гір. породах токс. речовин у конц., які пригнічують ріст і розвиток рослин та тварин....
26. ТИП Екологія – охорона природи ТИП – найвища систематична категорія (таксон), що об’єднує споріднені класи тварин. Деякі Т. поділяють на підтипи, що об’єднують класи. В ботаніці Т. відповідає відділ. Розрізняють також Т. виду – зразок, за яким встановлено вид рослин чи тварин, Т. роду – найтиповіший вид даного роду....
27. АРЕАЛ Екологія – охорона природи АРЕАЛ – зона поширення виду або ін. систематичної групи тварин чи рослин, а також угруповань організмів. В екології основним поняттям є А. виду. А. є специф. для кожного виду. За формою розрізняють А. суцільний, у межах якого вид трапляється у властивих йому екол. нішах, і розірваний, або диз’юнктивний, тобто який утворився […]...
28. ІНДЕКС ДОМІНУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ДОМІНУВАННЯ – чисельність (частка) досліджуваного виду відносно сумарної чисельності всіх порівнюваних між собою видів досліджуваного матеріалу, виражена у відсотках....
29. ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
30. МЕЛАНІЗМ Екологія – охорона природи МЕЛАНІЗМ – наявність великої кількості пігментів меланінів у тварин та в деяких тканинах рослин, що зумовлює їх темне забарвлення....