СТЕНОФАГІЯ

Related posts:

1. МОНОФАГІЯ Екологія – охорона природи МОНОФАГІЯ, одноїдність – вузькоспеціалізоване живлення єдиним видом корму. Крайній ступінь стенофагії....
2. ОЛІГОФАГІЯ Екологія – охорона природи ОЛІГОФАГІЯ – живлення тваринних організмів лише небагатьма видами поживи (напр., певними видами насіння Рослин, деякими трав’янистими рослинами, комахами). Олігофаги поширені в тропічних лісах та відносно рідко – в помірних і високих широтах (деякі членистоногі, молюски, комахоїдні, рибоїдні птахи, травоїдні, ссавці)....
3. МОНОФАГ Екологія – охорона природи МОНОФАГ – організм, що живиться тільки одним видом корму, напр, листям одного виду рослини, лише одним видом тварин, тільки речовиною рогового покриву. Так, виноградна філоксера живиться тільки соком виноградної лози....
4. СТЕНОФАГИ Екологія – охорона природи СТЕНОФАГИ – організми, які живляться невеликою кількістю видів корму або навіть одним його видом....
5. ГАРИГА Екологія – охорона природи ГАРИГА – формація низькорослих розріджених вічнозелених чагарників у Середземномор’ї. Розрізняють Г. високу (наближається до макії), Г. гірську (та, що із самшитом) та Г. пальмову (з видом Chamaerops humilis)....
6. ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ – тип живлення орг. речовинами тваринного або рослинного походження....
7. МОНОКУЛЬТУРА Екологія – охорона природи МОНОКУЛЬТУРА – 1) беззмінне багаторічне вирощування однієї с.-г. культури на одному й тому самому полі; 2) поля (або ін. с.-г. території), зайняті одним видом культ, рослин....
8. ЕКОСИСТЕМА МОНОДОМІНАНТ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА МОНОДОМІНАНТНА – екосистема з одним основним видом продуцента, який у ній одночасно є і домінантом, і едифікатором (напр., монокультура)....
9. МІКСОТРОФНІСТЬ Екологія – охорона природи МІКСОТРОФНІСТЬ – мішаний тип живлення, який полягає в тому, що організм, крім живлення неорг. речовинами, засвоює готові орг. речовини....
10. БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам....
11. ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ Екологія – охорона природи ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ – принципи, які поширюються на всі місцеіснування Землі. Перший принцип був встановлений Августом Тіннеманом: чим більш різноманітні умови біотопу, тим більше число видів у біоценозі. Другий принцип А. Тіннемана: чим більше умови біотопу відхиляються від норми і від властивого організмам оптимуму, тим бідніший видами і специфічніший біоценоз (тим […]...
12. ПРИКОРМЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИКОРМЛЮВАННЯ – підгодовування, розкладання корму з метою приваблювання тварин до певного місця (для подальшого спостереження чи здобування)....
13. СПОЛУЧЕНІСТЬ ВИДІВ У ФІТОЦЕНОЗАХ Екологія – охорона природи СПОЛУЧЕНІСТЬ ВИДІВ У ФІТОЦЕНОЗАХ – тісний екол. і біол. зв’язок між різними видами. Завдяки сполученості та взаємодії видів один з одним та з біоценотичним середовищем формуються стабільні, стійкі біоценози....
14. НОМАДИЗМ Екологія – охорона природи НОМАДИЗМ – кочовий спосіб життя, властивий деяким племенам і народностям, пов’язаний з особливостями поведінки стадних тварин (пн. олені, вівці, верблюди та ін.), які потребують переміщень у пошуках корму....
15. АРЕАЛ ВТОРИННИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВТОРИННИЙ – регіон, зайнятий видом або ін. систематичною категорією особин у разі поширення зони існування....
16. НІША ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НІША ЕКОЛОГІЧНА – місце виду в природі, яке включає не лише положення виду в просторі, а й його функц. роль в угрупованні (напр., трофічний статус) та його положення відносно абіотичних умов існування (т-ри, вологості тощо). Якщо місце проживання – це ніби “адреса” організму, то Н. е. – його “професія”. Н. е. […]...
17. КАМ’ЯНІ МОГИЛИ Екологія – охорона природи КАМ’ЯНІ МОГИЛИ – відділ Укр. степового прир. заповідника. Розташований у Володарському районі Донецької обл. і Куйбишевському районі Запорізької обл. Утворений у 1927 р. як заповідник місцевого значення, з 1947 р. – республіканського значення; сучасний статус – з 1961 р. Площа 404 га. Охороняється унікальне поєднання прир. комплексів степової, лучної, ліс. і […]...
18. ПОШУК КОРМУ ХИЖАКАМИ Екологія – охорона природи ПОШУК КОРМУ ХИЖАКАМИ – наземних та водяних хижаків за способом добування корму поділяють на: фільтраторів, що уловлюють здобич шляхом пропускання маси води через спец, пристрої (широко відомий китовий вус); вишукувачів, які шукають здобич у місцях її укриття; чатувальників, що вичікують здобич та кидаються на неї із засідки; мисливців – вибирають здобич […]...
19. ДЕТЕРЕНТ(И) Екологія – охорона природи ДЕТЕРЕНТ(И) – речовини, що інгібують живлення, харчування або відкладення яєць....
20. ПРАВИЛО ПІРАМІДИ ЧИСЕЛ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПІРАМІДИ ЧИСЕЛ – загальне число особин, які беруть участь у ланцюгах живлення, з кожною ланкою зменшується. Відхилення від класичної піраміди чисел можна спостерігати у біоценозі водойм та за умови включення паразитів у ланцюги живлення. Такі піраміди є най – типовішими у природі....
