СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНИХ МЕЖ БІОСФЕРИ
РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
§ 60. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНИХ МЕЖ БІОСФЕРИ
Наприкінці палеозойської ери життя опанувало всю поверхню суходолу і біосфера досягла сучасних меж.
Чим кам’яновугільний період знаменний в історії розвитку біосфери? Кам’яновугільний період закінчився 280 млн років тому. Він був одним із найтепліших в історії Землі. На суходолі було багато зволожених низовин, де буяли ліси з різноманітних вищих спорових та голонасінних (мал. 198). Потрапляючи в заболочений грунт,
Мал. 198. Викопні
Тварини швидко опановували суходіл слідом за рослинами. На початку періоду від якихось прісноводних ракоподібних утворилися спочатку безкрилі, а потім – крилаті комахи, яких на кінець періоду налічують вже 15 рядів. Деякі види кам’яновугільних бабок досягали 1 метра в розмаху крил. На суходолі з’явились черевоногі молюски, що дихали легенями.
У середині періоду деякі земноводні пристосувались до розмноження на суходолі завдяки появі внутрішнього запліднення, багатих на запасні речовини яєць, вкритих товстими водонепроникними оболонками, та прямого розвитку. В одних із них зникли шкірні залози, а сама шкіра стала дуже товстою (пристосування до збереження води в тілі). Вони дали початок першим плазунам (мал. 198). В інших земноводних збереглись шкірні залози як пристосування до терморегуляції за рахунок випаровування води через шкіру. Вони стали предками послідовного ряду форм, аж до ссавців.
Як розвивалося життя у пермський період? Пермський період (280-240 млн років тому) характеризувався пониженням рівня Світового океану. Протягом цього періоду відбулося кілька зледенінь значної частини суходолу і, відповідно, біосферних криз, а також пов’язані з ними вимирання одних та поява інших груп організмів.
Основу наземних біогеоценозів становили хвойні та деякі інші голонасінні, а деревоподібні вищі спорові майже повністю вимерли. Відбувалася подальша адаптивна радіація комах; на кінець періоду їх відомо вже 30 рядів, серед них – прямокрилі, жорсткокрилі, лускокрилі та перетинчастокрилі. Значно зросло різноманіття плазунів; з’явились черепахи, ящірки та деякі інші форми.
Лінія розвитку наземних хребетних, яка зрештою привела до появи ссавців, у цей період була представлена пеликозаврами – хижаками завдовжки до 4 м з добре розвиненими іклами. їх змінили звірозубі, серед яких були дрібні комахоїдні форми, та великі хижаки завдовжки до 6-7 м (мал. 199). Крім різців та іклів у них були розвинені також і кутні зуби – пристосування до жування їжі.
На кінець періоду в морях повністю вимирають трилобіти, колючозубі риби та багато інших груп тварин, а в прісних водоймах – значна частина дводишних та кистеперих риб і первісних земноводних. Отже, в пермський період відбулися зміни, які підготували панування голонасінних і плазунів протягом наступної мезозойської ери.
Мал. 199. Череп звірозубого плазуна