21. ЦІННІСТЬ КОРМОВА Екологія – охорона природи ЦІННІСТЬ КОРМОВА – заг. по живність корму, який використовується у тваринництві. Виражається у кормових одиницях або в одиницях маси основних поживних речовин. Див. також Одиниця кормова....
22. ЕВРИФАГІЯ Екологія – охорона природи ЕВРИФАГІЯ, всеїдність, пантофагія – живлення тварин найрізноманітнішою їжею рослинного і тваринного походження. Найвищий ступінь поліфагії. Характерна для видів тварин, напр. кабана, бурого ведмедя, ворони; серед безхребетних до еврифагів належать синантропні види тарганів, багато офіур. Е. надає перевагу тваринам, здатним існувати в різноманітних умовах, і дає змогу розширювати ареал. Деякі еврифаги, особливо […]...
23. ПРЕАДАПТАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – спадкові механізми попередньої підготовки індивидів до зустрічі з новими, але еволюційно “відомими” виду умовами існування (запасання корму, залягання в сплячку, своєчасний відліт на пд. птахів тощо). П. е. закріплюється прир. добором....
24. БАКТЕРІОФІЗМ Екологія – охорона природи БАКТЕРІОФІЗМ – форма симбіозу, живлення вищих рослин за допомогою симбіонтів-бактерій (бульбочкові азотфіксатори)....
25. ВИД РЕЛІКТОВИЙ Екологія – охорона природи ВИД РЕЛІКТОВИЙ – вид, що зберігся у певній місцевості як частка фауни чи флори, що існувала раніше, в минулу геол. епоху; часто одночасно є рідкісним та (чи) вимираючим видом....
26. ХИЖАКИ Екологія – охорона природи ХИЖАКИ – тварини або рослини, що ловлять і поїдають тварин як об’єкт живлення. X. властивий широкий спектр об’єктів живлення завдяки можливості переключення з одного виду на ін., більш доступний і численніший. Серед ссавців типовими X. є представники ряду хижаків (котячі, вовк, горностай та ін.); існує також багато хижих птахів, риб, рептилій, […]...
27. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що живляться готовими орг. сполуками (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні вищі рослини), та автотрофні, яким властиве мін. живлення, тобто вони синтезують орг. сполуки […]...
28. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ – ті, що починаються з мертвої орг. речовини (решток організмів або продуктів їх життєдіяльності) і продовжуються безпосередньо редуцентами....
29. ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
30. АФЛАТОКСИНИ Екологія – охорона природи АФЛАТОКСИНИ – отруйні речовини, які виробляються певним видом плісеневих грибів (Aspergillus flavus). Шкідливі для печінки, нирок, є канцерогенами. Продукують А. плісеневі гриби на фруктах, горіхах, хлібі....
31. УКОРІНЕННЯ Екологія – охорона природи УКОРІНЕННЯ – проникнення заново відростаючих корінців висаджених рослин у грунт, що дає їм змогу закріпитись механічно та забезпечити достатнє мін. живлення....
32. КУМУЛЯТИВНА ОТРУТА Екологія – охорона природи КУМУЛЯТИВНА ОТРУТА – отрута, що накопичується в ланцюгах живлення, напр. накопичення раніше широко використовуваного ДДТ....
33. ПРАВИЛО ЕКОЛОГІЧНОЇ ПІРАМІДИ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЕКОЛОГІЧНОЇ ПІРАМІДИ, Елтона піраміди – загальна біомаса кожної наступної ланки в ланцюгу живлення зменшується. На кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси та енергії, що запасаються організмами за одиницю часу, значно більша, ніж на наступних. Графічно П. е. п. зображають у вигляді піраміди, складеної з окремих блоків, кожен з яких відповідає […]...
34. АВТОТРОФІЯ Екологія – охорона природи АВТОТРОФІЯ – спосіб живлення організмів (автотрофів) неорг. речовинами, що відбувається внаслідок фотосинтезу чи хемосинтезу. Завдяки А. утворюється первинна продукція біосфери....
35. АМФІЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АМФІЦЕНОЗ – угруповання, яке представлене видами або життєвими формами, характерними для певних сусідніх угруповань (напр., лісостеп, напівпустеля)....
36. ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА – різновид холодних пустель, де відсутність рослинності визначається низькими т-рами повітря та нестачею фізіологічно доступної вологи і речовин мін. живлення....
37. ВИД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ – вид, за яким та в присутності якого розрізняють різні угруповання....
38. БЕНТОС Екологія – охорона природи БЕНТОС – сукупність організмів, що населяють дно водойм. Розрізняють фітобентос і зообентос....
39. ПОРЯДОК КОНСУМЕНТА Екологія – охорона природи ПОРЯДОК КОНСУМЕНТА – місце консумента в екол. піраміді. Розрізняють консументів першого порядку, що живляться рослинами-продуцентами (рослиноїдні), консументів другого порядку, що живляться рослиноїдними організмами (хижаки), та консументів третього порядку, об’єктами живлення яких є слабші хижаки. Ін. ряд консументів йде по лінії паразитів – паразит травоїдного організму, або хижак, надпаразит цього паразита, надпаразит […]...
40. КОПРОФАГІЯ Екологія – охорона природи КОПРОФАГІЯ – поїдання чужих або повторне пропускання крізь травний канал власних фекалій. Тварин, яким властива К., називають копрофагами. Багато з них живляться не стільки екскрементами, скільки бактеріями та інфузоріями, що в них містяться. К. властива також детритофагам. К. відіграє важливу роль у колообігу речовин, щонайповнішому використанні енергет. ресурсів корму....